Актуально
Вся українська журналістика стала воєнною – українські журналісти–стипендіати Гарварду
Події в Україні щодня висвітлюються у міжнародній пресі, кадри з українських міст та з передової показують провідні західні телеканали, фотографії українських журналістів отримують головні журналістські премії, вони самі стають журналістами року, а їхні документальні фільми беруть участь у найпрестижніших міжнародних фестивалях.
Ці історії впливають на ставлення людей у світі до війни в Україні, але вони дорого даються самим журналістам. Щонайменше 10 журналістів загинуло з початку широкомасштабної російської агресії, висвітлюючи її, десятки стали жертвами російських нападів.
Репортери стикаються з проблемами з психічним здоров’ям, виснаженістю, потерпають і від технічних проблем – перебої з електроенергією, викликані російськими обстрілами, заважають передати вчасно матеріали, кількість читачів і глядачів у самій Україні зменшується через дефіцит електроенергії та збої в інтернеті.
Про те, як війна вплинула на роботу журналістів, молоді українські репортери та медіа-менеджери розповіли нещодавно в Українському інституті в Гарварді, одному з найпрестижніших світових університетів, де вони продовжують своє навчання.
Україна, про яку раніше мало повідомляли у світі, з початком широкомасштабного вторгнення опинилася у головних новинах. Для висвітлення війни в режимі реального часу багато міжнародних ЗМІ відправили своїх кореспондентів, але ще більше було українських журналістів, які стали працювати у західних медіа.
«Зараз багато українських журналістів пишуть репортажі для міжнародних інформаційних видань, агентств – Wall Street Journal, Politico, Reuters. Бо вони раніше встановили в Україні свою мережу, і їх швидко задіяли провідні ЗМІ. Українські англомовні ЗМІ отримали більше поширення у світі, але багато журналістів працюють під величезним часовим тиском, щоб встигнути зібрати, обробити і передати інформацію», – каже колишній редактор Kyiv Post Ілля Тимченко.
Він говорить, що західні видання краще забезпечені матеріально, але українські мають більше знання про місцеві справи. Одним з прикладів, як він сказав, гібридного ЗМІ, що може скористатися зі західної підтримки, але має висококласних журналістів на місці, Тимченко назвав Радіо Свобода. Журналісти мовника, який працює за підтримки грантів американського Конгресу, були на передовій і в прямому і в переносному сенсі.
«Вони робили неймовірні репортажі з передової, зі зони війни, бо вони мали ці західні ресурси, а також специфічні українські знання», – наголосив Тимченко.
Після Євромайдану з'явилося більше незалежних голосів
Його колега, Тетяна Козирєва, яка спеціалізується на журналістиці нагляду (Watchdog Journalism) та є стипендіаткою Фонду Німана Гарвардського університету, вважає, що в Україні стало чутно більше незалежних голосів ще з 2014 року. З’явилося більше проектів з журналістських розслідувань, які займаються розслідуванням на різних рівнях – від місцевого до рівня президентської адміністрації та олігархів, які раніше значною мірою визначали політику країни.
На її думку, після початку широкомасштабної агресії минулого року одним з найбільших викликів для українських журналістських колективів було втримати кваліфікованих журналістів.
«Одні пішли в армію, інші присвячують свій час волонтерству, треті перестають працювати через психологічні проблеми, чи проблеми зі здоров’ям, які настають через перенавантаження», – пояснює Козирєва.
За її словами, вона, як і багато інших журналістів працювали багато місяців без вихідних і відпусток, висвітлюючи події, які мали великий вплив на психіку, наприклад події у звільнених містах. Вони знімали історії вбитих, поранених, зґвалтованих, і часто самі потребували психологічної допомоги після написання цих історій.
Ще один стипендіат Фонду Німана для журналістики Гарвардського університету Тарас Прокопишин, який в Україні був співзасновником інтернет-журналу The Ukrainians, одного з найуспішніших мадіа-проектів останніх років, сказав, що як і для його колег, великим поштовхом для розвитку в професії стали події Євромайдану.
Тоді, за його словами, молоді журналісти стали шукати шляхи, якими б вони могли підтримати суспільні зміни, і знаходили нові інструменти. Наприклад, незалежні проекти, які пропонували те, чого або не було на медіа-ринку, або ж було недостатньо – високоякісну довгоформатну та візуальну журналістику про українців, про їхню ініціативу та відповідальність.
«Не знаю, чи було б правильно говорити про бум стартапів незалежної журналістики, але наш ринок став набагато різноманітнішим і децентралізованим. Бо раніше він був зосереджений на великих телеканалах, то після Євромайдану з’явилися дуже різноманітні гравці. Звичайно, малі медіа-компанії з невеликими ресурсами мають не такий потужний голос, але важливо мати різні голоси на ринку», – вважає Прокопишин.
Боротися з російською пропагандою допомагає українська мова
Прокопишин також нагадав, що коли український уряд заборонив російські телеканали, які несли відверту російську пропаганду, то це рішення на Заході сприйняли скептично, але, каже він, без нього важко уявити собі, як би українці змогли відбити нинішню російську агресію.
Новим трендом на медіа-ринку, за словами Прокопишина, є зростання популярності соцмережевих каналів, які стали найпопулярнішим джерелом новин для багатьох споживачів. Зокрема, за даними дослідників, близько 60% називають Телеграм основним джерелом новин для українців, але експерти з боротьби з пропагандою попереджають, що зручний цей спосіб доставки інформації не лише для споживачів, але і для російських пропагандистів.
Також Прокопишин зазначив, що після Євромайдану з’явилося більше україномовних проектів. І якщо поява видання The Ukrainians, яке почало виходити лише українською мовою без російського варіанту, було великим здивуванням для багатьох колег, то пізніше інші видання почали відмовлятися від двомовних форматів, бо через російську мову легше просочувалася російська пропаганда.
І ще одним трендом останнього року стала поява англомовних версій різних видань, які намагалися донести українські новини до світу мовою, яка має найширшу світову аудиторію.
Щодо тем, то, за словами Прокопишина, війна домінує в усіх українських виданнях, і навіть журнали про моду та життєвий стиль друкували останнього року статті про те, як правильно облаштовуватися у бомбосховищах.
Всі новини дня
- Голос Америки
Білий дім анонсував новий пакет допомоги для України вже незабаром
Сполучені Штати незабаром оголосять новий пакет допомоги для України, щоб засвідчити свою підтримку. Про це заявила у вівторок, 26 вересня, речниця Білого дому Карін Жан-П’єр. Так вона прокоментувала заяву Кремля про те, що “втома” Заходу від України зростатиме у США та інших країнах.
Відповідаючи на запитання про те, чи виключення фінансування України із тимчасової бюджетної резолюції Конгресу для уникнення шатдауну є показником втоми від війни, Жан-П’єр заявила, що за Україною стоїть дуже сильна міжнародна коаліція.
Якщо Путін думає, що зможе протриматись довше, ніж ми, то він помиляється.
“Ось наше послання Путіну. Президент створив коаліцію із понад 50 країн, які надають Україні допомогу. І ми зібрали понад 140 країн, щоб засудити вторгнення Росії в Україну. За Україною стоїть дуже сильна міжнародна коаліція. І якщо Путін думає, що зможе протриматись довше, ніж ми, то він помиляється,” — сказала речниця Білого дому.
Вона зауважила, що Сполучені Штати продовжуватимуть допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно.
“Ми продовжуватимемо просувати пріоритети нашої національної безпеки, тому що, допомагаючи Україні, ми також захищаємо та забезпечуємо національну безпеку американського народу,” — додала Жан-П’єр.
Білий дім сподівається, що кошти для України таки виділять
За словами речниці, грошей на підтримку України наразі достатньо, щоб задовольнити нагальні потреби на полі бою, однак це не довгострокове рішення.
Посадовиця заявила, що Білий дім очікує, що Конгрес все ж виділить кошти на підтримку України. Вона наголосила, що спікер Палати представників Кевін Маккарті сам неодноразово казав про необхідність робити все можливе, аби переконатися, що Україна має необхідну зброю, а в Конгресі є двопартійна підтримка щодо продовження фінансування України.
“Не забуваймо, що наша мета — переконатися, що хоробрі люди України можуть боротися за свою свободу та демократію. І це те, що президент хоче бачити й надалі. І не лише ми, а й республіканці та демократи в Конгресі, також хочуть, щоб фінансування України продовжувалось,” — сказала Карін Жан-П'єр.
Раніше Голос Америки повідомляв, що на тлі ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду, який не містить нової допомоги Україні, законодавці від обох партій закликали колег продовжити фінансову підтримку України. А лідери республіканців та демократів в Сенаті виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Хаос серед республіканців у Палаті представників
Тимчасова бюджетна резолюція, яку ухвалив Конгрес забезпечила безперебійну роботу уряду на 45 днів, тобто до 17 листопада. Однак Карін Жан-Пʼєр наголошує: Конгрес не має чекати з ухваленням бюджету до листопада, бо чергова криза “не має виправдання”, а ухвалення бюджету для забезпечення роботи уряду — базове завдання законодавців.
“Американський народ ситий по горло. Їм набридли політичні ігри. Їм потрібен уряд, який працює”, — заявила вона.
Посадовиця зауважила на "хаос" у крилі республіканців у Палаті представників. За її словами, політичні гравці із крайньо правих республіканців у палаті представників, які блокували ухвалення бюджету із коштами для України, ледь не привели країну до кризи. Окрім грошей для України, вони також закликали скоротити фінансування програм, які є критично важливими для американців по всій країні, сказала речниця Білого дому. Зокрема, йдеться про програму Meals on Wheels, яка запроваджена, щоб подолати голод та ізоляцію людей похилого віку та ініціативи у сфері освіти.
“У республіканському крилі є екстремальна група людей, яка висуває ці крайні законодавчі акти, що завдають шкоди американським сім’ям. Вони намагаються вразити нас, і вони ледь не закрили уряд”, — зазначила посадовиця.
Жан-Пʼєр закликала лідерів партії “розібратися із цим питанням”.
“Те, що ми бачили на вихідних взагалі не повинно було статися. Вони не мали довести нас до краю, як вони це зробили”, — сказала вона.
Серед республіканців у Палаті представників є група законодавців, які виступають проти допомоги Україні. Конгресмен-республіканець від Флориди Метт Ґетц напередодні заявив, що цього тижня він з однопартійцями спробують усунути спікера Палати представників республіканця Кевіна Маккарті після того, як той привітав майже одностайне голосування за законопроєкт про тимчасове фінансування уряду.
Вибори в Польщі: якими є настрої виборців. Відео
В неділю в польській столиці відбувся опозиційний «Марш мільйонів сердець», покликаний мобілізувати тих виборців, які ще не визначились з кандидатом на майбутніх парламентських виборах, що відбудуться за два тижні. На марші була наша колега Мирослава Гонгадзе.
Що буде з фінансуванням для України: деталі з Конгресу та Білого Дому. Відео
Як США вдалося відвернути шатдаун? І що буде з фінансуванням для України? Подробиці з Конгресу та Білого Дому – від Катерини Лісунової та Юлії Ярмоленко.
- Голос Америки
МЗС Словаччини звинувачує Росію у втручанні у вибори
За Україною стоїть сильна, дуже сильна міжнародна коаліція. І якщо Путін думає, що зможе пережити нас, то він помиляється.Карін Жан-П'єр
МЗС Словаччини звинуватило Росію у втручанні у вибори, відповідну заяву відомство оприлюднило у понеділок, 2 жовтня, після того, як партія Smer-SD здобула перемогу на парламентських виборах в країні. Лідер цієї партії Роберт Фіцо, якого критики вважають проросійськи налаштованим, був запрошений сформувати уряд.
МЗС Словаччини заявило про втручання у вибори, реагуючи на коментарі голови російської служби зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна. Ще до виборів Наришкін заявив про те, що центристська партія “Прогресивна Словаччина” є “довіреними особами США”.
“Прогресивна Словаччина” підтримує Україну, і на виборах прийшла другою, отримавши 18% голосів, тоді як Smer-SD посіла першість, її підтримали 23% виборців.
“Ми вважаємо таку навмисно поширену дезінформацію неприпустимим втручанням Російської Федерації у виборчий процес у Словацькій Республіці”, – йдеться у заяві МЗС Словаччини, яку цитує мережа AFP.
МЗС Словаччини також викликало співробітника російського посольства і зажадало від Росії “припинити дезінформаційну діяльність, спрямовану проти Словаччини”.
Москва відкинула звинувачення словацького уряду, заявивши, що “ми не втручаємося у внутрішні справи інших країн і не беремо участь у зміні режиму”.
Коментуючи вибори у Словаччині, американські посадовці заявили, що продовжать працювати з партнерами по НАТО задля забезпечення тривалої підтримки для України, яка протистоїть російській агресії.
Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр також зауважила, що США створили коаліцію з понад 50 країн, куди входить і Словаччина, для допомоги Україні, а також згуртували понад 140 країн в ООН, щоб засудити вторгнення Росії в Україну.
“За Україною стоїть сильна, дуже сильна міжнародна коаліція. І якщо Путін думає, що зможе пережити нас, то він помиляється. Він помиляється. І тому незабаром ми оголосимо ще один пакет допомоги для України, щоб засвідчити нашу постійну підтримку хороброго народу України”, - додала Жан-П’єр.
Своєю чергою, речник Державного департаменту США Метью Міллер зазначив, що США ознайомлені з повідомленнями про російське втручання у вибори у Словаччині.
“Ми тісно спілкуємося з нашими словацькими колегами щодо [повідомлень про втручання]. Загалом щодо виборів, я скажу, що Словаччина, звичайно, є ключовим союзником НАТО, партнером і другом Сполучених Штатів. Ми продовжуватимемо співпрацювати з урядом, обраним словацьким народом, для просування наших спільних цілей і взаємних інтересів. І, як я вже говорив про низку країн на цій трибуні, Сполучені Штати не приймають жодної сторони в іноземних виборах. Єдиний наш інтерес – у вільному та чесному виборчому процесі”, - заявив Міллер.
На виборах у Словаччині партія Роберта Фіцо отримала 42 місця зі 150 у парламенті. Тепер вона шукатиме партнерів для створення урядової коаліції. Потенційним партнером Smer-SD може виступити партія Hlas-SD, яка отримала 27 місць, як повідомляє AFP. Hlas-SD виникла у 2020 році, відколовшись від Smer-SD.
Третім членом коаліції може стати націоналістична проросійська Словацька національна партія, яка набрала 5,6% голосів, зазначає британське видання The Guardian. В такому складі коаліція може мати 79 місць у 150-місному парламенті.
- Голос Америки
Держдеп: Більшість коштів на безпекову допомогу Україні вже вичерпано, Конгрес має вжити заходів
Хоча у США є можливість продовжити підтримувати здатність України захищатися в найближчій перспективі, більшу частину наявного фінансування безпекової допомоги вже вичерпано, тож Конгресу необхідно вжити заходів. Про це заявив речник Держдепартаменту США Метью Міллер під час брифінгу в понеділок, 2 жовтня.
При цьому він не уточнив, як довго США зможуть надавати Україні допомогу без відповідного рішення Конгресу.
"Хоча у нас ще залишилися повноваження щодо скорочення витрат, які ми можемо використати для продовження надання безпекової допомоги Україні в короткостроковій перспективі, і фактично у нас є ще один пакет скорочення найближчими днями, фінансування USAI було призупинено, фінансування FMF (Foreign Military Financing, допомога іноземним арміям - ред.) - припинено. Це програми, які дозволяють нам укладати контракти для України у довгостроковій перспективі, тому ми не зможемо це зробити без подальших дій із боку Конгресу", - сказав речник Держдепартаменту США.
Він зазначив, що у Білому домі розчаровані тим, що "попри тривалу і сильну двопартійну підтримку України, коли вона бореться із вторгненням Росії, тимчасова бюджетна резолюція, яку Конгрес ухвалив у суботу, не містить вкрай необхідної допомоги."
За словами Міллера, "переважна більшість в обох палатах Конгресу підтримує продовження надання допомоги Україні, оскільки це стосується не лише України".
"Йдеться про світ, у якому ми хочемо жити. Якщо ми дозволимо таким авторитарним діячам як президент Путін робити з іншими суверенними країнами все, що їм заманеться, весь Статут ООН зруйнується. І ми будемо жити у світі, де така агресія може статися будь-де та будь-коли," - сказав Міллер.
Представник Держдепу також наголосив, що призупинення допомоги Україні може бути набагато дорожчим і небезпечнішим для американського народу:
"Ми повинні продовжувати робити так, щоб Україна була в найсильнішому становищі, аби захищатися... Ми в жодному разі не можемо допустити, щоб підтримка України Америкою зупинилася. Наші союзники, наші супротивники та світ спостерігатимуть."
Про недопустимість призупинення американської допомоги Україні йдеться у заяві президента США Джо Байдена, опублікованій на сторінці Білого дому в суботу, 30 вересня. Пізно в суботу ввечері президент США підписав ухвалений Конгресом законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містить нової допомоги Україні.
"Я цілком сподіваюся, що спікер дотримуватиметься своєї відданості народу України та забезпечить підтримку, необхідну для допомоги Україні в цей критичний момент", - йдеться у заяві Байдена.
Американські сенатори від обох партій після ухвалення законопроєкту про тимчасове фінансування уряду виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Дивіться також:
Форум