Інтерв'ю
Україні потрібно перемогти. "Звір зараз у дуже вразливому стані", - міністр закордонних справ Естонії
Цього тижня у парламент Естонії внесли проект резолюції, який визнає Росію країною-спонсором тероризму. Також Естонія була однією з перших країн, які визнали дії Росії в Україні геноцидом, а 13 жовтня влада Естонії схвалила новий пакет військової допомоги для України, включно із зимовим спорядженням, обладнанням і боєприпасами.
Про підтримку України Естонією, ядерний шантаж Росії та майбутнє України в НАТО журналістка грузинської служби Голосу Америки Екатеріне Маґалдадзе поговорила із міністром закордонних справ Естонії Урмасом Рейнсалу.
Екатеріне Маґалдадзе: Росія протягом 7 місяців використовувала ядерні погрози. Зараз Путін заявляє, що він не блефує і готовий захищати "власні території". Що ці погрози означають для України, для Росії і для Заходу? Як вони змінюють ситуацію? Чи можуть ці погрози вплинути на єдність Заходу?
Путін демонструє, що він може вдатись до ядерного терору, а також вдарити по цивільних ядерних цілях, які знаходяться на українській землі.Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу
Урмас Рейнсалу: Я сподіваюсь, що ні. Якщо якась країна із західної спільноти вирішить здатись через ці ядерні погрози, це означатиме, що ми зітнулись із великою проблемою. Думаю, що Путін продовжить йти на ескалацію – незалежно від того, чи будуть це ядерні навчання, які ми вже бачили, чи якісь новини про маневрування ядерним обладнанням чи заяви про припинення торгівлі. Він також намагається взяти в заручники Запорізьку атомну електростанцію, демонструючи, що він може вдатись до ядерного терору, а також вдарити по цивільних ядерних цілях, які знаходяться на українській землі.
Отже, головне завдання його блефу – перетворення війни, принаймні частково, на ядерний конфлікт з боку Росії. Думаю, що Сполучені Штати дали сильну та чітку відповідь. Це стримування Росії і чітке повідомлення, що ціна для Путіна буде смертельною, якщо він перетне межу.
ЕМ: Президент Росії анонсував незаконну анексію чотирьох українських регіонів, включно із територіями, які Москва навіть фізично не контролює. Чому, на вашу думку, він оголосив цю незаконну анексію і часткову мобілізацію саме зараз? Чи пов’язано це із успіхами українського контрнаступу? Чи можна назвати це ще однією ескалацією із Заходом?
УР: Я думаю, що це пов’язано із дуже успішним і хоробрим контрнаступом українських військ. Саме тому Путін хоче використати цей важіль впливу для гібридного наступу і починає із залякування своїми ядерними потужностями. По-друге, він нагнітає конфлікт в зоні Європейського Союзу і НАТО, значно далі від своїх кордонів. Ми бачили це на прикладі вибухів газопроводів Nord Stream. По-третє, Путін також намагається використовувати енергетичну зброю, і планета зараз стикається із глобальною енергетичною війною.
ЕМ: Після спроби Росії незаконно анексувати українські землі і залякувань ядерною зброєю Україна подала заявку на членство в НАТО. Що залишається на столі перемовин?
УР: Зі стратегічної точки зору, думаю, що Путін зараз програє битву, і це означає, що Захід має донести чітке повідомлення, що ми збираємось збільшити ціну, яку заплатить режим Путіна.
На мою думку, для цього є кілька опцій. По-перше, це посилення санкцій, і ми бачили, що Європейський Союз тільки що прийняв восьмий пакет санкцій. По-друге, подальше збільшення поставок важкого озброєння Україні. Я вітаю нещодавні рішення Сполучених Штатів і закликаю всі країни Альянсу або інші дружні країни вийти на новий рівень підтримки зброєю. Є величезна кількість запасів зброї, яку треба доставити в Україну.
ЕМ: Естонія – одна із країн, які підтримують членство України в НАТО. Ви також заявляли, що не йдеться про те, чи стане Україна членом НАТО, а про те, коли це станеться і за яких обставин. Як, на вашу думку, цей процес буде розвиватись?
УР: Я сподіваюсь, що це приведе Україну до НАТО. Є рішення, яке приймалось 14 років тому, коли в Бухаресті лідери НАТО чітко заявили, що Грузія та Україна стануть членами НАТО. І я сподіваюсь, що лідери НАТО найближчим часом обговорять це, а також дадуть зелене світло для подальших кроків на цьому шляху.
Немає альтернативи збільшенню підтримки у всіх напрямках. Звір зараз знаходиться у дуже крихкій ситуації.Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу
Звичайно, всі розуміють, включно із Україною та всіма сторонами, що, перш за все, це шлях до поліпшення. По-друге, Україна не стане членом НАТО завтра. Коли Україна подала заявку, прецедент приєднання Фінляндії та Швеції продемонстрував, що не обов’язково просто механічно слідувати плану щодо членства, процес можна полегшити за рахунок покращення умов. Думаю, що це вагомий аргумент для розгляду.
ЕМ: Росія використовує енергію, дезінформацію та інші гібридні ресурси, щоб вплинути на суспільну думку на Заході. Чи зможуть підвищені ціни, енергетична криза та інші проблеми вплинути на громадську думку, а також на підтримку Заходом України?
УР: Нам не потрібно боятись і нас не обдурити. Ми мусимо розуміти, що зараз не існує альтернативи. З нашої точки зору, з точки зору країн Балтії та всіх волелюбних країн, Україні потрібно перемогти, а Росії потрібно програти. Також важливо встановити, визначити, як Росія програє цю війну. Звичайно, Росія має відмовитись від усіх територіальних анексій та окупацій, які вони здійснили проти України. Це також буде кінцем режиму Путіна, його падінням.
Росія має відмовитись від усіх територіальних анексій та окупацій, які вони здійснили проти України. Це також буде кінцем режиму Путіна, його падінням.Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу
Чи наважились би в Європі спокійно спати у ліжках, якби це був заморожений конфлікт, або якби Путін переміг? Ні, це неможливо. Ми би не змогли в майбутньому дивитись у дзеркало, тому що нам буде соромно, що ми не змогли захистити свободу, одну країну.
Тому, думаю, що немає альтернативи збільшенню підтримки у всіх напрямках. Звір зараз у дуже вразливому стані. Згадаймо, як Радянський Союз розвалився дуже швидко як дуже централізована організація. Це може статись дуже швидко. На Землі є місце, яке чекає на Путіна та його поплічників - це трибунал.
ЕМ: Парламент Естонії хоче офіційно визнати Росію державою, що підтримує тероризм. Що це означатиме політично, дипломатично та на практичному рівні?
УР: Думаю, що боротьба із злом починається, коли є мужність правдиво і об’єктивно оцінити те, що відбувається. Ще на початку квітня парламент Естонії був першим парламентом у світі, який визнав цю війну геноцидом проти народу та державності України. І я закликаю всі країни визнати це. По-друге, я вважаю, що в діях Росії є терористичний намір. Це те, що вони роблять по всьому світу, фінансуючи армії ставленників. Вони використовують терористичні ядерні погрози. Естонський суд також визнав маріонеткові Донецьку і Луганську так звані "республіки" терористичними організаціями. Тому я закликаю всі країни світи чітко назвати своїм іменем те, що відбувається.
Дивіться також: У Львові вирішили збудувати національний центр протезування з найсучаснішими технологіями. Відео
Всі новини дня
Літій, оборонка, ІТ - галузі, що рухають нову економіку України, каже Андрій Гундер
Не лише Білий дім, Пентагон та Конгрес - президент України Володимир Зеленський під час подорожі до Вашингтона цими днями спілкувався і з представниками американського бізнесу.
Зокрема, Зеленський зустрівся з найвпливовішими американськими підприємцями й керівниками найбільших фондів, загальна вартість активів яких складає приголомшливі 30 трлн доларів, повідомили в Офісі президента України.
Українська влада намагається залучити до України хоча б невелику частину цих коштів, але чи вдасться їй це зробити під час війни? Чим може допомогти новопризначена спецпредставниця США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер? Які галузі української економіки мають найбільшу перспективу, і як зараз ведеться в Україні закордонним інвесторам?
Про це ми поговорили з президентом Американської торговельної палати в Україні Андрієм Гундером, який працюв в Україні вже кілька десятиліть і каже, що 84% компаній-членів його бізнес-асоціації продовжують працювати в Україні навіть попри війну.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Коли ви у Вашингтоні спілкуєтеся з американськими корпораціями та уряду, що ви чуєте від них і що вони питають у вас?
Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні: Головне, що ми їм зараз розказуємо, що Київ стоїть, Україна стоїть, і стоїть бізнес, об'єднаний з Україною. І бізнес розвивається.
Рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів
Ми привезли найновіші наші дослідження. Разом з Сіті-банком ми провели дослідження, яке показало, що 84% іноземних компаній, які були в Україні, продовжують працювати, і навіть розвиваються. Сьогодні рівно рік тому ресторани McDonalds знову відкрилися і за цей рік вони обслужили 66 млн клієнтів, і вони постійно відкривають нові ресторани.
Це показує, що ресторани розвиваються і бізнес розвивається. І це працює в умовах, коли є повітряні тривоги, не було постійного постачання електроенергії. Бізнес адаптується і сектори, які ми бачимо - різні сектори далі продовжують розвиватися.
Чому ми зараз тут? Це співпало з візитом президента Зеленського. Минулого тижня президент Байден призначив повноваженого представника Сполучених Штатів з економічного відновлення Пенні Пріцкер. Ми добре знаємо, що з 2015-го року, коли вона була секретарем (міністеркою, – ред) торгівлі, і вона має коріння з України, і її роль зараз – почути, чого хоче бізнес в Україні, які є виклики.
Спочатку вона зосередиться на компаніях, які вже працюють в Україні, бо це були найкращі амбасадори. Це компанії як Pfizer, Boeing, Visa, MasterCard, McDonalds, CocaCola. До речі, їх всіх об'єднує те, що там керівники – жінки. І жіноче лідерство - один з напрямків які ми активно розвиваємо.
Бізнесмени сподіваються, що Пріцкер допоможе зрушити реформи
О.Б.: Ви сказали про призначення Пріцкер, я чула в Україні її вже почали називати пані Маршал, за аналогією з планом Маршала, який створила Америка для Європи після Другої світової війни. Якою буде роль Пріцкер в економічній відбудові?
А.Г.: Це спеціальна представниця з економічного відновлення. Гроші на відбудову будуть надходити з п'яти джерел:
- Донори.
- Позики банків розвитку.
- Український бюджет.
- Російські активи.
- Робота з приватним сектором.
Якраз останнім напрямком буде займатися Пенні Пріцкер. Минулого тижня в нас була велика зустріч наших компаній з компанією Black Rock, яка оголосила фонд розвитку України і зараз треба визначитись, звідки ці гроші будуть надходити, хто буде розпоряджатись, яка буде стратегія інвестування.
О.Б.: Чи це буде це зроблено у співпраці з американським урядом?
А.Г.: Пенні Пріцкер буде працювати на пів ставки в Держдепі. Це буде неповний тиждень, але ми чуємо, що вона дуже активно подорожуватиме і, думаю, дуже скоро оголосять дату, коли вона приїде в Україну.
Вона буде підтримувати бізнес, але також займатиметься підтримкою реформ. Надзвичайно важливо, щоб зараз реформи відбулися і це відбулося саме для українців.
Потрібно захистити порти Одеси, бо їм немає альтернативи, каже Гундер
О.Б.: Багато американських компаній представлені саме в сільському господарстві і вони опинилися на передовій того, що в світі називають російською війною проти продовольчої безпеки, тобто це в тому числі і вони, хто зіткнувся із блокуванням Чорноморських портів і замінованою територією і це є небезпекою для персоналу. Як вони оцінюють цю ситуацію?
А.Г.: Наше дослідження показує, що зараз найбільша загроза - це безпека людей і безпека майна.
Дуже важливо, над Києвом вже є захист, і ми бачимо, що порівняно з іншими містами там, наприклад, Тель-Авівом, Київ, може, навіть більш безпечний. Але є такі місця як Одеса. І для компаній дуже важливо, особливо для агрокомпаній, захистити інфраструктуру в одеських портах, тому що атаки продовжуються і ракетами, і дронами, і дійсно важливо їх захистити.
Важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, щоби коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги
Пріоритетно зараз зробити захист над портами Одеси, щоб зерновий коридор міг працювати, тому що немає альтернативи для українських чорноморських глибоководник портів, просто немає.
Інші шляхи - через Ізмаїл, по Дунаю, потягом - не можуть перекрити можливості, які дають глибоководні порти - Чорноморськ, Одеса, Південний. І тому дуже важливо захистити інфраструктуру, яка роками будувалася, до якої інвестували, щоб коридор міг повністю працювати зараз і після перемоги.
Дійсно агросектор потужний і є можливість росту. Ми бачимо такі індустрії, які також надихають, - як інформаційні технології. Якщо у 2015 році весь ринок був 1 мільярд доларів, ринок ІТ сьогодні - це вже майже 7,5 мільярдів доларів. Україна зараз одна з найбільш диджиталізованих країн в світі.
О.Б.: Незважаючи на те, що багато людей поїхало?
А.Г.: Питання міграції дуже актуальне, тому що відбудова, ми вважаємо, вже почалася. Компанії почали відбудовувати, наприклад, біля Києва завод Coca Cola - один з найбільших в Європі.
Він був під окупацією, коли росіяни заходили з Чернігова, це біля Броварів, вони окупували завод у березні 2022-го. Збройні сили його визволили і він сьогодні працює знов на цих потужностях, які були до війни і ці компанії працюють.
Дійсно, потрібно людей багато. Хтось добровільно пішов служити на передову, продовжується і мобілізація, зараз ми очікуємо, що дівчат з медичною освітою, можливо, будуть закликати до мобілізації, тому питання людей лишається актуальним, а президент Зеленський це підкреслює постійно.
На тлі війни в Україні розвиваються нові галузі
О.Б.: Куди готові інвестувати компанії в Україні?
А.Г.: Ми дивимося на різні сектори. Є ті, які раніше не були розвинені, наприклад, сектор мінералів, або цінних металів, таких як літій. Україна має одні з найбільших в Європі запаси літію. А це нові напрямки ринку. І для України це важливо. Нафтогазова галузь - Україна має запаси і, якщо будуть правильні технології, буде видобуток. Тут є найбільші сховища газу в Європі. Дуже багато можливостей.
Українці під час війни досягають феноменальних результатів то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій
Новий сектор, який зараз дуже активно розвивається - це сектор безпеки, тому що коли працівники компаній їдуть на передову і бачать, що є потреба, вони повертаються і кажуть: «Як ми можемо задовольнити цю потребу, дати те, що Збройні сили потребують найновішими технологіями?»
І ми бачимо що сектор оборони дуже активно розвивається. Ми вважаємо, що Україна може бути справжнім лідером в цьому. Але найголовніше, що компанії бачать стійкість і натхнення українців і вони натхненні тим, що Україна робить і ми кажемо: "Дивіться, якщо українці під час війни досягають феноменальних результатів, то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій".
О.Б.: Хто приходить до України у такий складний час?
А.Г.: За перше півріччя 88 нових компаній вступили в нашу палату. Це компанії, які раніше не були в Україні. І тут різні галузі.
Наприклад, у компанії Boeing в Києві зараз працюють 1 100 людей. Це інженери. І таких міжнародних компаній понад 100 в Україні.
Є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну
Вони працюють заради того, що Україна може дати в сфері інформаційних технологій. Ми спілкуємося з компаніями, які зараз не представлені в Україні, наприклад з галузей нафти та газу чи енергетики, ми говоримо, що так, є ризик інвестувати сьогодні в Україну, але є ще більший ризик не інвестувати в Україну.
Ми кажемо: "Будьте частиною чогось великого, бо це увійде в історію як найбільша відбудова країни з часів Другої світової війни в Європі".
В Україні можна вести бізнес чесно і прозоро, каже Гундер
О.Б.: Ви кажете, що компанії, які працюють уже в Україні мають стати амбасадорами. Ваша асоціація працює з 1990-х років, і є, мабуть, найстарша асоціація міжнародного бізнесу в Україні. Компанії пережили дуже різні періоди в українській історії і багато говорять про українську корупцію. Що ці компанії, які вже довго попрацювали в Україні кажуть новачкам?
А.Г.: Головне слухати компанії, які працюють. Ми приїхали до Вашингтона з головою правління компанії Horizon Capital Оленою Кошарною, яка за час повномасштабного вторгнення зуміла залучити в Україну 300 мільйонів доларів. Тобто інвестори дали її фонду 300 млн доларів, щоби фонд під час повномасштабного вторгнення, під час війни, інвестував в Україну.
Американські міжнародні компанії відповідають за американським антикорупційним законодавством. Тобто, якщо є корупція навіть за межами Сполучених Штатів, вони за законодавством Сполучених Штатів відповідають за свої дії і це дійсно важливо.
Можна вести в Україні прозорий чесний бізнес. Головне приймати правильні рішення, мати хороших юристів. Питань виникає багато і компанії приходять до нас і ми разом тоді доносимо голос цього бізнесу до органів державної влади.
Найголовніше - судова реформа, тому що, якщо є суперечки – це не шукання преференцій, це шукання справедливості і головне - це пошук цієї справедливості.
Верховенство права, судова реформа – про це треба дійсно говорити і я думаю що Пенні Пріцкер буде це питання порушувати разом з президентом Зеленським і з урядом, бо цього хочуть інвестори і це потрібно для майбутнього розвитку економіки України.
О.Б.: Чи дослухається уряд до тих вимог щодо реформ, щодо прозорості та справедливості, які висуває бізнес?
А.Г.: Вони слухають, інколи чують. Думаю треба зрозуміти, що ці реформи не робляться заради міжнародних установ. Це надзвичайно потрібно для майбутнього країни. Зараз час провести ці важливі реформи щоб майбутні покоління знали, що інвестиції надходять, інвестори себе почувають комфортно і економіка зростає.
Дивіться також:
Тренування на F-16, надання далекобійних ракет та контрнаступ ЗСУ — позиція Великої Британії. Відео
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі прокоментував український контрнаступ, пояснив, чому деякі країни досі сумніваються щодо Надання Україні далекобійних ракет та розповів оновлення щодо тренування українських пілотів на F-16 Британією. Деталі дивіться в інтерв’ю Ірини Соломко
Контрнаступ - не голлівудський фільм. ЗСУ досягають стабільного прогресу - Міністр закордонних справ Великої Британії
Велика Британія закликає більше держав надавали підтримку Збройним силам України, адже Україна воює за всі країни, які вірять у верховенство права та Статут ООН. Про це у Нью-Йорку в інтервʼю Українській службі Голосу Америки на майданчику Генеральної Асамблеї ООН заявив міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі.
У розмові з кореспонденткою Іриною Соломко міністр наголосив, що українська армія досягає прогрес у контрнаступі і запевнив, що Велика Британія буде продовжувати підтримувати Україну також у зміцненні протиповітряної оборони і в питанні підготовки українських пілотів на винищувачах F-16.
Ірина Соломко, Голос Америки: Пане міністре, поговорімо про контрнаступ. Його всі очікували, а потім пішло багато критики на адресу українців, що вони недостатньо швидкі та успішні на полі бою. Але деякі експерти вважають, що складно вимагати від країни успіхів, коли вона воює не голіруч, звичайно, проте з обмеженим озброєнням, і перш аніж критикувати партнери мали би надати більше допомоги. Наскільки така позиція справедлива?
Джеймс Клеверлі, Міністр закордонних справ Великої Британії: Я повторював це досить довго, фактично, впродовж більшої частини минулого року, що ми повинні визнати, що війна
Війна в Україні - це не голлівудський фільм
в Україні - це не голлівудський фільм, що росіяни витратили більшу частину кінця минулого року та початку цього риючи укріплення, закладаючи мінні поля. Тому я завжди казав, що цей контрнаступ буде важким. Я вважаю, що Збройні сили України досягають стабільного прогресу. Вони обережні та методичні.
Але я також наголошую, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну, поки вона захищається від російського вторгнення. Це може зайняти більше часу, ніж дехто очікував. Однак важливо, щоб ми продовжували підтримувати Україну, поки вона не досягне успіху в захисті від Росії.
І.С.: Коли почалася війна, було багато, ймовірно, психологічних бар’єрів із боку партнерів щодо надання Україні більш сучасної та ефективної зброї. Досі не вирішене питання щодо далекобійних ракет, а також літаків F-16. Тож чому досі є дискусія серед партнерів: чи повинні українці мати ці види озброєння для захисту своєї землі?
Д.К.: Я дуже пишаюся підтримкою України низкою британських прем’єр-міністрів. Перед повномасштабним вторгненням у лютому Борис Джонсон дав зрозуміти, що Україна потребує нашої підтримки. Ми поставили протитанкові ракетні комплекси. Ми були однією з перших країн, яка це зробила. І на початку цього року Велика Британія вирішила, що ми поставимо бойові танки, що ми надамо деякі з тих ракет великої дальності, які українські Збройні сили використовують дуже і дуже ефективно.
Це в наших інтересах, щоб Україна захищала себе
Тому ми продовжуємо наполягати на тому, що Україна заслуговує нашої підтримки. Ця військова техніка потрібна Україні, і це в наших інтересах, щоб Україна захищала себе, а також захищала Статут ООН, захищала концепцію суверенітету та територіальної цілісності. Ось чому ми продовжимо підтримувати Україну і продовжимо адвокувати за те, щоб більше країн надавали більшу підтримку Збройним силам України.
І.С.: Так, питання меншою мірою стосується Великої Британії, а більше Сполучених Штатів та Німеччини. Ці країни наразі ведуть перемовини щодо надання далекобійних ракет. Проте, можливо, ви знаєте, у чому полягають їхні побоювання? Чому вони досі сумніваються?
Д.К.: Я вважаю, що люди слухають погрози Володимира Путіна про ескалацію. Але я постійно кажу, що люди, які стурбовані страхом ескалації, повинні усвідомити, що саме Володимир Путін відповідальний за ескалацію, бо він ініціював повномасштабне вторгнення в лютому минулого року. Саме він атакує цивільну інфраструктуру України, об’єкти експорту зерна та комерційних операцій в Україні. Отже, Росія несе відповідальність за ескалацію, і ми даємо відповідь на поведінку Росії, її насилля в Україні.
І.С.: Проте коли цим сумнівам буде покладено край? Що для цього потрібно: більше нападів на цивільну інфраструктуру? Що може нарешті переконати ці країни?
Д.К.: Думаю, президент Зеленський, виступаючи на Генеральній
Думаю, президент Зеленський, виступаючи на Генасамблеї ООН, чітко дасть зрозуміти, що Україна воює від імені усіх нас
Асамблеї ООН, чітко дасть зрозуміти, що Україна воює від імені усіх нас. Вона бореться від імені всіх країн, які вірять у верховенство права та Статут ООН. Тому в інтересах нас усіх, щоб Україна була успішною у своєму захисті. Велика Британія продовжить підтримувати Україну як військово, так і гуманітарно. Ми вже надали 347 млн фунтів стерлінгів гуманітарної допомоги, а також організували конференцію з відновлення України, де йдеться про те, як допомогти Україні відновитися після конфлікту. І ми продовжимо гучно закликати міжнародну спільноту підтримувати Україну в час, коли вона захищається від нападу Росії.
І.С.: Ще одне важливе для України питання - літаки F -16. Звичайно, їх усі чекають. Багато експертів стверджують, що розпочати цю контрнаступальну операцію без підтримки з повітря – це скоріше самогубство. Але все одно українці це роблять. Важлива частина процесу отримання Україною цих сучасних літаків – тренування пілотів. І Велика Британія оголосила про свої зобов’язання розпочати такі навчання. Чи є якась оновлена інформація?
Д.К.: Велика Британія залишається відданою питанню підготовки українських пілотів. Ми продовжуємо навчати українських військових, і будемо це робити. Я не можу назвати точний час і характер тренування пілотів, але ми й надалі прагнемо допомогти Україні. Ми також будемо продовжувати підтримувати Україну у протиповітряній обороні від російських
Велика Британія залишається відданою питанню підготовки українських пілотів.
ракет, націлених на Київ, Львів і зернові комплекси на півдні України. Тож ми продовжимо співпрацю з Україною, президентом Зеленським та його командою, щоб оцінити, що потрібно Україні, і надавати підтримку, де ми можемо, а також заохочувати інших робити так само.
І.С.: Проте, які основні перешкоди наразі для початку цього навчання?
Д.К.: Я не можу обговорювати, коли і як відбудеться навчання, але ми зобов’язуємося продовжувати підтримувати Україну чи то в повітрі, чи на землі, чи під час бойових дій. Велика Британія залишиться непохитною у цій підтримці.
І.С.: Зараз ми тут, у Нью-Йорку, на відкритті Генеральної Асамблеї. Впродовж кількох днів я багато чула, що це - місце для миру та дипломатичного способу вирішення конфліктів. Звісно, політики до цього закликають, зазначаючи, що він має бути чесним і справедливим. Тож якою ви бачите роль ООН у цих мирних переговорах, враховуючи те, що Росія - член Ради Безпеки і накладає вето на резолюції, пов'язані зі своєю ж агресією. Чи можливо досягти цього миру тут?
Росія використовувала своє право вето за останній місяць частіше, ніж Велика Британія за 30 років
Д.К.: Розчаровує те, що Росія використовувала своє право вето за останній місяць частіше, ніж Велика Британія за 30 років. Немає механізму, щоб виключити Росію з Ради Безпеки, з Організації Об’єднаних Націй, але світ може побачити, що Росія використовує або фактично зловживає своєю позицією в ООН, щоб запобігти підтримці України. Однак, ООН грає важливу роль. Вона відіграла важливу роль у переговорах щодо Чорноморської зернової ініціативи, і ми будемо продовжувати використовувати Організацію Об’єднаних Націй, а також твердо підтримувати Україну.
І.С.: Минулого року президент США Джо Байден озвучив ідею відчинити двері Ради Безпеки для більшої кількості держав, зокрема для представників Глобального півдня. Це реалістичний сценарій, Велика Британія це підтримає?
Д.К.: І я, і Велика Британія вже тривалий час закликали до розширення Ради Безпеки. Я думаю, що Індія, Японія, Бразилія, наприклад, і сильний голос з Африки мають бути постійними членами Ради Безпеки. Думаю, є розуміння того, наскільки це важливо. Ми продовжуватимемо працювати зі Сполученими Штатами та іншими країнами, щоб переконатися, що ООН є ефективною та займається правильними речами.
Як написало видання Guardian, 19 вересня на зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн" Міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс зазначив, що Велика Британія "піде далі у найближчі місяці у пріоритетних сферах підтримки, включно з протиповітряною обороною, можливостями завдавати ударів на великій відстані, та тренуванням".
- Голос Америки
“Ігнорування глобальних договорів і конвенцій ставить нас у небезпеку” — Ґутерріш. Відео
"Замість того, щоб покласти край лиху війни, ми бачимо сплеск конфліктів, переворотів і хаосу. Якби кожна країна виконувала свої зобов'язання за Статутом, право на мир було б гарантовано" – заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш під час своєї промови на честь відкриття 78-ї Асамблеї ООН.
Індія поступово виходить з-під російського впливу - посол України в Індії Олександр Поліщук
Посол України в Індії Олександр Поліщук лише нещодавно вручив вірчі грамоти та був офіційно акредитований для роботи в цій країні. Наразі він ще чекає на акредитацію в кілька країн, якими опікується його посольство, зокрема, Шрі-Ланку, Бангладеш, Непал і Мальдіви. Всього у відомості Посольства України в Індії перебувають відносини із країнами, в яких загалом мешкає майже два мільярда людей.
Але, безумовно, найбільша з них - Індія, яка нещодавно стала господаркою саміту G20. По його закінченню журналістка Голосу Америки Тетяна Ворожко, яка працювала на саміті, зустрілася із послом Поліщуком у приміщенні посольства в Нью-Делі, та розпитала, чого чекати Україні від офіційного Делі на Генасамблеї ООН, що відбувається у військово-технічному співробітництві та торгівлі нафтою між Індією та Росією, а також – в реалізації яких саме пунктів Формули миру найбільше зацікавлені допомогти індуси.
Олександр Поліщук — генерал-майор запасу, який до недавнього часу обіймав посаду заступника міністра оборони України. З 2004-2007 роки - заступник військового представника місії України при НАТО.
Інтерв’ю було відредаговано для плинності та чіткості.
Тетяна Ворожко, Голос Америки: Дякую пане посол, що погодилися з нами зустрітися. Перше таке очевидне питання: чому заступник міністра оборони став послом саме в Індії?
Олександр Поліщук, посол України в Індії: Сама проста відповідь - тому що мене призначив президент України, який очікує, що моє призначення дасть нового поштовху розвитку наших відносин з Індією, в тому числі, і в дуже важливому для нас секторі співробітництва в оборонно-технічній галузі.
Ми будуємо таку систему взаємовідносин, яка допоможе і нам, і нашим індійським партнерам бути спроможними до захисту наших національних інтересів. Вони співпадають в тому плані, що і Індія, і Україна - абсолютно демократичні країни. Ми боремося і виборюємо свою демократію. Індія, наскільки це можливо, підтримує нас і намагається донести свій голос - навіть позиціонувати його як голос Глобального півдня, який консолідується Індією, до всієї міжнародної спільноти.
І за результатами навіть саміту, який відбувся, ми бачимо, що підтримка України є. Чи в тій формі і в тій тональності, які б ми хотіли почути за результатами цього саміту? Мабуть, ні, але ми сподіваємося, що результати його будуть імплементовані, особливо в тій частині, що стосується безпекових аспектів.
Т.В.: Індія не голосувала за резолюції ООН по Україні. І не було офіційного засудження дій Росії в Україні. А чи ви бачите, можливо, якусь еволюцію? Чи може Україна все ж таки очікувати від Індії більше підтримки, розуміння?
О.П.: Звісно, це ж частина моєї роботи. Знову ж таки, повертаючись до саміту, оскільки ми бачимо чітко артикульовані в підсумковому документі формулювання стосовно того, що ми повинні зупинити будь-які прояви агресії, спроби захоплення чужих територій, погрози ядерною зброєю - з цією тезою погодилися всі учасники саміту - очевидним і логічним буде продовження цієї підтримки, своїх слів у голосуваннях, які відбуваються на Генеральній асамблеї ООН.
Т.В.: Одним з питань цієї Генеральної асамблеї буде створення Міжнародного трибуналу щодо злочину агресії. А чи може Індія зацікавитися цим питанням більше, ніж попередніми резолюціями?
О.П.: Ми багато спілкуємося з нашими індійськими колегами. На сьогоднішній день основні зусилля, які ми спрямовуємо, - це реалізація Формули миру президента Зеленського. І ми маємо чітку підтримку від наших індійських партнерів, наприклад, в питаннях, які стосуються екоциду, що відбувається в Україні. Ми сьогодні провели на базі нашого посольства експертну зустріч, яка була присвячена саме розгляду питань захисту навколишнього середовища в Україні від негативних наслідків війни, а також - гуманітарного розмінування. Індійські партнери мають досить сильні потужності і можливості для того, щоб допомогти Україні здійснювати цю роботу. Ви знаєте, що в нас більше 170 тисяч квадратних кілометрів серйозно заміновані.
Є висока зацікавленість індійського бізнесу в тому, щоб прийти в Україну і допомогти у відновленні, реконструкції.
Т.В.: Зараз є 10 пунктів, по яких працює Україна зі своїми партнерами. А чи можна сказати, що Індія приєдналася до екологічного пункту чи це поки що на рівні намірів?
О.П.: Дивіться, ми сьогодні оцінюємо, приєдналася чи не приєдналася, в сенсі того, наскільки країна проявляє зацікавленість до цих питань. А ми бачимо повну зацікавленість в реалізації пункту 8-го Формули миру, який стосується екологічної безпеки. Це абсолютно зрозуміла історія для наших індійських колег. І ми очікуємо, що Міністерством закордонних справ Індії буде прийнято і підтримано наше звернення щодо надання дозволу індійським компаніям працювати операторами протиминної діяльності на території України.
Ми бачимо зацікавленість Індії в питаннях продовольчої безпеки, оскільки це теж дуже зрозуміло для Індії і дуже зрозуміло з точки зору регіональних проблем, які існують в постачанні і в продовольчій безпеці. Україна - один з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції і, безумовно, є потреба в цьому в Індії.
Щодо решти питань, ми очікуємо, що Індія більш активно долучиться до питань, які стосуються ядерної безпеки. Це також один із тих напрямків, які є зрозумілі в Індії з точки зору і розвитку атомної енергетики тут, і з точки зору несприйняття абсолютно погроз застосуванням ядерної зброї. Індія, як ви знаєте, ядерна держава. Тому є над чим працювати і є можливості для цього.
В Києві проводяться різного рівня зустрічі, дискусії. Наше завдання - в рамках робочих груп, які ми започатковуємо з кожного з цих напрямків, доносити до наших індійських друзів ці проблеми і шукати спільні шляхи їх вирішення. Нам потрібні методики оцінки збитків, які нанесені природі, нам потрібна оцінка збитків, які нанесені інфраструктурі. Я думаю, що Індія своїм експортним середовищем може в цьому допомогти.
Т.В.: Стосовно ООН - також очікується, що, можливо, буде підніматися питання реформи Радбезу ООН. Після зустрічі президента Індії Нарендри Моді і президента США Джо Байдена одним з пунктів підсумкової декларації було те, що обидві країни підтримують реформу ООН, в першу чергу, реформу Радбезу, і що США підтримують участь Індії в Радбезі, у тому числі, як постійного члена Ради безпеки ООН. Як ви думаєте, чи це можливо? І що б це означало для України?
О.П.: Індія в перспективі розвитку наступних 50 років, безумовно, має амбіції і претендує на те, щоби бути членом Ради Безпеки ООН. Теза про необхідні зміни архітектури Ради Безпеки ООН - вона не нова. Вона порушувалась також і в Україні президентом Зеленським, який говорить про те, що нинішня система роботи ООН не змогла запобігти війні в Україні і, мабуть, на сьогоднішній день недостатньо ефективно впливає на агресора для того, щоб зупинити війну, яку він розпочав абсолютно неспровоковано в Україні.
Чи стане Індія повноправним членом Ради Безпеки? Ми будемо спостерігати за цим процесом. Звісно, в цьому контексті потрібно буде Індії міняти свої традиційні підходи. Якщо ти хочеш бути глобальним лідером, ти не можеш залишатися нейтральним. Ти повинен бути свідомий того, що є відповідальним за ті рішення, які ухвалюються в Раді безпеки.
Т.В.: Ми якраз підійшли до теми співпраці у військовій сфері. Індія дуже активно співпрацює з Росією в цій сфері, але я так розумію, що там вже виникають якісь проблеми. Чи може Україна, можливо, вже після закінчення війни, замінити Росію власне як партнер у військовій сфері?
О.П.: У нас досить активно розвивалася і продовжує виконуватися програма співробітництва у військово-технічній сфері. Ми бачимо велику зацікавленість наших індійських колег у вивченні досвіду застосування систем озброєння, яке відбувається зараз в Україні. Як ви знаєте, це не тільки радянські системи. Це і західні системи.
Я би не говорив про те, що сьогодні є такий високий рівень військово-технічного співробітництва між Росією і Індією. Росія не виконує своїх зобов'язань перед нашими індійськими партнерами. І взагалі виникають великі сумніви, як висновок із застосування радянської техніки на полі бою, чи доцільно Індії розвиватися в цьому напрямку. Безумовно, я вважаю, що ті реформи, які відбуваються в індійській армії, вони будуть спрямовані на тіснішу взаємодію із західними партнерами. Ми бачили успішний візит і продовження діалогу навколо питань військово-технічного співробітництва між Індією і Сполученими Штатами. Про такі ж наміри були заявлено президентом Макроном – поглиблення військово-технічного співробітництва з Індією. Тому я думаю, що цей дрейф, він набув такого сталого характеру, і росіянам нема на що тут розраховувати.
Т.В.: Ще така гаряча тема - росіяни поки що розраховують продавати Індії нафту. Не дуже дорого за це платять індуси, але тим не менше, цей експорт триває. Чи ви могли б пояснити нашій аудиторії, що зараз з цим відбувається, наскільки це є проблемою і чи залежить Індія від Росії через постачання нафти?
О.П.: Сьогодні Індія має потужні можливості щодо переробки сирої нафти. Звісно, вона її постачає у вигляді переробленого продукту своїм партнерам по світу. Але ми бачимо чіткий тренд того, що обсяги закупівлі Індією нафти з Російської Федерації ідуть стрімко вниз. І я не вважаю, що є хоч будь-які свідчення того, що буде повернення до постачання нафти в тому обсязі, який був ще майже півроку тому.
Індія усвідомлює свою відповідальність. Це по-перше. А по-друге, з точки зору навіть комерції, це є досить невигідна історія, яку дійсно нікому не вигідно продовжувати, я маю на увазі, в Індії. Фінансування війни Росії або здобуття грошей для продовження війни - це погана історія.
Т.В.: А яким взагалі є ставлення індусів? Може, є якісь соціологічні опитування, як звичайні індуси ставляться до війни Росії в Україні? Чи вони розуміють, що відбувається?
О.П.: Знаєте, все моє спілкування, яке відбулося за місяць від мого призначення сюди з моїми індійськими колегами, друзями, говорить мені про те, що у нас є повна підтримка і розуміння. Я зустрічаюся з простими людьми, і коли вони дізнаються, що я з України, вони всі говорять, слухайте, ми просто вражені, як могла одна країна здійснити таку агресію проти України.
Як ви знаєте, в Індії теж є свої проблеми з сусідами, тому для них становище України абсолютно зрозуміле, і для них не виникає питання, хто тут правий, а хто винуватий, тому що вони чітко усвідомлюють, що це російська агресія проти України.
Разом з тим, на політичному рівні, ми би хотіли більш акцентовано спостерігати засудження з боку Індії тих агресивних дій, які веде сьогодні Росія проти України. Ми бачимо достатньо широку увагу, яку приділяють індійські ЗМІ висвітленню ситуації, яка відбувається в Україні, можливо, не всіх подій, але ключових точно. І ми бачимо, як коментує і реагує найбільш активна частина тих, хто читає ці репортажі, хто бачить і відчуває біль українського народу.
Т.В.: Незабаром в Індії пройдуть вибори. Як внутрішньополітична боротьба може вплинути чи вже впливає на позицію щодо України?
О.П.: Дійсно, індійський уряд сьогодні, по завершенню саміту і досягненню такого успіху на зовнішньополітичній арені, буде зосереджений на внутрішньополітичних питаннях. Я думаю, що досить висока ймовірність того, що продемонстроване лідерство під час саміту і можливості з консолідації міжнародної спільноти навколо тих питань, які є цікавими для Індії, безумовно, будуть мати вплив на внутрішню ситуацію і на результати виборів.
Як і в кожній країні, Індія нічим не відрізняється, тут відбуваються палкі внутрішні дебати, але ми будемо дивитися, чим закінчаться ці дебати. Безумовно, можна з великою впевненістю говорити про те, що Індія не перетвориться на тоталітарну країну і буде залишатися демократією, однією з найбільших у світі.
Т.В.: Ви посол не тільки в Індії. У вашому відомстві також Шрі-Ланка, Бангладеш…
О.П.: Ні, я ще не акредитований. Але посольство також відповідальне за Бангладеш, Непал, Шрі-Ланку і Мальдіви.
Т.В.: Чи потрібна більша дипломатична присутність? Може, Україні варто мати посла в Бангладеш і посла в Шрі-Ланці?
О.П.: Ми завжди хочемо більшого, але виходимо з наших можливостей. Сьогодні є і інші напрямки, які досить важливі для розвитку наших зовнішньополітичних відносин, зокрема, в Африці, Латинській Америці. Тому, звісно, нам би хотілося збільшити свою чисельність посольства, з огляду на ті завдання, які перед нами стоять, але я дуже дякую своєму колективу за те, що вони навіть в такому невеликому чисельному масштабі роблять великі речі.
Т.В.: Але української діаспори набирається не так багато серед цих майже двох мільярдів людей, правильно? Як відбувається співпраця із діаспорою? Які основні проблеми ви допомагаєте людям вирішувати?
О.П.: Дійсно, українська діаспора в Індії не така, мабуть, велика як в Канаді, але досить чисельна, а найголовніше, вона дуже тепла і завжди відгукується на всі наші прохання і проблеми. Ми разом поділяємо і заходи, які стосуються вшанування пам'яті загиблих героїв.
Я дуже вдячний за те, що індійсько-українська громада тут надала нам велике сприяння в організації заходу, який був присвячений святкуванню і відзначенню Дня незалежності України, - підняття державного прапора. Ми щодня відчуваємо, що українці, які перебувають в Індії, - з нами, і вони завжди готові нас підтримати. Я дуже вдячний за це пані Марині Акрам, яка змогла об'єднати і консолідувати українську громаду в Індії. Це не тільки українці в Індії. Це і індійці, які сприяють нам і підтримують Україну. Я їх не можу відділити від української діаспори, тому що вони - свої, вони відчувають.
Т.В.: І останнє питання. Ви не так давно в Індії. Як проходить ваша адаптація? Що вас найбільше вразило? Що є найбільшим викликом, можливо, просто, як людини, яка сюди приїхала, або як дипломата?
О.П.: Я ніколи до цього не був в Індії. Знаєте, раніше мені всі - не тільки українці, а і мої колеги із Західної Європи, Сполучених Штатів - казали, що в тебе буде два варіанти: або ти полюбиш цю країну, або ти будеш її ненавидіти з першого дня. Я скажу, що закохався в Індію, її природу. Але основне - це люди, дуже гостинні, дуже теплі в спілкуванні.
Індія сьогодні - в п'ятірці найбільших економік світу, і це відчувається. Якщо ви відвідаєте будь-який тут торговий центр, ви не будете бачити різницю між Європою і Індією. А в деяких питаннях тут навіть і краще. Щодо клімату, щодо природи, я думаю, що важко знайти іншу таку країну, де існує такий розумний баланс.
Форум