Актуально
Генерал Веслі Кларк: «НАТО опиниться в небезпеці, якщо Україна не зможе зупинити Путіна»
Оригінал статті вийшов на сайті Російської служби Голосу Америки. Переклад з російської.
Сполучені Штати ухвалили рішення надати Україні високомобільні артилерійські реактивні системи (High Mobility Artillery Rocket System, HIMARS) M-142, які значно перевершують за точністю та дальністю російські реактивні системи залпового вогню (РСЗВ).
Серед символів російської військово-патріотичної міфотворчості РСЗВ займають місце поряд з автоматом Калашникова. Кремлівська пропаганда регулярно просуває думку про те, що РСЗВ – це зброя перемоги і предмет особливої національної гордості – не даремно їх називають «Катюшами»: на честь популярної пісні Блантера та Ісаковського, написаної в 1938 році, яка нібито дала другу назву першим радянським РСЗВ БМ- 13.
Не виключено, що це є причиною, чому емоційна реакція Кремля на рішення президента Байдена поставити в Україну досконаліші реактивні системи, була такою бурхливою. Російські ЗМІ цитували посла за особливими дорученнями МЗС РФ Григорія Машкова, який назвав HIMARS «прямою загрозою національним інтересам Росії», що «підриває стабільність у світі». А міністр закордонних справ Сергій Лавров навіть назвав прохання Києва щодо постачання таких систем «прямою провокацією, націленою на залучення інших країн» у війну в Україні.
Про причини такої реакції на постачання HIMARS кореспондентові «Голосу Америки» Євгену Комарову розповів колишній верховний головнокомандувач (1997 – 2000) союзними силами США та НАТО в Європі (SACEUR), ветеран війни у В'єтнамі, генерал у відставці Веслі Кларк (Wesley Clark).
Генерал Веслі Кларк: Наразі російські збройні сили значно перевершують українські в артилерії. У росіян набагато більше артилерійських знарядь, залпових систем "Град", реактивних систем великої дальності "Смерч" та "Ураган", але головне - більше боєприпасів до них. Україна не має жодної з великих вогнеметних систем, які використовує Росія, хоча вона має певну кількість таких же радянських реактивних систем. Але проблема не стільки в їх далекобійності чи навіть в їх кількості, скільки в кількості підходящих боєприпасів: у Росії їх набагато більше, і значить вони можуть вести більш щільний вогонь.
Допомога США та союзників з важкої артилерії, включаючи і 155-мм гаубиці та HIMARS M-142, абсолютно необхідна для того, щоб допомогти Україні вижити на полі бою. Втім, навіть із обіцяною кількістю систем та боєприпасів Україна все одно залишається у невигідному становищі з погляду вогневої могутності щодо Росії.
«Голос Америки»: Тобто США не в змозі зі зрозумілих причин постачати в Україну боєприпаси для старих радянських реактивних систем залпового вогню і тому змушені надати їм власні системи разом зі снарядами?
ВК: Деякі країни-члени НАТО у Східній Європі мають запас боєприпасів, які потрібні Україні, і вони ними діляться, але ці запаси обмежені, як і виробничі потужності - у порівнянні з тим, що є у Росії. Саме тому я не бачу великої проблеми в тому, що зараз буде поставлено лише чотири установки HIMARS. Звичайно, хотілося б мати набагато більше, але зараз вони не виробляються і в США. Як і у випадку з зенітними ракетами Stinger, ми маємо запустити виробництво знову, щоб терміново заповнити те, що вирушає в Україну, та мати певний резерв на складах. Це не відбувається миттєво. Сподіваюся, що ми зможемо поставити Україні кілька десятків таких пускових установок, а може, й більше. Чотири – це початок.
ГА: Що Ви можете сказати про Multiple Launch Rocket System (MLRS) М-270? Були повідомлення про можливість постачання цих установок.
