Учасники так званого «Руху чаювання» збираються в день виплати податків – 15 квітня – масово прибути у Вашингтон, щоб висловити своє незадоволення політикою адміністрації Обами. Цей сучасний рух надихнули минулі протести проти несправедливого оподаткування, передусім – так зване «Бостонське чаювання». 1773 року американські колоністи влаштували протест в Бостонській затоці проти накладених Великобританією податків. Крім протестів, сучасні «чайовники» також розраховують змінити розподіл сил в Конгресі завдяки виборам в листопаді.
Не рідко вони розлючені, майже завжди галасливі і вкрай незадоволені президентом Обамою.
Один з активістів «руху чаювання» Расті Ґрін виразив свій спротив кількома словами, якими охарактеризував своє тлумачення політики нинішньої адміністрації: «Соціалізм і тиранія, деспотизм, комунізм, приховане мусульманство!»
Також Расті вірить у мінімальне втручання уряду в життя громадян.
«Я вірю в максимум свободи, мінімум уряду. Уряд повинен контролюватись народом, а не народ контролюватись урядом. Думаю, саме це платформа Руху чаювання».
Інші активісти вірять, що це народний рух – звичайні люди висловлюють свою думку, яку іншим шляхом не хочуть чути.
Агент продажу нерухомості Сюзен Дуґан донедавна взагалі не бачила в собі політичного активіста:
«Думаю, це сталось в лютому минулого року із схваленням закону про стимулювання економіки. Я усвідомила, що цей величезний законопроект взагалі ніхто не читав. Він означав нові податки, глибші борги, але це не викликало заперечень Конгресу». Мене це вкрай розхвилювало.
І вона почала організовувати зібрання однодумців. Її група влилась у Рух чаювання. Сюзен каже, що організаційні моменти досить складні.
«Ми не маємо бюджету і не маємо грошей. Тому часто – як і цього разу – гроші на організацію зібрань надходять з мого банківського рахунку».
«Чаювальникам» не подобаються надмірні податки, урядові витрати і реформа системи охорони здоров’я, проведена демократами.
Консервативні політики розраховують на учасників руху, сподіваючись спрямувати їх енергію у власні передвиборчі кампанії.
Хоч переважна більшість прихильників руху – члени Республіканської партії, дехто навіть прогнозує йому перетворення на окрему політичну партію. Втім, експерти сумніваються.
Як вважає політолог Університету штату Невада Дейвид Деймор, учасники Руху розуміють, що перетворенням в партію вони нічого не виграють. Тому між різними групами утворилась своєрідна угода спробувати реформувати Республіканську партію, починаючи знизу, - каже він. І якщо «чаювальники» вирішили б виставити власних кандидатів на виборах в листопаді, вони б відтягнули голоси від республіканців, допомагаючи цим демократам.
Самі «чаювальники» також не дуже прагнуть до самостійності:
Як каже активіст руху Френк Барнгам, «ми не є третьою партією і ми не хочемо бути третьою партією».
Саме тому на зібраннях цього руху не бракує кандидатів від республіканців, яке вже готуються до виборів у листопаді.
