Актуально
"Вагнер" в Білорусі - це зайві страхи - Подоляк про загрозу з Білорусі та висновки, які мають зробити на Заході з маршу Пригожина
На думку радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, переміщення Євгена Пригожина та бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі не становить загрозу для України, а їхня присутність, ймовірно, обмежиться 20-100 інструкторами для білоруських збройних сил. Такою думкою він поділився в інтерв’ю журналістці Української служби Голосу Америки Тетяні Ворожко 27 червня.
У вівторок, 27 червня, Олександр Лукашенко підтвердив, що Євген Пригожин прибув до країни, відповідно до попередньої домовленості, досягнутої, за повідомленнями Кремля, між Пригожиним та керівництвом Росії за посередництва білоруського президента.
“Так, справді, він сьогодні у Білорусі. Як я й обіцяв, якщо ви хочете якийсь час у нас перекантовуватись та інше, ми вам допоможемо. Звичайно, за їх (вагнерівців - ГА) рахунок", — сказав Лукашенко, якого цитує білоруське агентство БЕЛТА.
Подоляк вказує, що потужність "Групи Вагнера" різко знизиться, адже важку зброю їм доведеться передати Національній гвардії Росії, відомій як Росгвардія, яка безпосередньо підпорядковується президенту РФ.
"Тобто від сьогодні функції "Вагнера" в Росії буде виконувати Росгвардія, тому що вона вже має законне право отримати важку зброю, яку, думаю, "Вагнер" буде віддавати", - сказав він.
Напередодні голова Росгвардії Віктор Золотов заявив, що його відомство отримає важкі далекобійні гармати та танки, а перед тим Міноборони РФ повідомило, що "Вагнер" буде передавати армії свою важку техніку, повідомляють російські ЗМІ.
Крім того, зауважив Подоляк, лави вагнерівців будуть танути, оскільки хтось з них приєднається до Міністерства оборони чи Росгвардії. Деякі залишаться із Пригожиним, сподіваючись втримати активи в Африці.
"Ключові активи (Вагнера – ГА) - в країнах Африки, де вони навіть контролюють уряди деяких країн. І тому мені здається, що "Вагнер" буде сконцентрований саме на збереженні свого впливу в Африці і виконування певних робіт в Африці", - додав він.
У своєму зверненні в понеділок, президент РФ Путін запропонував вагнерівцям три варіанти: продовжити службу, уклавши контракт з російським Міноборони чи іншим відомством, повернутися додому чи переїхати в Білорусь.
Так само "Вагнер" втратить державне фінансування, вказує Подоляк, а білоруський режим не має можливості його утримувати. Під час зустрічі з військовослужбовцями у Кремлі 27 червня Путін заявив, що "Вагнер", який вважався приватною військовою компанією, з травня 2022 по травень 2023 року отримав з російського бюджету понад 86 мільярдів рублів або понад мільярд доларів.
"Хочу, щоб ми всі знали про це. "Група Вагнера" повністю забезпечувався державою, з Міністерства оборони, з державного бюджету. Ми повністю фінансували цю групу», сказав російський президент про "Вагнер", визнаний у США транснаціональною злочинною організацією.
Подоляк бачить дуже обмежену присутність "Вагнера" в Білорусі й через те, що в Лукашенка просто не буде бажання створювати собі додаткові загрози.
"Лукашенко належить до категорії людей, які дуже і дуже чутливі до страху. Він дуже боїться всього, і мені здається, що там, в Білорусі, "Вагнер" - це 20 чи 100 інструкторів, які будуть навчати використанню дронів чи інших сучасних методів ведення війни білоруських офіцерів, не більше того", - підсумував Подоляк.
У той же час, підкреслив він, українська влада уважно слідкує за ситуацією на кордоні з Білоруссю: "Там в нас теж побудована система оборонна, там в нас фортифікації, там достатньо чітко вже відпрацьована система оповіщення, захисту".
