Актуально
Експерти про те, чому пропаганда має вплив у Росії, та незгідних з Кремлем
Майже три чверті росіян підтримують війну Росії проти України. Дані опитування державного Всеросійського центру дослідження суспільної думки (рос. - ВЦИОМ), проведеного 5 березня, свідчать про 71%-відсоткову підтримку війні, найвища вона серед людей похилого віку.
У тої же час, "Радіо Свобода" із посиланням на результати опитування, які отримала редакція, пише, що три чверті населення Росії дізнається новини про війну з телевізора, і лише 5.5% користується з цією метою VPN, аби отримати нецензуровану інформацію.
Дехто ставить під сумнів достовірність опитувань у Росії.
Популярний російський блогер та активіст Максим Кац 19-го березня написав у соціальній мережі Twitter, що у соціальних опитуваннях беруть участь лише ті, хто підтримує дії уряду країни, а під час організованого за його участі опитування більшість опитаних "переривали спілкування та відмовились відповідати, коли чули у чому річ".
"Неможливо робити соціологію під час військової мобілізації і результати опитувань рівно це і показують. Люди масово проти, але говорити про це бояться. За об'єктивным даними видно, що жодної підтримки війни немає. На мітинг за війну необхідно звозити студентів автобусами", - твітував Кац.
Між тим, чимало росіян мають в Україні родичів, які є безпосередніми свідками руйнування мирних міст та знищення цивільного населення. Чимало з українців стикалися із ситуацією, коли близькі російські родичі відмовляються вірити в те, що Росія напала на Україну.
«Це те, що робить пропаганда, - говорить Пітер Померанцев, дослідник Університету Джонса Гопкінса і автор двох популярних книг про пропаганду та дезінформацію. - Вона намагається розділити людей, вбити довіру та розділити спільноти. Вона створює нову спільноту, спільноту світу пропаганди».
На його думку, не лише російське суспільство розділене на тих, хто підтримує і не підтримує війну.
«Кожен в Росії має сумніви. Так, усі. Навіть найбільш фашистські налаштовані. Ніхто з них не довіряє власному уряду», - говорить він.
Росіяни, таким чином, перебувають у стані когнітивного дисонансу, вірячи у взаємовиключні речі, і намагаються відкинути сумніви, що приносять їм психологічний дискомфорт. Також, каже він, людям просто незручно думати про власну країну як про агресора.
З ним погоджується Марія Сніговая, політологиня, дослідниця Вірджинського політехнічного університету.
«Людина відкидає інформацію, яка суперечить її картині світу, неприємна. Навіть якщо інформація йде із перевірених джерел – від родичів, від друзів з України».
«Державний наратив показує Росію лише як хорошого хлопця. Навіть ті історії, які вони розповідають про Другу світову війну, Велику Вітчизняну війну, Росія ніколи не робила нічого поганого. І тому вони зараз не вірять», - говорить Джоанна Шостек, експерт з Росії та політичних комунікацій з Університету Глазго, в інтерв’ю ВВС.
Також, каже Сніговая, невіра у слова родичів є механізмом зняття з себе відповідальності, бо інакше виникає необхідність щось з цим робити.
«Цей мотив важливий для розуміння, чому навіть ліберали в Росії відмовляються визнавати свою відповідальність за те, що відбувається («Ми тут ні до чого, ми за Путіна ніколи не голосували»)», - говорить дослідниця.
За словами Померанцева, переконати російських родичів можна, бо вони вже мають сумніви, але це вимагає чутливого підходу, що важко зробити, коли бомблять лікарні.
Дослідники вважають, що сучасна пропаганда лягає на «родючий грунт» радянської пропаганди, постімперський синдром, культуру приниження та сильної руки і невідпрацьований історичний досвід.
«Звідси велика підтримка війни в Україні серед людей похилого віку, вони більшою мірою вбрали це в себе. Які основні теми цієї пропаганди? «Радянський/російський солдат – завжди визволитель» «Ми – завжди праві» «Україна – це частина Росії, ми маємо на неї право» та ін», - каже Сніговая.
Постімперський синдром та відсутність рефлексії щодо нього, вказує дослідниця, проявляється у впевненості, що росіяни мають право диктувати сусіднім країнам, як їм жити.
«Плюс, російське месіанство: що «ми великі», «наша культура – найкраща», що «ми маємо поширювати цю культуру в сусідні країни та народи» та інше», - говорить дослідниця.
Все це накладається, каже вона, на хворобливий досвід трансформації, у результаті якого в росіян розвинулося почуття, що їх образили, чогось недодали.
«Це багато в чому нагадує Веймарську Німеччину. І ось коли разом зливаються це «ми великі» з «нас образили і нам недодали», ось тут виникає вибухонебезпечна суміш».
Померанцев звертає увагу на культуру приниження та агресії, що також було присутнє в нацистській Німеччині.
«Аналіз нацистської культури показав, що це починається всередині сім’ї. Путін не випадково в останні роки легалізував домашнє насильство над жінками. Це спосіб створення суспільства, де нормалізовано приниження і агресія. І всі ми знаємо російське суспільство: на роботі у вас домінує ваш начальник, який вас принижує, а головне, у вас домінує режим», - говорить він.
Це також посилювалося мовним стилем пропагандистів, вважає він.
«Якщо ви подивитеся на психологічну модель путінської пропаганди, подивитеся на те, як говорить Путін, Соловйов, Кисельов, Толстой, основні ведучі ток-шоу, то побачите, що це дуже навмисний спосіб розмови, дуже садистський, дуже агресивний, дуже образливий. Так розмовляють із новобранцями в Армії, це стиль дідівщини. Вони роблять це дуже свідомо і робили багато років, нормалізуючи ці почуття, дозволяючи людям їх відчувати».
Сніговая погоджується. «Досить увімкнути російські ТБ – з них ллється ненависть та агресія. Все це накладається на невдоволення, що накопичується всередині, своїм життям, незадоволеність нездатністю її виправити, відсутністю розвитку». Таким чином, вірить вона, пропаганда дає можливість знайти винуватого (умовних «бандерівців») та виплеснути на них озлобленість за своє нещасливе життя.
Російська культура - це також культура з обожнюванням авторитарного батька, який одночасно захищає і знущається, говорить Померанцев. Сніговая погоджується - в Росії існує звичка підпорядкування авторитарній владі, сильній руці.
«Росіянам здебільшого дуже важко зробити самостійний вибір, не підкорятися наказам начальства».
Обидва вказують на те, що Росія не відпрацювала та не осмислила досвід свого минулого.
«Пропаганда насправді полягає не у знаннях, а у використанні психологічних потреб та пошуку історій, які їх задовольняють. Отже, Росія – це країна, яка не мала справу зі своїм минулим, не впоралася зі багатьма приниженнями та жорстокістю, спрямованими й на себе. Росія ніколи не мала рефлексії щодо ГУЛАГу», - говорить Померанцев.
В Україні, натомість, поширені інші культурні установки. Навіть якщо українець має авторитарний тип особистості, вказує дослідник, цінує порядок та безпеку, тим не менш, він не хоче авторитарної влади.
«Їм просто не потрібна така авторитарна фігура батька, яка домінує в російському суспільстві. У фігурі батька вони бачать небезпеку. Дня них це не почуття безпеки, а диктатор, який приходить і вбиває вас».
«В українців немає вивченої безпорадності перед владою, як у росіян, свідомості власного безсилля та марності будь-яких спроб опору влади. Це справді зовсім інший національний характер. Українці набагато активніші у громадському у плані, у них громадянська згуртованість, взаємовиручка, досвід успішного вікового протистояння державі», - вказує Сніговая.
Обидва дослідники це пояснюють історичними умовами, в яких формувався український народ. З одного боку, це – типовий колоніальний досвід, з іншого – наявність активних та чисельних позадержавних інститутів, таких як церква, на які могла спертися людина.
«У Росії ж авторитарна вертикаль історично випалювала все живе, будь-яку спробу опору їй», - говорить Сніговая.
Щодо можливої реакції російського суспільства після усвідомлення масштабу злочині думки експертів різняться.
Сніговая вважає, що російське суспільство здатне на соціальні заворушення після того, як санкції змусять значну частину його замислитися. Померанцев вважає, що Росія – не та країна, де відбуваються масові повстання, але значна частина людей може просто перестати виконувати свою роботу.
Російське видання "КоммерсантЪ" між тим пише, що війна Росії проти України та хвиля санкцій "викликали різке зростання попиту на антидепресанти у Росії".
"З 28 лютого по 6 березня загальний продаж цих препаратів в аптеках перевищив 525 млн руб. - Це більш ніж у чотири рази більше, ніж роком раніше", - відзначає видання.
Видання Financial Times між тим вказує, що президент Росії Путін вже заговорив про вплив санкцій на становище росіян та пообіцяв підняти зарплатню та пенсії.
«Система все ще існує, але люди просто перестають виконувати свою роботу, тому що вони більше не вірять у неї, тому що відчувають, що вона не служить їхнім інтересам, вони деморалізовані», - передбачає Померанцев подальший розвиток подій.
Про росіян, незгодних із курсом Кремля, які лишають країну, пише на сторінках видання Tablet дослідниця Інститут Кеннана (The Kennan Institute - англ.) Ізабелла Табаровськи. Дослідниця відзначає, що у Росії протягом 3 діб від початку війни "вся інституційна структура російського громадянського суспільства, старанно вибудована з постарадянської інституційної пустки, була безповоротно роздерта" Кремлем. На тлі військових невдач, пише дослідниця, уряд Росії швидко усвідомив, його виживання залежить від здатності збереження його тези, що Москва веде в Україні "спеціальну військову операцію" для визволення України від нацистів і т.п.
Табаровськи вказує, що, за деякими оцінками, вже 200 000 осіб полишили Росію.
"У цій групі - незалежні журналісти, адвокати, і академіки, інтелігенція, яка поклала життя на опозицію до режиму Путіна", - пише дослідниця.
Війна розриває родини росіян, пише вона, наголошуючт на впливі інформаційного середовища у Росії на думки значної кількості росіян.
"Люди звинувачують одне одного у тому, що вони жертви пропаганди (путінської або західної). Відрізані від альтернативних джерел інформації, більшість здається справді не знає про жах в Україні", - пише Табаровськи.
В інтерв'ю виданню The New Yorker російський журналіст-розслідувач Андрій Солдатов, який залишив Росію у 2020, також вказує на силу пропаганди. За його словами, чимало росіян переконані, що бойові дії в Україні точаться лише у Луганську та Донецьку.
Втім, як вказує Солдатов, пропаганда дає деякі тріщини.
"Є деякі тріщини, не йдеться про більше співчуття до українців. Йдеться про вбитих солдатів, тому що, схоже, втрати у російських військових дійсно великі. Я знаю від своїх родичів у Поволжі, досить далеко від Москви, що зараз у маленьких містах є люди, у яких в Україні вбили дітей. Тому суспільство почало говорити про це, тому що дуже багато смертей. Але, на жаль, я не бачу жодної симпатії до України, про що важко говорити", - сказав він.
У статті використано інформація "Радіо Свобода", Financial Times, "КоммерсантЪ", The New Yorker.
Дослідник пропаганди Пітер Померанцев: Кожна людина в Росії має сумніви
Всі новини дня
Вперше в історії США: спікера Палати представників Кевіна Маккарті звільнили з посади
Крайній правий конгресмен-республіканець Мет Гейтс та його прихильники домоглись звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США, зокрема, і через його позицію щодо допомоги Україні.
Голосування за звільнення Маккарті з посади відбулось у вівторок, 3-го жовтня з результатами 216-за та 210-проти. Проти звільнення голосувала більшість республіканців, окрім 8-ми представників крайньоправого крила цієї партії, які власне й вимагали звільнити спікера. Їхні голоси посилила більшість демократів, які партійною лінією підримали звільнення республіканського спікера. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. Це перший такий випадок в історії США.
Гейтс проти Маккарті
Клопотання про відставку спікера Кевіна Маккарті вніс його однопартієць, представник крайньо правого крила республіканців, конгресмен від штату Флорида Мет Гейтс. Відповідний запит Гейтс вніс ввечері у понеділок, 2-го жовтня.
Механізм для звільнення спікера, який був однією з умов призначення Маккарті на посаду, дозволяє будь-якому члену Палати представників скликати нові вибори. Також, за процедурою, резолюція про усунення спікера має пріоритет над іншими питаннями.
Так, сам спікер Маккарті був зобов’язаний включити вимогу про власне звільнення до законодавчого розкладу протягом двох днів після подання. Але опублікувавши короткий пост "Давай" у мережі "X", Маккарті поставив відповідний документ на голосування одразу ж наступного дня після його внесення Метом Гейтсом.
Маккарті запевняв, що переживе голосування про звільнення. Він також відкинув заяви про домовленості з демократами про підтримку на голосуванні. За словами Маккарті, перед голосуванням він сказав лідеру демократів в Палаті представників Гакіму Джеффрісу: "Робіть усе, що ви вважаєте за потрібне", - цитує New York Times.
Своєю чергою Джеффріс перед голосуванням заявив, що демократи підтримають звільнення Маккарті: "Ми готові шукати спільну мову на шляху вперед. Але, на жаль, наші крайньоправі колеги-республіканці не виявили бажання зробити те саме. Зараз все залежить саме від Республіканської партії, яка має припинити війну республіканців у Палаті представників. Враховуючи їх небажання раз та назавжди порвати з MAGA-екстремізмом, керівництво Демократичної партії в Палаті представників голосуватиме схвально за пропозицію республіканців про звільнення спікера", - йшлося у офіційному листі-зверненні лідера демократів.
Пізніше абсолютна більшість демократів проголосувала за звільнення Маккарті, доєднавшисть до 8-ми республіканців від крайньо правого крила.
Чому звільнили та як це пов'язано з Україною
Серед названих причин, чому деякі однопартійці домагалися звільнити спікера Маккарті, є співпраця з демократами для погодження короткострокової резолюції про фінансування уряду США, а також відмова блокувати допомогу Україні.
"Увесь цей театр з провалами спікера Маккарті призвів до того, що він об’єднався з демократами, аби ухвалити резолюцію, яка продовжує фінансувати Україну та фінансує втручання Джека Сміта (спецпрокурор - ред.) у майбутні вибори, проти президента Трампа", - опублікував на своєму сайті Мет Гейтс після внесення резолюції про звільнення Маккарті.
У понеділок ввечері, коментуючи журналістам внесення клопотання про звільнення спікера, Гейтс заявив, що його однопартійці не підтримали б пропозицію про відставку, якби спікер розповів їм про "свою таємну угоду з Джо Байденом щодо України", - цитує CNN. Закликаючи проголосувати за звільнення Маккарті в залі Палати представників у вівторок, Гейтс знову згадав про допомогу для Києва, яку крайні праві вимагають зупинити взагалі.
"Мене стурбувало повідомлення про таємну угоду щодо фінансування України, яка дозволила б надати більше грошей для України разом з фінансуванням для нашого власного кордону на півдні країни. Наскільки образливим це має бути для нашої митниці, прикордонників та людей, які страждають через незахищеність кордону, що деякі з моїх колег готові боротися за власний кордон лише за умови, що вони зможуть відправити мільярди доларів в Україну, щоб ті добре профінансували кордон їхньої держави. З мене досить", - заявив Мет Гейтс в залі Палати представників.
Домовленість щодо України
Коментуючи уникнення шатдауну в неділю 1-го жовтня, Президент Джо Байден закликав Маккарті та інших республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
"Сподіваюся, мої друзі з протилежної політичної гілки дотримаються свого слова про підтримку України. Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні", – сказав Байден і додав: "Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана".
На уточнююче запитання журналістів, чи довірятиме Байден Маккарті, коли "прийде час наступної угоди", Байден відповів: "Ми щойно уклали угоду про Україну. Отже, побачимо".
Своєю чергою, Маккарті заперечив, що він укладав будь-які сторонні угоди щодо обіцянок виділити фінансування Україні. Але зауважив, що сказав демократам, якщо існуватиме технічна проблема в чинному короткостроковому фінансуванні уряду, яка би заважала передачі вже наявних коштів для Києва, то це можна вирішити, переказує CNN.
"Немає жодної сторонньої угоди. Я не знаю, хто і звідки це бере. Немає жодної сторонньої угоди щодо України", — сказав Маккарті журналістам в капітолії.
Необхідність обрати нового спікера Палати представників США відтерміновує розгляд 12-ти законопроектів про видатки для фінансування уряду США на наступний рік, а також ймовірний розгляд додаткового фінасування для України. Нагадаємо, що резолюція про короткострокове фінансування уряду США відтермінувала потенційний шатдаун до 17-го листопада.
Нагадаємо, що посада спікера Палати представників США є третьою позицію після президента та віцепрезидента США у черзі на керівництво державою, у разі непередбачуваних випадків, якщо щось трапиться з чинними очільниками країни.
Як реагують у Європі на суперечки у Конгресі щодо підтримки України? Відео
Представники Європейського Союзу виступили із запевненнями, що будуть і надалі допомагати Україні протистояти російській агресії на тлі ознак ймовірної затяжної війни і політичних суперечок в деяких країнах. Міністри закордонних справ ЄС, щоб засвідчити свою непохитність, вдалися до незвичайної поїздки на нараду 2 жовтня у Києві. За візитом стежив Богдан Цюпин.
Як в Пентагоні реагують на дискусії конгресменів США навколо питання надання Україні нової допомоги? Відео
Продовження забезпечення України боєприпасами та зброєю, які потрібні для захисту її території. Про це президент США Джо Байден зранку 3 жовтня говорив телефоном із союзниками та партнерами, щоб скоординувати підтримку України. У розмові із президентом Байденом взяли участь лідери Канади, Німеччини, Італії, Польщі, Великої Британії, Румунії, Франції, НАТО та Європейської Ради. Більше про американську підтримку Києва розповідає Остап Яриш.
- Голос Америки
Білий дім: зниження підтримки України може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту
Президент США Джо Байден у вівторок зателефонував лідерам країн-союзників у Європейському Союзі та НАТО, щоб запевнити їх, що допомога США Україні продовжуватиметься. Він наголосив, що зниження підтримки може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту. Про це на брифінгу в Білому домі у вівторок заявив Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі.
"Така втрата підтримки змусить Путіна повірити, що тепер він може перечекати нас і продовжувати конфлікт, доки ми, наші союзники та партнери, не згорнемо (підтримку)», – сказав Кірбі. За його словами, такий розвиток подій принесе Путіну перемогу.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі повторив заяви президента Байдена, який критикував невелику групу республіканців у Палаті представників, які заблокували фінансування України, зазначивши, що більшість республіканців віддані справі підтримки України.
Як повідомляв Голос Америки, пізно в суботу ввечері президент США підписав ухвалений Конгресом законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містив нової допомоги Україні.
Президент США Джо Байден закликав законодавців не допустити призупинення американської допомоги Україні.
Американські сенатори від обох партій після ухвалення законопроєкту про тимчасове фінансування уряду виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Допомоги вистачить на кілька місяців – Кірбі
На брифінгу Кірбі запевнив, що Україна не матиме перебоїв з постачанням зброї ще принаймні кілька місяців, але він попередив, що кошти можуть закінчитися за кілька місяців, якщо республіканці в Конгресі не ухвалять новий обсяг допомоги для боротьби ЗСУ з російським вторгненням.
"Я думаю, що найближчими тижнями ви побачите відносно послідовну підтримку України з президентських повноважень. Пентагон все ще має у своєму розпорядженні кілька мільярдів доларів, які ще не вичерпалися, і які можна використати з президентських повноважень", – сказав Кірбі у Білому домі.
Він наголосив, що перерв у постачанні немає, але вони можуть настати, якщо Конгрес не встигне проголосувати за виділення додаткових коштів.
"Ми надаємо Україні допомогу в безпеці приблизно кожні два тижні, і я думаю, ви побачите, що так буде і в найближчі тижні. Але за відсутності додаткового фінансування з боку Конгресу, про яке ми просили, так, може настати "важка ситуація", – визнав Кірбі.
Він наголосив, що адміністрація Байдена хоче забезпечити, аби не було "жодних прогалин, щоб ми могли продовжувати цей послідовний процес надання їм підтримки, особливо, коли ми входимо до осені та продовжується контрнаступ".
"Попереду ще близько 6-8 тижнів хорошої погоди, хорошої бойової погоди, і ми хочемо переконатися, що українці зможуть досягти успіху", – наголосив Кірбі.
- Голос Америки
Хороший дзвінок, єдність союзників і гарантії для України – світові лідери про телефонну розмову з Байденом
Лідери низки країн світу та міжнародних безпекових організацій оприлюднили перші підсумки та деталі розмови з президентом США Джо Байденом. Як повідомляв Голос Америки, Джо Байден зранку 3 жовтня провів телефонну розмову із союзниками та партнерами, щоб координувати продовження підтримки України.
“Хороший дзвінок з лідерами НАТО, організований президентом США”, – написав свій відгук про розмову генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у мережі Х (у минулому Twitter).
“Оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну, ми всі зобов’язуємося підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – запевнив генсек НАТО.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель також заявив, що союзники “єдині”.
Він також додав, що з нетерпінням чекає зустрічі з президентом США Джо Байденом 20 жовтня у Вашингтоні на саміті США-ЄС.
“У ці часи випробувань трансатлантичні дії важливіші, ніж будь-коли”, – пише Мішель у мережі Х.
А метою телефонного дзвінка лідерів G7 та “Бухарестської дев'ятки” він назвав “гарантувати нашу повну підтримку Україні”.
“Ми єдині і готові надати Україні додаткову військову техніку, фінансову та політичну підтримку. Мир і безпека в Україні дорівнює миру і безпеці в Європі”, – заявив Шарль Мішель.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила, що підтримка України з боку Європи непохитна.
Посадовиця нагадала про 50 мільярдів євро на макрофінансову допомогу, пов’язану з Планом реформ та інвестицій в Україну, а також 1 мільйон боєприпасів для України, які мають бути доставлені до березня 2024 р., і про дії ЄС щодо забезпечення повної відповідальності за російські злочини проти українців.
В офісі прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні заявили по завершенню дзвінка, що Байден “прагне запевнити союзників у продовженні американської підтримки України, з огляду на останні рішення Конгресу США”, інформує Guardians.
Президент Румунії Клаус Йоганніс після розмови твітує: "Ми оцінили ситуацію з безпекою в Чорному морі, зокрема після бомбардування Росією портів України на Дунаї. Подякував США та НАТО за вжиті заходи”.
Румунія, за словами президента, продовжить підтримувати Україну, зокрема щодо транзиту зерна”.
А прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак запевнив, що британці готові підтримувати Україну військовою, гуманітарною та економічною допомогою.
Сунак “окреслив триваючу військову, гуманітарну та економічну допомогу Сполученого Королівства Україні та підкреслив, що ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно”, - йдеться у заяві Даунінг-стріт.
“Президент підтвердив рішучу відданість Сполучених Штатів підтримці України стільки, скільки це буде потрібно, як і всі інші лідери, які долучилися до дзвінка", — прокоментував розмову Джон Кірбі, представник Ради нацбезпеки США.
За його словами, лідери обговорили зусилля щодо продовження надання Україні боєприпасів і систем озброєння, необхідних для захисту своєї території, а також продовження зміцнення протиповітряної оборони України, “оскільки вони готуються до нових атак на критичну інфраструктуру”.
Дзвінок відбувся на тлі занепокоєння після ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні. Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України, і запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
Тим часом Пентагон має змогу передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Про це Українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.
Форум