ВК: Про постачання цих систем на гусеничному ходу не йдеться. Так, вони доступні, але там стара система стеження, і вони вимагають набагато складнішого технічного обслуговування, великого запасу запчастин. Так, вони можуть запускати більше ракет в одному залпі, але їм потрібні інші транспортні засоби, зовсім інший логістичний пакет. Я впевнений, що адміністрація США має працювати над створенням та наданням цього пакету, але на даний момент ця проблема не вирішена.
Коли армія США закуповує для себе той чи інший вид озброєння, завжди йдеться про конкретний і обмежений обсяг продукції: армія знає, скільки систем їй потрібно. Рівень закупівель розглядається кілька років уперед, це пов'язано з можливостями основного виробництва, випуску запчастин, навчання, обслуговування на польовому рівні тощо. По кожній із нових систем існує повна програма виробництва та впровадження; вона прив'язана до кількості, яка замовлена, і до темпів виробництва, які здебільшого інші, ніж у надзвичайних обставинах воєнного часу.
ГА: Скільки часу займе в України підготовка бойових розрахунків для М-142?
ВК: Для HIMARS потрібно кілька тижнів, а ось для інших систем це могло б зайняти більше часу: для систем на гусеничному ходу, які ви згадали, може знадобитися від чотирьох до шести тижнів.
ГА: Як зміниться тактика підрозділів українських Збройних сил на полі бою після отримання HIMARS?
ВК: Я не впевнений, що тактика зміниться, але системи більшої дальності дозволять українським силам триматися далі від лінії дотику та вийти із зони досяжності російських артилерійських знарядь та реактивних систем «Град», «Ураган», «Смерч», водночас, зберігаючи можливість вразити їх своїм вогнем.
ГА: Як ви оцінюєте ситуацію на фронтах сто днів після початку російської агресії в ВК: Україну?
ВК: Українські збройні сили зробили неймовірно сміливу та компетентну роботу щодо відбиття російських атак на Київ і змогли досягти певного прогресу навколо Харкова, а тепер і в районі Херсона. Проте без еквівалентної чисельності та якості озброєнь українцям буде дуже важко відстояти Донбас, контратакувати та очистити від російської окупації свою територію. Їм не вистачає навчених підрозділів і, що найважливіше, вони не мають достатньо необхідної техніки: артилерійських знарядь, танків, радарів. Україна майже не має ні винищувальної авіації, ні штурмовиків.
Українські військові мужньо борються у меншості та стримують російські сили. Але питання, як довго вони зможуть зберігати свою боєготовність, висітиме в повітрі весь час, поки вони не мають чисельної переваги. Можливо, російські артилерійські системи не такі гарні, як західні, але зрештою, день за днем, снаряд за снарядом, вибух за вибухом, вони дають свій руйнівний результат. Українцям доводиться постійно передислокуватися, знаходити способи вийти з-під ворожого вогню, вести мобільнішу війну.
Чи можна за цих умов змусити росіян відступити, використовуючи їхні слабкі місця? Що ж, це можна зробити. Але знову ж таки - українці поки що не мають достатньої кількості бронетехніки та самохідної артилерії, щоб зробити це так ефективно, як хотілося б.
ГА: Ви згодні з точкою зору, що цілі на російській території позаду державного кордону не повинні сьогодні бути законними військовими цілями для української армії?
ВК: Сполучені Штати заявили, що намагаються запобігти війні НАТО з Росією. Але, можливо, Росія хоче цього? Схоже що так. Я вважаю, що цілі Москви насправді сягають далеко за межі України: і сам альянс НАТО опиниться в небезпеці, якщо Україна не отримає повної підтримки і не зможе зупинити та відкинути назад Путіна.
Але саме з цього питання зараз і є певний дисонанс усередині західної коаліції. Деякі союзники не вважають, що перебувають у небезпеці, тоді як інші – Польща, країни Балтії – добре знають про потенційні проблеми, які може створити їм Москва.
Ми ще не знаємо, як ця війна завершиться, але ми безперечно хочемо, щоб вона закінчилася.
Всі новини дня
- Голос Америки
Зеленський і фон дер Ляєн обговорили нові зернові коридори
Президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн обговорили можливі альтернативні "коридори" для експорту українського зерна.
