Актуально
Як Росія намагається протистояти дрейфу сепаратистського анклаву Молдови на захід
Матеріал є перекладом статті Центральної служби "Голосу Америки", яка вийшла англійською мовою.
Прагнення Росії створити сухопутний коридор до сепаратистського регіону Молдови, Придністров’я, привертає увагу до зусиль Москви не допустити поглиблення зв’язків проросійського анклаву із Заходом і підриву російської влади над частиною Молдови, яка триває десятиліття, вважають деякі аналітики.
Російський генерал Рустам Міннекаєв заявив про ідею створення сухопутного коридору 22 квітня: «Контроль над півднем України — це ще один шлях до Придністров’я», повідомляє російське інформаційне агентство «Інтерфакс». Він сказав, що російськомовне населення Придністров’я зазнає «утиску», мовляв, воно потребує захисту Росії від румуномовних в решті Молдови.
Ці твердження подібні до тих, що Москва робила відносно російськомовних в Україні, щоб виправдати своє вторгнення на українську територію з 2014 року.
Придністров’я – це переважно російськомовна територія, які відокремилися від Молдови в 1990 році, за рік до того, сама Молдова проголосила незалежність від Радянського Союзу. Війна 1992 року між молдовськими військами та придністровськими сепаратистами за підтримки російських військ закінчилася угодою про припиненням вогню, яка діє протягом 30 років, і Придністров’я стало де-факто самостійним державним утворенням, але без міжнародного визнання.
Росія також не визнала регіон як державу, але десятиліттями допомагає сепаратистам керувати цим шматком землі на сході Молдови, між східним берегом річки Дністер та українським кордоном. За даними Молдови та сепаратистів, населення Придністров’я становить від 300 000 до 400 000 осіб, відповідно.
Підтримка Росією сепаратистського регіону продовжила те, що деякі оглядачі називають «замороженим конфліктом», через який Молдова була надто слабкою, щоб приєднатися до основних західних інституцій. Москва вже давно заявляє, що розглядає розширення альянсу НАТО та Європейського Союзу на пострадянські держави, такі як Молдова, як загрозу своїй безпеці.
Основна підтримка Москви Придністров’ю полягає у тому, щоб забезпечити його безкоштовним російським природним газом, присутністю близько 1500 російських військових та банківськими переказами російських коштів.
Але Придністров’я переорієнтовує свою торгівлю на ЄС з тих пір, як блок підписав Угоду про вільну торгівлю з Молдовою в 2014 році. Ця угода надала анклаву право безмитного експорту до ЄС за певними правилами та безвізовий режим для поїздок до ЄС жителям з молдовськими паспортами.
Оскільки торгівля сепаратистів з ЄС зростала в останні роки, їхня торгівля з Росією скоротилася.
Колишній посол США в Молдові Асіф Чаудхрі сказав Російській службі "Голосу Америки", що угода 2014 року змінила ставлення людей на придністровській стороні. «Вони бачать, що кращі відносини з Республікою Молдова приносять їм економічну та особисту користь», – сказав він.
Одним із способів, яким Росія намагалася протистояти цій тенденції, є надання сепаратистському регіону безкоштовного природного газу від контрольованої Москвою енергетичної компанії "Газпром" через трубопроводи, що перетинають територію України.
Бідне на природні ресурси Придністров’я використовує газ для виробництва електроенергії та металопродукції, які продає споживачам у Молдові, яка так само є бідною на ресурси, та іноземним споживачам за ринковими цінами, за словами молдовського аналітика з питань енергетики Сергіу Тофілата, який працював радником президента Молдови з питань енергетики з 2020 по 2021 рік.
У розмові з Українською службою «Голосу Америки» з Молдови Тофілат сказав, що сепаратистська влада покладалася на доходи від продукції, виробленої за допомогою отриманого з Росії природного газу, у 53% своїх бюджетних витрат у 2019 році та 40% у 2020 році.
У дослідженні, яке він опублікував у 2020 році, Тофілат також виявив, що вартість російського газу, отриманого Придністров’ям, була еквівалентна 48% його валового внутрішнього продукту з 2007 по 2016 рік.
