Мирослава Гонгадзе: Поширення коронавірусу у світі вплинуло на те, як здійснюється міжнародна політика сьогодні. Незважаючи на всі обмеження Вам уже вдалося прийняти Міністра закордонних справ Угорщини у Києві. Угорщина настійливо блокує співпрацю України з НАТО, зокрема засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів і президентів. На які компроміси довелося піти щоб зняти блокаду і чи знята вона в принципі і чи можна розраховувати на зелене світло з боку Будапешта?
Дмитро Кулеба: Після виникнення нинішньої кризи в наших стосунках з угорцями, угорська сторона зробила одну річ але надзвичайно важливу і болісну - вона почала блокувати засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Стверджувати, що Угорщина блокує співробітництво України з НАТО - це велике перебільшення. Свідченням цього є є той факт, що нещодавно Угорщина приєдналася до консенсусу щодо надання Україні статусу учасника програми розширених можливостей НАТО. Це дуже важливий крок у наших відносинах. Сьогодні з візитом у Брюсселі віце-прем'єр європейської і євроатлантичної інтеграції моя колега Ольга Стефанишина і там проводиться засідання за її участі з генеральним секретарем. В принципі співробітництво є, але такий стратегічний рівень комісії дійсно заблокований через позицію Угорщини.
Ми поки що не зробили один одному в перемовинах з Сіярто поступок, але ми насамперед сфокусовані на відновленні довіри один до одного і напрацюванні позитивного порядку денного. Ми розуміємо, що комплексно наші проблеми в стосунках можуть бути усунуті лише після проведення зустрічей президента України та прем'єр-міністра Угорщини і ми працюємо для того, щоб така зустріч відбулася і була результативною але поки що ні про які поступки однієї сторони іншої не йде лише шукаємо взаємоприйнятні рішення.
МГ: Інші двоє сусідів України - Польща та Білорусь - що офіційний Київ очікує від них?
ДК: Сусіди дуже близькі, але дуже різні, тому і очікування насправді різні. Єдине спільне очікування - це добросусідство. Ми хочемо жити в добросусідстві і з Польщею, і з Білоруссю але далі розходяться стежки дипломатичні і виникають різні порядки денні. Я вважаю, що з Польщею у нас загалом атмосфера в стосунках і динаміка позитивна. Зараз всі, безумовно, завмерли в очікуванні другого туру виборів президента Польщі. З Польщею нормально позитивна динаміка і порядок денний відомй - це європейський питання, інтеграція до ЄС та НАТО, економіка. Я планую візит до Польщі. Після другого туру будемо вже безпосередньо планувати.
Від Білорусі ми очікуємо простої речі - ми хочемо щоб і надалі відносини з Україною були для цієї держави важливими і вона не дозволяла використовувати себе як інструмент для Російської Федерації в якихось недружніх для України діях.
МГ: Ви просуваєте ідею особливого статусу України, Молдови та Грузії у Східному партнерстві. У чому ви бачите це партнерство і особливий статус?
ДК: У Східному партнерстві як програмі Європейського Союзу, очевидно, є дві групи країн - перша група країн - Україна, Грузія, Молдова, які мають угоди про асоціацію з ЄС і дуже великі амбіції стосовно розвитку взаємодії з Європейським Союзом аж до набуття повноправного членства. Є інші країни, які не ставлять перед собою таку мету і обмежуються поглибленням співробітництва з Європейським Союзом. Тому ми і просимо Європейський Союз не руйнувати Східне партнерство, ми погоджуємось, що воно має продовжувати існувати, але в рамках нього потрібен окремий набір програм для країн, які мають асоціацію з ЄС. Тут ми з грузинами з молдованами є найтіснішими партнерами, координуємося з ними, виходимо зі спільними пропозиціями до Європейського Союзу і я дуже задоволений нашим рівнем взаємодії з цього питання
МГ: Перейдемо тепер до відносин з північним сусідом. Нещодавно в Росії пройшов референдум, що може дозволити довічне президентство Путіна. Експерти на Заході і українська сторона б'ють на сполох, попереджаючи про можливу загрозу чергового наступу Росії на Україну. Наскільки вагомими є застереження щодо можливої нової хвилі російської агресії?
Ми хочемо принести мир Україні, хочемо інтегрувати території, але не за російським сценарієм і очікуємо на російську конструктивну взаємність. Краще нехай говорять дипломати ніж гармати.
ДК: 2014 рік показав нам, що навіть натяк на загрозу з боку Росії потрібно сприймати максимально серйозно. Без перебільшення, Україна має в будь-який момент бути готовою до будь-чого і наші збройні сили, і дипломатія, і економіка ну інші сектори. Ми знаємо про побудову мережі військових об'єднань і підрозділів вздовж нашого кордону і це не є ознакою миролюбної політики, але при цьому у нас зараз триває активна фаза дипломатичного двобою (з Росією - ред). Була така приказка під час холодної війни - війни не буде але буде така війна за мир, що каменя на камені не залишиться. У нас зараз триває війна за мир в Нормандському форматі в Мінському процесі і ми зайняли таку проактивну конструктивну позицію - ми хочемо принести мир Україні, хочемо інтегрувати території, але не за російським сценарієм і очікуємо на російську конструктивну взаємність. Я виходжу з того, що краще нехай говорять дипломати ніж гармати.
МГ: Росія розпочала військові навчання в Криму, що може стати предтечею атаки з півдня. Який план України щодо захисту?
ДК: Ми дуже уважно стежимо не лише за накопиченням збройних сил Російської Федерації в окупованій автономній Республіці Крим та місті Севастополь, але і за подіями довкола каналу. Ми розуміємо що єдина мета військової операції Росії може полягати в розблокуванні постачання води в Крим.
Наші збройні сили, наскільки мені відомо, цей сценарій повністю розуміють і зміцнюють нашу обороноздатність на цьому сегменті, для того щоб запобігти розвитку подій або, у разі якщо все-таки відбудеться військове загострення, мати можливість дати гідну відсіч. Російські навчання проводяться постійно і за ними стежать не лише в Україні, але і наші партнери тому що ми розуміємо, що ці навчання відпрацьовують різні сценарії і ці сценарій можуть стосуватися теоретично не лише в Україні, але й інших точках світу.
МГ: У вересні минулого року президент Зеленський у Нью-Йорку відверто заявив, що у нього немає плану повернення Криму. Ви виступаєте проти включення питання Криму у переговори що відбуваються зараз. Чи є вже такий план?
Я проти того, щоб перемішувати кримське питання і мінський процес з однієї простої причини - тому що і Нормандія і Мінськ були створені конкретно під проблему Донбасу. Якщо нам зараз туди додати Крим, це буде шкідливо і для Криму і Донбасу
ДК: Я вважаю, була зроблена велика помилка, коли вдалося по гарячих слідах створити формат для Донбасу, але не вдалося нічого зробити по Криму. Говорити про те, що Крим в принципі був забутий - несправедливо, тому що постійно привертали увагу до нього на міжнародній арені і за права людини боролися і резолюції Генасамблеї ООН інших організацій ухвалювалися, але переговорного формату комплексного не було і в цьому 2014 рік є роком втраченої можливості.
Але я проти того, щоб перемішувати кримське питання і мінський процес з однієї простої причини - тому що і Нормандія і Мінськ були створені конкретно під проблему Донбасу. Якщо нам зараз туди ще додати Крим, це буде шкідливо і для Криму і Донбасу, але я абсолютно переконаний ,що нам потрібен формат переговорів щодо Криму.
МГ: Президентська адміністрація сьогодні взяла на себе головну роль переговірника по Росії. На якій стадії сьогодні мирні переговори по Донбасу і що має відбутись для прориву переговорів?
Є одне питання яке блокує все. Якщо розв'язати це питання можна далі рухатися вперед - це прямий діалог. Росія наполягає, що ми маємо вести перемовини виключно з так званими ДНР і ЛНР, а ми наполягаємо, що маємо вести діалог з Російською Федерацією
ДК: Так історично склалося з 2014 року, що існує декілька рівнів в нормандському форматі - рівень лідерів, рівень міністрів і є рівень зовнішньополітичних радників. Коли я став міністром нам вдалося відновити міністерський рівень і ми провели вперше за два роки розмову. Паралельно доволі динамічно розвиваються контакти на рівні радників і остання була зустріч в Берліні, існує тристороння контактна група, тобто ми всі тут залучені всі працюємо в своєму сегменті для того, щоб знайти рішення. Є одне питання яке блокує все. Якщо розв'язати це питання можна далі рухатися вперед - це прямий діалог. Тобто Росія наполягає, що ми маємо вести перемовини виключно з так званими ДНР і ЛНР, а ми наполягаємо, що маємо вести діалог з Російською Федерацією, шукати рішення з ними і, чесно скажу, поки що рішення для неї немає. Ви навіть з публічних заяв українських і російських можете побачити що саме це є темою такого гострого протистояння, але при цьому ми, українська сторона, робимо наголос на питаннях безпеки і планово працюємо над вирішенням цих питань - розмінування, припинення вогню, відкриття пунктів перепуску, надання гарантій безпеки. Такі речі можна досягати у разі наявності політичної волі, у нас така воля є. Іноді вона проблискує з того боку, потім згасає. Ми хочемо, щоб вона сяяла там на постійній основі.
МГ:Що для цього необхідно? Чи, можливо, потрібні більші зусилля Заходу для того, щоб спонукати Росію до певних кроків?
ДК: Безумовно. Ми продовжуємо наполягати, що санкції не просто мають зберігатися проти Росії, але і посилюватися у зв'язку з кожним новим порушенням нею норм міжнародного права та зобов'язань як держави, яка окуповує територі. Якщо з дотриманням станції все непогано складається, з посиленням санкцій є питання
МГ:В конгресі Сполучених Штатів група республіканських законодавців виступила з ініціативою відключити Росію від SWIFT. Чи підтримує цю ідею Україна?
ДК: Відверто, з 2014 року весь Facebook уже списаний на тему SWIFT. Треба віддати належне Когресу США, який зробив вже дуже багато реальних кроків у світлі того щоб зміцнити обороноздатність України і до того щоб застосовувати санкції і не лише пов'язані з агресією Російської Федерації проти України але із будівництвом «Північного Потоку 2». Насамперед йдеться про замороження активів фізичних осіб, заборону в'їзду фізичних осіб причетних до порушення міжнародного права і прав людини.
МГ: Цього місяця у Конгресі голосуватимуть питання продажу Україні модернізованого військового обладнання на 600 мільйонів доларів, яке попередньо затвердив Державний Департамент. Про що конкретно ідеться?
Російська Федерація в межах своєї дипломатичної активності докладає усіх зусиль для того щоб ускладнювати будь-які постачання озброєння українським збройним силам і тут постійна стала взаємодія США є дуже важливою
ДК: Коли йдеться про закупівлі чи постачання зі Сполучених Штатів у нас є негласне дипломатичне правило - практикувати тиху дипломатію. От коли затвердять, коли з'являться офіційні повідомлення, ми одразу з радістю поділимося і розкажемо.
Ми дуже вдячні Сполученим Штатам за те, що вони є надійним партнером у зміцненні обороноздатності України і бойової потужності збройних сил України. Російська Федерація в межах своєї дипломатичної активності докладає усіх зусиль для того щоб ускладнювати будь-які постачання озброєння українським збройним силам і тут постійна стала взаємодія США є дуже важливою. Хочу подякувати в ефірі Конгресу США за рішення про збільшення суми для підтримки Україні до 275 мільйонів долларів і це дуже важливо і ми будемо предметно працювати з нашими партнерами, щоб на ці кошти придбати саме те, що потрібно збройним силам України.
МГ: Сьогодні також пройшли повідомленні про те, що Україна отримала дозвіл на передислокацію Джавелінів. Чи можете ви це підтвердити?
ДК: Якщо я підтверджу, чи спростую, мені потім зробить зауваження міністр оборони за те, що я видав військові таємниці. Я знаю приклади коли дійсно обумовлюється постачання того чи іншого обладнання обмеженням щодо його географічного використання, але ми працюємо завжди з нашими партнерами з тим, щоб потім обмеження знімати, щоб мати можливість максимально ефективного його використовувати.
МГ: У США триває президентська кампанія. Люди близькі до адміністрації президента Трампа педалюють питання розслідування в Україні по компанії Буризма, яку повязують з сином кандидата у президенти Джозефом Байденом. Між Україною і США існує угода у допомозі у розслідуванні кримінальних справ. МЗС має бути посередником у цьому процесі. Чи отримували ви запити у цій справі від правоохоронних органів США і яка позиція України у цій справі?
ДК: З моменту мого призначення на посаду міністра таких запитів не надходило. Ми надзвичайно цінуємо двопартійну підтримку України яка існує у Сполучених Штатах і нам приємно, що у Конгресі (Україна ред) - це тема, яка об'єднує а не роз'єднує республіканців і демократів. Всі процеси які мають відбуватися в рамках правових процедур відповідно до міжнародних договорів можуть відбуватися, але виключно в неполітиизованому контексті і ми не маємо жодного наміру і бажання бути якимось чином використані у внутрішньополітичних американських процесах.
МГ: Президент Зеленський розраховував на запрошення у Білий дім, про це багато говорили у літку минулого року і у вересні під час зустрічі президентів під час Генасамблеї ООН. Чи наблизились сторони у цьому питанні чи час візиту переноситься до після виборів у США?
ДК: Ми виходимо з того, що запрошення, озвучене після обрання президента Зеленського на цю посаду, залишається дійсним і питання лише в часі і коли воно може бути реалізоване. Як дипломати ми завжди працюємо над тим, щоб усі запрошення були реалізовані, тим більше, якщо це така приємна нагода як відвідати прекрасне місто Вашингтон.
Дивіться також: Час-Тайм. Як змусити Кремль відповідати за злочини за кордоном? Слухання у Конгресі США
