Москва – Понад 50 відсотків росіян хочуть бачити Володимира Путіна президентом після 2018 року. За два роки, що минули з моменту, коли Путін втретє зайняв президентський пост, росіянам найбільше сподобалася анексія Криму. Такі результати опитування, проведеного фондом «Громадська думка».
29 відсотків опитаних росіян виділяють анексію Криму і, зокрема, Севастополя як результат політики Путіна. Серед інших вчинків, рішень і висловлювань президента РФ росіяни виділяють політику стосовно України (7%) і проведення Олімпійських ігор в Сочі (5%). При цьому всього 1 відсоток респондентів звернув увагу на політику Путіна в галузі боротьби з корупцією, а 3 відсотки – на зростання добробуту громадян (підвищення зарплат і пенсій).
Крим знаходиться у складі Росії вже 100 днів. За цей час на півострові зросли ціни на продукти харчування, подорожчав бензин, а пляжі півострова на початок червня були заповнені тільки на 37%. Важкі часи переживають корінні жителі півострова – кримські татари.
18 березня Володимир Путін повідомив уряд і обидві палати російського парламенту про «пропозицію влади» Криму і Севастополя про прийняття до складу Росії і утворення нових суб’єктів федерації. Того ж дня в Кремлі був підписаний договір про прийняття Республіки Крим, утвореної в результаті незаконного референдуму, що пройшов 16 березня. Кілька годин по тому Держдума ратифікувала договір на позачерговому засіданні, а через кілька днів договір був затверджений Радою Федерації – у присутності голови російської дипломатії Сергія Лаврова.
Влада України визнала анексовані території територіями тимчасово окупованими. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій говориться, що кримський референдум «не може бути основою для будь-якої зміни статусу» півострова. Документ підтримали 100 країн-членів ООН із 193; 11 країн виступили проти прийняття резолюції, а 58 – утрималися.
За даними «Левада-центру» більшість росіян підтримує анексію Криму, але не всі готові платити за два нові суб’єкти федерації. Втім, фактично росіяни вже заплатили за приєднання Криму з власних пенсій. Антон
Силуанов, міністр фінансів Росії, заявив, що в уряду немає коштів на повернення заморожених пенсійних накопичень недержавним пенсійним фондам – гроші були витрачені на Крим.
«Джерел для цього немає. Ніхто не збирався ці гроші повертати, тому що ці гроші пішли на Крим, на прийняття антикризових заходів», – заявив Силуанов.
На підтримку Криму в майбутні 4 роки уряд Росії передбачає виділити до 1 трильйона рублів. Вартість лише одного інфраструктурного об’єкта – моста через Керченську протоку – оцінюється в 283-349 мільярдів рублів. Чи позначаться ці обставини на рейтингах Путіна і влади в цілому? Це питання кореспондент Російської служби «Голосу Америки» адресував деяким російським експертам.
Олексій Гражданкін, заступник директора «Левада-центру», констатує, що сьогодні росіяни демонструють більшу підтримку Путіна, ніж рік тому. На думку соціолога, пояснюється це, зокрема, тим, що Росія увійшла у фазу конфронтації з Заходом на тлі української кризи – і зокрема, анексії Криму.
«Абсолютна меншість росіян розглядає приєднання Криму як незаконний акт або анексію, – підкреслює Гражданкін. – При цьому росіяни не дуже трепетно ставляться до пенсійних накопичень: росіяни звикли, що держава в досить рідкісних випадках виконує свої зобов’язання перед громадянами. Самі пенсії не досягають і 40% середнього рівня заробітної плати в країні».
Втрата матеріальних ресурсів, витрачених на Крим, росіянами, за словами соціолога, сприймається без зайвого драматизму.
«Звичайно, – продовжує він, – кількість росіян, які можуть бути незадоволені подібним перерозподілом державних коштів, може скласти деяку базу соціального протесту. Однак організувати цей протест в сучасній Росії нікому».
Політолог Олександр Кинєв також констатує, що «маленька переможна війна» проти України викликала серед росіян зростання патріотичних настроїв. Однак, на його думку, ейфорія зійде нанівець відразу після того, як росіяни зіткнуться з реальними наслідками проведення подібної політики.
«Масова свідомість не думає про майбутнє, не знає статистики і не читає аналітики. Приєднання Криму обросло серед росіян міфологізованими уявленнями, які не мають ніякого відношення до реальності і практичної користі», – сказав Кинєв кореспонденту Російської служби« Голосу Америки».
За словами експерта, російська влада не зможе нескінченно підтримувати громадян за допомогою «інформаційної істерії».
«Рахувати економічні наслідки приєднання Криму доведеться в найближчий час. Сам Крим буде великим головним болем для уряду. Упевнений, що ми побачимо і розчарування серед жителів півострова, а багато відкладених пробле вийдуть на перший план. Росія ще не один раз зіткнеться з наслідками санкцій Заходу», – переконаний політолог.
Рейтинг Путіна на тлі анексії Криму піднявся, про що свідчать результати численних опитувань. Втім, на думку аналітика, насправді справа йде не так просто.
«Додаткові відсотки на користь влади, – підкреслює Кинєв, – це все ж якась ілюзія. Обиватель в умовах інформаційної істерії не хоче бути об’єктом критики або доносів – навіть думаючи по-іншому, обиватель віддасть перевагу відповісти як усі. Як тільки держава перестане тиснути на обивателя за допомогою пропаганди, додаткові відсотки на користь влади обрушаться».