Джон Гарді, експерт Фонду захисту демократій США, в інтерв’ю Голосу Америки також висловив думку, що "Вагнер" припинить своє існування у нинішньому вигляді, бо втратить автономію, а інтегрувати його бійців в Міноборони Росії буде важко.
"Ті основні представники "Вагнера", - не засуджені, а добре навчені солдати - звикли до цієї автономії, незалежності у прийнятті рішень. Тож якщо вони спробують це зробити, коли вони спробують інтегруватися, це, мабуть, викличе певне тертя, і багато з них можуть не зважитися на це".
Крім того, ставлення білорусів до війни в Україні суттєво відрізняється від настроїв в Росії, зауважив Михайло Подоляк.
На думку ж радника опозиційної лідерки Білорусі Світлани Тихановської Франека Вячорки, від цієї ситуації постраждає білоруський народ.
Пригожин "прийде зі злочинцями; він принесе культуру насильства. Це створить нестабільність у країні та на її кордонах також", - сказав він в інтерв’ю Washington Post.
Яке раніше писав Голос Америки, керівники Польщі і Литви, вважають, що розташування бойовиків "Вагнер" на білоруській території, збільшує загрозу в регіоні.
"Якщо "Вагнер" розмістить своїх серійних вбивць в Білорусі, то всі сусідні країни постануть перед більшою загрозою нестабільності. З цих умов стримування і передова оборона є нашим пріоритетом", - заявив Ґітанас Науседа, президент Литви, країни, яка межує з Білоруссю, на зустрічі групи керівників країн НАТО в Нідерландах 27 червня.
Аналізуючи наслідки маршу Пригожина на Москву, Подоляк вказав на зростання некерованих процесів в Росії, що може загрожувати світовій безпеці.
"Ми побачили, що в Росії не існує стабільної системи управління, внутрішньої системи управління", - сказав він. Ці події, на думку Подоляка, продемонстрували, що Путін є слабким президентом, він не є консенсусом еліт, у яких, втім, немає розуміння, хто і як може стати його наступником. У той же час оточення Путіна не є монолітним, вони не можуть керувати процесами та приймати відповідні рішення, а отже не можуть й гарантувати контроль над своїм ядерним арсеналом.
"На мій погляд, на хід війни впливала внутрішня думка еліт інших країн, в тому числі Сполучених Штатів, що Путін контролює всі процеси в Росії, що ядерні арсенали також знаходяться під контролем. Після подій на цих вихідних ми з вами побачили, що цього всього немає", - зауважив він.
А отже для світових еліт немає сенсу прагнути зберігати стабільність в Росії, нехай й з Путіним, через побоювання втрати контролю над ядерним арсеналом, вказує Подоляк.
"Навпаки, чим довше буде йти війна в Україні, чим повільніше вона буде йти, тим більше шансів, що хаотизація в Росії буде достатньо суттєвою. І це означає, що треба буде перехоплювати контроль над арсеналом в Російській Федерації".
Він сподівається, що західні партнери зроблять з маршу Пригожина висновок про необхідність сприяти якомога швидшій перемозі України – надавати усю необхідну військову техніку, в першу чергу, далекобійні ракети та винищувачі, та унеможливити отримання Росією доступу до мікропроцесорів для будівництва ракет.
"Треба сісти, скажімо так, партнерам і між собою відверто проговорити, чи нормально, коли ми, з одного боку, даємо Україні засоби протиповітряної оборони як такої, протиракетної оборони як такої, і в той же час протягом 2022-го року Росія побудувала 512 крилатих і балістичних ракет, складовими яких є відповідні чіпи, які надають приватні компанії країн партнерів України?" - говорить він.
Крім того, Подоляк висловив сподівання, що на Заході зможуть провести повноцінний аналіз того, якою країною є Росія, та сповна усвідомити, яку небезпеку у сьогоднішньому стані вона становить світові.
Марія Прус долучилася до роботи над цією статтею.
Всі новини дня
- Голос Америки
“Якщо зламав, то плати” — Блінкен про використання заморожених російських активів для відновлення України
США та європейські партнери вивчають, які юридичні засади є для використання заморожених російських активів для відновлення України. Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен під час дискусії в університеті Техасу в Остіні в середу, 4 жовтня. Він зауважив, що йдеться про $300 мільярдів, але більша частина цих заморожених активів зосереджена саме в Європі, а не у США.
“На мою думку, якщо ти щось зламав, то плати. І якщо росіяни зламали, вони мусять за це заплатити. І один зі способів це зробити – якраз через ці активи. Ми маємо переконатись, що для цього є юридична база. Як я і зауважив, оскільки більшість цих активів - в Європі, європейці також мають бути переконані, що для цього існує юридичне підґрунтя”, – заявив Ентоні Блінкен.
На мою думку, якщо ти щось зламав, то плати. І якщо росіяни зламали, вони мусять за це заплатити.Ентоні Блінкен
Відповідаючи на питання, чому США мають продовжувати підтримувати Україну, Блінкен наголосив на тому, що США бачать неймовірну людську трагедію, яку Росія коїть з українським народом.
“Думаю, що більшість американців бачить це, і це їх турбує, і вони хочуть це якомога швидше зупинити”, – сказав держсекретар США. Також він додав, що у разі, якщо дозволити Росії робити те, що вона робить з Україною без покарання, це надішле сигнал у всьому світі країнам, які збираються розпочати агресію, що їм це зійде з рук.
“Це відкриття скриньки Пандори із конфліктами. Нікому не буде добре у цьому світі, світі конфлікту та агресії”, – наголошує Блінкен. За словами Блінкена, у цьому світі США незмінно були б втягнуті у конфлікт, і це обійшлось би значно дорожче, ніж підтримка України.
Держсекретар США також наголосив, що 50 країн залучено в активній підтримці України. “Раніше ми чули одну зі скарг стосовно того, чого в НАТО саме ми тягнемо найважчу вагу. Чому інші не роблять їх внесок. Так ось. Якщо подивитись на те, що надається Україні прямо зараз, включно із військовою, економічною і гуманітарною допомогою, решта світу робить насправді трохи більше, ніж ми. Тож ми чудово поділяємо це навантаження”, – говорить Блінкен.
Раніше, 28 вересня, Блінкен заявляв, що у Конгресі США зберігається рішуча підтримка України серед більшості законодавців з обох партій. Він також наголошував на тому, що така підтримка України зберігається і серед американської громадськості.
Дивіться також: Промова Байдена про Україну: У Білому домі розповіли деталі майбутнього звернення президента США
Вперше в історії: чому звільнили спікера Палати Представників Маккарті і як це вплине на Україну? Відео
Вперше в історії: чому звільнили спікера Палати Представників Маккарті і як це вплине на Україну? Розповідає конгресова кореспондентка Голосу Америки Катерина Лісунова.
Звільнення Маккарті: Детально пояснюємо, що сталося і як вплине на Україну. Відео
Звільнення спікера плати представників Конгресу США Кевіна Маккарті ініціювали й підтримали вісім представників крайньоправого крила республіканської партії та всі присутні в залі демократи. Чому це сталося та який вплив матиме на Україну? Пояснює конгресова кореспондентка Катерина Лісунова.
- Голос Америки
Експерти про усунення Маккарті: Ситуація не ідеальна, але сильна двопартійна підтримка України зберігається
Несподіване усунення з посади спікера Палати представників Конгресу США Кевіна Маккарті викликало побоювання в Україні й серед союзників щодо подальшої допомоги США для українського захисту від російської агресії.
Одна з причин, чому крайньоправі конгресмени наполягали на його відстороненні з посади, стало питання підтримки України, як уже повідомляв Голос Америки.
Водночас американські експерти, з якими спілкувався Голос Америки, вважають, що підтримка України в обох партіях залишається сильною.
Девід Креймер, директор Інституту Джорджа Буша, вважає, що виділення допомоги Україні може уповільнитися, у зв’язку з відстороненням Маккарті, однак, не зупиниться.
“Я думаю, що вона затримається, але врешті-решт, якщо лише не станеться якогось додаткового неприємного сюрпризу, я думаю, що Конгрес проголосує на підтримку допомоги Україні. Багато залежатиме від того, хто буде наступним спікером, коли його оберуть. Пам’ятайте, Кевіну Маккарті знадобилося кілька днів і 15 раундів голосувань, щоб стати спікером. Тому, я думаю, що затримка буде, але, сподіваюся, що ненадовго”, - розповів Креймер.
Водночас експерт визнав, що події у Конгресі й усунення з посади спікера викликають занепокоєння як в Україні, так і серед її союзників, зокрема й у США.
“Але це, безперечно, викликає занепокоєння. І не лише в Україні. Це викликає стурбованість серед наших європейських союзників, бо це викликає питання щодо нашої відданості й непохитності підтримувати Україну”, - додав він.
З Креймером загалом погоджується й Люк Коффі, експерт Інституту Гудзона: “Це не ідеальна ситуація. Але насправді сильна двопартійна підтримка допомоги Україні зберігається, як і підтримка НАТО і трансатлантичної безпеки. Тому на цю мить не варто дуже хвилюватися щодо перспектив, бо ми не знаємо, що станеться”.
Коффі також визнав, що з республіканського боку існує трохи менше ентузіазму щодо збільшення фінансування допомоги Україні, ніж це було на початку війни.
“Але не варто забувати, що іде 20 місяць (воєнного - ред.) конфлікту, і у США – багато внутрішніх проблем. Але врешті-решт Україна має достатньо підтримки з обох боків для схвалення додаткового фінансування”, - додав Коффі.
В публічному і приватному просторі є різні меседжі з цього приводу, а також існують впливові конгресмени, які “дуже публічно ставлять під сумнів потребу продовжувати допомогу Україні, бо вони мають казати певні речі для внутрішньої аудиторії”, пояснює Коффі.
Однак, на його думку, “приватно, вони розуміють важливість, і найімовірніше, проголосують відповідно”.
- Голос Америки
Промова Байдена про Україну: У Білому домі розповіли деталі майбутнього звернення президента США
Речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр розповіла на брифінгу, що президент Байден хоче пояснити американському народові та Конгресу США, наскільки важливо продовжувати надавати Україні фінансову та безпекову допомогу. Коли саме буде звернення президента, речниця не уточнила.
Раніше у середу президент США Джо Байден анонсував, що виголосить велику промову про необхідність продовжувати допомагати Україні.
“Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”, — заявив президент.
Байден заявив, що занепокоєний майбутнім фінансуванням для України на тлі бюджетної кризи й відсторонення спікера Палати представників. Однак за словами речниці Білого дому, президент США вірить у незмінну двопартійну підтримку в Конгресі українського питання.
Жан-Пʼєр наголосила, що більшість законодавців — як у Конгресі, так і в Палаті представників — продовжують підтримувати виділення допомоги Україні, а промова Байдена буде спрямована на те, щоб переконатися, що обидві палати Конгресу дотримуються своєї обіцянки і проголосують за українське питання.
“Ми хочемо переконатися, що наше зобовʼязання перед народом України продовжуватиметься. Було б великою помилкою, якщо ми не продовжимо це робити”, — заявила посадовиця.
Крім цього, речниця висловила занепокоєння невеликою фракцією республіканців у Палаті представників, які “спричиняють хаос”.
Вона також зауважила, президент не надає переваги жодному із потенційних кандидатів на посаду спікера, і що це внутрішнє питання, із яким республіканцям треба розібратися, адже саме вони мають більшість у Палаті представників.
“Американці просто втомилися від внутрішньої боротьби, яку вони зараз бачать у Палаті. Вони хочуть бачити двопартійну співпрацю, і президент готовий це зробити”, — сказала Жан-Пʼєр.
Раніше Голос Америки повідомляв, що тимчасова 45-денна бюджетна резолюція США, ухвалена в останній день фінансового року, не містить додаткового фінансування для України. А звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США викликало ще більше занепокоєння щодо американської підтримки як серед українців, так і серед союзників.
Форум