Актуально
Уряд США підтримав українських жінок з інвалідністю, які прагнуть реалізувати себе у політиці
Жінки з інвалідністю можуть бути громадськими активістами і впливати на політику. Це довели учасниці політичної школи «Лідерка», заснованої при Міжнародній фундації виборчих прав (IFES).
20 активних і мотивованих жінок з усієї України змагалися за стипендію на стажування в центральних органах влади.
Фіналістки, які отримали досвід політичного управління, із захопленням розповідають про свої плани на майбутнє.
Киянка Леоніда Пономарьова у п’ять років втратила зір. Вона хоче допомогти Центральній виборчій комісії розробити зручну процедуру голосування для таких, як вона, незрячих людей. Віри в те, що їй це під силу, додала участь у школі «Лідерка». Цей проект має на меті залучити жінок з інвалідністю до участі у політиці.
Леоніда пишається своїми здобутками. Ось що вона розповіла “Голосу Америки: «Протягом стажування я ознайомлювалася із постановами ЦВК, детально вивчала виборчий кодекс. У своєму короткому огляді, який я подала для працівників ЦВК, я написала на прикладах, що і як може працювати для людей з інвалідністю по зору».
Волинянка Наталя Шишолік у візку від народження. Завдяки школі «Лідерка» пройшла стажування у парламентському комітеті із соціальної політики. Тепер мріє створити таку ж школу, яка б допомогла реалізувати себе жінкам з інвалідністю, у себе вдома, у містечку Маневичі.
Треба йти і робити самим
«Для нас будуть робити більше можливостей, тільки якщо жінки з інвалідністю показуватимуть, що ми є і що ми хочемо працювати, хочемо змінювати свою країну”, - вважає Наталя. За її словами, “Не треба чекати, коли хтось, можливо, щось для нас зробить. Треба йти і робити самим».
Школа «Лідерка» об’єднала жінок на візках, незрячих і нечуючих. Але попри те - активних і небайдужих. Ідея створення такої школи виникла у киянки Юлії Сачук. Вона давно займається захистом прав людей з інвалідністю, очолює громадську організацію “Боротьба за права”. З власного досвіду знає, як багато перешкод виникає перед тими жінками з інвалідністю, що вирішують присвятити себе громадській діяльності.
«Я бачила, наскільки не вистачає жінок з інвалідністю в державних органах влади, у ВР, в різних установах, де приймаються рішення щодо наших прав», – розповідає Юлія.
Ідею допомогло втілити американське посольство.
цей проект посприяє, щоб в українську політику приходило більше таких жінок
Як сказала “Голосу Америки” координатор ґрантів Кетрін Кунс, «Ми підтримуємо організації, що заохочують громадський активізм. Підтримуємо також жінок з інвалідністю. У цій програмі поєдналося те і друге. Ми сподіваємося, цей проект посприяє, щоб в українську політику приходило більше таких жінок».
На це сподіваються і учасниці школи «Лідерка».
Учасниця школи “Лідерка” з Києва Юлія Миронюк зауважила: «Якщо до «Школи лідерки» було багато сумнівів, багато страхів, то зараз це потрошку долається».
Як додає Вікторія Харченко з Каховки, «Це дуже крута програма, вона дала мені впевненість у собі, нові знайомства. Новий поштовх, віру в себе».
«Я хочу зануритися в правозахист і отримати освіту в цій сфері», – ділиться планами Тетяна Герасимова з Кам’янського.
Всі новини дня
Українським біженцям у ЄС продовжили статус до березня 2025 р.
Європейський Союз продовжив програму допомоги біженцям з України, яка мала закінчитися у березні наступного року, до 4 березня 2025 р.
Російський напад на Україну спричинив найбільшу хвилю біженців на континенті з часів Другої Світової війни.
Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС.Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес
ООН подає, що у різних країнах офіційно зареєстровані 6 203 600 біженців з України, але інші джерела припускають, що загалом може йтися про принаймні 8 мільйонів українських біженців, і ще кілька мільйонів внутрішньо переміщені в Україні.
В двадцяти семи країнах ЄС, а також в Норвегії та Швейцарії у липні 2023 року офіційно в програмі захисту зареєстровані 4 114 30 біженців з України.
Міністр внутрішніх справ Іспанії, країни яка зараз головує в ЄС, сказав 28 вересня, що продовження програми вказує на твердість намірів Європи допомагати українцям.
«ЄС підтримуватиме український народ стільки, скільки буде потрібно. Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС», - сказав міністр Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес.
Тимчасовий захищений статус в ЄС та інших країнах Європи означає, що українські біженці мають автоматичне право жити, працювати і користуватися системами медичного обслуговування, соціального захисту й освіти для дітей.
Опитування проведене в усіх країнах ЄС у серпні 2023 підтвердило, що величезна більшість громадян європейських країн і далі схвалюють надання притулку українським біженцям.
86% громадян Європейського Союзу погодилися, що ЄС має і надалі надавати гуманітарну підтримку людям вражених війною в Україні, і 76% опитаних згодні з необхідністю приймати «людей, які втікають від війни в Україні».
Найбільша кількість українських біженців станом на серпень 2023 р. зареєстрована в Німеччині - 1 175 695, в Польщі - 960 550 осіб.
Ще однією країною з великою кількістю українських біженців є Чехія - 357 540 станом на липень 2023 р.
Програма тимчасового захищеного статусу вперше була застосована в ЄС 2001 року в час воєн на Балканах і зокрема війни в Боснії Герцеговині та в Косово.
Свою окрему програму допомоги українським біженцям має Велика Британія, в якій зареєстровано понад 200 000 осіб.
За даними ООН в Росії зареєстровані 1 275 315 біженців з України, і в Білорусі - 32 435, але заявки на реєстрацію в програмах захисту в Росії та Білорусі подали офіційно лише, відповідно, 65 400 і 2 995 людей.
Росія і Білорусь звинувачені у примусовій депортації людей з окупованих українських територій і зокрема у вивезенні дітей, що називають викраденням.
Міжнародний кримінальний суд розслідує звинувачення про викрадення українських дітей, що підпадає під визначення злочину війни і злочину проти людяності.
У березні 2023 р. Міжнародний Кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна через підозру у його причетності до організованих депортацій.
Чи зависло у повітрі питання 24 мільярди доларів, які Білий Дім запросив у Конгресу для України? Відео
Американський уряд почав повідомляти федеральних працівників, що загроза шатдауну, або часткової зупинки уряду, може бути невідворотною. "Повідомлення визнає зростаючий ризик того, що мільйони співробітників і військовослужбовців у США можуть тимчасово перестати отримувати зарплатню вже через кілька днів" - повідомляє Washington Post. Попри те, що дедлайн на схвалення фінансування бюджету спливає вже цієї суботи, розбіжності між демократами і республіканцями, Сенатом і Палатою Представників, так виглядає, лише поглиблюються.
Підтримка України стала однією із тем на других дебатах республіканців – підсумки заяв. Відео
Підтримка України стала однією із тем запальних дискусій на других дебатах республіканців, які змагаються за номінацію від своєї партії на президентських виборах 2024-ого року. У дебатах у Каліфорнії брали участь сім політиків, але знову без лідера партійних парегонів, колишнього президента США Дональда Трампа.
- Голос Америки
Понад 70 тисяч людей стали біженцями: Агентство США USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Відео
Агентство США з міжнародного розвитку USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Про це заявила керівниця агенства Саманта Пауер. За її словами військова операція у Нагірному Карабасі минулого тижня погіршила і без того складну гуманітарну ситуацію в регіоні. Збройні сили Азербайджану захопили контроль над територією, яка яка десятки років була під управлінням місцевих вірмен. За повідомленнями медіа, президент невизнаної країни Самвел Шахраманян оголосив, що Нагірно-Карабаська Республіка припинила своє існування. Внаслідок цього вже понад 70 тисяч людей стали біженцями. Місцеві вірмени бояться репресій з боку азербайджанців.
- Голос Америки
У Конгресі США зберігається двопартійна підтримка Україні - Блінкен
У Конгресі США зберігається рішуча підтримка України серед більшості законодавців з обох партій. Про це під час дискусії в рамках 15-го фестивалю, організованого виданням The Atlantic, заявив державний секретар Ентоні Блінкен. Він також наголосив на тому, що така підтримка України зберігається і серед американської громадськості.
«Якщо ви подивитеся на опитування - що не є тим, що рухає подіями, а проте - деякі з опитувань, які я нещодавно бачив, свідчать про те, що є сильна і стійка підтримка нашої допомоги Україні. Щодо Конгресу, так, є деякі гучні голоси, які дотримуються іншої тактики, але якщо ви подивитеся на більшість в обох партіях, то підтримка є, і вона зберігається», – сказав Блінкен.
Серед впливових законодавців, які висловлюють свою підтримку України, Блінкен зокрема згадав лідера республіканців в Сенаті Мітча Макконнелла та голову комітету із закордонних справ Палати представників Майка Макколла.
Коментуючи хід контрнаступу української армії, Блінкен визнав, що він відбувається важко, але зазначив, що українці вже досягли реальних успіхів.
«Українці повернули понад 50% територій, які Росія захопила з лютого 2022 року. Зараз вони ведуть контрнаступ на півдні та сході. Він проходить важко, і на це є вагома причина – у росіян було багато місяців, щоб розбудувати оборону, але українці досягають реальних успіхів», – наголосив Блінікен.
Він зауважив, що фундаментальна відмінність між військовими України і Росії полягає у їхніх цілях у війні.
«Українці борються за свою власну землю, свою власну свободу, своє власне майбутнє, а росіяни – ні. І я думаю, що, зрештою, саме це змінить баланс», – сказав Блінкен.
Він додав, що саме українці визначатимуть, як закінчиться війна і ці рішення українці будуть ухвалювати на основі демократичних принципів.
Щодо можливості дипломатичного вирішення війни, Блінкен зауважив, що США керувались і керуватимуться принципом – нічого про Україну без України. Він додав, що всі, і у першу чергу українці, хочуть справедливого та тривалого миру, який має відображати «базові принципи, які лежать в основі статуту ООН»: територіальна цілісність, суверенітет, незалежність України.
«Тривалий мир у тому сенсі, що треба бути впевненими: якщо буде досягнуто миру, то не залишиться умов, які б дозволили цій агресії повторитися через рік, через два роки, через п’ять років», – наголосив Блінкен
Як раніше повідомляв Голос Америки, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН 20 вересня, державний секретар Блінкен заявив, що Сполучені Штати не стоятимуть осторонь, коли Росія або інші країни-агресори порушують основоположні правила організації.
Форум