Щоліта Вашингтонський інститут танцю запрошує до себе молодь, яка прагне навчитись танцювати. Програму розробив Фабіан Барнс. Свого часу танці змінили його власне життя, закинувши з незаможної дільниці Сіетла на найвідоміші сцени світу.
Більшість учнів тут отримують стипендії, зумовлені фінансовими потребами. Барнс зазначає, що починав цю програму, маючи на увазі як раз дітей з бідних родин:
«Зазвичай ці діти не мають можливості займатись в реальних закладах танцю».
Барнс виростав в районі міста, де навчальні танцювальні заклади були недоступними. Йому було 11 років, коли він виявив пристрасть до танцю. За його словами, він бачить себе в своїх теперішніх учнях:
«Для мене танці сприяли визначенню мого життя і моєї долі – тож я бачу в цих учнях те саме, що було притаманне мені 15 років тому».
З дев’ятої ранку і до четвертої школа пульсує музикою і вібрує рухами. Старші учні вже примірюють для себе дальшу кар’єру, молодші – поки що просто насолоджуються рухом. Багато молодих танцюристів повертаються сюди з року в рік, каже молода танцюристка:
«Я танцюю вже довго, від п’яти років.... Це робить мене щасливою, хоч це і важко».
Барнс знає, що багатьох танці приваблюють, бо це приносить задоволення. Але він наголошує, що користь від цього заняття є неоціненною:
«Треба вправлятись, вправлятись, вправлятись, поки не будеш робити правильно. І це вміння досягати правильності допомагає будь-де: в студії, при навчанні, в домашніх справах – поступово вгризатись у завдання, поки не виконаєш його».
Багато тутешніх учнів мають і інші потреби. Тож тут їм пропонують курси розв’язання конфліктів і правильного харчування. А банківський менеджер Рене Вільямс-Вайт учить їх фінансам:
«Дуже важливо навчати фінансовій грамоті в кожній громаді, і зокрема там, де в дітей не дуже великі можливості. Вони повинні усвідомити, що гроші – це не самоціль; гроші є шляхом досягнення поставлених цілей».
Фабіан Барнс започаткував цю літню програму понад 20 років тому. Дивлячись назад, він пишається досягненим:
«Найкраще для мене особисто тепер, коли я більше не є професійним танцюристом, є бачити силу, яка змінить життя цих молодих людей так само, як вона змінила моє життя».