«Половина економіки Придністров’я виживає лише завдяки газовій субсидії з Росії», – сказав він «Голосу Америки».
Росія також зберігає вплив на анклав, розміщуючи там близько 1500 військовослужбовців, сказав колишній міністр оборони Молдови Віталій Марінуца, який працював на цій посаді з 2009 по 2014 рік. Він розмовляв з Російською службою «Голосу Америки» в Молдові 3 травня.
Кілька сотень цих російських військовослужбовців служать під керівництвом миротворчих сил, відомих як Об’єднана контрольна комісія, до складу якої також входять молдавський і сепаратистський персонал. Решта російського контингенту охороняє великий склад боєприпасів радянських часів поблизу села Ковбасна та тренує воєнізовані формування сепаратистів.
Ще одним інструментом російського впливу є використання банків для переказу російських коштів у сепаратистський регіон.
Тетцяна Кулакевич, дослідниця Росії з Університету Південної Флориди, повідомила «Голосу Америки», що Москва передає кошти придністровському Ощадбанку, який належить сепаратистському уряду, щоб забезпечити пенсії жителям. Придністровський Ощадбанк входить до кореспондентської мережі найбільшого російського банку Ощадбанк.
Кулакевич сказала, що не бачить жодної загрози для спроможності Росії переказувати гроші в сепаратистський регіон, оскільки Москва використовує власну мережу для полегшення транзакцій і захисту від західних санкцій, спрямованих на використання російськими банками міжнародних фінансових повідомлень системи SWIFT.
Але політика Росії щодо встановлення залежності від неї Придністров’я за допомогою безкоштовного природного газу для виробництва електроенергії може створити проблеми для анклаву в найближчі роки, оскільки Молдова прагне зменшити власну залежність від цієї електроенергії, сказав Тофілат.
"Уряд Молдови вирішив побудувати високовольтну лінію електропередачі, яка з'єднає нас з Румунією та диверсифікує постачання електроенергії. Це займе ще три роки".
Росія також стикається з труднощами у забезпеченні військової присутності в сепаратистському регіоні особовим складом та зброєю.
Після того, як Росія анексувала Крим і вторглася на Донбасу в 2014 році, українська влада посилила боротьбу з російським контрабандою людей та зброї до Придністров’я, сказала Кулакевич.
"Новини свідчать, що українці краще охороняють кордон, але це важко повністю контролювати", - сказала вона.
Молдова також намагалася заблокувати Росію від відправки військових до сепаратистського регіону через територію, контрольовану урядом Молдови.
Ми вжили заходів для того, щоб цей військовий обмін [особовим складом] не відбувся, – сказав Анатоль Салару, колишній міністр оборони Молдови з 2015 по 2016 рік в інтерв’ю «Настоящему Времені» минулого місяця.
Росія також не має простого способу постачати свої сили в Придністров’ї повітряним шляхом. Єдиний аеродром анклаву, колишня радянська військова база поблизу його самозваної столиці Тирасполя, не функціонує більше 30 років, йдеться у статті Європейської Правди від 27 квітня.
Укрінформ 6 квітня повідомив, що влада Тирасполя готує аеродром до прийому літаків. При цьому не уточняється, чи була підготовка до військових чи цивільних рейсів.
Одним із найкоротших шляхів для російських літаків досягти Тирасполя був би переліт з одного з аеродромів в окупованому Росією Криму над Чорним морем до сепаратистського регіону. Але це означало б пролетіти щонайменше 40 кілометрів українського повітряного простору.
Сергій Братчук, речник Збройних сил України в Одеській області, що межує з Придністров’ям, повідомив у пості Telegram 30 квітня, що вони отримали нові системи протиповітряної оборони для використання проти Росії.
Раніше цього тижня, як повідомляла ВВС, Братчук попередив російські літаки, які намагаються летіти до Тирасполя: "Ми маємо право їх збивати над територією України. Це ворожі літаки, ворожий десант".
Дивіться також: Американський журналіст Джек Кросбі розповів про свою роботу в Україні. Відео
Всі новини дня
Лісова служба США допомагає борцям з лісовими пожежами на Хмельниччині. Відео
Лісова служба США спорядила перших добровольців-борців з лісовими пожежами на Хмельниччині.
Пентагон має можливість передати Україні зброї ще на 5,4$ млрд
Сполучені Штати можуть зараз передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Таку суму можуть використати в рамках програми президентських повноважень (PDA) - за нею озброєння постачають із власних складів США. Про це українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.
"В Міноборони США залишаються повноваження, щоб забезпечити термінові потреби України на полі бою", - відповіли на запит Голосу Америки.
При цьому в Пентагоні додали, що для поповнення власних запасів, із яких надсилають зброю Україні, на сьогодні залишилось всього 1,6 мільярда доларів.
AP повідомляє, що через це в Міноборони звернулись до Конгресу про те, що "Сполучені Штати змушені сповільнити поповнення власних збройних сил, щоб застрахуватися від невизначеного фінансування у майбутньому".
При цьому в Пентагоні додали, що для програми USAI (ініціатива сприяння безпеці України) коштів не залишилось. За цією програмою Сполучені Штати можуть контрактувати зброю у виробників і після цього постачати її Києву. В американському Міноборони кажуть, що ця програма створена для забезпечення потреб українського війська у середній та довгій перспективі.
Хоча зараз наявних коштів має вистачити для продовження постачань зброї для України в найближчому майбутньому, в Пентагоні очікують, що американський Конгрес схвалить запит адміністрації США на додаткове фінансування у 24 мільярди доларів, яке дозволить продовжувати підтримку Києва і надалі.
Зокрема до цього законодавців закликав міністр оборони США Ллойд Остін: "Я закликаю Конгрес виконати зобов'язання Америки щодо надання терміново необхідної допомоги народу України, який бореться за захист своєї країни від сил тиранії. Америка повинна дотримуватися свого слова і продовжувати тримати лідерство".
- Голос Америки
Єврокомісія може розморозити кошти для Угорщини, щоб Будапешт не блокував початок переговорів з Україною про вступ до ЄС
Європейська комісія може розблокувати мільярди євро з фондів ЄС для Угорщини для того, щоб забезпечити підтримку Будапешта збільшення бюджету блоку, що включає значну фінансову допомогу Україні та підтримку початку переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляють західні видання, посилаючись на європейських високопосадовців.
Угорщина розвиває тісніші зв’язки з Росією, ніж інші країни ЄС, і вважається ключовим потенційним противником рішення, яке має бути прийняте в грудні щодо того, чи розпочинати переговори про вступ до ЄС із Києвом, для чого знадобиться одностайна підтримка 27 країн блоку, інформує Reuters.
Єврокомісія запропонувала збільшити спільний бюджет ЄС на 66 мільярдів євро для покриття збільшених витрат, частина з яких піде на програму фінансової підтримки Києва. Очікується, що Україна впродовж наступних чотирьох років отримає допомоги від ЄС на 50 мільярдів євро.
Агентство додає, що підтримка Києва є пріоритетним питанням для ЄС через рішення Конгресу США минулого тижня вивести допомогу Україні на 6 мільярдів доларів за рамки нового законопроєкту про державне фінансування.
Як повідомляє Financial Times (FT), європейські фонди, які Брюссель не виділяв Будапешту через проблеми з верховенством права, можуть бути розблоковані, якщо Угорщина схвалить допомогу ЄС Україні та початок переговорів про вступ, які, за очікуванням, можуть розпочатися вже у грудні.
Виділення коштів, які були заморожені з грудня минулого року, означало б перемогу прем’єр-міністра Віктора Орбана, оскільки він пообіцяв не погоджуватися на збільшення бюджету ЄС, доки Угорщина не отримає доступу до фондів ЄС, зауважує FT.
За словами трьох посадовців ЄС, з якими спілкувалися журналісти FT, ідеться про близько 13 мільярдів євро, доступ до яких комісія може відкрити до кінця листопада. У травні Угорщина запровадила судові реформи у відповідь на вимоги Брюсселя, які й дозволили Єврокомісії розблокувати 13 мільярдів євро, повідомили посадовці на умовах анонімності.
Загалом у грудні минулого року ЄС заморозив 22 мільярди євро, виділені Угорщині, вирішивши, що вона не дотримується правил захисту прав людини та верховенства права. Ці фонди призначені для покращення інфраструктури менш розвинених країн блоку.
- Голос Америки
Президент Мексики розкритикував американську підтримку України і закликав США допомагати Латинській Америці
Президент Мексики Андрес Мануель Лопес-Обрадор назвав американську військову допомогу Україні "ірраціональною" під час пресконференції 2 жовтня, посиливши свою критику програм США з підтримки України.
Відвідуючи Вашингтон для зустрічей з американськими посадовцями 29 вересня, Лопес-Обрадор закликав уряд США виділити більше грошей на потреби Латинської Америки, зокрема, для подолання бідності.
"Те, що вони виділяють на війну в Україні - це більше, набагато більше, ніж те, що вони дають, щоб допомогти подолати бідність у Латинській Америці та Карибському басейні", - заявив президент Мексики, якого цитує видання New York Post.
Він також зауважив, що політика обмежень щодо деяких країн Латинської Америки, включаючи Кубу, Нікарагуа, Венесуелу та інші, змушує жителів цих країн "емігрувати", зокрема і до США, перетинаючи територію Мексики. Водночас на думку експертів, зауважує New York Post, наплив мігрантів з Венесуели, Куби та інших країн викликаний радше неефективною економічною політикою й внутрішньополітичними негараздами у цих країнах.
Лопес-Обрадор давно критикував західну допомогу України, водночас намагаючись зберегти відносну нейтральність у питанні війни Росії проти України. Калька тижнів тому, у відповідь на різку критику, президент Мексики змушений був виправдовувати присутність російських військових на параді, присвяченому Дню незалежності Мексики, зазначає Reuters.
Проте Мексика свого часу підтримала декілька важливих резолюцій ООН, які засуджували війну Росії проти України, додає Reuters.
Коментарі Лопеса-Обрадора прозвучали після зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністерки торгівлі Джини Раймондо та торгової представниці Кетрін Тай з їх мексиканськими колегами у Вашингтоні 2 жовтня, пояснює New York Post. Мова на зустрічі йшла не про проблему бідності, а про торгово-економічні зв'язки двох країн, а також про кризу з вживанням наркотику фентанілу у США та Мексиці.
Після зустрічі держсекретар Блінкен, якого цитує New York Post, зауважив: "Створюючи належні стимули та бізнес-середовище, й використовуючи сильні сторони наших двох націй, ми маємо чудову можливість зробити Північну Америку найконкурентнішим, найпродуктивнішим і найдинамічнішим регіоном у світі".
Наступного тижня Блінкен разом з іншими американськими посадовцями відвідає Мексику, де зустрінеться з Лопесом-Обрадором для обговорення міграції та безпеки на кордоні двох країн.
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Україна й Польща домовились про транзит експорту зерна
Варшава та Київ домовилися прискорити транзит експорту українського зерна через Польщу до третіх країн.
За угодою, в якій також бере участь Литва, частина українського зерна, призначеного для світових ринків, проходитиме транзитом безпосередньо через Польщу без проходження перевірки якості на польському кордоні.
"Ми домовилися про важливе питання", - сказав журналістам міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус після онлайн-зустрічі з міністрами України та Литви.
Також, як повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, протягом наступних двох днів буде перенесено ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону в литовський порт Клайпеди для всіх аграрних вантажів, які прямують в цей порт, що пришвидшить транзит територією Польщі.
Напруженість між Польщею та Україною послабилась після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно.
Однак після переговорів минулого тижня Телус повідомив, що Сольський пообіцяв обговорити з міністром економіки України можливість відкликання скарги проти Польщі у Світовій організації торгівлі, яку подав Київ через обмеження для українського збіжжя.
Нагадаємо, напередодні можливі альтернативні "коридори" для експорту українського зерна обговорили президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.
При цьому Україна продовжує експорт сільськогосподарської продукції Чорним морем по так званих гуманітарних коридорах після одностороннього виходу Росії із Чорноморської зернової угоди і початку постійних атак на українську зернову інфраструктуру.
Київ нині також повідомив, що хоче залучити 700 мільйонів доларів на підтримку сільського господарства України для програми доступного кредитування і грантової допомоги для промисловості.
У статті використано матеріали AFP
Форум