Актуально
У Росії залишилася мізерна частка європейського газового ринку. А Україна повинна готуватися до зимових російських обстрілів – Харченко
З початку повномасштабного російського вторгнення до України Європейський Союз різко скоротив імпорт російського газу, але дані показують, що закупівлі блоком російського скрапленого природного газу (СПГ) різко зростають.
За пів року 2023 року країни ЄС імпортували 22 мільйони кубометрів російського скрапленого газу, що на 40% більше ніж за відповідний період 2021 року. Такі оцінки опублікувала неурядова міжнародна організація Global Whitness.
Попри збільшення закупівель саме зрідженого газу, загальна частка російського газу на європейському ринку мінімальна, переконує Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. За його словами, ЄС рішуче йде до своєї мети: викинути російський газ з ринку.
Щодо України, то за його прогнозом, Росія цієї осені і зими може продовжити свою тактику, метою якої є «заморозити» українців, щоб вони втратили сили для опору. Тому аналітик у розмові з кореспонденткою Голосу Америки Оксаною Бедратенко прогнозує поновлення атак на українську критичну інфраструктуру.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Частка Росії на ринку газу в Європі впала у 10 разів – Харченко
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Міжнародна неурядова організація Global Witness поділилася своїми оцінками того, скільки Європа закуповує російського зрідженого газу: за останні 2 роки закупівля Європою російського зрідженого газу збільшилися на 40%. Наскільки це викликає занепокоєння?
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики: Безумовно, це неприємно – сам по собі тренд збільшення закупок російського газу, зрідженого чи в будь-якому іншому вигляді.
Загальна частка Росії зараз на європейському ринку дуже і дуже мала
З точки зору Росії, московського режиму, торгівля газом завжди була джерелом грошей для війни і немає значення, це зріджений газ чи газ, який постачається традиційними газогонами. Тренд є неприємним.
З іншого боку, багато експертів передбачали значно більшу інтенсифікацію Росією торгівлі зрідженим газом. Були навіть гіпотези, які звучали рік тому, про те, що вони просто значну частину свого природного газу почнуть постачати в зрідженому вигляді.
Цього, звісно, не сталося і навіть близько не сталося. Загальна частка Росії зараз на європейському ринку дуже і дуже мала. Якщо перед початком повномасштабного вторгнення, мова йшла про 40-42-44% європейського ринку, то зараз мова йде про 4,2-4,3% європейського ринку в цілому. Тому ситуація, безумовно, для московитів сильно змінилися в негативний бік.
О.Б.: Я розмовляла раніше з британським економістом Тімоті Ешем. Він вважає, що Росія, втративши європейський газовий ринок, втратить 50-60 мільярдів євро на рік. З вашої точки зору, якщо збільшується продаж російського зрідженого газу, скільки Росія може компенсувати цих втрат завдяки цій тенденції?
О.Х.: Коли йдеться про зріджений газ, то масштаб настільки різний, порівняно з поставками природного газу трубопроводами і газогонами традиційного типу до Європи, що на оцінку Тімоті Еша не вплине.
Тобто, Росія, як втрачала, так і втрачатиме суму, максимально наближену до 50 мільярдів доларів на рік, я абсолютно поділяю цей погляд.
Європа хотіла передусім позбутися газу, який Росія постачала газогонами, зокрема, через Україну
О.Б.: Наскільки серйозно, на вашу думку, Європа ставиться до своєї оголошеної мети взагалі позбутися від російського газу? Ми бачили, що канцлер Німеччини Олаф Шольц переможно проголосив, що Німеччина рекордними темпами будує термінали зрідженого газу. Вже два термінали зведено. Є заява єврокомісарки Кадрі Сімсон про те, що Євросоюзу якомога швидше треба від російського газу відмовитися. Наскільки, з вашої точки зору, намір Європи все-таки заблокувати газ з Росії є серйозним?
