Спеціальні потреби

"Росія є гірша за рак" – спікерка Латвійського Сейму Дайга Міеріня


Спікери парламентів країн Балтії спілкуються з журналістами в посольстві Литви, 31 січня 2024 року
Спікери парламентів країн Балтії спілкуються з журналістами в посольстві Литви, 31 січня 2024 року

Цього тижня у Вашингтоні відбувся третій щорічний саміт “Український тиждень” — серія адвокаційних заходів повʼязаних із Україною. Серед низки делегацій, які приїхали у Вашингтон переконувати американський Конгрес ухвалити фінансування для України, була делегація країн Балтії. Лідери зустрілися зі спікером Палати представників Майком Джонсоном та іншими законодавцями від обох партій.

Литва, Латвія та Естонія — серед лідерів допомоги України. В середньому вони виділяють понад 1% власного ВВП на підтримку України. Країни, які були під радянською окупацією, застерігають: агресія Росії не припиниться сама собою, і якщо її не зупинити зараз, то в майбутньому доведеться заплатити ще більшу ціну.

Кореспондентка грузинської служби «Голосу Америки» Ека Магхалдадзе поспілкувалася зі спікеркою Латвійського сейму Дайгою Міерінею про важливість безперервної підтримки України та ризики з боку Росії для східного флангу НАТО.

Міеріня розповідає, що незважаючи на різні погляди законодавців, під час зустрічей у Конгресі вона побачила одностайне розуміння того, що потрібно якомога швидше зупинити війну, і робити це колективно.

Політикиня наголошує: необхідно терміново надати військову підтримку Україні, адже доки країни зволікають, на полі бою гинуть люди.

Війна за Україну — це боротьба за мир у всьому світі.

“Україна бореться за те, щоб у нас було мирне життя, щоб наші діти ходили до школи і навчалися там, щоб ми ходили на роботу і займалися своїми справами. Українці платять високу ціну, щоб ми мали ці можливості. І тому хочу наголосити, що війна за Україну — це боротьба за мир у всьому світі”, — каже політикиня.

2-го лютого Латвія передала Києву нову партію військової допомоги. Крім того, країна очолює “коаліцію дронів та РЕБ”, щоб закрити потребу України в безпілотних системах, засобах радіоелектронної боротьби та технологіях, що захищатимуть критичну інфраструктуру.

1-го лютого ЄС ухвалив фінансування для України на 50 мільярдів євро, однак, на думку Міеріні, ЄС має допомагати Україні ще більше, особливо надаючи військову підтримку.

“Багато великих європейських країн активізувалися та змінили своє ставлення. Якщо нещодавно ми бачили певні сумніви, чи варто відправляти в Україну ракети чи іншу зброю, то зараз риторика змінилася. Зрозуміло, що для досягнення результату нам потрібні рішучі, швидкі дії”, — говорить вона.

Такими конкретними кроками з боку Європейських країн Міеріня називає розвиток військової промисловості та виробництва зброї. Зокрема, збільшення виробництва боєприпасів 155мм калібру, дефіцит яких є в Україні.

Крім цього, на думку спікерки, необхідно запровадити санкції, які притягнуть росіян до відповідальності за воєнні злочини та конфіскувати російські активи, щоб допомогти відбудувати Україну.

Міеріня наводить приклад Латвії, яка конфіскувала будівлю, так званого “Будинку Москви” в Ризі, який за словами посадовиці, використовувався для поширення російської пропаганди.

Під час візиту у Вашингтон, одним із завдань балтійської делегації було донести американцям, що загроза розширення Російської агресії — реальна.

“Ми вже багато років попереджаємо країни Європи та інші країни світу, що Росія становить загрозу агресії. Путін завжди використовував силу для досягнення своїх цілей”, — пояснює спікерка.

Вона наводить приклад війни в Чечні, вторгнення в Грузію, незаконну анексію Криму і додає — безкарність Росії призводить до того, що країна відчула, що може диктувати світовий порядок.

“З кожною наступною атакою популярність Путіна зростала. І Путін відчув, що він може досягти того, чого хоче, за допомогою сили. Нам потрібно притягнути Росію до відповідальності за її дії” — міркує посадовиця.

Вона розповіла, що під час зустрічей у Конгресі, делегати із Латвії, Литви та Естонії ділилися з американцями власним історичним досвідом окупації, геноциду та русифікації. Міеріня каже, що громадяни їхніх країн добре це памʼятають і продовжуватимуть нагадувати світові про погрози та вчинки Росії.

Росію порівнюють із раковою хворобою, але ми впевнені, що Росія — гірша за рак.

“Росію порівнюють із раковою хворобою, але ми впевнені, що Росія — гірша за рак. Щупальця РФ поширюються по всьому світу. Громадяни Росії живуть скрізь і поширюють хаос. Вони намагаються підважити демократії. Якщо ми не зупинимо Росію, вона буде продовжувати повторювати ці речі знову і знову, і не лише в Балтії, але й деінде” — говорить Міеріня.

Не зважаючи на те, що її країна вже понад 20 років є учасницею НАТО і розраховує на допомогу союзників у випадку агресії, Латвія й сама покращує власні воєнні стратегії, щоб підвищити власну безпеку, розповідає Міеріня.

“Членство у НАТО посилило наше відчуття безпеки — у нас є колективна оборона. Але ми й самі маємо виконувати домашню роботу”, — каже спікерка парламенту і додає, що вони сподіваються на приєднання Швеції до альянсу, і в майбутньому — України.

Усвідомлюючи цілком реальну загрозу вторгнення з боку східного сусіда й на свою територію, країни Балтії продовжують збільшувати витрати на власну оборону. Наприклад, Латвія планує збільшити оборонні витрати до 3% ВВП до 2027 року.

Крім цього політикиня застерігає від інформаційних атак російської пропаганди. Вона розповідає, що Латвія щодня веде інформаційну війну і відчуває на собі вплив проникнення російських наративів.

“Вони знають, як проникнути в будь-яку країну. Вони вміють продавати хаос. І використовують російськомовне населення в усьому світі для поширення свого впливу, для впливу на внутрішню політику”, — каже вона.

Міеріня розповіла, що Латвія робить для боротьби з проникненням російського впливу: латвійський уряд заборонив російську пропаганду на телебаченні, анулював дозвіл на проживання підозрілих осіб, і ухвалив закон, згідно з яким кожна особа, яка працює в державному управлінні в Латвії, має бути лояльною до країни.

Виступаючи 27-го січня, у День пам'яті жертв Голокосту, президент Росії Володимир Путін звинуватив Україну та країни Балтії у начебто прийнятті "нацизму". За його словами, «десятки тисяч людей» у країнах Балтії «оголошують недолюдьми, позбавляють елементарних прав та піддають цькуванню». Путін пообіцяв зробити «все, щоб остаточно присікти та викорінити нацизм».

30-го січня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав «абсурдними» заяви про те, що Росія може вдертися на територію Балтійських країн.

На це колишній радник МВС України Антон Геращенко зауважив у мережі Х (колишня Twitter), що перед вторгненням в Україну Росія також заперечувала ці свої наміри як «абсурдні».

  • 16x9 Image

    Марія Ульяновська

    Журналістка та режисерка документальних фільмів. На Голосі Америки веду програму “Час-тайм”. Розповідаю про російські воєнні злочини, правосуддя, антикорупцію, українську та американську політику. Знімаю людяні історії.

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG