Актуально
На Заході критикують заяву Макрона, що Європа має уникати "не наших криз". Його закликають посилити допомогу Україні
Президент Франції Еммануель Макрон після візиту в Китай зробив низку заяв щодо США, Тайваню та України, які викликали обурення серед політиків та експертів в країнах Заходу.
Зокрема, Еммануель Макрон в інтерв’ю журналістам заявив, що Європа має зменшити свою залежність від США, не дозволити себе втягнути в американсько-китайське протистояння щодо Тайваню, а також, що "європейці не можуть вирішити кризу в Україні".
Видання Politico пише, що це інтерв'ю відбувалось в літаку після 6-годинної зустрічі Макрона із Сі Цзіньпінем, на ньому був присутній журналіст Politico та ще два французькі журналісти.
Макрон в інтерв’ю припустив, що європейські країни повинні "відокремитися" від політики США й уникати втручання в кризи, "які не є нашими", щоб побудувати концепцію "стратегічної автономії" Європи. За даними Politico, цю “стратегічну автономію”, ймовірно, має очолити Франція, яка стане “третьою супердержавою”.
"Парадокс полягає в тому, що, ми, охоплені панікою, віримо, що ми лише послідовники Америки", - цитує Макрона видання Politico. - “Питання, на яке європейці мають відповісти… чи це в наших інтересах прискорити [кризу] на Тайвані? Ні. Найгірше було б думати, що ми, європейці, повинні стати послідовниками цієї теми та брати приклад із політики США та надмірної реакції Китаю”.
“Європейці не можуть вирішити кризу в Україні, - сказав в інтерв’ю Макрон. - Як ми можемо казати щодо Тайваню: майте на увазі, якщо ви зробите щось неправильно, ми там будемо. Якщо ми хочемо посилити напругу, це шлях, яким ми маємо рухатись”, - сказав президент Франції.
Макрон також вважає, що Європа посилила свою залежність від США в питанні зброї та енергетики, він пропонує Європі зменшити свою залежність від «екстериторіальності долара США». Видання Politico додає, що ця теза часто лунає від офіційних осіб в Москві та Пекіні.
“Якщо напруга між двома наддержавами посилиться, ... у нас не буде часу та ресурсів для фінансування нашої стратегічної автономії, і ми станемо васалами”, - заявив президент Франції.
Китайське державні ЗМІ China Xinhua News написало, що “французький президент Макрон знову підтверджує [тезу про] стратегічну автономію після візиту в Китай, закликавши Європу зменшити залежність від США і прагнути стати «третьою світовою державою».
Білий дім так прокоментував інтерв'ю президента Макрона: "Ми задоволені й впевнені в чудових двосторонніх відносинах, які ми маємо з Францією, і в тих відносинах, які президент має з президентом Макроном", - заявив Джон Кірбі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США.
Експерти радять Макрону обрати “посилення України” замість "нейтралітету"
Чимало оглядачів у Європі та США розкритикували позицію президента Франції й закликали його не дистанціюватися від союзників, а навпаки, посилити допомогу Україні та вкладати гроші у власну оборону.
Щоб стати величною державою, потрібно діяти по-величному, і витрачати відповідно, зазначив колишній посол США в Росії, а тепер професор Стенфордського Університету Майкл Макфол.
“Щоб зменшити свою «залежність» від США, президенте Макроне, витрачайте більше на свою оборону! І надавати більше військової допомоги Україні, європейській країні”, - написав він у Twitter.
“Макрон не хоче, щоб Європа «потрапила в кризи, які не є нашими», як то Тайвань. Але для нього цілком нормально - покладатися на безпекові зобов’язання США у Європі щодо вирішення криз, подібних до української. Це не “стратегічна автономія”. Це стратегічний нонсенс”, - пише президент Чиказької Ради з глобальних питань, колишній посол США в НАТО Айво Даалдер.
Газета Wall street Journal у своїй редакторській колонці пише, що своєю завою президент Франції обрав позицію нейтралітету стосовно китайської агресії у Тихоокеанському регіоні. Газета додає, що Макрон своїми словами відкинув можливість “європейської допомоги” у так званих “чужих кризах”.
