Актуально
У що обійдеться Росії агресія проти України?
Агресія проти України коштуватиме Росії великих втрат у довготривалій перспективі - експерти
Агресивна політика Росії стосовно України виявилася разюче вигідною для Москви.
Плани Києва на євроінтеграцію були зруйновані. Кримський півострів, який представляє важливе стратегічне значення, був анексований.
А дестабілізація, яку вносять проросійські сепаратисти в ситуацію на східній Україні, створює сумніви в легітимності київського уряду. Це дає Москві додаткові знаряддя для втручання у справи України.
Однак, якщо Захід зуміє об’єднатися і продовжить здійснювати довгостроковий тиск на Росію, то ціна цих тактичних перемог може виявитися для уряду російського президента Володимира Путіна величезною, навіть нестерпною.
Росія завдала собі збитків на багатьох рівнях. У неї залишилося дуже небагато реальних партнерів і союзниківЯн Техау
«Росія завдала собі збитків на багатьох рівнях. У неї залишилося дуже небагато реальних партнерів і союзників. І навіть найвірніші з них тепер розуміють, що Росія швидше за все ніколи не стане таким партнером, на якого вони розраховували», – вважає директор Центру Карнегі-Європа у Брюсселі Ян Техау.
Міжнародна ізоляція Росії, викликана українським конфліктом, буде, на думку Техау, тільки розростатися.
А чи зможе Росія впоратися з цими проблемами, залишається, на думку професора міжнародних відносин державного університету Сан-Франциско Андрія Циганкова, відкритим питанням.
«Це залежить від того, чи зуміла створена Путіним держава змінитися, стати більш функціональною, менш корумпованою, більш здатною мобілізувати необхідні для розвитку ресурси, і, таким чином, здатною, зрештою направити економіку в позитивному напрямку, – вважає Циганков. – Тому що в даний час економіка залишається інертною. Подивимося, чи вдасться йому активізувати економіку».
На Росію вже накладені обмежені санкції з боку США, ЄС та інших потужних структур. Довгострокові втрати, на думку Техау, будуть «значно більш вагомими», якщо Захід піде на введення всеосяжних санкцій 3-го рівня, які зачіпають цілі галузі економіки, подібні до іранських.
І, що більш важливо, українська криза змусила ЄС думати про те, як вийти з-під енергетичної залежності від Росії. На це підуть не місяці, а роки, але, на думку Техау, «Росія багато, багато втратить», якщо це відбудеться.
Росія у відповідь намагається спрямувати принаймні частину своєї економіки на схід. Напередодні візиту Путіна в Китай, що відбувся цього тижня, прем’єр-міністр Дмитро Медведєв заявив телеканалу «Блумберг», що Москва зацікавлена в розвитку торгівлі та припливі інвестицій в тихоокеанському регіоні.
«Я зовсім недавно, буквально тиждень тому, проводив спеціальну нараду, на яку покликав і міністрів, і керівників компаній, про перспективи співпраці з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, – заявив Медведєв. – І значною мірою це співробітництво з Китайською Народною Республікою. Ми вважаємо це співробітництво абсолютно важливим для нашої країни, дуже перспективним, маючи на увазі і збільшення торгового обороту, і приплив інвестицій».
21 травня візит Путіна в Китай увінчався підписанням значного довгострокового договору з продажу російського природного газу в Китай. Незважаючи на те, що подробиці цього договору ще не проаналізовані до кінця, навряд чи він стане вирішенням російських проблем. Згідно з цим договором, обсяг поставок складе лише 38 мільярдів кубометрів на рік, у порівнянні з 139 мільярдами кубометрів газу, проданого в 2012 році Європі.
Ціна на газ залишається секретом, проте за чутками складе близько 350 доларів за тисячу кубометрів. Ця ціна небезпечно наближена до вартості видобутку газу, що означає практичну відсутність прибутку для державної скарбниці. І нарешті, поставки почнуться в кращому випадку лише в 2018 році.
Згода Росії на політичну та економічну ізоляцію від Заходу означає, на думку Циганкова, явну відмову Москви від «неоліберальної модернізації», прихильниками якої були колишні президенти Борис Єльцин і Дмитро Медведєв. Однак, керована державою «неомеркантилістична модернізація» можлива, і, схоже, Путін рухається саме в цьому напрямку.
Ключовим питанням для Циганкова залишається: «Чи стануть вони підтримувати механізм, який в сутності не працює , створену Путіним державу, що не функціонує, чи поведуть шляхом модернізації більш китайського зразка, за якого, з прицілом на майбутнє, будуть розвиватися певні області, певні індустрії?».
Далі він доводить, що конфлікт із Заходом у зв’язку з Україною дає Путіну можливість змусити економічні еліти Росії припинити виведення капіталів за кордон і почати інвестувати в російську економіку. Поки, проте, конфлікт призвів до рекордного відтоку капіталу з Росії за перший квартал 2014 року.
Циганков висловлює побоювання, що керована державою модернізація за китайською моделлю може призвести до зростання мілітаризації російської економіки. Військові витрати в цей час складуть більше ніж 30 відсотків державних витрат, наближаючи їх до 40 відсотків часів СРСР. Це, за словами Циганкова, по-справжньому небезпечно.
«Із військово-стратегічної точки зору це має сенс. Якщо Росія порівнює себе, наприклад, з Китаєм, або навіть зі США, то їй необхідно інвестувати в свою військову промисловість. Але з економічної точки зору вона не може собі цього дозволити», – вважає Циганков.
Це підкреслюється заявою заступника голови Центробанку Росії Сергія Швецова від 20 травня. Він попередив, що недофінансування державного пенсійного фонду в 2014 році перевищило 240 мільярдів рублів, і заявив, що «це не повинно повторитися в 2015-му і в наступні роки».
Політика Москви стосовно України порушила також і загальну будову міжнародних відносин, напружуючи ЄС і НАТО, а також оголивши обмежену ефективність діяльності Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). ЄС, проте, зумів об’єднатися в ухваленні принаймні обмежених санкцій, і, що більш важливо, прискорив підписання Угоди про асоціацію з Молдовою. Це стало прямим наслідком російського втручання у справи України.
У той же час вони дискредитували очолювану Росією Співдружність незалежних держав (СНД), яка відмовилася навіть обговорювати значний конфлікт між двома своїми членами.
Очолювана Росією Організація договору про колективну Безпеку (ОДКБ) також не зуміла надати платформу для врегулювання конфлікту чи обговорення анексії Криму.
Українська криза також вплинула на плани, що стосуються очолюваних Росією Митного союзу та Євразійського союзу. Незважаючи на те, що Митний союз продовжує функціонувати як економічне утворення, його вірні члени Білорусь і Казахстан виступили з політичними заявами, що виражають зростаючу настороженість стосовно Росії. Більше того, без участі України весь цей проект – колись улюблене дітище путінської зовнішньої політики – здається значно менш цікавий.
В інтерв’ю Радіо Свобода російський історик Андрій Зубов зауважив, що дії Путіна ставлять собою спробу повернутися до тих методів міжнародних відносин, від яких Європа відмовилася.
Путін став на абсолютно тупиковий шляхАндрій Зубов
«Путін став знову на шлях, якийсь шлях, скажімо, між Версалем і 19-м століттям, коли треба об’єднувати національні землі, чомусь, в одну державу, коли треба переселяти інших, хто не згоден з цим, скажімо – кримських татар або українців із Донбасу. Це абсолютно тупиковий шлях. Ось Європа зрозуміла, що так жити не можна», – наголошує історик.
Все, що світ зробив у відповідь на український гамбіт Росії, на думку Техау із Центру Карнегі, мали передбачити заздалегідь кремлівські аналітики. Однак, Кремль, на його думку, розраховує, що обурення Заходу незабаром зійде нанівець, як це сталося після російської війни з Грузією в 2008 році.
Поки що, вважає Техау, Путін повинен відчувати, що його розрахунки виправдалися. Українська криза виявила тріщини всередині євроатлантичного альянсу, всередині ЄС і всередині НАТО.
Але це, на думку Техау, всього лише тактична перемога Кремля.
«Відкриті, західні суспільства, демократії з часом відкоректують свій курс, – говорить він. – Це слугувало імпульсом до пробудження. Щось має статися, і тоді короткочасна вигода обернеться довгостроковою консолідацією західного суспільства. Я в цьому переконаний», – зазначає директор центру «Карнегі-Європа» у Брюсселі Ян Техау.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Всі новини дня
- Голос Америки
Що означає перемога проросійських сил на виборах у Словаччині
Проросійська антиліберальна партія, що перемогла на парламентських виборах у Словаччині, готова розпочати переговори про створення коаліції для формування уряду, який, ймовірно, приєднається до Угорщини у протидії військовій допомозі ЄС Україні.
Експрем'єр Роберт Фіцо, очільник партії SMER-SD (Курс – соціал-демократія), що набрала майже 23% на виборах, заявив: "Ми не змінюємо того, що ми готові допомогти Україні гуманітарним шляхом... Ми готові допомогти у відбудові держави, але ви знаєте нашу думку щодо озброєння України".
Фіцо сказав, що Словаччина має більші проблеми, ніж питання України, включаючи ціни на енергоносії та вартість життя. Частиною його передвиборчої кампанії стало гасло про відмову надати Україні будь-яку зброю. Словаччина входить у НАТО, але чимало людей там прихильно ставляться до Москви. Також аналітики вважають Фіцо натхненним націоналістичним прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан уже привітав його із перемогою.
Словацька ліберальна партія Progresivne Slovensko (Прогресивна Словаччина, PS) посіла друге місце із майже 18% голосів і хоче зберегти курс на підтримку України.
Тож Фіцо може розглядати помірковану ліву партію HLAS (Голос), яка посіла третє місце із майже 15% голосів, як партнера у коаліції. Лідер HLAS Петер Пеллегріні заявляв, що постачання боєприпасів в Україну корисні для оборонної промисловості Словаччини, і партія підтримала позицію ЄС проти вторгнення. Тож в коаліції з HLAS Фіцо може пом'якшити свою риторику, припускають аналітики та дипломати. Також політик не проти членства України в ЄС, хоча й додає, що це не буде швидко.
Словаччина вже пожертвувала Україні більшу частину того, що могла, з державних резервів, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300, і Фіцо не уточнив, чи буде його партія прагнути припинити комерційні постачання з оборонної промисловості.
При цьому раніше Фіцо висловлювався навіть проти транзиту зброї словацькою територією до України, хоча Словаччину й Україну зв'язують залізниці й автошляхи, пише Радіо Свобода. 69 відсотків словаків, згідно з опитуванням, проведеним раніше цього року, вважають, що постачання зброї Україні "провокують Росію".
Фіцо також виступає проти антиросійських санкцій ЄС, кажучи, що вони завдають шкоди словацькій економіці. Лідер SMER-SD різко виступає проти членства України в НАТО і закликає до мирних переговорів України й Росії вже зараз, стверджуючи, що Росія не піде все одного з окупованих територій України, зокрема, з Криму.
Раніше Голос Америки повідомляв, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив впевненість, що Польща, де 15 жовтня також пройдуть парламентські вибори, та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, попри нещодавню різку риторику щодо Києва. "Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив Столтенберг.
Як пише Reuters, уряд на чолі з Фіцо стане сигналом про подальший зсув у Центральній Європі у напрямку проти політичного лібералізму. І цей рух лише посилиться, якщо на виборах у Польщі переможе правляча консервативна партія "Право і справедливість" (PiS).
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Байден: «Я хочу запевнити народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку»
Президент США Джо Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України. Про це він заявив під час прес-конференції в Білому домі в неділю, присвяченій прийняттю закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні.
«Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні, ми ні за яких обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана. Я повністю очікую, що спікер дотримається свого зобов’язання забезпечити затвердження підтримки, необхідної, щоб допомогти Україні, яка захищається від агресії та жорстокості», - сказав президент.
Байден запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
«Проголосуймо за це, і я хочу запевнити наших американських союзників, американський народ і народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку... Припиніть грати в ігри, виконайте це».
Він зауважив, що ця угода закінчується через 45 днів: «Відверто кажучи, мені це набридло, мені набридла гра на грані, а також це набридло американському народу».
На питання, що він може сказати президент союзникам США та президенту Зеленському, президент Байден відповів: «Я можу запевнити їх. Подивіться на мене, ми збираємося це зробити. Я не можу повірити, що ті, хто проголосував за підтримку України переважною більшістю в Палаті представників і Сенаті, демократи чи республіканці, з чистих політичних міркувань дозволять, щоб в Україні гинуло більше людей».
Він зазначив, що законодавці мають небагато часу, і це питання є невідкладним. На питання журналістки, чи довірятиме він у цьому спікеру Палати представників республіканцю Кевіну Маккарті: «Ми щойно досягли домовленості по Україні, тож ми дізнаємося».
Як раніше повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден у суботу пізно ввечері підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду (HR 5860), який має на меті запобігти закриттю уряду. Закон, розроблений спікером Маккарті, не включає додаткового фінансування для України. Відсутність нової допомоги для України в цьому документі викликало гостру критику низки законодавців від обох партій.
- Голос Америки
Сунак: Велика Британія зараз не планує надсилати військових в Україну
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що немає найближчих планів розгортати військових інструкторів в Україні, спростувавши коментарі свого міністра оборони про те, що він хоче розпочати навчання українських військ в країні, повідомляє Reuters.
Британський міністр оборони Ґрант Шаппс, який був призначений на цю посаду минулого місяця, заявив в інтерв’ю газеті Sunday Telegraph, що він хоче спрямувати в Україну військових інструкторів, у додаток до навчання українських збройних сил у Великій Британії та інших західних країнах.
Через кілька годин після публікації цього інтерв'ю Сунак заявив, що найближчим часом не планується відправляти британські війська в Україну.
«Те, що міністр оборони сказав, полягало в тому, що колись в майбутньому ми цілком можемо провести частину цього навчання в Україні», — сказав Сунак журналістам на початку щорічної конференції правлячої Консервативної партії в Манчестері.
«Але йдеться про довгострокову перспективу, а не тут і зараз. Немає британських солдатів, яких відправлять воювати в поточному конфлікті», - сказав Сунак.
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв у неділю заявив, що будь-які британські солдати, які навчають українських військових в Україні, будуть законними цілями для російських військ.
З початку 2022 року понад 23 тисяч українських військових пройшли бойову підготовку на військових базах по всій Великій Британії, отримавши навички поводження зі зброєю та надання першої допомоги на полі бою. На початку цього року британський уряд зобов’язався навчити ще 20 тисяч новобранців.
В інтерв’ю Sunday Telegraph Ґрант Шаппс сказав, що є можливість запропонувати військовий вишкіл в Україні після обговорення в п’ятницю з британськими військовими.
«Сьогодні я говорив про те, щоб згодом наблизити навчання до України і фактично здійснювати в Україні також», — сказав міністр.
Він додав, що британським оборонним компаніям варто розглянути питання про створення виробництва в Україні.
«Зокрема на заході країни, я вважаю, що зараз є можливість принести в країну більше речей, а не лише навчання. Наприклад, ми бачимо, як BAE починає виробництво в країні, — сказав він про провідного британського виробника оборонної та аерокосмічної продукції. — Я дуже хочу, щоб інші британські компанії також зробили свій внесок, роблячи те ж саме».
Як повідомляв раніше Голос Америки, міністр оборони Ґрант Шаппс 28 вересня перебував у Києві, де провідною темою переговорів назвали подальшу підтримку України у війні проти російської агресії. В делегації з Лондона був також чільний британський командувач адмірал Тоні Радакін, який згідно з офіційним повідомленням сказав, що на зустрічах «обговорювали нові зобов’язання щодо військової допомоги, які були заявлені минулого тижня в Рамштайні».
- Голос Америки
Законодавці від обох партій закликають продовжити фінансову допомогу Україні
На тлі прийняття закону про тимчасове фінансування уряду, який не містить нової допомоги Україні, законодавці від обох партій закликали колег продовжити фінансову підтримку України.
«У питанні підтримки США доблесних людей і сил, які борються за свободу в Україні, Група підтримки України в Палаті представників підтримує вас», - йдеться у заяві, наданій Голосу Америки, засновниці та співголови Групи підтримки України в Палаті представників конгресвумен-демократки Марсі Каптур.
«Переважна більшість членів Палати представників повністю підтримують Україну - насправді 82% - виходячи з останніх голосувань лише цього місяця на підтримку допомоги Україні. Я, разом із представниками нашої Групи підтримки України, повністю підтримую прагнення України до територіального суверенітету, незалежності та приєднання до західної спільноти демократичних націй», - йдеться в заяві.
«Ми маємо намір забезпечити, що в майбутньому американський народ через Палату представників висловить волю на підтримку України. Свобода означає ніколи не здаватися, і Група підтримки України ніколи не піддасться примхам екстремістської меншості, яка обирає тиранію замість свободи», - зазначила Марсі Капутр.
Співголова Групи підтримки України в Конгресі Майк Квіглі назвав закон про тимчасове фінансування уряду перемогою для Путіна та закликав «виправити цю помилку».
«Боротьба в Україні – це наша боротьба, і будь-хто, хто намагається стверджувати, що вибір повинен бути зроблений між Україною та американським народом, презентує фальшиву дилему. Захист України є нашим національним інтересом», - йдеться у заяві Квіглі, наданій Голосу Америки.
Лідер республіканців у Сенаті США Мітч Макконнелл, звертаючись до колег в Сенаті, заявив, що прийняття закону про тимчасове фінансування дасть час продовжити обговорення низки невирішених пріоритетних питань, в тому числі «щоб надати Україні ще більше смертоносної допомоги, необхідної їй для відбиття вторгнення Росії».
«Щодо цього конкретного питання... республіканці в Сенаті залишаються відданими допомозі нашим друзям на передовій, інвестуванню більших коштів у американську силу, яка зміцнює наших союзників, і стримуванню нашого головного стратегічного противника - Китаю. Я впевнений, що Сенат схвалить подальшу термінову допомогу Україні пізніше цього року», - сказав Макконнелл.
Як раніше повідомляв Голос Америки, американські сенатори від обох партій виступили зі спільною заявою на підтримку Києва після того, як Конгрес затвердив, а президент Байден підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містить додаткової допомоги Україні.
«Ми вітаємо сьогоднішню угоду, щоб уникнути шкідливого та непотрібного припинення роботи федерального уряду. Однак ця угода залишає ряд нагальних пріоритетів невирішеними. Ми очікуємо, що найближчими тижнями Сенат працюватиме над тим, щоб уряд США продовжував надавати критично важливу та стійку безпекову та економічну підтримку Україні», - йдеться у заяві, підписаній шістьма сенаторами від обох партій, в тому числі лідером демократичної більшості Чаком Шумером і лідером республіканської меншості Мітчем Макконнеллом.
- Голос Америки
Боррель: ЄС готує довгострокові безпекові запевнення для України
ЄС продовжить допомагати Україні й готує довгострокові зобов'язання щодо безпеки. Про це заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель під час візиту до Києва, де він разом із президентом України Володимиром Зеленським взяв участь у вшануванні пам'яті загиблих захисників України.
"Війна Росії проти України є екзистенційною загрозою для всіх нас. Під час нашої першої особистої зустрічі із (міністром оборони) Рустемом Умєровим, ми обговорили постійну військову допомогу ЄС. Україна потребує більше можливостей і потребує їх швидше", - повідомив Боррель у мережі Х.
Цього тижня Європейське оборонне агентство повідомило, що сім країн ЄС замовили боєприпаси за схемою закупівель загальною сумою у 2 мільярди євро, щоб доставити в Україну терміново необхідні артилерійські снаряди та поповнити вичерпані західні запаси.
Напередодні Жозеп Боррель без попереднього оголошення прибув до Одеси і побував у зруйнованому російською ракетою храмі. Очільник європейської дипломатії також повторив тезу, що ЄС буде з Україною "стільки, скільки буде потрібно", пише Радіо Свобода.
У статті використано матеріали Reuters
Форум