Актуально
Наскільки спеціальними є спецслужби України у час війни із Росією?
(Рубрика «Точка зору»)
Останнім часом терор російських спецслужб усередині України помітно посилився, змушуючи оглядачів замислитися над тим, чому українські органи безпеки програють у цій таємній війні, що, власне, з боку Москви ніколи не припинялася – і немає жодних підстав вважати, що припиниться колись у майбутньому. Особливо цинічним і нахабним було вбивство майже в центрі Києва полковника ГУР (Головного управління розвідки) Міністерства оборони України полковника Шаповала, вбивство в зоні АТО полковника СБУ Возного, не менш викличними були замахи на життя бійців добровольчого чеченського батальна імені генерала Дудаєва Адама Осмаєва і Руслана Махаурі у Києві. І це лише деякі найбільш резонансні злочини, сліди яких ведуть на територію Росії. Теракти в Києві призвели до того, що керівництво футбольного клубу «Маріуполь» (у базовому місті якого відмовився грати ФК «Динамо-Київ») зажадало від керівництва київського «Динамо» гарантій безпеки маріупольських футболістів під час їхньої гри в столиці. Київ стає небезпечнішим від Маріуполя? Чи то смішно, чи то сумно…
Усі ці акції, здається, покликані продемонструвати українському суспільству всесилля і невразливість російських спецслужб, що діють на теренах України як у себе вдома, вільно і безперешкодно. Мовляв, жоден українець в будь-якому регіоні своєї країни, навіть у глибокому тилу, не може бути спокійним і впевненим у своїй безпеці. Справді, українські спецслужби наразі в цій таємній війні не перемагають. Чому?
Тут доведеться перейти до загальних і майже філософських питань. Насамперед, до ідеології і практики формування спецслужб в незалежній українській державі. Адже кожна держава має такі спецслужби і таке військо, які хоче мати влада, керівний клас цієї держави. На жаль, після 1991 року рішучих кроків зі створення саме українські відповідних структур оборони і безпеки не сталося. Бо влада Кравчука, Кучми, Ющенка (незважаючи на патріотичну риторику) і Януковича виходила з не завжди артикульованого, але практично втіленого гасла: «Ми будемо Україною, але трохи й Росією». У війську залишилися майже радянські однострої солдатів і офіцерів, радянські прапори військових частин, їхні радянські назви, культ сталінських маршалів і російських імперських генералів тощо. Дещо в останні роки під тиском «знизу» було змінено, але далеко не все. І сьогодні в Києві на Печерську на вході до військового ліцею імені Івана Богуна вас зустрічає не пам’ятник славетному українському полковнику, а російському генералісимусу Александру Суворову, герою багатьох агресивних війн Російської імперії…
Зі спецслужбами після 1991 року теж було не краще…
Стратегічна помилка?
Після краху СРСР були два можливі шляхи щодо створення національних спецслужб. Першим скористалися країни Балтії – Литва, Латвія, Естонія. Вони розігнали місцеві філії КГБ СРСР і на порожньому місці, з нуля створили свої національні спецслужби з нових людей без чекістського минулого і без радянських сентиментів. Звісно, їм дорікали браком досвіду і професіоналізму нових кадрів. Але напевно керівники Балтійських країн орієнтувалися на заклик першого посткомуністичного президента Чехії Вацлава Гавела: «Краще п’ять років помилок, ніж п’ятдесят років саботажу». Та й як свідчить історія багатьох спецслужб світу, досвід і професіоналізм набуваються у практичній роботі. Чимало засновників найпотужніших спецслужб якогось попереднього професійного досвіду не мали. Не було такого досвіду в Фелікса Дзержинського (хіба що конспіративно-підпільний), який заснував величезного монстра ЧК-ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ-ФСБ, не мали попереднього досвіду шеф СС нацистської Німеччини Генріх Гіммлер і шеф СД Рейнгард Гейдріх, не мав його Аллен Даллес, спершу керівник нью-йоркського бюро щойно створеного Управління стратегічних служб, а потім один із засновників ЦРУ США, не мав його Іссер Харель, творець легендарної спецслужби Ізраїлю «Моссад». Не могли похвалитися попередньою службою в якихось безпекових структурах і творці СБ ОУН Микола Лебідь і Микола Арсенич, але Служба безпеки ОУН багато років успішно протистояла НКВД–МГБ-КГБ та Гестапо з СД, спецслужбам Польщі, Угорщини, Румунії. Без СБ ОУН визвольна боротьба українського народу на західних землях не була б такою активною і тривалою. Україна після 1991 року обрала другий шлях – перетворення республіканського уламку КГБ СРСР на українську національну спецслужбу.
Дехто сьогодні каже, що, мовляв, у КГБ УРСР були якісь національні сентименти і тому цю структуру нібито можна було докорінно змінити. Але, як казав шеф КГБ УРСР генерал-полковник Федорчук (на період керівництва котрого припав апогей переслідувань української інтелігенції): «Ми працюємо на Союз, ніякої України в нашій роботі немає». Тому викликає подив вираз відомого громадського діяча і колишнього політв’язня Семена Глузмана – «український КГБ». У чому полягала його «українськість»? В прив’язці до певної території? То за такою логікою Аушвіц-Біркенау (Освенцим) – «польський табір смерті»…
До речі, багатий досвід і професіоналізм співробітників СБУ в Криму і на Донбасі не завадив більшості з них перейти на бік агресора і брати активну участь в переслідуванні українських патріотів. Як сказав один із лідерів кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз: «Нині в Криму ті, хто зрадив Україну, судять тих, хто її не зрадив».
Як зарадити справі?
На жаль, СБУ понад 20 років значною мірою використовувалася для «феодальних війн» із політичними опонентами влади (не України!) і бізнес- конкурентами, для «кришування» підприємницької діяльності та захисту сумнівних оборудок. Журналістський центр розслідувань дав цікавий сюжет на деяких телеканалах про те, що деякі офіцери СБУ їздять на елітних автах, абсолютно несумісних за вартістю з їхньою офіційною зарплатою. Чи не обтяжена ця спецслужба так званою непрофільною діяльністю? А варто було б зосередитися виключно на контррозвідці, антитерористичній роботі, захисті державного ладу, боротьбі проти п’ятої колони, проти сепаратизму і підривних проявів тощо.
Спецслужби України потребують докорінних реформ, а, можливо, навіть створення справді української національної структури безпеки без чекістського минулого. Самі по собі спецслужби України навряд чи зможуть виграти двобій з російським монстром без масової підтримки українського народу, бо народ – це мільйони очей і мільйони вух. Ця боротьба, як і на фронті, має стати всенародною і тоді вона буде переможною. Однак для цього народ має довіряти спецслужбам України, а такого довір’я, як і до всієї чинної влади, поки що не спостерігається. На жаль, діяльність влади і контрольованих нею спецслужб підстав для довір’я не дає.
Що вже казати, українська Служба зовнішньої розвідки три роки не мала очільника, бо Верховний головнокомандувач весь час (воєнний час!) шукав, як завжди, особисто віддану людину на цю посаду… Однак усі ці проблеми не є принципово нездоланними, аби була політична воля. А з нею влада постійно має проблеми. Не розуміючи, що без рішучого оновлення спецслужб матиме цих проблем значно більше.
P.S.: Стаття вже була написана, коли стався інцидент на артилерійських складах на Вінничині, однією з версій якого є теракт.
Ігор Лосєв – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода, або Голосу Америки
Дивіться також: Що означає рівень підтримки виборців? – пояснює глава інституту дослідження громадської думки Ґеллапа
Всі новини дня
Відвертання уваги Заходу від України. Експерти про ймовірну участь Росії в новому сербо-косівському конфлікті
Росія зацікавлена у новому конфлікті, який спалахнув між Сербією і Косово. Кремль хоче відвернути увагу Заходу від війни в Україні та підірвати довіру до НАТО і США. Так вважають експерти, опитані албанською та сербською службами Голосу Америки.