В офісі президента України наголосили, що Зеленський і фон дер Ляєн домовились підтримувати "конструктивний діалог" стосовно зняття обмежень на експорт зерна, введених деякими сусідніми з Україною державами.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський 2 жовтня заявив, що новий коридор, який дозволяє вантажним суднам перевозити українське зерно та залізну руду з чорноморських портів, значно знизив фрахтові розцінки, які, за його словами, швидше за все продовжать знижуватись і надалі.
Так званий тимчасовий гуманітарний коридор, про який говорить Микола Сольський, запустили у серпні, щоб уможливити експорт сільськогосподарської продукції після одностороннього виходу Росії із Чорноморської зернової угоди, що раніше протягом року дозволяла експортувати українське збіжжя морем.
Йдуть нові судна. Кожен фермер найближчим часом зможе відчути, що логістика за рахунок цього маршруту має подешевшати, а відповідно збільшиться (рентабельність) зернаМикола Сольський
"Йдуть нові судна. Кожен фермер найближчим часом зможе відчути, що логістика за рахунок цього маршруту має подешевшати, а відповідно збільшиться (рентабельність) зерна", – заявив Микола Сольський.
Нагадаємо, як повідомляв Голос Америки, міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заперечив повідомлення про те, що Королівський флот Великої Британії може допомогти захистити комерційні судна в Чорному морі, які перевозять українське зерно та інше продовольство для експорту.
Як пише Guardian, після інтерв'ю з міністром видання Sunday Telegraph повідомило, що "британський королівський флот може зіграти роль у захисті комерційних суден від російських атак у Чорному морі". Деякі медіа сприйняли це як зобов'язання, яке міністр нібито дав президенту України Володимиру Зеленському під час свого візиту до Києва минулого тижня, але нині на конференції Консервативної партії Шаппс заперечив це: "Я не думаю, що (про) це була моя розмова з президентом Зеленським".
Дивіться також: Українці провели мітинг у рідному місті спікера Палати Представників Маккарті. Відео
- Голос Америки
Сербія каже, що зменшила кількість військ на кордоні з Косово
Сербія вдвічі зменшила кількість військ на кордоні із Косово, повідомив начальник генштабу армії Сербії генерал Мілан Мойсіловіч
Число військових зараз дійшло до "звичайних" розмірів - 4500 осіб, уточнив генерал.
Сербія наростила в регіоні збройні сили минулого тижня на тлі інциденту, який стався на півночі Косова 24 вересня. Тоді 30 чоловіків напали на поліцейських у селищі Баньска. Під час сутички загинули один правоохоронець та троє нападників.
Міністр внутрішніх справ Косова Целал Свечла звинуватив в організації та озброєнні людей сербську владу. А також додав, що правоохоронці з'ясовують можливу причетність Росії до інциденту. На місці злочину знайшли російську зброю та обладнання, а також документи, які вказують на зв'язок з Москвою, пояснив міністр.
Натомість міністерка закордонних справ Косова Доніка Гервалла-Шварц заявила, що поведінка Сербії нагадує дії Росії перед нападом на Україну у 2022 році: "Мало того, що війська стягуються до кордону, так ще й всі схеми однакові. Мова, вибір слів, методи - все схоже на те, як Путін поводиться в Україні".
Джон Кірбі, представник Ради нацбезпеки США заявив, що на кордоні розгортається "безпрецедентна кількість сербської артилерії, танків та механізованих піхотних підрозділів".
Речник НАТО Ділан Вайт сказав, що Велика Британія надсилає до Косова додаткових 600 військовослужбовців, щоб підсилити миротворчий контингент.
Зрештою в ході телефонної розмови президент Сербії Александр Вучич та голова Держдепу США Ентоні Блінкен погодились, що "потрібна деескалація конфлікту".
Косово проголосила незалежність від Сербії у 2008 році, через 9 років після закінчення кровопролитної війни. Незалежність країни визнали 119 держав, в тому числі США та більшість країн ЄС. Україна не визнає суверенітету Косова.
Косово здебільшого населяють етнічні албанці, але на півночі більша частина населення - серби, що нерідко протестують проти присутності там поліції Косова.
У статті використано матеріали AP
"Вони вплинули на наше життя". 18 родин зі США прийняли дітей з України, батьки яких загинули або зникли безвісти на фронті
У США у вересні відпочили 28 дітей з України, батьки яких загинули або зникли безвісти на фронті. Їх на три тижні прийняли у своїх домівках родини американців, переважно українських емігрантів, які мешкають у штаті Пенсильванія. Діти змогли помандрувати Америкою, поспілкуватися з однолітками зі США та відволіктися від втрат, які переживають. 28 вересня приймаючі родини провели їх додому в Україну, проте не планують припиняти спілкування.
До Черкас 10-річна Василина Сергєєва везе багато приємних спогадів зі США. В Америці вона провела три тижні. До США вперше в житті летіла на літаку. "Дивлюся в вікно, а там крило отак от хитається, я так думаю, хоч би не впали", - усміхається Василина.
У телефонні дівчинки - багато фотографій із подорожі: "Ми були на скелелазінні, на океані, мене намазали кремом, щоб я не згоріла... Ми поїхали на океан, там були такі великі хвилі, ми там сальто з подружками робили. Мені дуже сподобалося на океані".
Василину до США запросили, щоб відволіктися від дуже складного періоду в житті. Два старші брати дівчинки зараз на фронті, а її тато помер у жовтні 2022 року внаслідок поранень, отриманих на передовій.
Разом із фото з відпочинку в Америці дівчинка часто переглядає фотографії тата і ділиться спогадами про нього: "Такі спогади дуже хороші з ним, дуже класні спогади. Якось ми з ним купили піцу, і він не знав, як її приготувати, я теж не знала, тому що ми з ним або робили домашню, або замовляли завжди. І він узяв її в мікрохвильовку - і ця піца знизу згоріла".
Разом із Василиною до США прилетіла її однолітка, Марта Тимошенко з Тернополя. Тато Марти Максим - військовий, він зник безвісти у грудні минулого року біля Бахмута.
Марта пам'ятає момент, як на початку повномасштабної війни проводжала тата на фронт: "Тато, кажу, а що будеш робити? А він каже: піду добровольцем. Я тоді заплакала, бо знала, що йому телефон не завжди будуть давати, бо він уже був в армії, там було дуже жорстко. Раз він із пораненням приїхав, під Донецьком в нього було поранення осколком, а вдруге він там захворів чимось, замерз... А потім вже десь через місяць він зник".
Василину та Марту на три тижні в американському місті Ефрата в Пенсильванії прихистила сім'я Аліни Вечер, батьки якої - емігранти з України. Аліна має четверо власних дітей і не змогла не відгукнутися на прохання прийняти в гості дітей з України.
"Коли почалася війна, я завжди запитувала себе, що я можу зробити, чим я можу допомогти? І коли з'явилася така можливість, це дійсно відгукнулося в моєму серці: це наш шанс щось зробити. І я сподіваюся, що, взявши цих дівчаток, ми змогли зробити лише маленький внесок у відновлення України", - згадує вона.
Проте перед приїздом дівчат в Аліни було чимало хвилювань.
"Я думала: а що, якщо до нас потраплять сором'язливі дівчата, які не казатимуть, чого вони хочуть, і я буду весь час лише здогадуватися? Але вони не такі. Наші дівчата зовсім не сором'язливі, вони вміють розповісти, що їм потрібно. Ми також трохи хвилювалися, як ми впораємося? У нас четверо дітей, як ми будемо їх кудись возити? Але ми з чоловіком взяли дві автівки і змогли всіх перевозити", - пригадує Аліна.
Дівчатка прибули до США разом із групою інших дітей на початку вересня. Пригадують, що їм відразу припала до душі сім'я, яка запросила їх у гості.
"Мені сім'я дуже сподобалася. Ми з Мартою заходимо, і вони відразу почали усміхатися, обійматися", - пригадує Василина.
Аліна Вечер народилася у США і розмовляє переважно англійською, так само і її діти. Вони хвилювалися і через мовний бар'єр, проте з дівчатами з України відразу порозумілася вся сім'я, часто для цього не потрібні були слова. Аліна помітила, що дівчата дуже хотіли ділитися спогадами про своїх батьків.
"Був момент, коли одній із дівчаток стало дуже сумно. Для мене це було складно, бо коли це твоя дитина, ти знаєш, як її втішити, чим допомогти, а це дитина, яка живе під моїм дахом лише кілька тижнів і якій дуже не вистачає тата. І все, що я змогла, це просто сидіти і обіймати, доки вона не заспокоїлась. І мені було важко, як мамі було складно дивитися, як ця дитина переживає цей біль знову і знову", - пригадує Аліна.
Родина разом із дівчатками їздила до океану, парку розваг і просто гралися та проводили час разом.
"Я думаю, що цей досвід із нами матиме вплив на їхні життя, але вони вплинули на наше життя так само, якщо не більше. Одна з найбільших речей, які мене вразили, - ці дівчата, попри те, через що вони пройшли, попри жахи, які вони пережили й те, що вони бачили, - я бачу цей позитив і я знаю, що не з усіма дітьми так само. Але в них стільки радості та позитиву, я не бачу, що в них зникла надія, ця надія сяє крізь них", - поділилася емоціями Аліна.
Загалом у вересні у Пенсильванії побували 28 дітей з України, батьки яких загинули або зникли безвісти на фронті. Їх прийняли 18 родин, переважно з української діаспори, в рамках спільного проєкту для підтримки діток Uniting for Ukrainian Kids - громадських організацій "Рух реформації" з України та Together ministry зі США.
Профінансувати мандрівку і знайти приймаючі родини допомогла місцева протестантська церква в місті Ефрата, один із пасторів якої - Костянтин Резнік - теж родом із України. Він розповів, що сім'ї з церковної громади активно відгукнулися на пропозицію прийняти діток: "Я, як організатор, сказав, що візьму двох-трьох діток. І лише завдяки нашій церковній громаді ми змогли розмістити близько 20 дітей".
Костянтин розповів, що для родин провели спеціальний тренінг, їм розповіли про правила поведінки з дітьми: "Одне з них - якщо діти не згадують про свого тата, ми не запитуємо".
Втім залучені до проєкту волонтери розповіли, що дітям самим дуже хотілося говорити з ними саме на найболючіші теми.
"Те, що ми помітили, а це відгуки, які я зібрав від багатьох приймаючих сімей, - діти дуже хотіли поговорити про своїх татусів, розповідали подробиці. Вони дуже відкриті. Говорили, які подарунки татусі залишили родині, які слова на прощання їм сказали. Було чимало таких слізних розмов, коли ми плакали, діти плакали", - розповів Костянтин.
Він зауважив, що всі волонтери дуже звикли до дітей, яких приймали. І він сам звик до двох дівчаток, які гостювали в його домі: "Оскільки у дівчаток немає татусів, я був відкритим для розмов із ними, і я відчуваю, що тепер вони майже як мої доньки. Ми точно сумуватимемо за ними. Тож це був хороший досвід".
Мета проєкту - створити для дітей атмосферу безпеки, спокою та любові, аби відволікти їх від війни, дати змогу відпочити від сумних емоцій. Волонтери кажуть, що за час перебування у США діти стали спокійнішими. Їх возили на екскурсії, кінні прогулянки, а також організували денний табір, у якому займалися за спеціальною програмою для підтримки дітей, що пережили травму.
"Ця програма спрямована на те, щоб допомогти їм справлятися з емоціями, подивитися на світ інакше, поглянути, що вони можуть дати, а не тільки вимагати допомоги до себе... Діти розкрилися, вони почали сміятися, спілкуватися", - розповіла волонтерка проєкту U4UKIDS Анастасія Мелехова.
Загалом за програмою Uniting for Ukrainian Kids організатори планують влаштувати такий відпочинок для трьох тисяч українських дітей. Перша група з 17 дітей вже приїжджала до США влітку. Приймати наступну групу гостей з України у грудні готуються родини з Філадельфії.
Експерти пояснили, чому США важливо надалі підтримувати Україну
Продовження фінансової допомоги для України необхідне для безпеки всього регіону та є найкращою інвестицією, яку США можуть зробити для своєї безпеки. На цьому наголосили оглядачі після прийняття закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні.
Журналіст із питань нацбезпеки для видання Washington Post Макс Бут в новій колонці підкреслив: вся безпекова підтримка, яку США вже надали Києву, складає лише 0,65% федеральних витрат, але завдяки цій допомозі та допомозі інших країн Заходу Україна змогла зупинити та почати відкидати російську агресію.
Це неймовірна інвестиція, особливо порівнюючи з останнім залученням США в інших війнах.Макс Бут
"Це неймовірна інвестиція, особливо порівнюючи з останнім залученням США в інших війнах. Ми фінансуємо вільний народ, який бореться за збереження ліберальної демократії, який буде непохитною частиною західної спільноти протягом багатьох років. Якби ми припинили надавати допомогу Україні, це було б невимовною зрадою не лише народу України, а й усієї Європи", – пише він і додає, що, на його думку, продовження допомоги Україні – найкраще, що США можуть зробити й для гарантування власної безпеки.
На ризиках ненадання безпекової підтримки для України для всього регіону наполягає й інший оглядач Washington Post Джош Роджин: "Ті, хто хочуть позбавити Україну допомоги США, не розуміють руйнівних наслідків, які такий крок матиме для багатьох інших країн – і особливо для тих, які перебувають у полі зору Владіміра Путіна".
Експерт Джорджтаунського університету Андерс Аслунд твітує про те, що американській владі варто пояснити американцям, чому США потрібно й далі підтримувати Київ.
"Президент Байден має звернутись з промовою до американців, прояснивши, чому США мають надавати більше військової допомоги Україні", – пише він у соцмережі Х.
Президент Байден має звернутись з промовою до американців, прояснивши, чому США мають надавати більше військової допомоги УкраїніАндерс Аслунд
Колишній посол США до Росії, а нині – професор Стенфордського університету Майкл Макфол наголошує на тому, що ненадання допомоги Україні – на руку Кремлю: "Палата представників тільки що надала Путіну великий подарунок. Сподіваюсь, найближчими тижнями його відберуть назад".
Раніше у колонці для MSNBC він пояснив, чому США мають продовжити підтримувати Україну не тільки з моральних причин, а й задля власної безпеки.
"Відстоювання демократії дає відчутні інструментальні переваги для американської національної безпеки. По-перше, перемога України критична для посилення європейської безпеки. По-друге, перемога України над однією з найбільших і найкраще озброєних світових армій надішле потужний сигнал стримування, оскільки китайський лідер Сі Цзіньпін підраховує вартість вторгнення на Тайвань", – зауважив Макфол.
Як повідомляв раніше Голос Америки, президент Байден закликав спікера Палати представників забезпечити підтримку надання Україні допомоги.
"Хоча спікер і переважна більшість Конгресу були непохитними у своїй підтримці України, у цій угоді немає нового фінансування для продовження цієї підтримки. Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана", - йдеться у заяві на сторінці Білого дому.
Законодавці від обох партій також закликали колег продовжити фінансову підтримку України.
Дивіться також: Брифінг. Ситуація в Конгресі, вибори в Словаччині, мітинги в Польщі
Українці провели мітинг у рідному місті спікера Палати Представників Маккарті. Відео
Українська громада у Каліфорнії підняла український прапор і провела демонстрацію у Бекерсфілді - рідному місті спікера Палати Представників Кевіна Маккарті. Таким чином активісти хотіли пояснити, чому питання України - важливе.
Форум