На думку генерального секретаря НАТО, президент Росії Володимир Путін може не зупинитися на анексії Криму, і криза, що виникла, повинна стати для європейських країн «дзвінком, який має розбудити» і спонукати їх збільшити витрати на оборону.
Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що дії Росії - анексія Криму, після підтриманим Кремлем референдумом, створили «найсерйознішу загрозу безпеці і стабільності в Європі після закінчення "холодної війни"».
«Найбільше мене турбує те, що цим справа може не закінчитися», - сказав Расмуссен, виступаючи в середу у вашингтонському дослідницькому Інституті Брукінґса.
«Крим це один приклад. Але я розглядаю Крим як елемент більшої картини, в рамках довгострокової російської або, принаймні, путінської стратегії. Тому, очевидно, нас найбільше турбує, чи Путін обмежиться Кримом, чи піде він далі», - сказав Расмуссен.
Генсек НАТО визнав, не називаючи конкретно Росію, що не існує «швидких і легких способів протистояння глобальним аргесорам.
Після цього він зупинився на заходах, до яких вдається НАТО у відповідь на кризу. Серед них - посилення патрулювання повітряного простору над країнами Балтії та розвідувальні польоти над Польщею та Румунією.
«Ніхто не хоче відмовлятися від нашої співпраці з Росією. Але також ніхто не може ігнорувати той факт, що Росія порушила основні принципи, на яких ґрунтується ця співпраця, - додав він.
Після закінчення «холодної війни» Альянс перекинув свою увагу на Афганістан, Косово, антипіратські операції біля узбережжя Сомалі, а також на Лівію під час громадянської війни в цій країні в 2011 році.
Криза в Україні знову вивела Росію в центр уваги і посилила занепокоєння у зв'язку з оборонними витратами НАТО. Останніми роками у зв'язку з жорсткими заходами економії країни ЄС різко скоротили витрати, зменшивши число кораблів, танків і винищувачів і все більше покладаючись на США, на частку яких припадає три чве
Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що дії Росії - анексія Криму, після підтриманим Кремлем референдумом, створили «найсерйознішу загрозу безпеці і стабільності в Європі після закінчення "холодної війни"».
«Найбільше мене турбує те, що цим справа може не закінчитися», - сказав Расмуссен, виступаючи в середу у вашингтонському дослідницькому Інституті Брукінґса.
«Крим це один приклад. Але я розглядаю Крим як елемент більшої картини, в рамках довгострокової російської або, принаймні, путінської стратегії. Тому, очевидно, нас найбільше турбує, чи Путін обмежиться Кримом, чи піде він далі», - сказав Расмуссен.
Генсек НАТО визнав, не називаючи конкретно Росію, що не існує «швидких і легких способів протистояння глобальним аргесорам.
Після цього він зупинився на заходах, до яких вдається НАТО у відповідь на кризу. Серед них - посилення патрулювання повітряного простору над країнами Балтії та розвідувальні польоти над Польщею та Румунією.
«Ніхто не хоче відмовлятися від нашої співпраці з Росією. Але також ніхто не може ігнорувати той факт, що Росія порушила основні принципи, на яких ґрунтується ця співпраця, - додав він.
Після закінчення «холодної війни» Альянс перекинув свою увагу на Афганістан, Косово, антипіратські операції біля узбережжя Сомалі, а також на Лівію під час громадянської війни в цій країні в 2011 році.
Криза в Україні знову вивела Росію в центр уваги і посилила занепокоєння у зв'язку з оборонними витратами НАТО. Останніми роками у зв'язку з жорсткими заходами економії країни ЄС різко скоротили витрати, зменшивши число кораблів, танків і винищувачів і все більше покладаючись на США, на частку яких припадає три чве