З 25 жовтня набрали чинності взаємні заборони на польоти російських і українських авіакомпаній в аеропорти двох країн, і одразу ж свої транспортні послуги запропонувала компанія «Белавіа». У той же день вперше літак під білоруським державним прапором виконав рейс в Одесу і буде літати на цьому маршруті щодня.
За різними оцінками, пасажиропотік авіатранспортом між Україною і Росією становив близько 1 мільйона пасажирів щорічно. З урахуванням Києва та Одеси білоруський перевізник планує перетягнути на себе більше чверті пасажирів, які раніше користувалися прямими маршрутами. Тобто – не менше 250 тисяч чоловік. Якщо ж підсумувати перевезення за маршрутами Москва – Мінськ і Мінськ – Київ, то клієнтами «Белавіа» можуть стати півмільйона нових пасажирів.
І це при тому, що в перспективних планах «Белавіа» – зв'язати Мінськ з Харковом і Запоріжжям, що ще збільшить частку пасажиропотоку з сусідніх країн через Білорусь.
Заступник генерального директора білоруського авіамонополіста Ігор Чаргінець не приховує задоволення від нових горизонтів, що відкрилися перед державним перевізником:
Ігор ЧаргінецьТепер основний пасажиропотік – це транзитні пасажири з Одеси через Мінськ в різні точки Російської ФедераціїІгор Чаргінець
«Дуже добре, що ми цю справу почали. Не сумніваюся, що особливо влітку білоруси відчують нові зручності, коли будуть прилітати до Одеси відпочивати. А тепер основний пасажиропотік – це транзитні пасажири з Одеси через Мінськ в різні точки Російської Федерації. До того ж, ціни, які ми запропонували, сильно відрізняються від тих, які мали пасажири до припинення польотів між Україною і Росією».
Після окупації Криму «Белавіа» припинила польоти в Сімферополь і Севастополь і скасувала рейс до Одеси – єдиний в Україні з виходом до моря. Проте, навіть у сезон розраховувати на завантаження борту винятково охочими відпочити навряд чи доводиться: одеське узбережжя Чорного моря обирають не найзаможніші білоруси, які готові платити не більше 40-50 євро в складі збірних автобусних груп. 200 євро літаком – задоволення не з дешевих, тим паче, якщо йдеться, наприклад, про сім'ю з чотирьох чоловік.
Наприкінці вересня влада України заявила про введення санкцій проти російських авіакомпаній, які здійснювали польоти в Крим усупереч вимогам Києва припинити контакти з анексованою територією. Цим перевізникам заборонили польоти і в інші українські міста. Умовою поновлення діяльності була відмова від польотів до Криму і сплата штрафу. Однак, російська сторона відмовилася від такої пропозиції і заявила про контрзаходи, закривши небо для українських компаній.
24 жовтня в Брюсселі відбулися переговори між авіаційним керівництвом України і Росії. Була надія, що авіасполучення між двома країнами збережеться. Проте, результату переговори не мали, і наступного дня всі рейси були скасовані.
Аналітики вважають, що двосторонні санкції призведуть до невизначеного в часі паралічу авіаційного сполучення, як уже було між Росією і Грузією в 2008 році. Тоді роль «рятувальника» також взяв на себе Мінськ – літаки в Тбілісі і назад літали заповнені «під зав'язку». Судячи з усього, цього разу ситуація повториться: незважаючи на можливість подорожі залізницею (на відміну від варіанту Грузії), переліт з пересадкою в національному аеропорту «Мінськ» росіянам і українцям на виході обійдеться не набагато дорожче. Єдине, що триватиме він на кілька годин довше через пересадку.
Під мораторій потрапили понад сто авіарейсів, бо один тільки «Аерофлот» щотижня літав 35 разів з Москви до Києва, «Трансаеро» – 22, S7 – 14. Це без урахування польотів в Одесу, Львів, Харків, а також маршрутів з інших міст Росії. «Міжнародні авіалінії України» літали по 13 разів на тиждень з Києва до Москви і Санкт-Петербурга, тричі до Калінінграда і п'ять разів з Одеси до Москви.
Російські експерти оцінюють недоотриманий річний дохід в «десятки мільйонів доларів», українські оперують більш точними цифрами – понад 50 мільйонів доларів плюс простій літаків. Очевидно, що значна частка тих мільйонів тепер може осісти в білоруському бюджеті.
Дивіться також «Голос Америки»: Свобода слова зникає, коли журналісти стають "бійцями інформаційної війни" - спів-засновник Hromadske International
