Спеціальні потреби

"Виборча хоробрість", "ніж у спину", запевнення у незмінності підтримки – реакції на слова польських лідерів щодо України


Інсталяція про російські злочини в Україні біля Радянського військового кладовища у Варшаві, Польща, 9 травня 2023 р. Slawomir Kaminski/Agencja Wyborcza.pl via REUTERS
Інсталяція про російські злочини в Україні біля Радянського військового кладовища у Варшаві, Польща, 9 травня 2023 р. Slawomir Kaminski/Agencja Wyborcza.pl via REUTERS

Дипломатичні суперечки між Польщею та Україною довкола заборон щодо зерна та виступу українського президента в ООН привернули увагу міжнародних оглядачів. Як писав Голос Америки, гострі докори, якими обмінюються найвищі посадовці України та Польщі, викликали стурбованість долею партнерства Києва і Варшави на тлі російської війни.

“Дипломатичний ніж у спину” – заяви польської опозиції

Колишній президент Європейської ради Дональд Туск, лідер польської опозиції звинуватив урядову партію “Право і справедливість” (PIS) у “політичному ударі ножем в спину Україні … лише тому, що це буде вигідно їхній [виборчі] кампанії”, – цитує політика ABC News.

Туск також сказав: “Найгірше те, що … обидві сторони – Київ і Варшава – близькі до того, щоб змарнувати велику можливість для всього регіону, для Польщі та України – польсько-українську солідарність проти російської агресії”, цитує політика Sky News.

“Повідомлення дуже погане як для репутації Польщі, так і через те, що Польща була одним із головних прихильників військової допомоги Україні”, – прокоментував агенції Associated Press експерт у сфері безпеки та оборони Міхал Барановський, директор варшавської компанії GMF East, що входить до складу аналітичного центру German Marshall Fund.

На його думку, Польща “дала більшу частину того, що могла дати раніше під час війни” і що через відсутність планів поставок основного обладнання найближчим часом він не бачить загрози для можливостей України.

Однак Барановський припускає, що публічні висловлювання з боку Польщі можуть суттєво зашкодити подальшим зусиллям України у консолідації підтримки Заходу у війні проти російських загарбницьких сил.

Польський уряд: “неприйнятні жести Києва”

Речник польського уряду Пьотр Мюллер говорив про припинення постачання зброї Києву.

Водночас сказав, що Польща наразі постачає зброю та боєприпаси – лише ті, які були попередньо узгоджені в угодах, підписаних з Києвом.

Після цього, як цитує речника Sky News, він заявив: “Останнім часом з боку України була низка неприйнятних заяв і дипломатичних жестів”.

“Випустити пару” на догоду невдоволеним

Польський посадовець сказав агенції Reuters, що підтримка Польщею України залишається незмінною. Натомість ситуація із публічними заявами – це лише реакція на певні настрої у суспільстві та докори про об'ємну допомогу українським біженцям, які лунають напередодні виборів.

“Одностороннє повідомлення підтримало б цю зміну настроїв, тому потрібен баланс, щоб випустити пару”, – каже посадовець.

За його словами, основний меседж залишається незмінним: “Підтримуємо Україну”.

Guardian: шок від заяв про “потопельника” і “дій на користь Москви”

“Почути, як польський президент порівнює Україну з потопельником, а український президент описує Польщу як таку, що діє в інтересах Москви, для багатьох стане шоком”, – пише британське видання Guardian.

Газета нагадує: Польща прийняла понад 2 мільйони біженців у перші тижні війни, і мільйони поляків допомогли з житлом та іншою волонтерською підтримкою для переміщених українців, тож “усе це ускладнює розуміння інтенсивності риторики навколо розбіжностей щодо імпорту зерна”.

Водночас оглядачі Guardian застерігають, що це може бути пов'язане з внутрішньою політикою в Польщі, а не “із реальними проблемами між двома столицями”.

Партія PiS стикається з викликом з боку ультраправої партії Konfederecja, яка виступає за зменшення допомоги Україні та зосередження на внутрішніх питаннях Польщі.

Тому PiS змушена шукати підтримки серед націоналістичних і антиукраїнських виборців, каже виданню Войцех Пшибільський, головний редактор журналу Visegrad Insight.

Попри наявність “втоми від України” у польському суспільстві, правляча партія має дотримуватися обережної лінії, оскільки більшість населення має стійкі антиросійські настрої та переконані, що Україна також бореться і за безпеку Польщі, нагадує видання.

“Найнижча точка тісних відносин між Києвом і Варшавою”

Зерновий конфлікт перемістив зв’язки України з союзником Польщею “до найнижчого рівня з початку російського вторгнення”, пише АР.