Нове напруження між сербами і косоварами почалось минулого тижня. На півночі Косова, у селищі Баньска, 24 вересня, 30 чоловіків напали на поліціянтів. Під час сутички загинули один правоохоронець та троє нападників.
Створення нових критичних точок відвертає увагу Заходу від УкраїниБісерко
Міністр внутрішніх справ Косова Целал Свечла звинуватив в організації та озброєнні людей сербську владу. А також додав, що правоохоронці з'ясовують можливу причетність Росії до інциденту. На місці злочину знайшли російську зброю та обладнання, а також документи, які вказують на зв'язок з Москвою, пояснив міністр.
"Росія серйозно підтримує Сербію у всіх її маніпуляціях. Вона зацікавлена в підвищенні напруги регіоні. Створення нових критичних точок відвертає увагу Заходу від України. Це новий фронт. А Балкани дуже важливі для Заходу, особливо для ЄС" - заявила в інтерв'ю Голосу Америки Соня Бісерко, керівниця Гельсінського комітету щодо прав людини у Белграді.
За словами сербської правозахисниці, Росія навряд використає у регіоні свої війська, але у неї є чимало "своїх проксі (довірених людей - ред.), які зроблять брудну справу за них".
"Розпалювання проблем за допомогою Сербії, як свого агента є елементом гібридної війни. Вони хочуть бачити більше нестабільності в регіоні", - вважає генерал у відставці Веслі Кларк, який командував об'єднаними силами НАТО в Європі під час війни у Косово.
Косово - це інструмент у боротьбі із НАТОЯніч
Саме після втручання сил НАТО у 1999 році був завершений конфлікт між косоварами (албанцями) і сербами. Косово через 9 років офіційно проголосило незалежність від Сербії. Незалежність країни визнали 119 держав, в тому числі США та більшість країн ЄС. Україна не визнає суверенітету Косова.
Косово здебільшого населяють етнічні албанці, але на півночі більша частина населення - серби, які нерідко протестують проти присутності там поліції Косова. Миротворчі сили НАТО KFOR досі є гарантами безпеки в регіоні.
"Косово не є головною мішенню російських інтересів у регіоні. Це лише інструмент для боротьби із НАТО, який поширюється по всій Європі" - заявив в інтерв'ю Голосу Америки Душан Яніч, керівник Форуму етнічних відносин у Белграді.
Підбурюючи новий конфлікт, Росія намагається показати, що Америка "не є надійним гарантом стабільного миру", пояснює правозахисник.
Влада Косова вважає, що Сербія переймає російський досвід війни проти України. Зокрема міністерка закордонних справ Косова Доніка Гервалла-Шварц заявила, що поведінка Сербії нагадує дії Росії перед нападом на Україну у 2022 році: "Мало того, що війська стягуються до кордону, так ще й всі схеми однакові. Мова, вибір слів, методи - все схоже на те, як Путін поводиться в Україні".
Військове керівництво Сербії запевняє, що не має ніякого відношення до інциденту на півночі Косово, а кількість військ на кордоні зменшило вдвічі, до "звичайних" розмірів - 4500 осіб, уточнив начальник генштабу армії Сербії генерал Мілан Мойсіловіч.
Схоже на те, як Путін поводиться в УкраїніГервалла-Шварц
Чи так це насправді - ще треба перевірити, кажуть у Держдепі США.
Тим часом американський генерал у відставці Веслі Кларк вказує на ще одну спільність у методах роботи сербів та росіян. Під час інциденту у Косово минулого тижня нападники сховались у православному храмі. Те, що вони отримали там прихисток, - не простий збіг обставин, вважає Кларк.
"Так сталось, що по всій Східній Європі православні церкви стали осередками націоналізму. Не випадково, до речі, що у випадку з Україною необхідно було вжити заходів проти російських православних церков, тому що вони були лояльними та підтримували Москву" - пояснює генерал у відставці.
На думку Кларка, із православним сербськими храмами Косово потрібно діяти жорстко. Миротворці НАТО повинні взяти ці церкви під контроль, не виключаючи, що там можуть зберігатись склади зброї.
Існує ще одна проблема: серби Косово та у самій Сербії перебувають під сильним впливом російської пропаганди, вказує Бісерко: Серед громадської думки превалює переконання в тому, що ЄС та США переживають економічну кризу. Це повторює сам президент Сербії Вучич, а також російські медіа, такі як Sputnik".
Підрив довіри до ЄС - основна мета пропаганди, каже правозахисниця. Адже примирення із Косово - це одна з основних вимог до Сербії на її шляху до членства в Євросоюзі.
Європа і США кажуть, що Путін «не дочекається» припинення допомоги Україні
Представники Європейського Союзу і Сполучених Штатів виступили із запевненнями, що будуть і надалі допомагати Україні протистояти російській агресії на тлі ознак ймовірної затяжної війни і політичних суперечок в деяких країнах.
Якщо Путін вважає, що він може нас пережити, то він помиляється.Карін Жан-Пєр
Міністри закордонних справ ЄС, щоб засвідчити свою непохитність, вдалися до незвичайної поїздки на нараду 2 жовтня у Києві, з яким досі нема авіасполучення, і де нерідко лунають сирени повітряної тривоги.
Катрін Колонна, очільниця міністерства закордонних справ Франції, окремо наголосила, що це один з сигналів «для Росії, щоб вони не розраховували на нашу втому».
«Наша рішучість у підтримці боротьби за свободу і незалежність України тверда і триватиме далі», - заявив верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Борель.
Борель також скористався нагодою, щоб оголосити новий план допомоги Україні на наступний рік на суму до 5 мільярдів євро ($5,26 млрд.) з Європейської мирного фонду.
Окрім програм ЄС Україна також отримує пряму допомогу від європейських держав на двосторонньому рівні, і за підрахунками Кільського інституту світової економіки загалом Європа тепер випередила США за обсягами заявленої допомоги Україні.
Серед найбільших пакетів двосторонньої допомоги Україні стала чотирирічна програма Німеччини на суму €10,5 мільярда, а також п’ятирічна програма Норвегії (яка не член ЄС) на €6,6 мільярда.
Але Сполучені Штати залишаються найбільшим і найважливішим донором військової допомоги Україні.
У Вашингтоні заявляють про збереження підтримки України попри побоювання про подальшу долю американської допомоги Україні на тлі міжпартійних суперечок у Конгресі США.
«За Україною стоїть потужна міжнародна коаліція. І якщо Путін вважає, що він може нас пережити, то він помиляється. Він помиляється. І у нас незабаром буде новий пакет допомоги Україні, що покаже нашу подальшу підтримку відважного народу України. І це наш сигнал. Якщо він, тобто пан Путін, вважає, що переживе нас, то ми вважаємо, що він неправий», - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
Його родину розстріляли росіяни при спробі евакуації. В машині були маленькі діти. Відео
«Я не міг повірити, що можна добити півторамісячну дитину...» 24 лютого родина Дениса Федька намагалась евакуюватись з Херсонщини через наступ російської армії. Але росіяни розстріляли машину, в якій в тому числі було двоє маленьких племінників Дениса.
- Голос Америки
Білий дім анонсував новий пакет допомоги для України вже незабаром
Сполучені Штати незабаром оголосять новий пакет допомоги для України, щоб засвідчити свою підтримку. Про це заявила у вівторок, 26 вересня, речниця Білого дому Карін Жан-П’єр. Так вона прокоментувала заяву Кремля про те, що “втома” Заходу від України зростатиме у США та інших країнах.
Відповідаючи на запитання про те, чи виключення фінансування України із тимчасової бюджетної резолюції Конгресу для уникнення шатдауну є показником втоми від війни, Жан-П’єр заявила, що за Україною стоїть дуже сильна міжнародна коаліція.
Якщо Путін думає, що зможе протриматись довше, ніж ми, то він помиляється.