“Якщо пан Макрон домагається зменшення підтримки війни проти Росії в американському суспільстві, то краще й казати не треба. Без американської зброї та даних розвідки Росія вже давно б проїхалась би по Україні, і можливо, по одній чи двох сусідніх країнах НАТО. Пан Макрон каже, що хоче, аби Європа менш залежала від американської зброї та енергетики, і це нормально. Але які політичні зміни та фінансові витрати потрібні для цього?” - ставлять питання редактори WSJ.
“Замість того, щоб в односторонньому порядку вести переговори про мир в Україні з Путіним та Сі Цзіньпіном, Макрон має переозброїти Францію і надіслати в Україну значно більше зброї та коштів. Діючи в односторонньому порядку та послаблюючи Францію й Україну у військовому плані, він підриває свої розмови про європейську стратегічну автономію”, - вважає Андерс Аслунд, співробітник аналітичного центру “Атлантична рада”.
“Макрон поїхав в Пекін, щоб спробувати переконати президента Сі використати свій вплив на Путіна, аби той припинив війну в Україні. Натомість Макрон кинув Тайвань під поїзд, і повернув на свій бампер наклейку, де йдеться, що Європа не буде васалом США”, - зазначила Тереза Фаллон, директорка Центру з досліджень Росії, Європи та Азії у Чиказькій Раді з глобальних питань.
Посилити допомогу Україні радить французькому президенту і Констанца Штельзенмюллер, директорка Центру США та Європи в Інституті Бруккінґса: “А якщо щодо того, щоб сильніше попрацювати в питаннях Україні? Це може допомогти з іншими цілями,” - пише вона у Twitter.
Аліна Полякова, президентка Центру аналізу європейської політики вважає, що Китай буде “в захваті” від заяв Макрона про так звану “стратегічну автономію”: “Стратегічна автономія жива тільки в голові однієї людини. Війна Росії проти України показала, наскільки Європа і США потрібні одне одному (і наскільки Європі потрібні США для свого захисту). Проте живою лишається ілюзія автономії. Пекін має бути в захваті”.
Директор Центру розвитку демократії та верховенства права в Стенфордському університеті Френсіс Фукуяма відреагував на заяви французького президента словами “Макрон нічого не навчився з війни в Україні”.
Від чийого імені говорить Макрон?
Сенатор Марко Рубіо, реагуючи на заяву Еммануеля Макрона, нагадав, що Європа, і Франція зокрема, десятиліттями значною мірою покладалася у своїй обороні саме на Сполучені Штати. Він нагадав, як влада Франції потребувала допомоги американського війська, коли відправляла французьких солдатів у північну Африку.
"Це хороший момент для нас, щоб запитати Європу: чи говорить Макрон від імені всієї Європи, чи Макрон зараз є головою Європи, чи він тепер найпотужніший лідер у Європі?" - питає сенатор. Якщо це так, додає він, то “є деякі речі, які варто змінити," - зазначив Рубіо у відео, яке опублікував на своїй Twitter сторінці.
“Якщо насправді Макрон говорить від імені всієї Європи, і їхня позиція зараз полягає в тому, що вони не збираються обирати сторону між США та Китаєм щодо Тайваню — можливо, нам теж не варто обирати сторони. Можливо, нам варто сказати, що ми зосередимося на Тайвані та загрозах, які представляє Китай, а ви, хлопці, займайтеся Україною та Європою”, – сказав Рубіо. При цьому сенатор наголосив, що підтримка України - в національних інтересах США.
“Макрон хоче, щоб США прийшли на допомогу Європі від російської агресії, але, очевидно, взяв обітницю нейтралітету щодо китайської агресії в Тихому океані. Дуже дякую, друже”, - відреагував на інтерв'ю французького лідера сенатор-республіканець Джон Корнін.
“Немає золотої середини між міжнародним правом і прагненням автократів до імперії. Щоб захистити нашу свободу, демократи повинні разом виступити на захист світу, заснованого на правилах, як в Україні, так і в Тайвані. Ми маємо зміцнити наш союз зі США”, - реагує на заяву французького президента німецький політик Манфред Вебер, президент Європейської народної партії в Європарламенті.
В Україні голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко нагадав президенту Франції, що Росія спричинила в Україні не кризу, а повномасштабну війну: "Макрон почав використовувати термін "криза в Україні", який просувають російська та китайська пропаганди. Це не якась «криза», це загарбницька війна Росії проти України. Такими заявами Макрон підриває довіру до Франції".
Як писав Голос Америки, раніше президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що Китай може відіграти значну роль у питанні російської війни в Україні. Перед візитом до Китаю, Макрон провів телефонну розмову з президентом США Джо Байденом, лідери, зокрема, обговорили плани Макрона долучити Китай до прискорення завершення війни.
Всі новини дня
Вперше в історії США: спікера Палати представників Кевіна Маккарті звільнили з посади
Крайній правий конгресмен-республіканець Мет Гейтс та його прихильники домоглись звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США, зокрема, і через його позицію щодо допомоги Україні.
Голосування за звільнення Маккарті з посади відбулось у вівторок, 3-го жовтня з результатами 216-за та 210-проти. Проти звільнення голосувала більшість республіканців, окрім 8-ми представників крайньоправого крила цієї партії, які власне й вимагали звільнити спікера. Їхні голоси посилила більшість демократів, які партійною лінією підримали звільнення республіканського спікера. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. Це перший такий випадок в історії США.
Гейтс проти Маккарті
Клопотання про відставку спікера Кевіна Маккарті вніс його однопартієць, представник крайньо правого крила республіканців, конгресмен від штату Флорида Мет Гейтс. Відповідний запит Гейтс вніс ввечері у понеділок, 2-го жовтня.
Механізм для звільнення спікера, який був однією з умов призначення Маккарті на посаду, дозволяє будь-якому члену Палати представників скликати нові вибори. Також, за процедурою, резолюція про усунення спікера має пріоритет над іншими питаннями.
Так, сам спікер Маккарті був зобов’язаний включити вимогу про власне звільнення до законодавчого розкладу протягом двох днів після подання. Але опублікувавши короткий пост "Давай" у мережі "X", Маккарті поставив відповідний документ на голосування одразу ж наступного дня після його внесення Метом Гейтсом.
Маккарті запевняв, що переживе голосування про звільнення. Він також відкинув заяви про домовленості з демократами про підтримку на голосуванні. За словами Маккарті, перед голосуванням він сказав лідеру демократів в Палаті представників Гакіму Джеффрісу: "Робіть усе, що ви вважаєте за потрібне", - цитує New York Times.
Своєю чергою Джеффріс перед голосуванням заявив, що демократи підтримають звільнення Маккарті: "Ми готові шукати спільну мову на шляху вперед. Але, на жаль, наші крайньоправі колеги-республіканці не виявили бажання зробити те саме. Зараз все залежить саме від Республіканської партії, яка має припинити війну республіканців у Палаті представників. Враховуючи їх небажання раз та назавжди порвати з MAGA-екстремізмом, керівництво Демократичної партії в Палаті представників голосуватиме схвально за пропозицію республіканців про звільнення спікера", - йшлося у офіційному листі-зверненні лідера демократів.
Пізніше абсолютна більшість демократів проголосувала за звільнення Маккарті, доєднавшисть до 8-ми республіканців від крайньо правого крила.
Чому звільнили та як це пов'язано з Україною
Серед названих причин, чому деякі однопартійці домагалися звільнити спікера Маккарті, є співпраця з демократами для погодження короткострокової резолюції про фінансування уряду США, а також відмова блокувати допомогу Україні.
"Увесь цей театр з провалами спікера Маккарті призвів до того, що він об’єднався з демократами, аби ухвалити резолюцію, яка продовжує фінансувати Україну та фінансує втручання Джека Сміта (спецпрокурор - ред.) у майбутні вибори, проти президента Трампа", - опублікував на своєму сайті Мет Гейтс після внесення резолюції про звільнення Маккарті.
У понеділок ввечері, коментуючи журналістам внесення клопотання про звільнення спікера, Гейтс заявив, що його однопартійці не підтримали б пропозицію про відставку, якби спікер розповів їм про "свою таємну угоду з Джо Байденом щодо України", - цитує CNN. Закликаючи проголосувати за звільнення Маккарті в залі Палати представників у вівторок, Гейтс знову згадав про допомогу для Києва, яку крайні праві вимагають зупинити взагалі.
"Мене стурбувало повідомлення про таємну угоду щодо фінансування України, яка дозволила б надати більше грошей для України разом з фінансуванням для нашого власного кордону на півдні країни. Наскільки образливим це має бути для нашої митниці, прикордонників та людей, які страждають через незахищеність кордону, що деякі з моїх колег готові боротися за власний кордон лише за умови, що вони зможуть відправити мільярди доларів в Україну, щоб ті добре профінансували кордон їхньої держави. З мене досить", - заявив Мет Гейтс в залі Палати представників.
Домовленість щодо України
Коментуючи уникнення шатдауну в неділю 1-го жовтня, Президент Джо Байден закликав Маккарті та інших республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
"Сподіваюся, мої друзі з протилежної політичної гілки дотримаються свого слова про підтримку України. Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні", – сказав Байден і додав: "Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана".
На уточнююче запитання журналістів, чи довірятиме Байден Маккарті, коли "прийде час наступної угоди", Байден відповів: "Ми щойно уклали угоду про Україну. Отже, побачимо".
Своєю чергою, Маккарті заперечив, що він укладав будь-які сторонні угоди щодо обіцянок виділити фінансування Україні. Але зауважив, що сказав демократам, якщо існуватиме технічна проблема в чинному короткостроковому фінансуванні уряду, яка би заважала передачі вже наявних коштів для Києва, то це можна вирішити, переказує CNN.
"Немає жодної сторонньої угоди. Я не знаю, хто і звідки це бере. Немає жодної сторонньої угоди щодо України", — сказав Маккарті журналістам в капітолії.
Необхідність обрати нового спікера Палати представників США відтерміновує розгляд 12-ти законопроектів про видатки для фінансування уряду США на наступний рік, а також ймовірний розгляд додаткового фінасування для України. Нагадаємо, що резолюція про короткострокове фінансування уряду США відтермінувала потенційний шатдаун до 17-го листопада.
Посада спікера Палати представників США є третьою позицію після президента та віцепрезидента США у черзі на керівництво державою, у разі непередбачуваних випадків, якщо щось трапиться з чинними очільниками країни.
Дивіться також: Що буде з фінансуванням для України: деталі з Конгресу та Білого Дому.
Як реагують у Європі на суперечки у Конгресі щодо підтримки України? Відео
Представники Європейського Союзу виступили із запевненнями, що будуть і надалі допомагати Україні протистояти російській агресії на тлі ознак ймовірної затяжної війни і політичних суперечок в деяких країнах. Міністри закордонних справ ЄС, щоб засвідчити свою непохитність, вдалися до незвичайної поїздки на нараду 2 жовтня у Києві. За візитом стежив Богдан Цюпин.
Як в Пентагоні реагують на дискусії конгресменів США навколо питання надання Україні нової допомоги? Відео
Продовження забезпечення України боєприпасами та зброєю, які потрібні для захисту її території. Про це президент США Джо Байден зранку 3 жовтня говорив телефоном із союзниками та партнерами, щоб скоординувати підтримку України. У розмові із президентом Байденом взяли участь лідери Канади, Німеччини, Італії, Польщі, Великої Британії, Румунії, Франції, НАТО та Європейської Ради. Більше про американську підтримку Києва розповідає Остап Яриш.
- Голос Америки
Білий дім: зниження підтримки України може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту
Президент США Джо Байден у вівторок зателефонував лідерам країн-союзників у Європейському Союзі та НАТО, щоб запевнити їх, що допомога США Україні продовжуватиметься. Він наголосив, що зниження підтримки може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту. Про це на брифінгу в Білому домі у вівторок заявив Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі.
"Така втрата підтримки змусить Путіна повірити, що тепер він може перечекати нас і продовжувати конфлікт, доки ми, наші союзники та партнери, не згорнемо (підтримку)», – сказав Кірбі. За його словами, такий розвиток подій принесе Путіну перемогу.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі повторив заяви президента Байдена, який критикував невелику групу республіканців у Палаті представників, які заблокували фінансування України, зазначивши, що більшість республіканців віддані справі підтримки України.
Як повідомляв Голос Америки, пізно в суботу ввечері президент США підписав ухвалений Конгресом законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містив нової допомоги Україні.
Президент США Джо Байден закликав законодавців не допустити призупинення американської допомоги Україні.
Американські сенатори від обох партій після ухвалення законопроєкту про тимчасове фінансування уряду виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Допомоги вистачить на кілька місяців – Кірбі
На брифінгу Кірбі запевнив, що Україна не матиме перебоїв з постачанням зброї ще принаймні кілька місяців, але він попередив, що кошти можуть закінчитися за кілька місяців, якщо республіканці в Конгресі не ухвалять новий обсяг допомоги для боротьби ЗСУ з російським вторгненням.
"Я думаю, що найближчими тижнями ви побачите відносно послідовну підтримку України з президентських повноважень. Пентагон все ще має у своєму розпорядженні кілька мільярдів доларів, які ще не вичерпалися, і які можна використати з президентських повноважень", – сказав Кірбі у Білому домі.
Він наголосив, що перерв у постачанні немає, але вони можуть настати, якщо Конгрес не встигне проголосувати за виділення додаткових коштів.
"Ми надаємо Україні допомогу в безпеці приблизно кожні два тижні, і я думаю, ви побачите, що так буде і в найближчі тижні. Але за відсутності додаткового фінансування з боку Конгресу, про яке ми просили, так, може настати "важка ситуація", – визнав Кірбі.
Він наголосив, що адміністрація Байдена хоче забезпечити, аби не було "жодних прогалин, щоб ми могли продовжувати цей послідовний процес надання їм підтримки, особливо, коли ми входимо до осені та продовжується контрнаступ".
"Попереду ще близько 6-8 тижнів хорошої погоди, хорошої бойової погоди, і ми хочемо переконатися, що українці зможуть досягти успіху", – наголосив Кірбі.
- Голос Америки
Хороший дзвінок, єдність союзників і гарантії для України – світові лідери про телефонну розмову з Байденом
Лідери низки країн світу та міжнародних безпекових організацій оприлюднили перші підсумки та деталі розмови з президентом США Джо Байденом. Як повідомляв Голос Америки, Джо Байден зранку 3 жовтня провів телефонну розмову із союзниками та партнерами, щоб координувати продовження підтримки України.
“Хороший дзвінок з лідерами НАТО, організований президентом США”, – написав свій відгук про розмову генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у мережі Х (у минулому Twitter).
“Оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну, ми всі зобов’язуємося підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – запевнив генсек НАТО.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель також заявив, що союзники “єдині”.
Він також додав, що з нетерпінням чекає зустрічі з президентом США Джо Байденом 20 жовтня у Вашингтоні на саміті США-ЄС.
“У ці часи випробувань трансатлантичні дії важливіші, ніж будь-коли”, – пише Мішель у мережі Х.
А метою телефонного дзвінка лідерів G7 та “Бухарестської дев'ятки” він назвав “гарантувати нашу повну підтримку Україні”.
“Ми єдині і готові надати Україні додаткову військову техніку, фінансову та політичну підтримку. Мир і безпека в Україні дорівнює миру і безпеці в Європі”, – заявив Шарль Мішель.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила, що підтримка України з боку Європи непохитна.
Посадовиця нагадала про 50 мільярдів євро на макрофінансову допомогу, пов’язану з Планом реформ та інвестицій в Україну, а також 1 мільйон боєприпасів для України, які мають бути доставлені до березня 2024 р., і про дії ЄС щодо забезпечення повної відповідальності за російські злочини проти українців.
В офісі прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні заявили по завершенню дзвінка, що Байден “прагне запевнити союзників у продовженні американської підтримки України, з огляду на останні рішення Конгресу США”, інформує Guardians.
Президент Румунії Клаус Йоганніс після розмови твітує: "Ми оцінили ситуацію з безпекою в Чорному морі, зокрема після бомбардування Росією портів України на Дунаї. Подякував США та НАТО за вжиті заходи”.
Румунія, за словами президента, продовжить підтримувати Україну, зокрема щодо транзиту зерна”.
А прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак запевнив, що британці готові підтримувати Україну військовою, гуманітарною та економічною допомогою.
Сунак “окреслив триваючу військову, гуманітарну та економічну допомогу Сполученого Королівства Україні та підкреслив, що ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно”, - йдеться у заяві Даунінг-стріт.
“Президент підтвердив рішучу відданість Сполучених Штатів підтримці України стільки, скільки це буде потрібно, як і всі інші лідери, які долучилися до дзвінка", — прокоментував розмову Джон Кірбі, представник Ради нацбезпеки США.
За його словами, лідери обговорили зусилля щодо продовження надання Україні боєприпасів і систем озброєння, необхідних для захисту своєї території, а також продовження зміцнення протиповітряної оборони України, “оскільки вони готуються до нових атак на критичну інфраструктуру”.
Дзвінок відбувся на тлі занепокоєння після ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні. Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України, і запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
Тим часом Пентагон має змогу передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Про це Українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.
Форум