“Суперечка про те, чи можна дозволити українському зерну потрапляти на внутрішні ринки Польщі та інших країн ЄС призвела до найнижчої точки тісних відносин між Києвом і Варшавою з моменту вторгнення Росії в Україну минулого року”, – йдеться у публікації агенції.

За інформацією АР, окремі аналітики в Польщі звинуватили варшавський уряд у “політичній грі з безпекою України, з метою отримати голоси”.

А зростання напруги підкреслює ризики для України в збереженні підтримки Заходу на фоні затяжної війни з Росією.

“Перемога України настільки важлива для Польщі, що вона навряд чи обмежить військову допомогу Україні. Польща має гіркі спогади про те, що в минулому перебувала під владою Москви, і не хоче, щоб Росія виграла війну в сусідній країні”, – стверджують оглядачі АР.

Вони застерігають: ситуація демонструє, як європейський захист вітчизняних фермерів може ускладнити надії Києва на майбутній шлях до ЄС.

"Відчайдушна виборча хитрість"

Яцек Кухарчик, голова варшавського аналітичного центру Institute for Public Affairs охарактеризував зміну тону правлячої партії як “відчайдушну виборчу хитрість”, пише видання Politico.

Опитування громадської думки, свідчить видання, досі демонструють сильну підтримку допомоги Україні, приблизно три чверті поляків хочуть прийняти біженців.

Тому Кухарчик застерігає: виборці партії PiS широко підтримують проукраїнську політику, і можуть не зрозуміти таку швидку зміну політики.

Кремль натомість схвалює це, пише Politico та цитує прессекретарку МЗС Росії Марію Захарову: “Ніколи раніше я так не погоджувалася з Дудою, як після цієї заяви. Все, що він сказав, правильно”.

Польська опозиція протестує. Радослав Сікорський, колишній міністр закордонних справ Польщі, а нині член Європейського парламенту від Громадянської коаліції, назвав коментарі прем’єр-міністра Матеуша Моравецького щодо України “злочинною дурістю”.

“Навіть якщо ми не можемо дати більше, чому він говорить це публічно! Невже він дійсно хоче, щоб [президент Росії Володимир] Путін вважав, що ще один-два поштовхи і Україна впаде?” – твітував він у мережі X.

Польські цитати на захист Зеленського

"Ми опинилися в ситуації, коли інтереси виборчої кампанії змушують нас робити помилку за помилкою у наших відносинах з Україною", – заявив експрезидент Польщі Олександр Квасневський польському виданню Temat.

Володимир Зеленський, за його словами "говорить різне, іноді перебільшує". Але Квасневський висловив розуміння, що йдеться про заяви людини, яка перебуває в центрі війни, "котрій не видно кінця".

"Для нього бачення вступу своєї країни до ЄС є питанням життя і смерті. Існуватиме Україна чи ні. Я дуже розумію його емоції", - каже Квасневський.

Temat наводить також цитату професора Романа Кузняра, радника з міжнародних справ експрезидента Броніслава Коморовського: "Президент Зеленський дуже напористий, тому що він очолює захист своєї країни перед обличчям нападу з боку великої держави. Через це його заяви іноді можуть здатися відчайдушними. Але йдеться про виживання, про існування. Тому він може здатися надмірно нервовим або невдячним".

Розуміння з українського боку

Натомість з українського боку розуміння ситуації перед виборами висловив Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішніх зв’язків. Він сказав: “Як кожен політик, я знаю, що під час виборчої кампанії риторика може бути досить емоційною”.

Мережко застеріг: Росія може використати конфлікт між Києвом та Варшавою.

Як повідомляв Голос Америки, Україна закликала партнерів у Європейському Союзі дотримуватися правил торгівлі передбачених домовленостями й міжнародними угодами і заявила про готовність оскаржувати заборони на імпорт української агропродукції у Світовій організації торгівлі.

А президент Польщі Анджей Дуда заявив після виступу на Генасамблеї ООН, що Україна має пам'ятати, що отримує допомогу від Польщі.

Крім того, поширені польським урядом слова прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, що Польща "вже не передає зброю Україні", опинилися в чільних заголовках міжнародних ЗМІ.

  • 16x9 Image

    Голос Америки

    Голос Америки (VOA) надає новини та інформацію більш ніж 40 мовами. VOA, за оцінками, охоплює аудиторію у понад 326 мільйонів людей щотижня. Статті авторства Голос Америки є результатом роботи декількох журналістів і можуть містити інформацію новинних агенцій.

Форум

XS
SM
MD
LG