Спеціальні потреби

Актуально

Названо найнебезпечнішу для журналістів країну світу

У світі відзначають Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів

2 листопада у світі відзначають Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. Міжнародна федерація журналістів відзначає, що жодне вбивство журналіста в Україні не розслідуване в повному обсязі

Організація Комітет захисту журналістів (CPJ) напередодні оприлюднила дослідження під назвою "Безкарне вбивство" щодо ситуації із притягненням до відповідальності винних у вбивствах журналістів, у якому також наводиться "Рейтинг безкарності". Рейтинг називає Сомалі "найгіршою країної світу, вже 5-й рік поспіль. Росія посідає 10-те місце у рейтингу, який відзначає, що протягом останніх 10 років у країні "абсолютно безкарно" було вбито 9-ох журналістів. На поточний момент цього року найбільш небезпечною для журналістів країною стала Мексика, де було вбито 5-х журналістів.

Доповідь також висловлює занепокоєння, що насильство проти ЗМІ протягом останнього часу спостерігається у регіонах світу, які раніше вважались безпечними для ЗМІ. Як приклади наводяться вбивство блогера на Мальті у 2017-му році, та вбивство журналіста у Словаччині у 2018-м році. В обох випадках винних не було притягнуто до відповідальності.

Доповідь CPJ відзначає, що протягом останніх 10 років у світі через їх професійну діяльність було вбито 318 журналістів. У 243 випадках винуватці злочинів лишились безкарними. CPJ також закликала забезпечити правосуддя щодо журналістів у світі.

Між тим Міжнародна федерація журналістів закликала до боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів в Україні та відзначила, що жодне вбивство журналіста в Україні не розслідуване в повному обсязі. Партія «Слуга народу» пообіцяла зробити «все можливе, аби журналісти, які живуть і працюють в Україні, почували себе в безпеці та дійсно були четвертою владою, що допомагає робити країну кращою».

«Опозиційна платформа – За життя» нагадала про вбивство українських журналістів Олеся Бузини й Павла Шеремета й закликала «припинити цькування незалежних видань і телеканалів і почати боротьбу зі злочинцями».

Інші парламентські фракції наразі не виступали зі зверненнями з нагоди Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів.

Круглий стіл з питань подолання безкарності за злочини проти журналістів у представництві США в ООН
Круглий стіл з питань подолання безкарності за злочини проти журналістів у представництві США в ООН

Посольство США в Україні закликало «до справедливості стосовно сімей Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета та інших журналістів, які трагічно втратили життя, сміливо шукаючи правди».

У дипломатичному представництві Сполучених Штатів також закликали Росію та підтримуваних нею бойовиків негайно звільнити українських журналістів, несправедливо затриманих за роботу на сході України та у Криму. На Донбасі в полоні бойовиків перебувають автори Радіо Свобода Станіслав Асєєв та Олег Галазюк.

У Сімферополі в анексованому Росією Криму підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив автора проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю.

  • 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув журналіст Павло Шеремет. Вбивство кваліфікували як умисне. Ні вбивць, ні замовників не знайдено.
  • Бузину вбили 16 квітня 2015 року в Києві у дворі багатоквартирного будинку, в якому він жив. 18 червня 2015 року за підозрою у вбивстві затримали Андрія Медведька й Дениса Поліщука. Їх арештували. У грудні 2015 року Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід для них на домашній арешт. Обидва не визнають своєї провини. Судовий розгляд справи щодо вбивства журналіста супроводжується мітингами представників націоналістичної організації С14, до якої належать обидва підозрюваних, та ін. Мати Бузини у ході судових процесів заявила, що захист підозрюваних систематично затягує розгляд справи.
  • Журналіст, засновник інтернет-видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі в Київській області було виявлено обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, належало журналістові. За вбивство Георгія Гонгадзе засудили до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, та засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі).

З нагоди Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів у представництві США в ООН відбувся круглий стіл за участі американських дипломатів, Агенції США з глобальних медіа, Комітету захисту журналістів, та Групи підтримки захисту журналістів (Group of Friends for the Protection of Journalists).

Дивіться також: Секс-скандал в американському Конгресі завершився звільненням конгресвумен

Секс-скандал в американському Конгресі завершився звільненням конгресвумен. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:28 0:00

Всі новини дня

Палата представників США схвалила додаткові 300 мільйонів доларів для України

Спікер Палати представників Кевін Маккарті коментує загрозу припинення роботи уряду через "шатдаун". Вашингтон, 29 вересня 2023 р. AP Photo/J. Scott Applewhite

Палата представників Конгресу США після суперечок та винесення на окреме голосування додаткових 300 млн доларів для Україні врешті схвалила цю статтю бюджету. Додаткові асигнування на допомогу та контроль у сфері безпеки підримали 311 голосів. Проти голосували 117 законодавців.

Ці кошти для військової допомоги були схвалені двопартійним голосуванням, але більша частина республіканців у Палаті представників проголосували "проти" надання їх Україні. Агенція Associated Press називає цю ситуацію “ознакою того, що поглиблюється опір виділенню допомоги Україні” серед республіканців.

В середу, 27 вересня, як повідомляв Голос Америки, у результаті тривалого обговорення у регламентному комітеті Палати представників домовились про винесення додаткової військової допомоги Україні на суму 300 мільйонів доларів на окреме голосування.

Раніше ця стаття витрат - Ukraine Security Assistance Initiative - на тренування українських військовиків та придбання зброї - мала бути частиною законопроєкту про асигнування для Пентагону.

Виділення цих коштів має ще погодити Сенат США.

Тимчасову бюджетну резолюцію потрібно ухвалити до кінця фінансового року, тобто до 30 вересня. Вона забезпечить бюджетне покриття і безперебійну роботу уряду на 45 днів, тобто до 17 листопада.

Тим часом у Конгресі триватимуть ще й довгострокові переговори із затвердження річного бюджету США.

Якщо тимчасовий документ ухвалять, він також забезпечить сталу підтримку України та допомогу постраждалим внаслідок катастрофи у США, допоки не буде ухвалений бюджет на настуний рік.

Припинення американської допомоги мало б руйнівні наслідки і для України, і для альянсу, що її підтримує, про це сказав у четвер, 28 червня, під час слухань у Сенаті кандидат на посаду заступника міністра оборони з питань політики Дерек Шолле. За день до того кілька американських законодавців закликали припинити надання допомоги Україні у військовій сфері.

Палата представників США провела перші слухання у справі імпічменту президента Байдена

Конгресмени від Республіканської партії провели своє перше офіційне слухання у справі імпічменту президента Джо Байдена в четвер, 28 вересня. Вони вважають, що члени сім’ї Байденів могли отримувати вигоду від перебування президента Джо Байдена на державній посаді.

"Роками президент Байден брехав американському народу про його обізнаність та участь у корупційних бізнес-схемах його родини. Принаймні десять разів Джо Байден брехав американському народу, що він ніколи не говорив зі своєю родиною про їхні ділові справи. Він збрехав, сказавши американському народу, що між його офіційними державними обов’язками та особистим життям існує абсолютна стіна", - заявив голова комітету Палати представників з нагляду та підзвітності, республіканець Джеймс Коумер.

Втім, жодних доказів, що президент Байден зловживав своєю посадою, на слуханнях у четвер не представили.

"Для свідчень запросили трьох свідків. Жоден із них не є свідком якогось злочину президента. Жоден із них не є прямим свідком будь-яких подій, пов’язаних з Україною та компанією Burisma, і жоден із них не брав участі у восьмимісячному розслідуванні, під час якого наш шановний голова публічно оголосив, що отримав 100% усього, що просив", - заявив конгресмен-демократ, член комітету Палати представників з нагляду та підзвітності, Джеймі Раскі.

Демократи стверджують, що республіканці розслідують Байдена, щоб відвернути увагу від 91 кримінального звинувачення проти колишнього президента Дональда Трампа.

"Це все про Дональда Трампа — його кампанію та підтримку", - вважає конгресмен-демократ Роберт Гарсія.