О.Х.: Мені здається, що це дуже серйозна і величезна робота, яка вже пророблена. Фактично Росія викинута з європейського ринку. Ті, я би вжив слово "залишки" від колишнього багатства, які залишилися, безумовно, абсолютно не співмірні з тим, що було до того, як Європа почала процес позбавлення російського газу його місця в Європі.
Інша справа, що хотілося б, безумовно, щоб процес був доведений до абсолютного результату. Щоб Європа, дійсно, повністю відмовились від використання російського газу.
Технічно, це, ми вже розуміємо, абсолютно можлива річ. Інша справа, що ми знаємо, що в Європі є певна кількість проросійських осередків і ми тут можемо казати перш за все про Угорщину та про певні балканські країни, які продовжують отримувати російський газ. І от з ними історія буде довга.
О.Б.: Ви кажете Угорщина і балканські країни. З іншого боку, в досліджені Global Witness вказано, що Іспанія та Бельгія, країни на узбережжі, збільшують поставки зрідженого газу. Чи є політичні проблеми в Іспанії та Бельгії?
Загрозу саме в зрідженому газі з Росії ніхто не бачив. Я не впевнений, що зараз серйозно сфокусуються саме на тому, щоб позбутися зрідженого газу
О.Х.: Зазначу ще раз. Зараз зріджений газ з Росії на загальному тлі не є такою масштабною загрозою і його не розцінювали як масштабну загрозу. Якщо бути чесним, то знову ж таки Європа була сконцентрована саме на тому, щоб позбутися газу, який Росія постачала газогонами: через Україну, через "Північні Потоки", по газогону з Туреччини - і він продовжує там власне постачатися. Тому загрозу саме в зрідженому газі з Росії ніхто не бачив. Я не впевнений, що зараз серйозно сфокусуються саме на тому, щоб позбутися зрідженого газу.
А що стосується саме каналів, як він потрапляє в Європу, то багато країн мають термінали. Фактично, якщо замовник, наприклад, з Угорщини, чи з якоїсь балканської країни, то вони користуються терміналом в Греції, наприклад, чи терміналом в якійсь іншій країні, який буде в цей момент недозавантажений, і буде можливість швидко провести так звані своп операції, коли газ розвантажується в одну енергосистему, а фізичний обсяг отримується з іншої. Тому зріджений газ – це наступний крок. Зараз закінчується історія з газогонами. Зараз всі очікують, що станеться взагалі з транзитом через Україну і чи буде Європа далі закуповувати газ через цей маршрут.
Тому що Україна, зі свого боку, вже заявила, що перемовини з Газпромом неможливі щодо продовження транзиту. І якщо якісь європейські країни хочуть продовжувати отримувати газ через український маршрут, то необхідно про це вести вже перемовини з Україною і домовлятися про використання української газотранспортної системи в майбутньому, але таким чином, щоб нашими клієнтами були саме європейські компанії.
О.Б.: Чи ви очікуєте на санкції ЄС щодо зрідженого газу?
О.Х.: Ви знаєте, я не чую сьогодні дискусії з цього приводу. З одного боку, я розумію, що вона відсутня через абсолютно мізерні обсяги зрідженого газу, який постачається суднами, якщо порівнювати їх з традиційними каналами. Звісно, в Росії немає ні достатніх потужностей, ні можливостей використовувати судна.
Але, я думаю, що в певний момент буде наведено, що називається, різкість на це питання, і, за умови, що Росія продовжить вести війну проти України, думаю, і цей канал вивезення газу з Росії буде очікувати санкціонування, і, як наслідок, повне забуття. Тим більше, що це значно простіше зробити.
Перед зимою Україні потрібно якнайшвидше відновити енергогенерацію
Якщо відновляться атаки, нам не буде де спалювати газ та вугілля
О.Б.: Очевидно закуповуючи газ, Європа намагається заповнити свої газосховища і підготуватися до зими. Зараз ми бачимо достатньо високі рівні заповнення газосховищ в Європі. Що ви очікуєте цією зимою для Європи і для України? Наскільки зима буде важкою? Які основні виклики?