“Ось наше послання Путіну. Президент створив коаліцію із понад 50 країн, які надають Україні допомогу. І ми зібрали понад 140 країн, щоб засудити вторгнення Росії в Україну. За Україною стоїть дуже сильна міжнародна коаліція. І якщо Путін думає, що зможе протриматись довше, ніж ми, то він помиляється,” — сказала речниця Білого дому.
Вона зауважила, що Сполучені Штати продовжуватимуть допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно.
“Ми продовжуватимемо просувати пріоритети нашої національної безпеки, тому що, допомагаючи Україні, ми також захищаємо та забезпечуємо національну безпеку американського народу,” — додала Жан-П’єр.
Білий дім сподівається, що кошти для України таки виділять
За словами речниці, грошей на підтримку України наразі достатньо, щоб задовольнити нагальні потреби на полі бою, однак це не довгострокове рішення.
Посадовиця заявила, що Білий дім очікує, що Конгрес все ж виділить кошти на підтримку України. Вона наголосила, що спікер Палати представників Кевін Маккарті сам неодноразово казав про необхідність робити все можливе, аби переконатися, що Україна має необхідну зброю, а в Конгресі є двопартійна підтримка щодо продовження фінансування України.
“Не забуваймо, що наша мета — переконатися, що хоробрі люди України можуть боротися за свою свободу та демократію. І це те, що президент хоче бачити й надалі. І не лише ми, а й республіканці та демократи в Конгресі, також хочуть, щоб фінансування України продовжувалось,” — сказала Карін Жан-П'єр.
Раніше Голос Америки повідомляв, що на тлі ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду, який не містить нової допомоги Україні, законодавці від обох партій закликали колег продовжити фінансову підтримку України. А лідери республіканців та демократів в Сенаті виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Хаос серед республіканців у Палаті представників
Тимчасова бюджетна резолюція, яку ухвалив Конгрес забезпечила безперебійну роботу уряду на 45 днів, тобто до 17 листопада. Однак Карін Жан-Пʼєр наголошує: Конгрес не має чекати з ухваленням бюджету до листопада, бо чергова криза “не має виправдання”, а ухвалення бюджету для забезпечення роботи уряду — базове завдання законодавців.
“Американський народ ситий по горло. Їм набридли політичні ігри. Їм потрібен уряд, який працює”, — заявила вона.
Посадовиця зауважила на "хаос" у крилі республіканців у Палаті представників. За її словами, політичні гравці із крайньо правих республіканців у палаті представників, які блокували ухвалення бюджету із коштами для України, ледь не привели країну до кризи. Окрім грошей для України, вони також закликали скоротити фінансування програм, які є критично важливими для американців по всій країні, сказала речниця Білого дому. Зокрема, йдеться про програму Meals on Wheels, яка запроваджена, щоб подолати голод та ізоляцію людей похилого віку та ініціативи у сфері освіти.
“У республіканському крилі є екстремальна група людей, яка висуває ці крайні законодавчі акти, що завдають шкоди американським сім’ям. Вони намагаються вразити нас, і вони ледь не закрили уряд”, — зазначила посадовиця.
Жан-Пʼєр закликала лідерів партії “розібратися із цим питанням”.
“Те, що ми бачили на вихідних взагалі не повинно було статися. Вони не мали довести нас до краю, як вони це зробили”, — сказала вона.
Серед республіканців у Палаті представників є група законодавців, які виступають проти допомоги Україні. Конгресмен-республіканець від Флориди Метт Ґетц напередодні заявив, що цього тижня він з однопартійцями спробують усунути спікера Палати представників республіканця Кевіна Маккарті після того, як той привітав майже одностайне голосування за законопроєкт про тимчасове фінансування уряду.
Вибори в Польщі: якими є настрої виборців. Відео
В неділю в польській столиці відбувся опозиційний «Марш мільйонів сердець», покликаний мобілізувати тих виборців, які ще не визначились з кандидатом на майбутніх парламентських виборах, що відбудуться за два тижні. На марші була наша колега Мирослава Гонгадзе.
Форум