Дилема, яка переважатиме на саміті лідерів ЄС – це відповідь на дії президента США Дональда Трампа, наголошує Financial Times.
Хоча торговельні суперечки та політичні дискусії є звичайними для післявоєнних трансатлантичних відносин, ще ніколи Європа не бачила, щоб президент США висував таку кількість питань для переговорів і був настільки непередбачуваним. "Дональд Трамп знає, що він робить – він хоче натиснути на рани Європи", - сказав міністр фінансів однієї з країн єврозони. "Мусимо показати нашу силу ... інакше, для Європи немає більше сенсу", - наголосив він.
Питання протидії Росії також буде підніматись на саміті, зокрема, до порядку денного буде внесено питання отруєння колишнього російського шпигуна в Великобританії. А от введення нових санкцій очікувати не варто, повідомляє Reuters з посиланням на посадовця німецького уряду. Нагальності питанню Росії надає нещодавнє завершення там президентських виборів, а також погіршення відносин цієї країни з Заходом через скандал навколо отруєння.
Основним питанням саміту, на якому зберуться 28 президентів та прем’єр-міністрів країн ЄС, стане напрацювання спільної позиції у відповідь на рішення Трампа ввести мито на сталь та алюміній, яке, можливо, не матиме виключень навіть для найбільших союзників США в сфері безпеки. Обговорення може легко перейти на інші суперечливі питання двосторонніх відносин, такі як оподаткування високотехнологічних компаній, позиції стосовно ядерної угоди з Ірану, питання зміни клімату, політики на Близькому Сході та витрат на оборону.
Ситуація в двосторонніх відносинах є практично унікальною, наголошує FT. Раніше через суперечливі питання, такі як війна в Іраку, Європа ділилась на тих, хто підтримує позицію США і тих, хто опонує. Тепер ситуація змінилась.
"Були й інші погані часи, - заявляє Пьєр Вімонт, досвідчений французький дипломат, який очолював дипломатичну службу ЄС, - однак, завжди була глобальна доктрина США, з якою можна було погоджуватись, чи ні. Зараз складність у тому, що ми не знаємо, що станеться. Розум кипить через кількість питань, які є предметом переговорів".
Екс-високопосадовець Державного департаменту Гедер Конлі твердить, що теперішня ситуація нагадує їй початок 2000-го, коли вихід адміністрації Буша з Кіотської угоди з клімату, відмова від приєднання до Міжнародного кримінального суду і політика стосовно війни з Іраком стали перевіркою для союзників. Однак, тепер немає таких посадовців, як Колін Пауел, Ричард Армітаж та Кондоліза Райс, які вказували довгострокову перспективу у відносинах.
"Ми маємо ці складні питання ... але не маємо баласту серед високопосадовців", - говорить Конлі, яка зараз працює в американському аналітичному центрі Center for Strategic and International Relations. "Нам дуже багато всього потрібно робити спільно з Європою і, коли ми починаємо створювати проблеми у відносинах, ми не можемо просуватись далі, або це стає вдесятеро складніше", - заявила вона.
Дивіться також: Час-Тайм. Дзвінок Трампа Путіну - подробиці