О.Х.: Давайте тут не змішувати Європу і Україну. Тому що в Європі все буде гарантовано добре. Газу достатньо, проблем з постачанням немає і всі пропагандистські трюки Росії, яка розповідала про Європу, що замерзає без російського газу, вони залишились в минулому. Це вже всі розуміють, для всіх це абсолютно прозора ситуація.
Але в Україні ситуація значно складніша. Але складна вона не тому, що в нас не буде газу. Складна вона тому, що ми очікуємо відновлення атак на нашу енергетичну інфраструктуру і, безумовно, це, на жаль, створить серйозні проблеми.
О.Б.: Навіть якісь позитивні цифри запасів газу, вугілля в Україні ще, можливо, не гарантують того, що зима буде гладкою. Яку допомогу Україна мусить отримати від міжнародних організацій? Яким чином найкраще підготуватися до цієї зими?
Вугілля і газу в нас вистачатиме. Питання полягає в тому, де ми його спалюватимемо
О.Х.: До цієї зими вже ніяк. Часу, який залишився до цієї зими, не дозволяє говорити про будь-які значні кроки. І якісь величезні покращення вже неможливо фізично зробити. А проблема полягає в тому, що вугілля і газу в нас вистачатиме. Питання полягає в тому, де ми його спалюватимемо.
Якщо відновляться атаки, а ми вже втратили половину вугільної генерації, яка була в Україні до початку цих атак на критичну енергетичну інфраструктуру, то нам просто не буде, де спалювати і газ, і вугілля. У нас просто не залишиться фізично генераційних потужностей.
Головним фокусом, на мою думку, зараз вже має бути те, як Україна збирається відбудовувати свою енергетичну генерацію, яким чином ми будемо відновлювати генеруючи потужності, в яку чергу що треба робити. І починати це треба насправді сьогодні.
Коли вже зараз Україна практично щоденно бере аварійну допомогу з європейської енергосистеми, то, це дзвіночки абсолютно критичної ситуації
Бо коли я сьогодні дивлюся на зведення Міністерства енергетики, я бачу, що той обсяг відновлених генераційних потужностей, що планується відновити до (опалювального) сезону, виглядає недостатнім для покриття споживання.
Коли вже зараз Україна практично щоденно протягом останніх тижнів бере аварійну допомогу з європейської енергосистеми, то, на жаль, це дзвіночки абсолютно критичної ситуації, на мій погляд.
І сьогодні потреба вже є в тому, щоб якомога швидше думати про шляхи відновлення генераційних потужностей, про встановлення нових альтернативних видів генераційних потужностей, про встановлення безпекової генерації в ключових містах України, яка живила би критичну інфраструктуру, в разі регіональних чи національних відключень чи аварійних ситуацій. І тут, на жаль, робота ще фактично не почалася.
Всі новини дня
Вперше в історії США: спікера Палати представників Кевіна Маккарті звільнили з посади
Крайній правий конгресмен-республіканець Мет Гейтс та його прихильники домоглись звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США, зокрема, і через його позицію щодо допомоги Україні.
Голосування за звільнення Маккарті з посади відбулось у вівторок, 3-го жовтня з результатами 216-за та 210-проти. Проти звільнення голосувала більшість республіканців, окрім 8-ми представників крайньоправого крила цієї партії, які власне й вимагали звільнити спікера. Їхні голоси посилила більшість демократів, які партійною лінією підримали звільнення республіканського спікера. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. Це перший такий випадок в історії США.
Гейтс проти Маккарті
Клопотання про відставку спікера Кевіна Маккарті вніс його однопартієць, представник крайньо правого крила республіканців, конгресмен від штату Флорида Мет Гейтс. Відповідний запит Гейтс вніс ввечері у понеділок, 2-го жовтня.
Механізм для звільнення спікера, який був однією з умов призначення Маккарті на посаду, дозволяє будь-якому члену Палати представників скликати нові вибори. Також, за процедурою, резолюція про усунення спікера має пріоритет над іншими питаннями.
Так, сам спікер Маккарті був зобов’язаний включити вимогу про власне звільнення до законодавчого розкладу протягом двох днів після подання. Але опублікувавши короткий пост "Давай" у мережі "X", Маккарті поставив відповідний документ на голосування одразу ж наступного дня після його внесення Метом Гейтсом.
Маккарті запевняв, що переживе голосування про звільнення. Він також відкинув заяви про домовленості з демократами про підтримку на голосуванні. За словами Маккарті, перед голосуванням він сказав лідеру демократів в Палаті представників Гакіму Джеффрісу: "Робіть усе, що ви вважаєте за потрібне", - цитує New York Times.
Своєю чергою Джеффріс перед голосуванням заявив, що демократи підтримають звільнення Маккарті: "Ми готові шукати спільну мову на шляху вперед. Але, на жаль, наші крайньоправі колеги-республіканці не виявили бажання зробити те саме. Зараз все залежить саме від Республіканської партії, яка має припинити війну республіканців у Палаті представників. Враховуючи їх небажання раз та назавжди порвати з MAGA-екстремізмом, керівництво Демократичної партії в Палаті представників голосуватиме схвально за пропозицію республіканців про звільнення спікера", - йшлося у офіційному листі-зверненні лідера демократів.
Пізніше абсолютна більшість демократів проголосувала за звільнення Маккарті, доєднавшисть до 8-ми республіканців від крайньо правого крила.
Чому звільнили та як це пов'язано з Україною
Серед названих причин, чому деякі однопартійці домагалися звільнити спікера Маккарті, є співпраця з демократами для погодження короткострокової резолюції про фінансування уряду США, а також відмова блокувати допомогу Україні.
"Увесь цей театр з провалами спікера Маккарті призвів до того, що він об’єднався з демократами, аби ухвалити резолюцію, яка продовжує фінансувати Україну та фінансує втручання Джека Сміта (спецпрокурор - ред.) у майбутні вибори, проти президента Трампа", - опублікував на своєму сайті Мет Гейтс після внесення резолюції про звільнення Маккарті.
У понеділок ввечері, коментуючи журналістам внесення клопотання про звільнення спікера, Гейтс заявив, що його однопартійці не підтримали б пропозицію про відставку, якби спікер розповів їм про "свою таємну угоду з Джо Байденом щодо України", - цитує CNN. Закликаючи проголосувати за звільнення Маккарті в залі Палати представників у вівторок, Гейтс знову згадав про допомогу для Києва, яку крайні праві вимагають зупинити взагалі.
"Мене стурбувало повідомлення про таємну угоду щодо фінансування України, яка дозволила б надати більше грошей для України разом з фінансуванням для нашого власного кордону на півдні країни. Наскільки образливим це має бути для нашої митниці, прикордонників та людей, які страждають через незахищеність кордону, що деякі з моїх колег готові боротися за власний кордон лише за умови, що вони зможуть відправити мільярди доларів в Україну, щоб ті добре профінансували кордон їхньої держави. З мене досить", - заявив Мет Гейтс в залі Палати представників.
Домовленість щодо України
Коментуючи уникнення шатдауну в неділю 1-го жовтня, Президент Джо Байден закликав Маккарті та інших республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
"Сподіваюся, мої друзі з протилежної політичної гілки дотримаються свого слова про підтримку України. Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні", – сказав Байден і додав: "Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана".
На уточнююче запитання журналістів, чи довірятиме Байден Маккарті, коли "прийде час наступної угоди", Байден відповів: "Ми щойно уклали угоду про Україну. Отже, побачимо".
Своєю чергою, Маккарті заперечив, що він укладав будь-які сторонні угоди щодо обіцянок виділити фінансування Україні. Але зауважив, що сказав демократам, якщо існуватиме технічна проблема в чинному короткостроковому фінансуванні уряду, яка би заважала передачі вже наявних коштів для Києва, то це можна вирішити, переказує CNN.
