Сирійці масово тікають з країни, щоби не бути втягнутими у громадянську війну між військами президента Сирії Башара аль-Асада та опозицією.
Війна – всього в кількох кілометрах від табору. Гелікоптери урядових військ кружляють над територією повстанців. Час від часу вони випускають ракети. У мінареті ховаються снайпери, які стріляють по втікачах.
Неподалік, на території Туреччини, на кордоні із Сирією знаходиться табір біженців Кіліс. У кількох метрах від табору, на прикордонній заставі, майорить прапор Сирії. Час від часу сирійські солдати стріляють. У квітні від їх куль загинуло двоє і було поранено двадцять три мешканці табору. Один з біженців, я кому пощастило утекти живим, описує пережите:
«Мого двоюрідного брата поранили. Куля влучила у стегно. Він досі у лікарні».
Тож від Сирії загородились бетонним муром. Загалом з Сирії до Туреччини прибули 27 тисяч біженців. Вони все менше вірять у те, що в країні може бути встановлено мир.
У цьому таборі знайшли притулок майже 12 тисяч сирійців. Він уже переповнений. Люди живуть по 5-6 осіб в одному помешканні. Щодня прибуває 300 новачків. Хворих та поранених лікують у шпиталі. У таборі є магазини, мечеті, пральня. В іншому прикордонному районі Туреччина будує ще один табір, розрахований на 20 тисяч людей. А поки що цей табір захлинається від нечистот. Їх виливають просто у канави. Турецька адміністрація не дозволила Голосу Америки зняти як це відбувається.
Втім, біженці не скаржаться. Кажуть, що вдячні Туреччині за притулок. Натомість союзників Сирії, які підтримують режим Асада, біженці ненавидять і відкликаються так:
«Іран, Росія, Венесуела підтримують режим Асада. Це ж кримінальний режим. Треба, щоб світ на ділі, а не лише на словах став другом сирійців. Підтримка потрібна Вільній сирійській армії та демократії».
Для біженців у Кілісі тонкощі політики, які гальмують міжнародне втручання у Сирійський конфлікт – нічого не значать. За бійнею у рідній країні вони спостерігають із перших рядів, з турецького кордону.
У таборі біженців Кіліс на турецькій території тисячі сирійців чекають вирішення своєї долі та долі Сирії.
Війна – всього в кількох кілометрах від табору. Гелікоптери урядових військ кружляють над територією повстанців. Час від часу вони випускають ракети. У мінареті ховаються снайпери, які стріляють по втікачах.
Неподалік, на території Туреччини, на кордоні із Сирією знаходиться табір біженців Кіліс. У кількох метрах від табору, на прикордонній заставі, майорить прапор Сирії. Час від часу сирійські солдати стріляють. У квітні від їх куль загинуло двоє і було поранено двадцять три мешканці табору. Один з біженців, я кому пощастило утекти живим, описує пережите:
«Мого двоюрідного брата поранили. Куля влучила у стегно. Він досі у лікарні».
Тож від Сирії загородились бетонним муром. Загалом з Сирії до Туреччини прибули 27 тисяч біженців. Вони все менше вірять у те, що в країні може бути встановлено мир.
«Іран, Росія, Венесуела підтримують режим Асада. Це ж кримінальний режим. Треба, щоб світ на ділі, а не лише на словах став другом сирійців».Сирійський біженець
Втім, біженці не скаржаться. Кажуть, що вдячні Туреччині за притулок. Натомість союзників Сирії, які підтримують режим Асада, біженці ненавидять і відкликаються так:
«Іран, Росія, Венесуела підтримують режим Асада. Це ж кримінальний режим. Треба, щоб світ на ділі, а не лише на словах став другом сирійців. Підтримка потрібна Вільній сирійській армії та демократії».
Для біженців у Кілісі тонкощі політики, які гальмують міжнародне втручання у Сирійський конфлікт – нічого не значать. За бійнею у рідній країні вони спостерігають із перших рядів, з турецького кордону.
