Актуально
- Голос Америки
- Петсі Відакусвара
Стримування Китаю та Росії - основні теми саміту Байдена та Кішіди
Президент США Джо Байден приймає в Білому домі прем'єр-міністра Японії Фуміо Кішіду. Кішіда, країна якого перебрала головування в "Групі Семи", цього року, а також два роки входитиме до Ради Безпеки ООН, провів зустрічі в Європі, перед тим, як прибути до США.
Візит Кішіди до США підкреслює поглиблення американсько-японського стратегічного альянсу та ріст занепокоєння Токіо на тлі загроз регіональній безпеці, головним чином з боку Китаю, і вторгнення Росії в Україну.
Під час зустрічі в Овальному кабінеті Білого дому Байден заявив, що відносини США та Японії "міцні як ніколи". "Хочу дуже ясно висловитись: Сполучені Штати повністю, ретельно, цілком віддані союзу", - додав він.
Кішіда відзначив, що обидві країни "поділяють основоположні цінності, такі як демократія та верховенство права".
Напередодні саміту Байдена-Фуміо, держсекретар США Ентоні Блінкен і міністр оборони Ллойд Остін разом зі своїми японськими колегами, міністрами закордонних справ Хаяші Йошімасою та міністром оборони Хамадою Ясукадзу, домовились поглибити оборонну співпрацю, посилити спільні навчання та зв’язки командування, а також узгодили плани реорганізації підрозділів Корпусу морської піхоти США на Окінаві.
Зміни, оголошені у Вашингтоні в середу, сигналізують про те, що два союзники більш серйозно сприймають ризик війни в Індо-Тихоокеанському регіоні в разі нападу Китаю на Тайвань або ядерних ударів Північної Кореї. Він вводить в дію нову Стратегію національної безпеки Японії, оприлюднену в грудні, яка попереджає про можливість того, що «серйозна ситуація може виникнути в майбутньому в Індо-Тихоокеанському регіоні, особливо в Східній Азії», і закликає до довгострокових заходів. контрудар», що дозволить йому досягти цілей у материковому Китаї.
Уряд Кішіди також планує подвоїти оборонний бюджет Японії до майже 2% її валового внутрішнього продукту до 2027 року, що може ввести країну до п’ятірки лідерів у світі за військовими витратами.
Такі кроки підтримують США. Прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр сказала Голосу Америки під час брифінгу в середу, що «безпрецедентна» стратегія національної безпеки Японії та її зобов’язання зміцнити свою оборону «посилить стримування в регіоні з метою просування миру та стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні та в усьому світі».
Хоча Токіо поступово зміцнював свою обороноздатність протягом останнього десятиліття у відповідь на активізацію китайської військової діяльності в Південно-Китайському морі, водах навколо Тайваню, а також у Східно-Китайському морі, зокрема навколо Сенкаку, група островів, на які претендують Японія, Китай і Тайвань, — оголошення, зроблені протягом останнього місяця, здивували багатьох спостерігачів.
«Ніхто не думав, що це станеться так швидко, — сказав Джеффрі Горнунг, старший політолог, який спеціалізується на безпеці Японії та Східної Азії в Rand Corp. — Ніхто не думав, що це станеться за цього прем’єр-міністра, який не відомий як "Яструб жорсткої оборони. І все ж він, по суті, змінює післявоєнну оборонну політику Японії так, як ніхто не міг передбачити", - сказав Горнунг Голосу Америки.
Кішіда зараз має низький рейтинг схвалення вдома через різноманітні скандали, пов’язані з членами його кабінету.
Українська війна стала тривожним дзвінком
Напад Китаю на Тайвань все ще є гіпотетичним, але війна Росії проти України пробудила японську громадськість до думки про можливість вторгнення однієї країни в іншу. Це відбулось на тлі відправки Китаєм військових кораблів і винищувачів до територій поблизу Тайваню та постріли балістичними в регіоні, у відповідь на минулорічний візит спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі на острів налякав людей, сказав Зак Купер, старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва, який займається стратегією США в Азії.
«Ці дві дії [президента Китаю] Сі Цзіньпіна та [президента Росії] Володимира Путіна переконали багатьох у Токіо, що в цих автократичних країнах, якими керує здебільшого один лідер, немає певності щодо їхніх дій, – сказав Купер «Голосу Америки». - Отже, Японія повинна активізуватися».
Через ризик китайської атаки на Тайвань, Токіо прагне зміцнити свій захист та підтримати приблизно 50 000 американських військових, які зараз діють у Японії. Це допоможе Сполученим Штатам у можливих кроках із захисту Тайбею в конфлікті поблизу Китаю.
Щоб у нас були шанси відбити агресію, нам потрібна дуже сильна Японія», — сказав Горнунг.
Відповідальність Росії
Токіо підтримує зусилля під проводом США щодо санкцій проти Москви та надання Україні фінансової, гуманітарної та нелетальної військової підтримки. Позиція Японії сприяла забезпеченню підтримки інших партнерів, які не входять до НАТО, зокрема Південної Кореї, Австралії та Сінгапуру.
«Якби Японія не зробила цього, інші країни більше б вагались. Було б враження, що це трансатлантична відповідь на вторгнення Росії в Україну, а не глобальна відповідь провідних демократій», — сказав Купер.
Перед Вашингтоном Кішіда відвідав Францію, Італію, Велику Британію та Канаду для координації підходу щодо України та інших пунктів порядку денного саміту G-7 у травні, який прийматиме Японія. Офіційні особи кажуть, що Японія використовуватиме своє головування у “Групі семи” та дворічний термін у Раді Безпеки ООН, щоб продовжувати тиснути на Росію, щоб вона припинила війну.
Розбіжности щодо торгівлі
У той час як загроза Китаю та Росії зблизила союзників, США та Японія мають розбіжності щодо торгівлі, після того, як у 2017 році тодішній президент Дональд Трамп вивів Сполучені Штати із Транстихоокеанського партнерства, угоди про вільну торгівлю, укладеної в 2015 році тодішнім президентом Бараком Обамою та прем’єр-міністром Сіндзо Абе.
Японія розширила угоду про Транстихоокеанське партнерство – блок із 11 країн, який представляє одну з найбільших зон вільної торгівлі у світі.
Не дивлячись на неодноразові заклики Токіо, адміністрація Байдена не приєдналася до CPTPP, оскільки її критикують всередині США, де поширені протекціоністські настрої – реальність, яку Японія розуміє, сказала Шихоко Ґото, директор з геоекономіки та Індії. Pacific enterprise у Wilson Center.
"Що, ймовірно, станеться, це буде згадана CPTPP, але не буде поштовху, щоб Сполучені Штати приєдналися", - сказала Гото Голосу Америки.
США та Японія започаткували діалог «Економіка 2+2» на початку липня минулого року, але переговори зосереджені на підвищенні економічної безпеки, наприклад на захисті каналів поставок, а не на лібералізації торгівлі.
Очікується, що Токіо слідуватиме політиці Вашингтона щодо експортних обмежень на торгівлю напівпровідниками та іншими чутливими технологіями подвійного призначення, щоб зменшити економічний вплив Китаю. Представник Міністерства закордонних справ Китаю заявив у п'ятницю, що Пекін "зверне пильну увагу на відповідний крок і рішуче захищатиме власні інтереси".
Юлія Ярмоленко долучилась до роботи над матеріалом
Всі новини дня
Чи зависло у повітрі питання 24 мільярди доларів, які Білий Дім запросив у Конгресу для України? Відео
Американський уряд почав повідомляти федеральних працівників, що загроза шатдауну, або часткової зупинки уряду, може бути невідворотною. "Повідомлення визнає зростаючий ризик того, що мільйони співробітників і військовослужбовців у США можуть тимчасово перестати отримувати зарплатню вже через кілька днів" - повідомляє Washington Post. Попри те, що дедлайн на схвалення фінансування бюджету спливає вже цієї суботи, розбіжності між демократами і республіканцями, Сенатом і Палатою Представників, так виглядає, лише поглиблюються.
Підтримка України стала однією із тем на других дебатах республіканців – підсумки заяв. Відео
Підтримка України стала однією із тем запальних дискусій на других дебатах республіканців, які змагаються за номінацію від своєї партії на президентських виборах 2024-ого року. У дебатах у Каліфорнії брали участь сім політиків, але знову без лідера партійних парегонів, колишнього президента США Дональда Трампа.
- Голос Америки
Понад 70 тисяч людей стали біженцями: Агентство США USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Відео
Агентство США з міжнародного розвитку USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Про це заявила керівниця агенства Саманта Пауер. За її словами військова операція у Нагірному Карабасі минулого тижня погіршила і без того складну гуманітарну ситуацію в регіоні. Збройні сили Азербайджану захопили контроль над територією, яка яка десятки років була під управлінням місцевих вірмен. За повідомленнями медіа, президент невизнаної країни Самвел Шахраманян оголосив, що Нагірно-Карабаська Республіка припинила своє існування. Внаслідок цього вже понад 70 тисяч людей стали біженцями. Місцеві вірмени бояться репресій з боку азербайджанців.
- Голос Америки
У Конгресі США зберігається двопартійна підтримка Україні - Блінкен
У Конгресі США зберігається рішуча підтримка України серед більшості законодавців з обох партій. Про це під час дискусії в рамках 15-го фестивалю, організованого виданням The Atlantic, заявив державний секретар Ентоні Блінкен. Він також наголосив на тому, що така підтримка України зберігається і серед американської громадськості.
«Якщо ви подивитеся на опитування - що не є тим, що рухає подіями, а проте - деякі з опитувань, які я нещодавно бачив, свідчать про те, що є сильна і стійка підтримка нашої допомоги Україні. Щодо Конгресу, так, є деякі гучні голоси, які дотримуються іншої тактики, але якщо ви подивитеся на більшість в обох партіях, то підтримка є, і вона зберігається», – сказав Блінкен.
Серед впливових законодавців, які висловлюють свою підтримку України, Блінкен зокрема згадав лідера республіканців в Сенаті Мітча Макконнелла та голову комітету із закордонних справ Палати представників Майка Макколла.
Коментуючи хід контрнаступу української армії, Блінкен визнав, що він відбувається важко, але зазначив, що українці вже досягли реальних успіхів.
«Українці повернули понад 50% територій, які Росія захопила з лютого 2022 року. Зараз вони ведуть контрнаступ на півдні та сході. Він проходить важко, і на це є вагома причина – у росіян було багато місяців, щоб розбудувати оборону, але українці досягають реальних успіхів», – наголосив Блінікен.
Він зауважив, що фундаментальна відмінність між військовими України і Росії полягає у їхніх цілях у війні.
«Українці борються за свою власну землю, свою власну свободу, своє власне майбутнє, а росіяни – ні. І я думаю, що, зрештою, саме це змінить баланс», – сказав Блінкен.
Він додав, що саме українці визначатимуть, як закінчиться війна і ці рішення українці будуть ухвалювати на основі демократичних принципів.
Щодо можливості дипломатичного вирішення війни, Блінкен зауважив, що США керувались і керуватимуться принципом – нічого про Україну без України. Він додав, що всі, і у першу чергу українці, хочуть справедливого та тривалого миру, який має відображати «базові принципи, які лежать в основі статуту ООН»: територіальна цілісність, суверенітет, незалежність України.
«Тривалий мир у тому сенсі, що треба бути впевненими: якщо буде досягнуто миру, то не залишиться умов, які б дозволили цій агресії повторитися через рік, через два роки, через п’ять років», – наголосив Блінкен
Як раніше повідомляв Голос Америки, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН 20 вересня, державний секретар Блінкен заявив, що Сполучені Штати не стоятимуть осторонь, коли Росія або інші країни-агресори порушують основоположні правила організації.
- Голос Америки
Дебати серед республіканських претендентів на посаду президента США вказали на розкол щодо подальшої підтримки України
У той час як більшість претендентів на республіканську номінацію на пост президента США підтримує надання подальшої допомоги Україні для протистояння російській агресії, кілька з них продовжують виступати за зменшення американської підтримки й зміну американського підходу до війни в Україні.
Позиції кандидатів під час дебатів здебільшого відображали їхні погляди, заявлені раніше.
Найбільш активним противником допомоги Україні з боку США у її теперішньому вигляді залишився підприємець Вівек Рамасвамі, який заявив, що реальним ворогом Америки є Китай, додавши, що підтримуючи Україну “ми ще далі заганяємо Росію в обійми Китаю”, в той час, як наразі потрібен “розважливий мирний план”.
Губернатор Флориди Рон Десантіс дещо відійшов від свого попереднього твердження про те, що війна в Україні є “територіальною суперечкою”, за яке його піддали жорсткій критиці, зокрема і претендентка Ніккі Гейлі.
На дебатах він заявив, що в інтересах США завершити війну, і що Десантіс це зробить на посаді президента. Водночас він виступив проти необмеженої допомоги Україні або направлення американської армії в країну, а також заявив, що “ми змусимо європейців робити те, що вони повинні [зробити]”
Сенатор Тім Скотт своєю чергою наголосив, що ресурси, які США надсилають Україні, «на 90% є гарантованими як кредит”. Він також зауважив, що “наш національний життєвий інтерес полягає в поступовому занепаді російської армії».
«Деградуючи російську армію, ми фактично зберігаємо нашу батьківщину в безпеці... Напад на територію НАТО втягнув би нас і наші війська [у війну]. Деградуючи російську армію, ми зменшуємо, якщо не усуваємо [вірогідність] нападу на територію НАТО», – каже Скотт.
Колишня губернаторка Південної Кароліни Ніккі Гейлі продовжувала наполягати на підтримці України, вказуючи, що “Перемога Росії – це перемога Китаю”. Гейлі раніше називала Пекін головним геополітичним суперником США.
На таку думку пристав також і колишній віцепрезидент США Майк Пенс, за словами якого віддати Путіну Україну стало б “зеленим світлом” для вторгнення Китаю на Тайвань. “Мир приходить через силу”, - додав Пенс.
Своєю чергою, колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті заявив, що питання України й допомоги США пов’язане з питанням зближення Росії, Китаю та Ірану. “За війну Росії в Україні платять китайці. Іранці постачають більш досконалу зброю, як і північнокорейці, зараз також, за заохочення китайців”, - додав Крісті.
Він також виступив проти логіки Рамасвамі щодо необхідності домовлятися з Росією для недопущення її зближення з Китаєм. “Нам потрібно прямо зараз сказати, що китайсько-російський альянс – це те, проти чого ми повинні боротися, і ми не вирішимо цього, відвідуючи та пригортаючись до Володимира Путіна”, - зауважив Крісті. На його думку, наступною ціллю Росії у разі підкорення України стане Польща.
Наостанок, Даґ Берґум, губернатор Північної Дакоти, не виголосив конкретних тез щодо України під час дебатів, однак, раніше висловився за підтримку України у захисті від російської агресії та наголошував на необхідності закінчити війну якомога скоріше.
Форум