"Немає жодної сторонньої угоди. Я не знаю, хто і звідки це бере. Немає жодної сторонньої угоди щодо України", — сказав Маккарті журналістам в капітолії.
Необхідність обрати нового спікера Палати представників США відтерміновує розгляд 12-ти законопроектів про видатки для фінансування уряду США на наступний рік, а також ймовірний розгляд додаткового фінасування для України. Нагадаємо, що резолюція про короткострокове фінансування уряду США відтермінувала потенційний шатдаун до 17-го листопада.
Посада спікера Палати представників США є третьою позицію після президента та віцепрезидента США у черзі на керівництво державою, у разі непередбачуваних випадків, якщо щось трапиться з чинними очільниками країни.
Дивіться також: Що буде з фінансуванням для України: деталі з Конгресу та Білого Дому.
Як реагують у Європі на суперечки у Конгресі щодо підтримки України? Відео
Представники Європейського Союзу виступили із запевненнями, що будуть і надалі допомагати Україні протистояти російській агресії на тлі ознак ймовірної затяжної війни і політичних суперечок в деяких країнах. Міністри закордонних справ ЄС, щоб засвідчити свою непохитність, вдалися до незвичайної поїздки на нараду 2 жовтня у Києві. За візитом стежив Богдан Цюпин.
Як в Пентагоні реагують на дискусії конгресменів США навколо питання надання Україні нової допомоги? Відео
Продовження забезпечення України боєприпасами та зброєю, які потрібні для захисту її території. Про це президент США Джо Байден зранку 3 жовтня говорив телефоном із союзниками та партнерами, щоб скоординувати підтримку України. У розмові із президентом Байденом взяли участь лідери Канади, Німеччини, Італії, Польщі, Великої Британії, Румунії, Франції, НАТО та Європейської Ради. Більше про американську підтримку Києва розповідає Остап Яриш.
- Голос Америки
Білий дім: зниження підтримки України може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту
Президент США Джо Байден у вівторок зателефонував лідерам країн-союзників у Європейському Союзі та НАТО, щоб запевнити їх, що допомога США Україні продовжуватиметься. Він наголосив, що зниження підтримки може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту. Про це на брифінгу в Білому домі у вівторок заявив Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі.
"Така втрата підтримки змусить Путіна повірити, що тепер він може перечекати нас і продовжувати конфлікт, доки ми, наші союзники та партнери, не згорнемо (підтримку)», – сказав Кірбі. За його словами, такий розвиток подій принесе Путіну перемогу.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі повторив заяви президента Байдена, який критикував невелику групу республіканців у Палаті представників, які заблокували фінансування України, зазначивши, що більшість республіканців віддані справі підтримки України.
Як повідомляв Голос Америки, пізно в суботу ввечері президент США підписав ухвалений Конгресом законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містив нової допомоги Україні.
Президент США Джо Байден закликав законодавців не допустити призупинення американської допомоги Україні.
Американські сенатори від обох партій після ухвалення законопроєкту про тимчасове фінансування уряду виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Допомоги вистачить на кілька місяців – Кірбі
На брифінгу Кірбі запевнив, що Україна не матиме перебоїв з постачанням зброї ще принаймні кілька місяців, але він попередив, що кошти можуть закінчитися за кілька місяців, якщо республіканці в Конгресі не ухвалять новий обсяг допомоги для боротьби ЗСУ з російським вторгненням.
"Я думаю, що найближчими тижнями ви побачите відносно послідовну підтримку України з президентських повноважень. Пентагон все ще має у своєму розпорядженні кілька мільярдів доларів, які ще не вичерпалися, і які можна використати з президентських повноважень", – сказав Кірбі у Білому домі.
Він наголосив, що перерв у постачанні немає, але вони можуть настати, якщо Конгрес не встигне проголосувати за виділення додаткових коштів.
"Ми надаємо Україні допомогу в безпеці приблизно кожні два тижні, і я думаю, ви побачите, що так буде і в найближчі тижні. Але за відсутності додаткового фінансування з боку Конгресу, про яке ми просили, так, може настати "важка ситуація", – визнав Кірбі.
Він наголосив, що адміністрація Байдена хоче забезпечити, аби не було "жодних прогалин, щоб ми могли продовжувати цей послідовний процес надання їм підтримки, особливо, коли ми входимо до осені та продовжується контрнаступ".
"Попереду ще близько 6-8 тижнів хорошої погоди, хорошої бойової погоди, і ми хочемо переконатися, що українці зможуть досягти успіху", – наголосив Кірбі.
- Голос Америки
Хороший дзвінок, єдність союзників і гарантії для України – світові лідери про телефонну розмову з Байденом
Лідери низки країн світу та міжнародних безпекових організацій оприлюднили перші підсумки та деталі розмови з президентом США Джо Байденом. Як повідомляв Голос Америки, Джо Байден зранку 3 жовтня провів телефонну розмову із союзниками та партнерами, щоб координувати продовження підтримки України.
“Хороший дзвінок з лідерами НАТО, організований президентом США”, – написав свій відгук про розмову генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у мережі Х (у минулому Twitter).
“Оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну, ми всі зобов’язуємося підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – запевнив генсек НАТО.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель також заявив, що союзники “єдині”.
Він також додав, що з нетерпінням чекає зустрічі з президентом США Джо Байденом 20 жовтня у Вашингтоні на саміті США-ЄС.
“У ці часи випробувань трансатлантичні дії важливіші, ніж будь-коли”, – пише Мішель у мережі Х.
А метою телефонного дзвінка лідерів G7 та “Бухарестської дев'ятки” він назвав “гарантувати нашу повну підтримку Україні”.
“Ми єдині і готові надати Україні додаткову військову техніку, фінансову та політичну підтримку. Мир і безпека в Україні дорівнює миру і безпеці в Європі”, – заявив Шарль Мішель.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила, що підтримка України з боку Європи непохитна.
Посадовиця нагадала про 50 мільярдів євро на макрофінансову допомогу, пов’язану з Планом реформ та інвестицій в Україну, а також 1 мільйон боєприпасів для України, які мають бути доставлені до березня 2024 р., і про дії ЄС щодо забезпечення повної відповідальності за російські злочини проти українців.
В офісі прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні заявили по завершенню дзвінка, що Байден “прагне запевнити союзників у продовженні американської підтримки України, з огляду на останні рішення Конгресу США”, інформує Guardians.
Президент Румунії Клаус Йоганніс після розмови твітує: "Ми оцінили ситуацію з безпекою в Чорному морі, зокрема після бомбардування Росією портів України на Дунаї. Подякував США та НАТО за вжиті заходи”.
Румунія, за словами президента, продовжить підтримувати Україну, зокрема щодо транзиту зерна”.
А прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак запевнив, що британці готові підтримувати Україну військовою, гуманітарною та економічною допомогою.
Сунак “окреслив триваючу військову, гуманітарну та економічну допомогу Сполученого Королівства Україні та підкреслив, що ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно”, - йдеться у заяві Даунінг-стріт.
“Президент підтвердив рішучу відданість Сполучених Штатів підтримці України стільки, скільки це буде потрібно, як і всі інші лідери, які долучилися до дзвінка", — прокоментував розмову Джон Кірбі, представник Ради нацбезпеки США.
За його словами, лідери обговорили зусилля щодо продовження надання Україні боєприпасів і систем озброєння, необхідних для захисту своєї території, а також продовження зміцнення протиповітряної оборони України, “оскільки вони готуються до нових атак на критичну інфраструктуру”.
Дзвінок відбувся на тлі занепокоєння після ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні. Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України, і запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
Тим часом Пентагон має змогу передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Про це Українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.
Форум