Спеціальні потреби

Чи варто скуповувати йодид калію і чи потенційна аварія на ЗАЕС може нагадувати Чорнобиль або Фукусіму – фізик-ядерник Едвін Лайман


Едвін Лайман, керівник програми ядерної безпеки Союзу занепокоєних науковців
Едвін Лайман, керівник програми ядерної безпеки Союзу занепокоєних науковців

Потенційний теракт на Запорізькій АЕС за наслідками міг би скоріше нагадувати аварію на Фукусімі, аніж у Чорнобилі. І хоча зараз небезпека саботажу російських окупаційних сил на ЗАЕС малоймовірна, українській владі та іншим державам варто подбати про підготовку плану у випадку надзвичайних ситуацій із потенційним опроміненням. Так вважає фізик-ядерник, керівник програми ядерної безпеки Союзу занепокоєних науковців США Едвін Лайман.

В інтерв'ю журналістці Української служби Голосу Америки Марії Прус він також розповів, наскільки вразливою до воєнних дій є ЗАЕС і чому, на його думку, українцям не варто панікувати й скуповувати йодид калію.

Інтерв'ю відредаговане для ясності й плинності.

Марія Прус, Голос Америки: За останніми заявами української розвідки, росіяни планують терористичну атаку, і це може статись будь-якої хвилини, якщо наказ буде віддано. Яка, на вашу думку, можливість цієї атаки та які можливі наслідки?

Едвін Лайман, керівник програми ядерної безпеки Союзу занепокоєних науковців: На жаль, атомні електростанції вразливі до військових атак і диверсій.

Отже, якщо є така організація, як російські військові, яка хоче влаштувати провокацію на станції та спричинити викид радіації, це, безумовно, в межах їхніх технічних можливостей.

найбільшою перешкодою для будь-якої серйозної воєнної атаки на Запорізькій АЕС - наслідки й те, як вони можуть вплинути на обидві сторони

Але залишається питання, у чому полягає стратегічна перевага, щоб Росія це зробила? Видається, що ці обґрунтування дійсно дуже обмежені за суттю, і можна було б думати, чому Росія хоче забруднити країну, яку вона хоче захопити, можливо, завдавши серйозної шкоди основним частинам економіки, таким як сільське господарство.

Отже, я думаю, що, мабуть, це є найбільшою перешкодою для будь-якої серйозної воєнної атаки на Запорізькій АЕС - наслідки й те, як вони можуть вплинути на обидві сторони.

М.П.: Якщо говорити ширше про наслідки. Було багато дискусій про те, чим, скажімо, Чорнобильська атомна електростанція відрізняється від Запорізької, які там вжиті заходи безпеки після Чорнобильської катастрофи. Отже, якщо там відбудеться теракт, що може статися? Які є механізми, щоб зупинити поширення радіації?

Е.Л.: ЗАЕС менш вразлива, ніж була кілька місяців тому. На території розташовані шість ядерних реакторів. Кожен з них має власне сховище для радіоактивних відходів, тому в кожній із будівель захисної оболонки реактора є багато радіоактивних матеріалів.

ЗАЕС менш вразлива, ніж була кілька місяців тому

Але самі реактори закриті, і вони не виробляли електроенергію за допомогою ядерного поділу протягом багатьох місяців або довше. Тож тепло від радіоактивних продуктів поділу зменшилося, тому реактори легше охолоджувати та запобігати їхньому розплавленню.

І крім того, ця станція відрізняється від конструкції Чорнобильської АЕС і конкретного сценарію, до якого призвела Чорнобильська катастрофа - у Запоріжжі це навряд чи станеться.

Це реактори на легкій воді, і вони не настільки вразливі до того типу стрімкого збільшення потужності, яке призвело до вибуху Чорнобильського реактора. Але, незважаючи на це, безперечно існують способи, за допомогою яких реактори або відпрацьоване паливо можуть пошкодитися або конструкції захисної оболонки почнуть протікати та пошкодяться.

Це реактори на легкій воді, і вони не настільки вразливі до того типу стрімкого збільшення потужності, яке призвело до вибуху Чорнобильського реактора

Тож безперечно є занепокоєння. І потрібно переконатися, що більше немає пошкоджень фізичної інфраструктури заводу, відключення електроенергії, відбувається подача охолоджувальної води, яка необхідна для відведення тепла від реакторів і відпрацьованого палива та запобігання їхньому перегріву та плавленню, - це потребує значних зусиль для забезпечення збереження цієї інфраструктури, що там немає військового конфлікту, немає вибухівки, яка потенційно може пошкодити електричні системи трубопроводів або фізичну структуру.

М.П.: Так, щодо руйнування Каховської дамби, росіяни стверджували, що її зруйнувала українська ракета, а Україна переконує, що її підірвали. Тож якщо говорити про атомну електростанцію, то чи її можуть відчутно пошкодити і випадкова ракета, а не лише підрив території?

Е.Л.: Як цивільна атомна електростанція, вона не мала реального захисту від воєнної атаки. І сьогодні російські військові окупують станцію. Деякі повідомлення свідчать про те, що вони дійсно привезли військову техніку, вантажівки з вибухівкою, що вони фактично замінували територію станції та, можливо, деякі об'єкти, пов’язані з її безпекою, як і ставок-охолоджувач, деякі з цих повідомлень були підтверджені, інші – ні.

мілітаризація об’єкта зробила його більш уразливим

Але немає сумніву, що мілітаризація об’єкта зробила його більш уразливим і тепер він є законною воєнною ціллю для України, що ставить українців у становище потенційної необхідності атакувати власну атомну електростанцію, щоб звільнити її від російської окупації. Я думаю, що це найбільша небезпека

Ще одне занепокоєння, це саботаж на станції з боку Росії. Звіти розвідки свідчать про те, що у них є такий план, і вони, звичайно, могли б зробити це багатьма різними способами, враховуючи, що вони повністю контролюють станцію.

Міжнародне співтовариство, безперечно, робить недостатньо

І як ви зазначаєте, виявлення того, хто підірвав Каховську дамбу, все ще не повністю закінчене, і тому ви можете побачити, як у тумані війни одна сторона може продовжувати стверджувати, що вона не винна, і важко отримати переконливі докази, навіть якщо всі ознаки вказують на цю сторону як на винуватців. Тож може бути, що Росія планує знову вжити аналогічних дій на Запорізькій АЕС, а потім заперечувати відповідальність і сподіватися, що плутанина завадить Заходу фактично остаточно довести, що вони відповідальні, і уникнути подальшої відплати протягом багатьох місяців.

М.П.: Наскільки вас турбують повідомлення Міжнародного агентства з атомної енергії про мінування на території або навколо станції? Тому що на початку звіту було сказано, що нібито реактори у безпеці, але при цьому там згадано про мінування. Тож чи вважаєте ви, що міжнародне співтовариство, міжнародні агентства, ООН та інші роблять достатньо, щоб гарантувати безпеку електростанції?

Е.Л.: Міжнародне співтовариство, безперечно, робить недостатньо, але існують межі того, що воно може зробити, через цю ситуацію. Я вважаю, що МАГАТЕ зайшла настільки далеко, наскільки могла, коли привезла свій персонал на станцію, де вони перебувають за ротацією.

генеральний директор Гроссі продемонстрував лідерство та хоробрість

І, безумовно, генеральний директор Гроссі продемонстрував лідерство та хоробрість, бо він очолює деякі з цих місій і продовжує закликати до угоди, яка, по суті, убезпечить станцію та всю навколишню інфраструктуру від військових атак.

Але, на жаль, ці прохання поки що залишаються непочутими. Справа в тому, що станцію мілітаризували росіяни, тому важко уявити, щоб вона могла стати демілітаризованою зоною без відступу росіян. Тож, знаєте, міжнародна спільнота, я думаю, робить багато, але її можливості обмежені.

Що справді можна зробити, так це просто підвищити готовність до надзвичайних ситуацій із потенційним опроміненням для навколишніх громад як в Україні, так і за її межами, щоб переконатися, що в разі найгіршого буде ефективна відповідь для захисту громадського здоров’я.

М.П.: Тож чи вважаєте це реальною небезпекою зараз для українців?

Е.Л.: Державний департамент Сполучених Штатів нещодавно сказав, що ні. Там розвідка не бачить ознак неминучої загрози російського нападу на Запорізьку АЕС.

Росія цим скористається як тактикою «випаленої землі»

І знову питання в тому, яка буде мотивація? Дехто казав, що Росія цим скористається як тактикою «випаленої землі», щоб запобігти або зірвати український контрнаступ, але зараз контрнаступ йде повільно, і розміщення російськими військовими звичайних мін було ефективним для уповільненням просування України. Тому, на мою думку, з боку Росії насправді немає потреби вдаватися до більш жорсткої тактики.

Це була б не дуже ефективна військова стратегія, оскільки ви не можете гарантувати, куди це випромінювання піде. Можна добре зрозуміти погодні умови, час атаки, але все одно тут можуть бути несподіванки, тому тут є трохи непередбачуваності.

хіба що вони відступатимуть і просто захочуть завдати удару країні і принести українському народові максимально багато нещастя

Тому, здається, це менш привабливо у якості воєнної тактики. Тому я все ще скептично ставлюся до того, що це в інтересах росіян, - хіба що вони відступатимуть і просто захочуть завдати удару країні і принести українському народові максимально багато нещастя під час свого відступу, просто вчинити це на зло. Але це, я думаю, цілком реальна можливість, якщо контрнаступ вдасться.

М.П.: Ви сказали, що наслідки саботажу на станції здебільшого залежатимуть від погоди та інших умов, але якими саме можуть бути наслідки? Як радіація розповсюджуватиметься, на які території, які країни можуть від цього постраждати, окрім України, Росії та найближчих держав?

Е.Л.: Наслідки такої атаки насправді залежать від того, як вона прогресує. Скільки реакторів задіяно, скільки відпрацьованого ядерного палива зазнає впливу, чи порушені самі конструкції захисної оболонки чи ні, і це дійсно може знову призвести до широкого діапазону потенційних наслідків.

Через те, що реактори відносно холодні, навіть якщо охолодження буде перервано, буде більше часу для втручання, щоб запобігти пошкодженню стержнів або відпрацьованого палива. Однак, якщо Росія навмисно намагатиметься саботувати станцію, то, ймовірно, завадить будь-яким спробам втрутитись.

найімовірнішим результатом буде подія, схожа до аварії на Фукусімі

Думаю, найімовірнішим результатом буде подія, схожа до аварії на Фукусімі в Японії в 2011 році. Це була станція із шістьма енергоблоками, які постраждали від жахливого стихійного лиха. Але кілька з цих реакторів працювали, тому там не було часу для реагування, як на ЗАЕС, щоб мати можливість втрутитись. Але в кінцевому підсумку це призвело до аварій трьох реакторів.

Було зруйновано три захисні будівлі та спричинено суттєве забруднення в районі, що знаходиться на відстані у десятки кілометрів від станції. Отже, ваш логічний результат, ймовірно, буде відносно обмеженим порівняно з тим, що сталося в Чорнобилі, де стався великий вибух і великий шматок самого стержня реактора випарувався і розсіювався в атмосфері.

результат, ймовірно, буде відносно обмеженим порівняно з тим, що сталося в Чорнобилі

Я не думаю, що ймовірно, що таке може повторитись. Але може бути забруднення значно нижчого рівня на багатьох десятках або сотнях кілометрів, що може вплинути на сільське господарство, людям буде важко повернутися до своїх домівок на довгий час, це може призвести до великих витрат на очищення.

Але (радіація) також може перетинати кордони. Я не думаю, що це суттєво вплине на більшу частину Європи, але це може бути помітним і точно викличе міжнародну стурбованість з цього приводу. Будь-яка кількість радіації, навіть якщо вона невелика, що перетинатиме кордони внаслідок нападу ставитиме реальні питання щодо міжнародного права в цьому відношенні.

М.П.: Що би ви хотіли порадити українцям?

важливо не панікувати

Е.Л.: Я думаю, що важливо не панікувати. Ці занепокоєння піднімались у минулому, і я розумію, що щоразу, коли виникають схожі ситуації, іноді люди біжать, вони купують йодистий калій. Йодид калію – це хімічна речовина, ліки, які, якщо приймати їх незадовго до або невдовзі після впливу радіоактивного випромінювання, то це може запобігти поглинанню цього матеріалу щитоподібною залозою, що може викликати рак.

Але цей препарат насправді мають роздавати служби реагування на надзвичайні ситуації, які мають краще уявлення про те, як, де і коли це слід роздавати. Тому, знаєте, якщо люди біжать до аптеки і купують його самі, це може спричинити дефіцит, і може не вистачити для людей, яким це дійсно може знадобитися.

Йодид калію... насправді мають роздавати служби реагування

Тож я б застеріг, що завжди є тонка межа між занепокоєнням і панікою. Але я думаю, що ви все ще можете бути в курсі, хвилюватися, але слухайте владу та реагуйте на те, що вона каже, а не намагайтеся діяти самостійно, тому що це може лише погіршити ситуацію для інших.

  • 16x9 Image

    Марія Прус

    В українській службі Голосу Америки з 2016 року. Висвітлює політику, культурні та соціальні події, а також життя української громади у США. Має ступінь магістра Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Форум

Відео - найголовніше

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG