Актуально
Чи варто скуповувати йодид калію і чи потенційна аварія на ЗАЕС може нагадувати Чорнобиль або Фукусіму – фізик-ядерник Едвін Лайман

Потенційний теракт на Запорізькій АЕС за наслідками міг би скоріше нагадувати аварію на Фукусімі, аніж у Чорнобилі. І хоча зараз небезпека саботажу російських окупаційних сил на ЗАЕС малоймовірна, українській владі та іншим державам варто подбати про підготовку плану у випадку надзвичайних ситуацій із потенційним опроміненням. Так вважає фізик-ядерник, керівник програми ядерної безпеки Союзу занепокоєних науковців США Едвін Лайман.
В інтерв'ю журналістці Української служби Голосу Америки Марії Прус він також розповів, наскільки вразливою до воєнних дій є ЗАЕС і чому, на його думку, українцям не варто панікувати й скуповувати йодид калію.
Інтерв'ю відредаговане для ясності й плинності.
Марія Прус, Голос Америки: За останніми заявами української розвідки, росіяни планують терористичну атаку, і це може статись будь-якої хвилини, якщо наказ буде віддано. Яка, на вашу думку, можливість цієї атаки та які можливі наслідки?
Едвін Лайман, керівник програми ядерної безпеки Союзу занепокоєних науковців: На жаль, атомні електростанції вразливі до військових атак і диверсій.
Отже, якщо є така організація, як російські військові, яка хоче влаштувати провокацію на станції та спричинити викид радіації, це, безумовно, в межах їхніх технічних можливостей.
найбільшою перешкодою для будь-якої серйозної воєнної атаки на Запорізькій АЕС - наслідки й те, як вони можуть вплинути на обидві сторони
Але залишається питання, у чому полягає стратегічна перевага, щоб Росія це зробила? Видається, що ці обґрунтування дійсно дуже обмежені за суттю, і можна було б думати, чому Росія хоче забруднити країну, яку вона хоче захопити, можливо, завдавши серйозної шкоди основним частинам економіки, таким як сільське господарство.
Отже, я думаю, що, мабуть, це є найбільшою перешкодою для будь-якої серйозної воєнної атаки на Запорізькій АЕС - наслідки й те, як вони можуть вплинути на обидві сторони.
М.П.: Якщо говорити ширше про наслідки. Було багато дискусій про те, чим, скажімо, Чорнобильська атомна електростанція відрізняється від Запорізької, які там вжиті заходи безпеки після Чорнобильської катастрофи. Отже, якщо там відбудеться теракт, що може статися? Які є механізми, щоб зупинити поширення радіації?
Е.Л.: ЗАЕС менш вразлива, ніж була кілька місяців тому. На території розташовані шість ядерних реакторів. Кожен з них має власне сховище для радіоактивних відходів, тому в кожній із будівель захисної оболонки реактора є багато радіоактивних матеріалів.
ЗАЕС менш вразлива, ніж була кілька місяців тому
Але самі реактори закриті, і вони не виробляли електроенергію за допомогою ядерного поділу протягом багатьох місяців або довше. Тож тепло від радіоактивних продуктів поділу зменшилося, тому реактори легше охолоджувати та запобігати їхньому розплавленню.
І крім того, ця станція відрізняється від конструкції Чорнобильської АЕС і конкретного сценарію, до якого призвела Чорнобильська катастрофа - у Запоріжжі це навряд чи станеться.
Це реактори на легкій воді, і вони не настільки вразливі до того типу стрімкого збільшення потужності, яке призвело до вибуху Чорнобильського реактора. Але, незважаючи на це, безперечно існують способи, за допомогою яких реактори або відпрацьоване паливо можуть пошкодитися або конструкції захисної оболонки почнуть протікати та пошкодяться.
Це реактори на легкій воді, і вони не настільки вразливі до того типу стрімкого збільшення потужності, яке призвело до вибуху Чорнобильського реактора
Тож безперечно є занепокоєння. І потрібно переконатися, що більше немає пошкоджень фізичної інфраструктури заводу, відключення електроенергії, відбувається подача охолоджувальної води, яка необхідна для відведення тепла від реакторів і відпрацьованого палива та запобігання їхньому перегріву та плавленню, - це потребує значних зусиль для забезпечення збереження цієї інфраструктури, що там немає військового конфлікту, немає вибухівки, яка потенційно може пошкодити електричні системи трубопроводів або фізичну структуру.
М.П.: Так, щодо руйнування Каховської дамби, росіяни стверджували, що її зруйнувала українська ракета, а Україна переконує, що її підірвали. Тож якщо говорити про атомну електростанцію, то чи її можуть відчутно пошкодити і випадкова ракета, а не лише підрив території?
Е.Л.: Як цивільна атомна електростанція, вона не мала реального захисту від воєнної атаки. І сьогодні російські військові окупують станцію. Деякі повідомлення свідчать про те, що вони дійсно привезли військову техніку, вантажівки з вибухівкою, що вони фактично замінували територію станції та, можливо, деякі об'єкти, пов’язані з її безпекою, як і ставок-охолоджувач, деякі з цих повідомлень були підтверджені, інші – ні.
мілітаризація об’єкта зробила його більш уразливим
Але немає сумніву, що мілітаризація об’єкта зробила його більш уразливим і тепер він є законною воєнною ціллю для України, що ставить українців у становище потенційної необхідності атакувати власну атомну електростанцію, щоб звільнити її від російської окупації. Я думаю, що це найбільша небезпека
Ще одне занепокоєння, це саботаж на станції з боку Росії. Звіти розвідки свідчать про те, що у них є такий план, і вони, звичайно, могли б зробити це багатьма різними способами, враховуючи, що вони повністю контролюють станцію.
Міжнародне співтовариство, безперечно, робить недостатньо
І як ви зазначаєте, виявлення того, хто підірвав Каховську дамбу, все ще не повністю закінчене, і тому ви можете побачити, як у тумані війни одна сторона може продовжувати стверджувати, що вона не винна, і важко отримати переконливі докази, навіть якщо всі ознаки вказують на цю сторону як на винуватців. Тож може бути, що Росія планує знову вжити аналогічних дій на Запорізькій АЕС, а потім заперечувати відповідальність і сподіватися, що плутанина завадить Заходу фактично остаточно довести, що вони відповідальні, і уникнути подальшої відплати протягом багатьох місяців.
М.П.: Наскільки вас турбують повідомлення Міжнародного агентства з атомної енергії про мінування на території або навколо станції? Тому що на початку звіту було сказано, що нібито реактори у безпеці, але при цьому там згадано про мінування. Тож чи вважаєте ви, що міжнародне співтовариство, міжнародні агентства, ООН та інші роблять достатньо, щоб гарантувати безпеку електростанції?
Е.Л.: Міжнародне співтовариство, безперечно, робить недостатньо, але існують межі того, що воно може зробити, через цю ситуацію. Я вважаю, що МАГАТЕ зайшла настільки далеко, наскільки могла, коли привезла свій персонал на станцію, де вони перебувають за ротацією.
генеральний директор Гроссі продемонстрував лідерство та хоробрість
І, безумовно, генеральний директор Гроссі продемонстрував лідерство та хоробрість, бо він очолює деякі з цих місій і продовжує закликати до угоди, яка, по суті, убезпечить станцію та всю навколишню інфраструктуру від військових атак.
Але, на жаль, ці прохання поки що залишаються непочутими. Справа в тому, що станцію мілітаризували росіяни, тому важко уявити, щоб вона могла стати демілітаризованою зоною без відступу росіян. Тож, знаєте, міжнародна спільнота, я думаю, робить багато, але її можливості обмежені.
Що справді можна зробити, так це просто підвищити готовність до надзвичайних ситуацій із потенційним опроміненням для навколишніх громад як в Україні, так і за її межами, щоб переконатися, що в разі найгіршого буде ефективна відповідь для захисту громадського здоров’я.
М.П.: Тож чи вважаєте це реальною небезпекою зараз для українців?
Е.Л.: Державний департамент Сполучених Штатів нещодавно сказав, що ні. Там розвідка не бачить ознак неминучої загрози російського нападу на Запорізьку АЕС.
Росія цим скористається як тактикою «випаленої землі»
І знову питання в тому, яка буде мотивація? Дехто казав, що Росія цим скористається як тактикою «випаленої землі», щоб запобігти або зірвати український контрнаступ, але зараз контрнаступ йде повільно, і розміщення російськими військовими звичайних мін було ефективним для уповільненням просування України. Тому, на мою думку, з боку Росії насправді немає потреби вдаватися до більш жорсткої тактики.
Це була б не дуже ефективна військова стратегія, оскільки ви не можете гарантувати, куди це випромінювання піде. Можна добре зрозуміти погодні умови, час атаки, але все одно тут можуть бути несподіванки, тому тут є трохи непередбачуваності.
хіба що вони відступатимуть і просто захочуть завдати удару країні і принести українському народові максимально багато нещастя
Тому, здається, це менш привабливо у якості воєнної тактики. Тому я все ще скептично ставлюся до того, що це в інтересах росіян, - хіба що вони відступатимуть і просто захочуть завдати удару країні і принести українському народові максимально багато нещастя під час свого відступу, просто вчинити це на зло. Але це, я думаю, цілком реальна можливість, якщо контрнаступ вдасться.
М.П.: Ви сказали, що наслідки саботажу на станції здебільшого залежатимуть від погоди та інших умов, але якими саме можуть бути наслідки? Як радіація розповсюджуватиметься, на які території, які країни можуть від цього постраждати, окрім України, Росії та найближчих держав?
Е.Л.: Наслідки такої атаки насправді залежать від того, як вона прогресує. Скільки реакторів задіяно, скільки відпрацьованого ядерного палива зазнає впливу, чи порушені самі конструкції захисної оболонки чи ні, і це дійсно може знову призвести до широкого діапазону потенційних наслідків.
Через те, що реактори відносно холодні, навіть якщо охолодження буде перервано, буде більше часу для втручання, щоб запобігти пошкодженню стержнів або відпрацьованого палива. Однак, якщо Росія навмисно намагатиметься саботувати станцію, то, ймовірно, завадить будь-яким спробам втрутитись.
найімовірнішим результатом буде подія, схожа до аварії на Фукусімі
Думаю, найімовірнішим результатом буде подія, схожа до аварії на Фукусімі в Японії в 2011 році. Це була станція із шістьма енергоблоками, які постраждали від жахливого стихійного лиха. Але кілька з цих реакторів працювали, тому там не було часу для реагування, як на ЗАЕС, щоб мати можливість втрутитись. Але в кінцевому підсумку це призвело до аварій трьох реакторів.
Було зруйновано три захисні будівлі та спричинено суттєве забруднення в районі, що знаходиться на відстані у десятки кілометрів від станції. Отже, ваш логічний результат, ймовірно, буде відносно обмеженим порівняно з тим, що сталося в Чорнобилі, де стався великий вибух і великий шматок самого стержня реактора випарувався і розсіювався в атмосфері.
результат, ймовірно, буде відносно обмеженим порівняно з тим, що сталося в Чорнобилі
Я не думаю, що ймовірно, що таке може повторитись. Але може бути забруднення значно нижчого рівня на багатьох десятках або сотнях кілометрів, що може вплинути на сільське господарство, людям буде важко повернутися до своїх домівок на довгий час, це може призвести до великих витрат на очищення.
Але (радіація) також може перетинати кордони. Я не думаю, що це суттєво вплине на більшу частину Європи, але це може бути помітним і точно викличе міжнародну стурбованість з цього приводу. Будь-яка кількість радіації, навіть якщо вона невелика, що перетинатиме кордони внаслідок нападу ставитиме реальні питання щодо міжнародного права в цьому відношенні.
М.П.: Що би ви хотіли порадити українцям?
важливо не панікувати
Е.Л.: Я думаю, що важливо не панікувати. Ці занепокоєння піднімались у минулому, і я розумію, що щоразу, коли виникають схожі ситуації, іноді люди біжать, вони купують йодистий калій. Йодид калію – це хімічна речовина, ліки, які, якщо приймати їх незадовго до або невдовзі після впливу радіоактивного випромінювання, то це може запобігти поглинанню цього матеріалу щитоподібною залозою, що може викликати рак.
Але цей препарат насправді мають роздавати служби реагування на надзвичайні ситуації, які мають краще уявлення про те, як, де і коли це слід роздавати. Тому, знаєте, якщо люди біжать до аптеки і купують його самі, це може спричинити дефіцит, і може не вистачити для людей, яким це дійсно може знадобитися.
Йодид калію... насправді мають роздавати служби реагування
Тож я б застеріг, що завжди є тонка межа між занепокоєнням і панікою. Але я думаю, що ви все ще можете бути в курсі, хвилюватися, але слухайте владу та реагуйте на те, що вона каже, а не намагайтеся діяти самостійно, тому що це може лише погіршити ситуацію для інших.
Всі новини дня
- Голос Америки
США передали Україні понад 1 мільйон конфіскованих іранських патронів

Уряд США передав Україні 1,1 мільйона боєприпасів калібру 7,62 мм, які американські сили конфіскували під час передачі Іраном воєнізованому угрупованню в Ємені.
Патрони для стрілецької зброї були вилучені військово-морськими силами Центрального командування США з транзитного бездержавного судна Marwan 1 торік у грудні. Таким чином Корпус вартових Ісламської революції Ірану намагався допомогти хуситам у Ємені, де з 2015 року триває громадянська війна, в порушення резолюції Ради Безпеки ООН.
У липні через цивільні позови Міністерства юстиції американський уряд отримав право власності на ці боєприпаси.
У повідомленні американського Центрального командування йдеться, що "США зобов'язуються співпрацювати із союзниками та партнерами, щоб протистояти потоку іранської смертоносної допомоги в регіоні всіма законними засобами, включаючи санкції США та ООН і шляхом заборон".
Підтримка Іраном збройних груп загрожує міжнародній і регіональній безпеці, силам США, дипломатичному персоналу та цивільним жителям, додали у документі.
"Ми продовжуватимемо робити все можливе, щоб пролити світло та зупинити дестабілізаційну діяльність Ірану", - підкреслено у повідомленні.
Нагадаємо, заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател, коментуючи запитання журналістів про нові моделі іранських дронів та потенційне нарощування їхнього експорту до Росії, напередодні заявив, що будь-який новий прилад, розроблений Іраном, створює потенційний ризик погіршення насильницьких та дестабілізаційних дій, у яких бере участь іранський режим.
Пател додав, що США продовжуватимуть "використовувати наявні інструменти, щоб притягнути іранський режим до відповідальності" у взаємодії з союзниками та партнерами, зокрема, з Європейським Союзом та Німеччиною, Францією та Великою Британією.
- Голос Америки
«Кроки Путіна схожі на кроки Гітлера». Ексспікер Палати представників Маккарті попереджає про загрози ізоляціонізму в останній промові

Колишній лідер республіканської більшості в Палаті представників США Кевін Маккарті після звільнення з посади спікера Палати виступив з промовою, де зокрема висловив занепокоєння довгостроковою перспективою у контексті російської агресії проти України і порівняв Путіна з Гітлером.
“Те, що відбувається дуже нагадує 1930-ті роки. Багато кроків, які робить [президент РФ Володимир] Путін, дуже схожі на кроки Гітлера”, – заявив Маккарті.
Нагадуючи факти з історії, Маккарті сказав, що Гітлер був розчарований програшем Німеччини у війні та, прийшовши до влади, позбавив німців свободи та відновив армію. Це відбувалося всупереч Версальському договору, але інші держави цьому не протидіяли, вони не заважали йому захоплювати інші країни.
Щодо підтримки України Сполученими Штатами, Маккарті сказав, що виступає за озброєння України, яке не означає, що їй треба надавати “готівку”.
Маккарті розкритикував західні країни за відсутність реакції на вторгнення Росії у Грузію та анексію Криму.
Політик також наголосив, що “тепер відбувається дещо навіть гірше за те, що сталося в 1930-х роках”. Бо, так само як Гітлер створив партнерство з Італією та Японією, так Путін, перед тим як напасти на Україну, створив партнерство з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном.
“Тож те, що ми зараз зробимо, дуже важливо”, – сказав Маккарті.
Разом з тим, колишній лідер республіканців у Палаті представників підтримав провідний аргумент своїх однопартійців, який вимагає розв'язати проблему контрабанди наркотиків на південному кордоні США з Мексикою, перш ніж розв'язувати проблему війни в Україні.
Дивіться також:
- Голос Америки
Президент Байден впевнений у двопартійній підтримці України в Конгресі

Президент США Джо Байден заявив сьогодні, що він знає, що більшість членів Палати представників Конгресу продовжують підтримувати Україну.
Відповідаючи на питання, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобов’язання щодо допомоги Україні, Байден зазначив:
“Це турбує мене. Але я знаю, що більшість членів Палати представників і Сенату від обох партій заявляли, що вони підтримують фінансування для України. Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”.
Усунення з посади спікера Палати представників Кевіна Маккарті у вівторок, спричинене фракцією правих республіканців, стало першим випадком, коли палата усунула свого лідера з посади, яка є другою в черзі після президента після віцепрезидента.
Відставка відбулася через кілька днів після того, як законодавці не включили нових грошей для уряду президента Володимира Зеленського в законопроєкт про бюджет на наступний рік.
Конгрес схвалив 113 мільярдів доларів військової, економічної та гуманітарної допомоги для України після вторгнення Росії в лютому 2022 року, повідомляє Служба досліджень Конгресу.
Пентагон заявив, що у нього залишилося 1,6 мільярда доларів на заміну зброї, надісланої в Україну, не залишилося коштів в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI) і 5,4 мільярда доларів США за програмою президентських повноважень, яка дозволяє президенту Джо Байдену, відправляти зброю для України зі складів американської армії.
USAI дозволяє адміністрації Байдена купувати зброю у промисловості, а не брати її із запасів зброї зі складів США.
Республіканці призначили голосування на 11 жовтня, щоб обрати наступника, і мають зустрітися напередодні, щоб почути думку своїх кандидатів.
У повідомленні використано інформацію Reuters.
"Це турбує мене" – Джо Байден про зобовʼязання щодо допомоги Україні. Відео
Президента США Джо Байдена запитали, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобовʼязання щодо допомоги Україні? Послухайте, що він відповів.
- Голос Америки
Як відставка спікера Палати представників вплине на допомогу Україні. Ризики для США

Тимчасовий 45-денний бюджет США, ухвалений в останній день фінансового року, не містить додаткового фінансування для України. А звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США викликало ще більше занепокоєння щодо американської підтримки як серед українців, так і серед союзників. До чого можуть призвести суперечки довкола американського бюджету та ситуації у Конгресі – головна тема обгворення оглядачів цього тижня.
Допомога під сумнівом?
Ситуація у Палаті представників загалом поставила під сумнів майбутнє американської допомоги Україні, пише CNN.
“Запит адміністрації Байдена на 24 мільярди доларів щодо додаткового фінансування [Україні, - ред.] є підвішеному стані, а скарбниця вкрай низька”, – констатує видання.
CNN цитує радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, який розкритикував “західні консервативні еліти”, які “говорять про необхідність призупинити військову допомогу Україні”. За його словами, посалиння на дорожнечу цієї допомоги є нелогічними, бо за допомогою українців, які знищують російську армію на полі бою, США можуть позбавитися загрози, з якою вони жили багато десятиліть.
Президент США Джо Байден, як повідомляв Голос Америки, заявив: «За жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана».
При цьому оглядачі та експерти загалом погоджуються, що повне припинення допомоги України з боку західних партнерів, зокрема США, є малоймовірним.
FT: Погана новина для України і загроза провального для США ізоляціонізму
Поганою новиною для України назває усунення Кевіна Маккарті з посади і видання Financial Times.
У публікації “Повернення американського ізоляціонізму” висловлено припущення, що усунення Кевіна Маккарті та подальша підтримки республіканцями Дональда Трампа ставить під загрозу підтримку України.
Трамп може стати саме тим ізоляціоністом, який на посаді президента здатен "потопити перспективи України" і бути "саме тим дивом, якого потребує сьогодні Путін", вважає FT.
“Навіть якщо припустити, що наступний спікер симпатизує Україні, він буде у ще слабшому становищі, ніж Маккарті”, – йдеться у статті.
Крім того, FT пише, що Республіканська партія “деякий час рухається в напрямку Росії”: “Зараз більше восьми з десяти виборців-республіканців підтримують кандидатів — Дональда Трампа, Рона ДеСантіса та Вівека Рамасвамі — які припинять допомогу Україні”.
У результаті, вперше з 1920-х років американці, ймовірно, отримають наступного року можливість призначити ізоляціоніста в Білому домі. Але зростаючий ізоляціонізм може схилятися на бік Росії, попереджає FT та додає, що історичний досвід свідчить на користь провалу політики ізоляціонізму.
“Щоб утримати США в грі, Байден повинен якимось чином зібрати достатньо голосів республіканців у найближчі тижні, щоб поповнити фінансування України”, – пише Financial Times. А також додає, що “відсутність великого українського військового прориву значно ускладнює його [президента Джо Байдена, - ред.] роботу”.
NYT: Чому MAGA хоче зрадити Україну
Американський економіст Пол Кругман у колонці для New York Times пише, що “MAGA хоче зрадити Україну” ( MAGA “Make America Great Again” – “Зробімо Америку знову великою”, гасла президентської кампанії Дональда Трампа, – ред.).
Кругман наголошує, що суперечки довкола законопроєкту про тимчасовий бюджет США призвели до єдиного скорочення витрат – припинення допомоги Україні. Не йшлося про жодні інші скорочення витрат, окрім як “українських”.
Отже, справа не у грошах, вважає оглядач New York Times.
“Ні, допомога Україні не підриває майбутнє соціального забезпечення, не робить неможливим захист нашого кордону і не споживає 40 % ВВП Америки”, – пише Кругман та називає такі звинувачення нісенітницею.
За 18 місяців після російського вторгнення загальна сума допомоги США склала близько 77 мільярдів доларів. Але загальні федеральні витрати наразі становлять понад 6 трильйонів доларів на рік або понад 9 трильйонів доларів кожні 18 місяців, тому допомога Україні становить менше 1 % федеральних витрат (і менше 0,3 відсотка ВВП). Військова частина цих витрат становить менше 5% американського оборонного бюджету.
Переваги допомоги “знедоленій демократії” величезні, нагадує автор колонки NYT. Росія, яка до війни в Україні вважалася великою військовою державою, і яку більшість американців вважали критичною загрозою, тепер “принижена”, пише Кругман.
Ба більше, невдачі Росії в Україні зменшили ймовірність того, що Китай вторгнеться на Тайвань. НАТО впоралося, західна зброя довела ефективність. Усе це – достатня винагорода за “невелику частину того, що ми витратили в Іраку та Афганістані”, пише Кругман.
Натомість політика прихильників MAGA розвертає Америку в інший бік.
“Вони хочуть перемоги Путіна”, – так підсумовує Кругман причину, через яку MAGA-республіканці “не визнають наведених вище аргументів на користь підтримки України”.
“Вони вважають жорстокість і репресії путінського режиму чудовими рисами, які Америка повинна наслідувати. Вони підтримують потенційного диктатора вдома і прихильно ставляться до справжніх диктаторів за кордоном, – пише Кругман у NYT. – Тому не звертайте уваги на всі ці скарги про те, скільки ми витрачаємо в Україні. Це не про фактичну вартість допомоги, а люди, які стверджують, що їх турбує вартість, насправді не піклуються про гроші. По суті, вони є ворогами демократії як за кордоном, так і вдома”.
WSJ: Хаос в США додає невизначеності щодо підтримки України
Політичну ситуацію всередині США оглядачі вже називають “спікеріадою”, оскільки політики будуть зосереджені на політичному питанні довкола обрання нового спікера Палати представників. Кевіну Маккарті у січні знадобилося 15 раундів голосування, щоб посісти цю посаду.
Видання Wall Street Journal називає події хаосом та припускає, що він додасть невизначеності щодо підтримки України на майбутнє.
“Зважаючи на те, що Палата представників захоплена боротьбою за лідерство, а гучна та зростаюча фракція виступає проти подальшої допомоги чи прив’язки її до суворих заходів безпеки на кордоні, залишається тільки здогадуватися, чи Конгрес схвалить більше фінансування для України”, – пише видання.
Новому спікеру, йдеться у публікації, потрібно буде збалансувати такі пріоритети, озвучені республіканцями, як безпека кордону, посилення розслідування щодо імпічменту через фінанси родини Байденів, а також різке скорочення державних витрат.
Крім того, над наступником Маккарті постійно нависатиме загроза такого ж звільнення, тому в США вже лунають пропозиції про зміну законодавства, щоб кілька осіб не могли спекулювати посадою спікера Палати представників (у голосуванні за відставку Маккарті вирішальна перевага складала 8 голосів крайнього правого крила республіканців).
Крім того, зрозуміло, що наступному спікеру доведеться мати справу з питанням допомоги Україні. Тим часом Майкл Маккол, голова Комітету Палати представників у закордонних справах, назвав усунення Маккарті “шокуючим” і сказав, що його звільнення – це “погано для України” та для іміджу Америки за кордоном, цитує WSJ.
Reuters: Допомога США Україні залежатиме від того, хто стане спікером
Відсторонення спікера Кевіна Маккарті може означати зміни щодо допомоги Україні, оскільки деякі з його можливих наступників рішуче виступають за допомогу Києву, але інші рішуче виступають проти, – цитує Голос Америки інформаційну агенцію Reuters. А загалом допомога США Україні може залежати від того, хто стане наступним спікером.
Кандидатам на посаду спікера з ініціативи кампанії “Республіканці за Україну” від Defending Democracy Together вже навіть “виставили оцінки”, як в американській школі, від A до F. Кампанія оцінювала кандидатів за силою їхньої підтримки минулої допомоги Україні. Підтримку або заперечення попередніх законопроектів може вказувати на те, наскільки ймовірно кожен винесе допомогу Україні на голосування, якщо стане спікером.
Найвищу оцінку отримав Том Еммер, за ним йде Стів Скаліз, а Метт Гетц, який очолював кампанію з усунення Маккарті, Джим Джордан і Байрон Дональдс отримали “F”.
Кевін Маккарті отримав оцінку “B-мінус”.
Білий дім, нагадує Reuters, впевнений, що Сполучені Штати зрештою нададуть більше допомоги Україні, незалежно від особи спікера.
Допомога Україні від НАТО: “видно дно бочки”
Історичне усунення спікера Палати представників Кевіна Маккарті додає додаткової невизначеності щодо перспектив допомоги США Україні, пише британське видання Guardian та наводить цитату адмірала Роба Бауера, військового чиновника НАТО, який заявив у вівторок, що “тепер видно дно бочки”. Бауер говорив про критичну потребу додаткового фінансування на Варшавському безпековому форумі.
Своєю чергою Марк Канчіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у статті для видання Breaking Defense стверджує, що “найбільше «допомоги Україні» витрачається в США”.
Багато грошей, які вважаються “допомогою Україні”, насправді витрачаються в США.Марк Канчіан
“Багато грошей, які вважаються “допомогою Україні”, насправді витрачаються в США”, – пише Канчіан. Він застерігає: скасування такого фінансування було б поганим рішенням як для України, так і для інтересів Америки.
Конгрес ледве уникнув припинення роботи уряду, вилучивши допомогу Україні. Але що насправді в цій допомозі? Експерт детально проаналізував цифри та показав, що менше половини грошей йде за кордон, а більшість витрачається в самій Америці.
Загалом аналіз розділив допомогу на шість категорій: підтримка збройних сил США, постачання американського обладнання в Україну, закупівля зброї та послуги для українських Збройних сил, гуманітарна допомога, економічна підтримка уряду України та урядових установ США.
Наприклад, економічна підтримка українського уряду, тобто безпосередня “допомога Україні” в прямому сенсі у пакеті допомоги на 24 мільярди доларів складає лише 3,4 мільярди.
Натомість більшість “допомоги Україні” витрачається всередині і на потреби самих Сполучених Штатів.
Фінансування агенцій США, Збройних сил США, більша частина заповнення військової техніки, а також частина гуманітарної допомоги залишаються в країні.
За оцінками експерта, в США використовується близько 60% коштів, виділених “на допомогу Україні”.
Це також пояснює, чому деякі джерела називають 60 або 70 мільярдів доларів допомоги Україні з часу повномасштабного вторгнення Росії, тоді як інші говорять про 113 мільярдів доларів.
Тобто йдеться про дві складові – власне “допомогу Україні” та “зусилля США внаслідок війни в Україні”, пише експерт.
Наприклад, минулі асигнування української допомоги включали кошти на видобуток природних копалин у США, розробку сучасних ядерних реакторів і модернізацію стратегічного запасу нафти, а також “трансформаційні, якісні та стійкі інфраструктурні проекти, які… дозволять Сполученим Штатам отримати надійні альтернативи, щоб випередити Китай у конкуренції”.
Крім того, пакет допомоги Україні гарантує надання фінансової підтримки таким країнам, як Колумбія, Перу, Йорданія, Індія, Індонезія, Марокко, Нігерія, Кенія та В’єтнам, зокрема, через побудову нової інфраструктури та ланцюгів поставок. Йдеться навіть про 200 мільйонів доларів “для протидії дестабілізуючій діяльності Групи Вагнера та інших російських зловмисників в африканських країнах”.
Нагляд, слухання та повага до людських жертв України - пропозиції до Конгресу
Члени Конгресу, стурбовані сумою витрат на Україну, можуть проаналізувати її складові, а не дотримуватися підходу “все або нічого”, пропонує Канчіан.
Наприклад, пише експерт, Конгрес міг би посилити нагляд, щоб переконати себе та американський народ, що кошти витрачаються належним чином, а також провести слухання щодо окремих елементів допомоги, щоб також було б відповіддю на критику Конгресу щодо надання Україні “безлімітного чека”.
“Але перш за все Конгресу потрібно зробити щось, щоб зберегти віру в Україну, яка пожертвувала тисячами своїх громадян і десятками сіл, сподіваючись, що Сполучені Штати підтримають її боротьбу з агресією, – пише експерт. – Бездіяльність була б безвідповідальною, враховуючи багато згубних наслідків, які спричинило б різке припинення [допомоги, - ред]. Американський народ очікує, що Конгрес прийматиме рішення, а не керуватиметься бездіяльністю”.
Як повідомляв Голос Америки, Президент США Джо Байден закликав республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
Форум