Натомість республіканці твердять, що таким чином викорінюють корупцію. Опитування, проведене Associated Press і Центром дослідження зв’язків з громадськістю NORC, показало, що кожен із 3-х американців дуже стурбований тим, чи міг президент Джо Байден вчинити протиправні дії, пов’язані з бізнесом свого сина.

Гантера Байдена звинувачують у кримінальній справі щодо незаконної купівлі та зберігання вогнепальної зброї. Республіканці в Палаті представників намагалися пов’язати роботу Гантера з діяльністю його батька на посаді президента, але вони не надали доказів, які б підтвердили будь-які протиправні дії.

"Давайте отримаємо трохи прозорості. Давайте дотримуватися верховенства права", - закликає конгресменка-республіканка Ліза Маклейн.

Деякі республіканці в Палаті представників висловили сумніви щодо розслідування, заявивши, що воно не відповідає стандартам усунення президента з посади за серйозні злочини та проступки, а інші республіканці визнають, що будь-які спроби імпічменту президента Байдена завершаться в Сенаті США, де більшість складають демократи.

"Ми не очікуємо, що Сенат проголосує за імпічмент", - зазначив конгресмен-республіканець Даррел Ісса.

Якщо законодавцям США до 30 вересня не вдасться досягти згоди щодо пріоритетів фінансування, уряд США припинить роботу 1 жовтня, і слухання щодо імпічменту не можуть бути проведені, доки не буде ухвалено новий бюджет.

Обіцяючи захищати демократію, Байден сильно б’є по Трампу

“Зараз в Америці відбувається щось небезпечне”, — заявив Байден в Аризоні, додавши, що американська демократія “все ще під загрозою”. Фото: президент США Джо Байден під час виступу в Аризоні 28 вересня. AP, фото зроблене 28 вересня

Президент США Джо Байден загострив коментарі на адресу Дональда Трампа в четвер, 28 вересня, стверджуючи, що колишній президент США і фаворит від Республіканської партії представляє екзистенційну загрозу для демократичних цінностей та інститутів країни.

У своїй промові в штаті Аризона Байден звинуватив Трампа в “небезпечній думці”, що він наче має безконтрольну владу і стоїть вище закону.

"Трамп каже, що Конституція дала йому, цитую, право робити все, що він хоче, як президент, кінець цитати. Я ніколи не чув, щоб президент говорив це навіть жартома", - сказав Байден. “Не керуючись Конституцією або служінням і порядністю по відношенню до наших співвітчизників-американців, а [керуючись] помстою і мстивістю”.

“Зараз в Америці відбувається щось небезпечне”, — заявив Байден в Аризоні, додавши, що американська демократія “все ще під загрозою”.
Джо Байден

У 2019 році Трамп заявив, що має такі права відповідно до Другої статті Конституції, яка описує повноваження президента. У березні він сказав своїм прихильникам: “Я — ваша справедливість. А для тих, хто був скривджений і зраджений, я — ваша відплата”.

“Зараз в Америці відбувається щось небезпечне”, — заявив Байден в Аризоні, додавши, що американська демократія “все ще під загрозою”.

Це четверта промова в серії президентських звернень, у яких Джо Байден наголошує на небезпеці заперечення результатів виборів та небезпеці політичного насильства, які нависли над країною після того, як тисячі прихильників Трампа напали на Капітолійський пагорб 6 січня 2021 року, намагаючись скасувати перемогу Байдена на виборах.

“Існує екстремістський рух, який не поділяє основних положень нашої демократії — рух MAGA (MAGA – Make America Great Again" – "Зробімо Америку знову великою" – гасло президентської кампанії Дональда Трампа, – ред.)”, — сказав президент. Він попередив, що у разі якщо їхній “екстремальний план буде реалізований – це докорінно змінить інститути американської демократії”.

"Вони не приховують своїх нападів", - сказав Байден. “Вони відкрито просувають їх, нападаючи на вільну пресу як на ворога народу. Нападаючи на верховенство права як на перешкоду. Розпалюючи підрив виборів та здійснюючи тиск на виборців”.

Дотепер Байден уникав характеристик республіканців тими ж самими словами, що й найпалкіших прихильників Трампа, яких він описує як республіканців MAGA. Цього ж разу він припустив, що вони також є співучасниками.

“Хоча я не вірю, що навіть більшість республіканців поділяє цю думку, тиша заглушує”, — сказав він, вказуючи на реакцію республіканців на нещодавню пропозицію Трампа, що генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, який 29 вересня пішов у відставку з посади має бути страчений за начебто зраду колишнього президента.

Промова Байдена прозвучала того самого дня, коли республіканці Палати представників провели своє перше слухання у справі про імпічмент Байдена щодо звинувачень у корупції у зв’язку з бізнесом його сина Хантера. Республіканці детально описали іноземні виплати членам родини Байдена, але не надали доказів того, що президент отримав вигоду від цих коштів.

Білий дім заперечує будь-які правопорушення та відкидає розслідування як політично мотивоване.

Найжорсткіша риторика

Хоча Байден давно називав рух MAGA екзистенціальною загрозою для демократії, промова у четвер містила одні з найрізкіших висловлювань проти Трампа, проти якого відкрито чотири кримінальні справи із загалом 91 звинуваченням, починаючи від фальсифікації ділових записів і закінчуючи спробами підірвати президентські вибори 2020 року. Трамп заперечує правопорушення за всіма звинуваченнями.

Протягом багатьох місяців Байден здебільшого мовчав про свого попередника, ймовірно, щоб уникнути довіри людей твердженням Трампа про те, що звинувачення проти нього є начебто доказом того, що Байден використовує систему правосуддя як зброю проти політичного опонента. Білий Дім заперечує звинувачення.

Є багато чого про поведінку Трампа на посаді та заяв про те, що він робитиме, якщо переможе у 2024 році, на що Байден може вказати, не додаючи: “О, і, до речі, йому загрожує тюремний термін
Вільям Хауелл, професор американської політики в університеті Чикаго

У своїй промові Байден не згадав жодних юридичних проблем Трампа, що, на думку деяких оглядачів, є розумною стратегією.

“Є багато чого про поведінку Трампа на посаді та заяв про те, що він робитиме, якщо переможе у 2024 році, на що Байден може вказати, не додаючи: “О, і, до речі, йому загрожує тюремний термін”, — говорить Вільям Гавелл, професор американської політики в університеті Чикаго.

Застереження про загрозу демократії, яку представляє рух Трампа MAGA, можуть знайти підтримку в Аризоні, штаті, в якому раніше підтримували республіканців, а нині – штаті, політична підтримка якого коливається. В Аризоні прихильники Трампа доклали зусиль для дискредитації результатів виборів 2020 року.

Білий дім обрав штат місцем для виступу саме з цих причин, а також щоб вшанувати покійного сенатора від Аризони Джона Маккейна, кандидата в президенти від Республіканської партії 2008 року, який помер у 2018 році. Байден називав його “братом”.

Байден оголосив про виділення федерального фінансування для будівництва Бібліотеки Маккейна в Університеті штату Аризона, використовуючи Закон про план порятунку США, що передбачав пакет допомоги від пандемії COVID-19 на суму 1,9 трильйона доларів, прийнятий у 2021 році.

Виступаючи перед Байденом, експосолка Сінді Маккейн сказала, що Байден і її покійний чоловік підтримували десятиліття дружби, попри глибокі політичні розбіжності.

Байден протиставив спадщину Маккейна та принцип покійного сенатора "відкинути партійність і поставити країну на перше місце” тим, хто підтримує політичне насильство.

"Демократія означає відмову від політичного насильства", - сказав він. “Незалежно від партії, таке насильство ніколи, ніколи, ніколи не є прийнятним в Америці”.

Як на це дивляться американці

Поки Байден готується до боротьби за другий термін, стратеги його кампанії вважають, що захист демократичних інститутів і цінностей залишається резонансною темою для виборців. Це пояснює, чому відео, яке оголошує про президентську кампанію Байдена, розпочалося кадрами подій 6 січня.

Втім, опитування демонструють, що виборців найбільше хвилює питання економіки. Згідно з нещодавнім опитуванням Reuters/Ipsos, 49% американців вважають, що інфляція чи підвищення цін є найважливішими проблемами, з якими стикається країна; 9% вказують на безробіття, а 10% - на економічну нерівність.

Різні опитування показують, що з серпня 2021 року рейтинг підтримки Байдена залишається на рівні нижче 50%, головним чином через занепокоєння стосовно його управління економікою.

Напади на американську демократію, можливо, не є першочерговою проблемою для виборців, сказав Гавелл з Чиказького університету в коментарі для Голосу Америки, але це теж значуще, тому не дивно, що Байден порушує це питання.

“Якщо ви думаєте про демократію як про певну категорію, не лише через занепокоєння з приводу зростання авторитаризму, а й просто через здатність нашої країни керувати собою, занепокоєння щодо зростання поляризації, питання чи буде черговий шатдаун – подібні речі ... отримують відгук у деяких виборців”, – говорить Гавелл.

Під час промови Байдена, Білий Дім почав відлік годин до 1 жовтня, дня коли може початись шатдаун уряду, якщо Конгрес не схвалить фінансування для федеральних агентств. Адміністрація звинувачує у цій ситуації “надзвичайний хаос і нездатність республіканців Палати представників керувати”.

Фаворит президентської кампанії республіканців

Попри свої юридичні проблеми, Трамп досі домінує серед кандидатів в президенти серед республіканців. Нещодавнє опитування Ipsos/Reuters показує, що колишнього президента підтримують 47% республіканців на праймеріз, що складає приблизно третину американського електорату.

За словами Кріса Джексона, старшого віце-президента Ipsos, позиції Трампа серед республіканців лише зміцнилися за рік, в той час, коли проти нього були висунуті численні звинувачення.

“Це відбувається в той самий час, коли його позиція серед громадськості не обов’язково зміцнюється таким же чином”, – наголосив Джексон в коментарі Голосу Америки.

Опитування Reuters/Ipsos показало, що гіпотетично на виборах у листопаді 2024 року Байден і Трамп могли б отримати по 39% голосів, при тому що кожен п’ятий виборець ще не визначився.

Дивіться також: Про Україну говорили на других дебатах республіканців. ЧАС-ТАЙМ

Про Україну говорили на других дебатах республіканців. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Швейцарія запровадила санкції щодо Ірану, через постачання дронів Росії на війну проти України

Готель Beau Rivage Palace в Лозанні, Швейцарія, де 2 квітня 2015 р. проходили переговори щодо ядерної програми Ірану. Фото: AP/Brendan Smialowski

Уряд Швейцарії оголосив про “подальші санкції, у зв’язку з постачанням іранських безпілотників до Росії”.

“З огляду на військову підтримку Іраном військової агресії Росії проти України, яка триває, і яка суперечить міжнародному праву, а також той факт, що Росія використовує безпілотні літальні апарати (БПЛА) іранського виробництва для підтримки військової агресії, Федеральна рада [Швейцарії] 29 вересня вирішила запровадити нові санкції на Ісламську Республіку Іран”, - мовиться у заяві уряду Швейцарії.

Санкції, серед іншого, передбачають заборону на продаж, постачання, експорт і транзит компонентів, що використовуються для виробництва дронів. Також запроваджуються обмеження щодо подорожей та фінансових операцій для осіб та організацій, пов’язаних з підтримкою іранської програми дронів.

За повідомленням уряду, нові санкції “зближують Швейцарію з Європейським Союзом, який ухвалив нові заходи у відповідь на використання іранських безпілотників у військовій агресії Росії проти України” 20 липня цього року. Рішення Швейцарії набуло чинності 29 вересня о 18 годині.


Пентагон про вплив шатдауну на підготовку українських пілотів. Відео

Пентагон про вплив шатдауну на підготовку українських пілотів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:00 0:00

"Що стосується впливу шатдауну на програму підготовки українських пілотів. Як ви чули у моєму коментарі, припинення діяльності уряду є найгіршим сценарієм, з яким може зіткнутися міністерство", – заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG