Спеціальні потреби

“Україна – частина Заходу”. Американський історик про вплив війни в Україні на геополітику. Інтервʼю


Українська армія перетворилась на потужну силу, здатну дати відсіч Росії, – говорить історик. Фото: Майкл Кіммедж, американський історик та письменник, VOA
Українська армія перетворилась на потужну силу, здатну дати відсіч Росії, – говорить історик. Фото: Майкл Кіммедж, американський історик та письменник, VOA

Україна тісно співпрацює зі Сполученими Штатами у військовій сфері і активно інтегрується в європейські структури, а українська армія перетворилась на потужну силу, здатну дати відсіч Росії. Про це йдеться у новій книжці американського історика та письменника Майкла Кіммеджа, присвяченій темі впливу війни в Україні на світову геополітику – “Витоки війни в Україні та нова глобальна нестабільність”. Як війна в Україні вплинула на світові геополітичні процеси Кіммедж розповів в інтервʼю Голосу Америки.

Україна – частина Заходу і це найважливіший наслідок війни для України.
Майкл Кіммедж

Олексій Коваленко, Голос Америки: У вашій новій книзі ви описуєте, як війна в Україні вплинула на глобальну геополітику та політичні процеси у світі. Можете розказати нашим глядачам, що означає епоха нестабільності, про яку йдеться у книзі?

Майкл Кіммедж, американський історик та письменник: Війна відкрила кілька джерел нестабільності. Це перша велика війна в Європі з 1945 року, і вона створює нестабільність в регіоні, впливає на ціни на зерно та інфляцію в усьому світі. Інша справа – напруга між Росією і США. Звичайно, поле бою знаходиться в Україні, але рівень напруги між Росію і США не можна порівняти з часами Холодної війни. В часи Холодної війни країни були на межі конфлікту. Так відчувається, що зараз вони безпосередньо залучені в конфлікт.

Також є більш тісні відносини між Росією і Північною Кореєю та між Росією і Іраном, який надає нові військові технології. Додаткові джерела прибутку від Росії для Ірану мають наслідки на всьому Близькому Сході. Тож війна привнесла багато джерел нестабільності. Вочевидь, перш за все – для України, для Європи, але також – глобальних.

О.К.: Ви згадали Північну Корею і Іран. Як щодо Китаю, який нещодавно відвідував Владімір Путін? Це була його перша міжнародна поїздка такого рівня з моменту оголошення ордера на арешт проти нього Міжнародного кримінального суду.

Війна привнесла багато джерел нестабільності. Вочевидь, перш за все – для України, для Європи, але також – глобальних.
Майкл Кіммедж

М.К.: Цей тренд був помітний ще з 2014 року, коли через анексію Криму і окупацію cходу України проти Росії ввели санкції і поступово між Росією та Заходом розривались відносини. Тож Росія шукала нові відносини та ринки. Китай став очевидним партнером. З 2014 року Росія намагалась поглибити зв’язки з Китаєм. А з 2022 вже можна говорити про гостру залежність Росії від Китаю як ринку для російського газу і нафти. Китай – також джерело своєрідної міжнародної підтримки та легітимності в ООН і на глобальному ринку політичних поглядів. Думаю, що війна не грає на користь Китаю, але вона точно зблизила ці дві країни.

О.К.: В цьому новому глобальному геополітичному мирі, про який ви говорите – де саме ви бачите Україну?

М.К.: Україна стала близьким військовим партнером Сполучених Штатів, ще не союзником, але близьким військовим партнером. І Україна інтегрується в європейські структури у спосіб, який, я думаю, було важко уявити три-чотири роки тому. Тож ще не член Європейського Союзу, але рухається у правильному шляху. Зараз це реальний процес.

Україна – частина Заходу і це найважливіший наслідок війни для України. Глобально значно більше країн обізнані про Україну ніж було до війни. Це включає багато нових партнерств – наприклад, з Японією, Південною Кореєю, Сінгапуром, Австралією, Канадою.

О.К.: В книзі ви також описуєте, як українська армія перетворилась на суттєву військову силу, здатну дати відсіч агресії Росії. Можете розповісти як ви бачите цю трансформацію?

Зовнішня підтримка важлива, але найважливіше – зміни в самій Україні

М.К.: З 2014 року президент Петро Порошенко суттєво інвестував в армію. Починаючи з 2019 Сполучені Штати надали смертоносну зброю Україні, та звичайно ж – після 2014 відбувалось зближення України з НАТО. Тож в 2022 році, коли почалась війна Україна мала всю цю необхідну інфраструктуру. Багато спостерігачів також відзначають, що воєнні зусилля в Україні – не просто операції які диктуються верховним командуванням, це зусилля всього суспільства, в якому люди займаються волонтерством та роблять свій внесок. Зовнішня підтримка важлива, але найважливіше – зміни в самій Україні.

О.К.: Ви зауважуєте у книзі, що Росія використовує страхи у світі, базуючись на своїй ядерній силі та ядерних інструментах. Чи на вашу думку, така стратегія досі працює?

М.К.: Думаю, певною мірою досі працює. І це більше ніж стратегія. Я не думаю, що, наприклад, Сполучені Штати можуть ігнорувати той факт, що Росія є ядерною державою. Якби Росія не була ядерною державою, підозрюю, що США були б більш безпосередньо залучені у війну.

Те, що Росія є ядерною державою - перешкода для зовнішньої підтримки України. І Путін зробив дуже багато, щоб вселити страх у населення, думаю, особливо, населення Німеччини, але певною мірою й Сполучених Штатів, наголошуючи що Росія змінила свою ядерну доктрину і більше готова до безрозсудного використання ядерної зброї.

Моя персональна думка – Росія дуже далека від використання ядерної зброї в Україні чи будь-де. Але страх є досить сильною політичною силою. Путін хоче показати світові, що це війна, яка виходить з-під контролю, небезпечна, що вона безглузда, що вона марна, що немає жодних причин для довгострокової підтримки України з боку інших країн.

О.К.: Якщо говорити про точки тиску, які Захід може використовувати проти Росії – вже введено санкції, зморожені російські активи, Захід надає підтримку Україні – військову та економічну. Що ще може робити Захід, щоб посилити цей тиск?

М.К.: Думаю, що економічна сторона війни була, мабуть, найскладнішою для Заходу. За цим стоїть стратегія, яка полягає в тому, щоб уповільнити модернізацію російської армії або запобігти їй. І, здається, це спрацювало відносно добре з санкціями, і буде більший успіх в найближчі роки, оскільки Росії важко отримати запчастини, технології, матеріальні блага для своєї військової машини.

Чого санкції не зробили – з їхньою допомогою не вдалось фундаментально змінити розрахунки Росії. Мабуть, занадто очікувати цього від санкцій.

Захід, і це непросто, повинен продемонструвати Москві терпіння та наполегливість. Є такі країни, як Словаччина, які створюють проблеми в Європі. Є Угорщина, в багатьох європейських країнах будуть вибори і це може змінити підтримку України. Важливо відзначити, що підтримка США потужна і зростає.

О.К.: У вашій нещодавній статті для Foreign Affairs ви говорите, що Росія хоче поставити інші країни в залежність від політичних рішень в Москві. Один із прикладів – блокада Чорноморської зернової ініціативи. Яких геополітичних цілей на вашу думку Росія намагається цим досягти?

Росія намагається використати деякі аспекти війни, щоб збільшити власний прибуток

М.К.: Росія намагається використати деякі аспекти війни, щоб збільшити власний прибуток. Саме тут і йдеться про зерно, оскільки Росія може ускладнити транспортування зерна.

Цим вони можуть переключити залежність певних країн Африки та Близького Сходу з українського зерна на російське, а також підняти ціну на російське зерно. Звичайно, це корисно Кремлю для ведення тривалої та дорогої війни. Це стратегія продовження війни. Але я не думаю, що така глобалізація війни в Росії сильно змінила її військову позицію, яка не виглядає успішною.

О.К.: Ви говорили, що чим швидше політики в США та на Заході зрозуміють глобальні аспекти війни в Україні, тим швидше вони зможуть вибудувати шлях до миру, та шлях до того як Росія провалить свої цілі в Україні. З точки зору історика, як може виглядати цей провал Росії?

У росіян є можливість зруйнувати Росію зсередини, але ззовні це зробити важко

М.К.: Думаю, що буде дуже важко досягти повної перемоги над Росією на полі бою. Це можливий сценарій, але його важко досягнути. Росія – велика країна, з великою армією і ядерними потужностями, тому така перемога дуже важка. У росіян є можливість зруйнувати Росію зсередини, але ззовні це зробити важко. Але я не думаю, що це залишає Україну чи українців без варіантів у цьому конфлікті. Я вважаю, що потрібно продемонструвати, що війна для Росії марна – на що б вони не витрачали свої зусилля, вони нічого від цього не отримують.

Дивіться також: Українські ветерани взяли участь у Марафоні морської піхоти США. Відео

Українські ветерани взяли участь у Марафоні морської піхоти США. Відео 
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:18 0:00

  • 16x9 Image

    Олексій Коваленко

    Журналіст, ведучий щоденних телепрограм Української служби Голосу Америки. Висвітлюю теми розслідування воєнних злочинів, міжнародних санкцій, військової та економічної підтримки України від США та ЄС. Досліджую питання свободи медіа та протидії російській дезінформації і пропаганді.

Форум

XS
SM
MD
LG