Керівники Польщі і Литви - країн НАТО, які межують з Білоруссю, заявили про небезпеку від розташування бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнер» на білоруській території, де правитель Білорусі Александр Лукашенко запропонував вагнерівцям притулок після спроби бунту в Росії.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ зауважив, що зараз ще рано робити висновки про наслідки конфлікту ватажка «Вагнера» Євгенія Пригожина з російською владою, але повідомив, що «Москві та Мінську надіслали сигнали, що НАТО захищатиме кожного союзника і кожен дюйм території НАТО».
Переміщення фактично російських військ, можливо у вигляді групи «Вагнер», в Білорусь, а також переведення туди очільника групи «Вагнер» - це все для нас дуже негативні сигнали...Анджей Дуда
Київ також пильно спостерігає за переміщенням сил на території Білорусі, яку Росія вже використовувала для нападу на Україну.
«Якщо «Вагнер» розмістить своїх серійних вбивць в Білорусі, то всі сусідні країни постануть перед більшою загрозою нестабільності. З цих умов стримування і передова оборона є нашим пріоритетом», - заявив литовський президент Ґітанас Науседа на зустрічі групи керівників країн НАТО в Нідерландах 27 червня.
«На мою думку це справді серйозна проблема, яка дуже турбує. Ми її обговорили, і нам потрібні певні рішення, дуже сильні рішення. Я вважаю, що це вимагає дуже, дуже, дуже жорсткої відповіді НАТО», - наголосив польський президент Анджей Дуда, який також брав участь в тій нараді.
Польський керівник висловив сподівання, що загроза підрозділів угруповання «Вагнер» буде на порядку денному саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня.
Александр Лукашенко 27 червня підтвердив базування бійців «Вагнера» та їхнього ватажка в Білорусі і припустив, що вони будуть зокрема «ділитися» бойовим досвідом з білоруськими військовими.
Євгеній Пригожин заявляв, що має десятки тисяч бійців, але зараз не відомо яка частина з них опиниться в Білорусі.
Від приховування до прославляння, до підпорядкування
Москва тривалий час заперечувала існування російських приватних військових компаній, а потім відкидала будь-який зв’язок між урядом Росії і групою «Вагнер», яка з 2014 року воювала на сході України, а також в Сирії і діє в кількох країнах Африки.
Євгеній Пригожин навіть подавав 2021 року в суд у Лондоні на журналістську розслідувальну організацію Беллінґкет, оскаржуючи журналістські розслідування, які називали його керівником групи «Вагнер».
Але по тому, як Путін в лютому 2022 року відкрито оголосив вторгнення в Україну, Пригожин визнав себе ватажком «Вагнера» і заявляв, що його бійці воюють краще, ніж підрозділи російської армії.
Після спроби заколоту Пригожина Путін також визнав, що російський уряд напряму фінансував групу «Вагнер», і лише за минулий рік, за словами російського президента, на це було виділено понад мільярд доларів.
Група «Вагнер» вела в Росії велику рекламну кампанію для набору бійців, і її хвалили за здобутки у війні з Україною зокрема за участь в штурмі міста Бахмут.
Але на тлі суперечок Пригожина з російським міністром оборони та іншими командувачами, Москва вирішила перевести підрозділи «Вагнер» під повний контроль міністерства оборони, що стало одним з поштовхів до бунту.
Пригожин заявив, що відповідно до планів Москви з 1 липня самостійних сил «Вагнера» в російських операціях проти України більше не існуватиме.
Форум