Оцінки аналітиків та ЗМІ свідчать, що Росія схильна до активного використання військових літаків поблизу лінії фронту, щоб потужними керованими бомбами нищити українські позиції, розчищаючи шлях для своєї піхоти. Зокрема, це допомогло захопити Авдіївку.
Агресивна тактика усупереч ризикам
Очевидно, така тактика посилює і ризики, адже Україна успішно збила вже низку російських літаків, втрати серед російських пілотів оцінюють у щонайменше 160 осіб, але Росію не зупиняють людські втрати, пише газета The New York Times.
Російську підтримку фронту з повітря оглядач з газети називає більш агресивною, хоча це, пише він, водночас допомогло Україні збивати ворожі літаки упродовж останніх двох тижнів.
Після таких втрат активність російської авіації на сході України дещо знизилася, свідчить американський Інститут вивчення війни (ISW). “Хоча неясно, як довго триватиме це зниження активності”, – додають аналітики Інституту.
За інформацією видання Newsweek, лише з початку 2024 року втрати російської авіації сягають сумарно близько мільярда доларів.
Утім російське командування може і надалі брати на себе ризик продовження авіаційних втрат у прагненні до подальших тактичних здобутків, припускає ISW.
Ймовірно, досвід захоплення Авдіївки свідчить на користь такої версії. Адже там, розповідають очевидці, Росія застосувала вражаючу кількість авіаударів.
"Одна авіабомба перетворює споруду на яму. А нам за день скидали 60-80 штук"
“Таке відчуття, що це найбільша кількість авіабомб на такій ділянці землі за весь час існування людства. Ці бомби повністю знищують будь-яку позицію. Усі будівлі та споруди після прибуття лише одного КАБ просто перетворюються на яму. А нам за день скидали 60-80 штук”, – цитує NYT твіт українського воїна Єгора Сугара. Це визнають і українські офіційні особи та військові аналітики, які заявили, що російська авіація зіграла важливу роль у захопленні Авдіївки.
Газета додає, що упродовж двох років війни Росії проти України бої в основному велися на землі – в України парк літаків України обмежений, а Росія не спромоглася встановити панування у повітрі, на яке сподівалася, зокрема, завдяки українським зенітним ракетам та повітряному бою.
Повітряна війна призводить до збільшення кількості людських втратДжастін Бронк
Джастін Бронк, науковий співробітник з питань авіації та технологій Королівського інституту об’єднаних служб у Лондоні (RUSI), попереджає в коментарі NYT: повітряна війна призводить до збільшення кількості людських втрат.
В коментарі виданню український полковник у відставці Сергій Грабський порівнює стратегію Росії в повітрі з її тактикою на землі, куди вона “посилала хвилю за хвилею військ у кривавих штурмах, щоб захопити міста, незважаючи на людську ціну”.
“Росіянам байдуже. Якщо вони отримають наказ, то використовуватимуть усі наявні можливості, усі доступні системи озброєння для атаки”, – каже Грабський.
Російські ВПС небезпечно близькі до крахуForbes
Видання Forbes водночас припускає, що “російські військово-повітряні сили перебувають у дедалі більшому стресі” і на практиці ВПС “небезпечно близькі до краху”.
“Російські ВПС втрачають військові літаки набагато швидше, ніж можуть собі дозволити”, - пише видання.
Проблема для росіян також полягає в тому, зазначає Forbes, що потреба в винищувачах і штурмових вильотах не зменшилася, коли зменшилася їх кількість:
“Тож ті 800 літаків, що залишилися, літають частіше, щоб виконувати завдання, які Кремль раніше ставив перед 900 літаками. А це означає більше зношування, потреби в технічному обслуговуванні зростають і зростає потреба в запчастинах, які дедалі важче знайти”.
Авіапотреби України
Україні потрібні нові винищувачі, здатні протистояти російським винищувачам на рівних умовах якнайшвидше – стверджують аналітики RUSI у звіті “Повітряна війна Росії та України”.
Перевага в повітрі є завданням номер один у налагодженні маневреної війниФіліп Брідлав
На необхідності авіації для перемоги України у війні наголосив і колишній верховний командувач військ НАТО в Європі Філіп Брідлав у дискусії у Вашингтоні 5 березня:
“Перевага в повітрі є завданням номер один у налагодженні маневреної війни. І ми цього не зробили для України. Ми не дали Україні того, що їй потрібно для встановлення переваги в повітрі на полі бою. Ми навіть близько до цього не підійшли.
І тому, коли ми починаємо критично ставитися до того, як Україна веде війну, нам потрібно подивитися на те, чи ми самі достатньо зробили для того, щоб підготувати їх робити те, що ми від них очікуємо, вести війну так, як це робив би Захід”.
