Спеціальні потреби

Юрій Луценко судиться з Генеральною прокуратурою України у США


В Україні у четвер завершальним словом екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка закінчився суд за звинуваченням останнього у перевищенні службових обов’язків. Один з лідерів української опозиції заявив, що справи проти нього та колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко штучно сфабриковані за наказом теперішнього керівництва держави, а Віктор Янукович керує країною, мотивуючись бажанням розправи. Вирок у справі Луценка суд має винести за півтора тижня.

У пошуках захисту від політично мотивованих переслідувань в Україні лідери української опозиції подались за межі України. Як Юлія Тимошенко, так і Юрій Луценко подали позови проти українських чиновників та олігархів до американських судів. Ми спробували з’ясувати чи може американський суд допомогти Юрію Луценку.

Позов на керівництво Генеральної прокуратури України утримуваний під вартою колишній міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко подав до Федерального суду Округу Колумбія у Вашингтоні. Вибір суду був не випадковим, його приміщення розташоване за два квартали від Конгресу США. За твердженням американського юриста Луценка Кеннета МакКеліона, українські захисники його клієнта наполягали, щоб справу розглядав суд саме в столиці Сполучених Штатів. У Федеральному суді Округу Колумбія звикли до позовів пов’язаних з іноземними громадянами чи урядами. Позов Юрія Луценка, як розповів його американський адвокат, базується на одному з найстаріших законодавчих актів, який діє у США.

«З 1789-го року у цій країні діє один з перших законодавчих актів Alien Tort Statute (“ATA”), згідно з яким іноземні громадяни можуть судитись у Федеральному суді Сполучених Штатів через порушення міжнародного права. У цій справі поводження з Юрієм Луценком є явним порушенням міжнародного права, Міжнародної декларації прав людини, міжнародних цивільних і політичних норм, як також багатьох інших актів ООН та міжнародних договорів», – повідомив Кеннет МакКеліон, адвокат, власник юридичної фірми “McCallion & Associates LLP”.

Відповідачами у справі названі ключові особи Генеральної прокуратури України – Віктор Пшонка, Ренат Кузьмін та низка інших.

«Ці люди справді роблять усе можливе, щоб утримувати пана Луценка у в’язниці у надзвичайно жахливих умовах довгий період часу, сподіваюсь, що він помре через хворобу або піддасться на їх фізичні та моральні тортури», – каже американський адвокат Юрія Луценка.

Адвокат переконаний, що ця справа підпадає під юрисдикцію США:

«Ми переконані, що ми підпадаємо під юрисдикцію у США, оскільки велика кількість грошей Дмитра Фірташа та інших була направлена до Сполучених Штатів. Ми маємо детальну інформацію про те, що відбувалось відмивання коштів. Серйозні суми у мільйони доларів були пізніше відправлені назад, на руки корумпованих чиновників в Україні, щоб фінансувати та забезпечити переслідування лідерів політичної опозиції таких, як Юрій Луценко, Юлія Тимошенко та інші».

Однак, на думку експертів, не зважаючи на те, що у процесі проти Юрія Луценка його права справді порушені з точки зору міжнародного права, що є базою для позову, у цій справі таки існує проблема з юрисдикцією. Адвокат фірми Steptoe & Johnson Ендрю Слоневський сумнівається, що цей позов має перспективу.

«Луценко повинен продемонструвати, що Федеральний суд має юрисдикцію над цими прокурорами – це означає, що він мусить показати, що прокурори перебувають в Окрузі Колумбія, (зрозуміло, що тут їх нема); або. що вони зробили щось, що принесло шкоду Округу Колумбія. Я не думаю, що він може це довести. Він не може продемонструвати ніяких їхніх дій, які нанесли шкоду Сполученим Штатам загалом. Він не довів, що ці люди мають власність чи гроші у США. Тому існує серйозний сумнів, що американський суд має юрисдикцію над відповідачами», – каже Ендрю Слоневський.

Як вважає юрист, добитися рішення суду у цій справі малоймовірно, але подання позову справді може привернути більше уваги до проблеми переслідування політичної опозиції в Україні, що можливо і є справжньою метою позивачів. У будь-якому випадку відповідачі у цій справі – теперішнє керівництво Генеральної прокуратури України, на думку Слоневського, не можуть легковажити з цією справою.

«Я думаю, вони повинні досить серйозно розглянути цей позов. Вони мусять відповісти на звинувачення. Якщо вони не дадуть відповідей у цій справі, існує ймовірність, що суд може дефолтом визнати їх винними. Це означає, що проти них буде судове рішення у США. Якщо у них немає грошей чи майна у Сполучених Штатах, то можливо їх це не турбує. Якщо у рішенні йтиметься про гроші, то відповідачам нічого не загрожує, якщо у них немає майна у США. Якщо ж вони будуть зобов’язані рішенням суду звільнити Луценка, чи дати йому можливість зустрічатись із захисником і цього не зроблять, це буде вважатись не повагою до суду, і їх, при в’їзді до США, можуть арештувати. Це, звичайно, досить нереалістичний сценарій. Але це можливо. Тому вони повинні поставитись до цієї справи серйозно», – каже адвокат.

Згідно з американськими законами, суд не коментує справи, які розглядаються. Втім, у приватній розмові «Голосу Америки» голова Федерального суду Округу Колумбія сказав, що суддя, призначена розглядати цю справу – Коллін Колар Котеллі, має великий досвід і ставиться до подібних процесів дуже серйозно. Вже за місяць суддя має ухвалити рішення чи прийняти справу до розгляду, чи відхилити за відсутності юрисдикції.

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG