Спеціальні потреби

Новий рік стане складним для українців, але є підстави для оптимізму, каже один з найвідоміших економістів світу. Інтерв’ю


Професор економіки Гарвардського університету, колишній головний економіст МВФ Кеннет Рогофф.
Професор економіки Гарвардського університету, колишній головний економіст МВФ Кеннет Рогофф.

Новий рік буде складним для українців, але є підстави для оптимізму, коли йдеться про повоєнне відродження української економіки, каже професор економіки Гарвардського університету, колишній головний економіст МВФ Кеннет Рогофф. Один із найвідоміших і найбільш цитованих економістів світу в інтерв’ю Оксані Бедратенко розповів, чим його вразили українські аграрії, чим Україна нагадує Ізраїль та Південну Корею, а також чому російська економіка «повільно задихається».

Рогофф убачає нові можливості для повоєнної економіки України. Адже, каже він, за час війни зміцніло українське виробництво зброї, також є інноваційні розробки в галузі екстреного лікування – все це може стати вагомим додатком до експорту після війни, поряд із відбудованою металургією та сільським господарством. Єдність суспільства дає Україні шанс позбутись як впливу російських олігархів, так і корупції, вкоріненої від радянських часів, переконаний економіст.

Є підстави для оптимізму: Яким бачать економісти 2023 рік для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:05 0:00

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Який ваш загальний прогноз, як розвиватиметься економіка України після війни?

Кеннет Рогофф професор економіки Гарвардського університету: Я оптиміст, бо є надзвичайна добра воля щодо України. Однак, найважливіше, щоб повернулись українці з-за кордону, бо не можна відбудувати економіку, якщо втрачені основні працівники. Очевидно, питання в тому, яким буде мир. Скільки ресурсів знадобиться Україні?

Якщо це нагадуватиме Корейський півострів, і щодня буде ризик, що Росія бомбитиме, то буде важко повернути фінансування.

Якщо це нагадуватиме Корейський півострів, і щодня буде ризик, що Росія бомбитиме, то буде важко повернути фінансування. Потрібен міцний мир і, сподіваюсь, - вирішальна перемога України, яка принесе стабільність на кордоні і не допустить нестабільності, яка може виникнути в Росії. Тому треба чесно визнати – це велике питання.

Але в світі – надзвичайна добра воля. Європа точно дуже старатиметься. Але, маємо бути реалістами – перехід буде складний. Це жорстока війна. Україна багато втратила, але з іншого боку – вона отримала значну довіру і славу на світовій арені. Можливо, це допоможе відновитись після війни, але потрібен час. Це не відбувається за ніч.

О.Б.: Зараз грудень, рік майже закінчився. Як ви думаєте, які нагальні виклики для української економіки будуть наступного року?

Треба допомагати і не лише війську, а забезпечувати базові потреби. Інакше більше людей поїде і буде важче втримати економіку.

К.Р.: Ох, це надзвичайно важке питання. Хотів би, щоб відповідь була проста. Надто багато інфраструктури зруйновано – електроенергія, опалення, основні речі, такі як бензин, дизель треба ввозити вантажівками з-за кордону. Перед Україною – надзвичайні складнощі –інакше не скажеш. Я переконаний – українці надзвичайно рішуче налаштовані опиратись російському вторгненню і витримають будь-що. Однак, економіка - в поганому стані.

Гадаю треба допомагати і не лише війську, а забезпечувати базові потреби. Інакше більше людей поїде і буде важче втримати економіку.

Звичайно, чим швидше вдасться досягнути миру, сприятливого для України, тим краще, але наразі ситуація дуже складна.

О.Б.: Наскільки важливим є експорт, щоб відновити Україну і пережити війну?

К.Р.: Після війни експорт є абсолютно життєво важливим для України. Це – невелика економіка, яка спеціалізується на сільському господарстві, металургії, насінні соняшника, агропродукції. Звичайно, є і інше – включаючи комп'ютерні технології, також деякі медичні товари стають важливими. Тут є величезний потенціал та енергія.

Під час війни важко експортувати, а імпортувати потрібно багато, особливо через те, що війна багато пошкодила.

О.Б.: Якщо подивитись на сільське господарство – тут є позитивні новини. Україна продовжує вирощувати врожай.

К.Р.: Певний час, сільське господарство зростало. Зараз це мабуть 40 відсотків експорту. Гарна новина, як ви кажете, те, що незважаючи на війну, як видається, аграрне виробництво збережене. Наше дослідження показує – збережено 70-75 відсотків довоєнних рівнів. Це вражає не лише з огляду на руйнування, втрату струму, але через еміграцію – стільки потенційних робітників поїхало.

Звичайно, важко продавати агропродукцію, через блокаду, але є потенціал. До війни це йшло добре, а зараз, з обіцянкою вступу до Європейського Союзу, торгівля з Європою розшириться і з’явиться багато можливостей, яких не було до війни.

О.Б.: Щодо металургії – Україна експортувала багато сталі, але, за оцінками Світового банку, бомбардування зруйнували половину українських металургійних потужностей. Чи значить це, що українська економіка більше не покладатиметься на металургію?

К.Р.: Вважаю, важливо відбудувати ці заводи. Україна має надзвичайні поклади залізної руди – одні з найбільших в світі. Звичайно, Україна повернеться на ринок, але відбудова потребуватиме грошей.

Україні довіряють, як Ізраїлю, що дозволило йому збільшити експорт зброї

Є галузі, де роль України через війну виросла, наприклад, виробництво зброї. Україні довіряють, як Ізраїлю, що дозволило йому збільшити експорт зброї. Є довіра до екстреної медицини. Українці мають інноваційні ідеї, наприклад, в лікуванні опіків, і це згодом можна буде експортувати. Але, гадаю, серцевиною економіки певний час залишатиметься сільське господарство та металургія.

О.Б.: Як щодо інвестицій? Нещодавно Nestle оголосила про намір побудувати завод в Україні. Чи поспішатимуть іноземні компанії інвестувати?

К.Р.: Тут треба бути реалістами. До війни Україна роками інтегрувалась до світової торгівлі, але все ж не стала частиною каналів поставок, як Азія. Однак має цей потенціал, коли стане частиною Європи. Щодо прямих інвестицій – тут досвід поганий. Україна за прямими іноземними інвестиціями була нижче за близькі за рівнем доходів населення країни - краще, ніж Туреччина, але гірше за Албанію та Грецію. І всі знають причини – корупція і судова система.

Люди хочуть бути в Європі, а корупція вкорінена в радянському минулому і її частково виженуть разом з російськими олігархами

І серіал, яким прославився Зеленський, на цьому дуже сильно наголошує. Оптимізм в тому, що війна змінить психологію українців, люди хочуть бути в Європі, а корупція вкорінена в радянському минулому і її частково виженуть разом з російськими олігархами. Але це важко змінити. Подивіться навіть на Корею, яка стала розвиненою і багатою, але корупція довго залишалась …

Цей виклик не унікальний для України - подивіться на країни, які стали членами Європейського Союзу - певний час Болгарія, Румунія, інші колишні держави соціалістичного блоку мали проблеми з тим, щоб позбутись спадку радянської імперії. Росія потерпає від цього, а Україна має шанс цього позбутись.

О.Б.: А куди рухається російська економіка?

К.Р.: Гадаю, російській економіці звичайно погано, але не так як Україні, бо ніхто Росію не бомбить. Якусь користь мають різні санкції проти російської економіки, але Китай та Індія купують нафту, хоч і зі знижкою. Росію відрізали від експорту високотехнологічних товарів. Її економіка точно повільно задушиться.

Сподіваємось, світ змусить Росію до миру. І найбільше, звичайно, роблять українці

Економіка Росії, за офіційними даними, впала десь лише на 4-5 відсотків, порівняно з 30 відсотками для України. Думаю, справжні цифри значно більші. Звичайно, це поліцейська країна. Йде мобілізація, звичайні люди дуже страждають. Репресії як в Ірані чи Північній Кореї. Це жах. Однак, на жаль, в такій ситуації економіка може падати, а автократи залишатись при владі.

Щоб прямо відповісти на ваше питання – російська економіка падає не так швидко. Є санкції, але вони так швидко не діють. Основним фактором буде виснаження російського війська.

Сподіваємось, світ змусить Росію до миру. І найбільше, звичайно, роблять українці. І вони переможуть. Однак коли – не можу сказати.

  • 16x9 Image

    Оксана Бедратенко

    Вебредакторка, журналістка, економічна оглядачка Української служби Голосу Америки. Висвітлюю теми міжнародних санкцій, економіки воєнного часу, світові тенденції на ринках нафти та газу, новини фінансової сфери. Пояснюю просто складні теми міжнародних відносин, економіки США, України та світу, як в розлогих статтях, так і в коротких графічних відео.

Форум

Розсилка

Відео - найголовніше

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG