Актуально
Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України: коли і як він буде створений - експерти

Наприкінці року українська влада активувала свої зусилля зі створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії. Делегації українських високопосадовців активно працюють як в європейських столицях, так і у Сполучених Штатах. Не менш важливим майданчиком є і Генеральна Асамблея ООН, яка своєю резолюцією повинна дати початок для цього процесу.
Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський підписав указ про робочу групу з опрацювання питання створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України. Кілька днів потому в Офісі президента проект трибуналу був представлений послам 30 країн. Проте провідні країни спочатку ЄС тему спецтрибуналу коментували не надто активно.
Ситуація змінилася у кінці листопада, коли про створення спеціального міжнародного суду заговорила Європейська комісія, а потім і МЗС Франції. Проте президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що спецсуд повинен мати підтримку ООН.
Івана Хрдлічкова, чеська суддя, а також суддя Спеціального трибуналу по Лівану каже: не зважаючи на те, що міжнародне кримінальне правосуддя та право – відносно молода галузь, світ має значний досвід у створенні трибуналів.
Зараз важливо дивитися на різні моделі та бачити, що працює, а що, можливо, не працює, а також враховувати конкретну ситуацію, а потім вибрати відповідну модельІвана Хрдлічкова, суддя Спеціального трибуналу по Лівану
Так, за її словами, Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії, наприклад, був заснований резолюцією Ради Безпеки. Таким самим шляхом створили і трибунал по Руанді, а також Лівану. «Водночас, спеціальний суд для Сьєрра-Леоне був створений за допомогою угоди між Сьєрра-Леоне та ООН. Тому я вважаю, що зараз важливо дивитися на різні моделі та бачити, що працює, а що, можливо, не працює, а також враховувати конкретну ситуацію, а потім вибрати відповідну модель», - переконана суддя.
При цьому Девід Крейн, американський правник та головний прокурор Спеціального суду по Сьєрра-Леоне – один з співавторів резолюції зі створення спецтрибуналу щодо злочину агресії. Він каже: в основу обох документів покладений досвід роботи спецсуду по Сьєрра-Леоне, адже в межах роботи цієї інституції за воєнні злочини та злочини проти людяності був засуджений колишній президент та диктатор Ліберії Чарльз Тейлор.
Крейн переконаний, що світ має боротися з агресією Росії, адже саме вона спричинила всі інші жахливі речі, які сталися з Україною - воєнні злочини, злочини проти людяності та навіть «можливий геноцид». «Отже, я думаю, що всі погоджуються, що спеціальний трибунал має відбутися зараз. Ми вже робили це раніше, і ми вже створювали спеціальний суд, який у той час називався судом для Сьєрра-Леоне, що мав повноваження переслідувати главу держави», - пояснює він.
Саме Крейн зібрав і висунув звинувачення Чарльзу Тейлору. За його словами, це був прецедент, який дозволяє створити новий спеціальний трибунал, який тепер мав би «розібратися з Володимиром Путіним та його поплічниками».
За позицією Крейна, за створення трибуналу має проголосувати Генасамблея, яка відповідною резолюцією має рекомендувати генсекретарю підписати з Україною двосторонню угоду про створення нової інституції.
Над текстом проекту резолюції та статуту майбутнього трибуналу Крейн працював разом з Ірвіном Котлером, колишнім міністром юстиції та генпрокурором Канади, а також колишнім заступником генсекретаря з правових питань Гансом Корелем. Вони підготували цей пакет документів та передали його ООН, ЄС та Україні.
Крейн переконаний, що з погляду судової практики та досвіду, в експертів немає сумнівів, що майбутня інституція впорається із завданням. Зараз ключові виклики полягають лише в політичній площині процесу. «Щоб світ повністю підтримав такий трибунал. Це треба робити. Якщо ми цього не зробимо, почнуть виникати запитання: навіщо нам ООН? Саме тому Генеральна Асамблея ООН, оскільки ми не можемо використовувати Раду Безпеки, має зробити цей крок та прийняти резолюцію. Насправді нам потрібно зробити це швидко. Бо час іде, світ відволікається і переходить до інших речей. Це ми бачили і в Сирії», - додає він.
Антон Кореневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України та один з членів робочої групи, у Нью-Йорку працював з постійними представництвами при ООН низки країн, переконуючи їх підтримати резолюцію та створення трибуналу. За його словами, Україні потрібна резолюція Генеральної асамблеї, яка буде фіксувати необхідність притягнення до відповідальності осіб, які вчинили злочин агресії проти України. «А також буде містити положення, що для того, щоб забезпечити відповідальність за злочини агресії, нам потрібен певний новий механізм, якого наразі не існує. Тобто що відповідальність за злочин агресії проти України обов'язково повинна настати, і закликати держави члени відповідно напрацювати відповіді механізми. Для багатьох міжнародних партнерів важливо бачити залученість ООН», - пояснює він.
Кореневич додає: поки для низки країн питання щодо того, якою саме має бути модель створення трибуналу – складне. Тому допоки йдеться про прийняття першої резолюції, яка би задекларувала політичну підтримку процесу, а вже потім можна йти кількома шляхами.
Україна та партнери не можуть використовувати найбільш легітимний шлях – резолюція Ради Безпеки ООН, оскільки Росія, як постійний член, таку резолюцію заветує. Тому серед варіантів - відповідна резолюція Генеральної асамблеї, яка би рекомендувала генеральному секретарю підписати з Україною спеціальну угоду щодо створення цього трибуналу. Тоді для нього потрібне прийняття другої резолюції, яка матиме конкретні положення щодо процедури.
Інший шлях – це так звана Нюрнберзька модель, коли підписується багатосторонній міжнародний договір між Україною та низкою інших держав щодо створення трибуналу. Ще один механізм та створення трибуналу на основі угоди між Україною та європейською організацією – Європейський Союз або Рада Європи. «Але незалежно від того, яка модель буде обрана, нам потрібна підтримка цього трибуналу з боку ООН та Генеральної асамблеї, і про це говорила і президентка Єврокомісії», - додає Короневич.
Досі чіткої позиції щодо підтримки створення трибуналу, наприклад, не пролунало від уряду Сполучених Штатів. Проте, Крейн переконаний, що вона буде. Адже США допомогли створити практично усі трибунали, починаючи від Нюрнберга у 1945-му. «І як тільки світ об’єднається навколо створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії, США це підтримають», - каже він.
Окрім запитань щодо безпосередньо моделі створення, низка українських правозахисників мають застереження і щодо злочинів, які буде розглядати трибунал. Як пояснює Арьє Мора, експерт Української правової консультативної групи, трибунал по Україні може бути створений лише один. І витрачати цей інструмент лише на один вид злочину – агресію – недоцільно.
За його словами, зараз фіксуються численні факти воєнних злочинів та потенційних імовірних злочинів проти людяності, які з великої вірогідністю не будуть ефективно переслідувані та розглянуті у судах. «Чому? Тому що більшість з них, якщо ми не створюємо додаткових структур, будуть розглядатися у національній системі: тобто українські суди, правоохоронні органи та прокуратура. Невеличка частина – Міжнародним кримінальним судом, ще якась частинка в рамках універсальної юрисдикції в різних країнах, в залежності від особливостей їхнього законодавства. Тому ми бачимо великий ризик, що національна система сама не впорається», - пояснює він.
Закрити цю прогалину у правосудді, за пропозицією Української правової консультативної групи, мала би модель так званого гібридного спеціального суду, який би мав право розглядати всі ці найтяжчі міжнародні злочини, поєднував у собі національні та міжнародні елементи. Це, за оцінкою Мори, посилило би й спроможність національної системи. Адже у гібридному варіанті іноземні й національні спеціалісти працювали б разом. «Таким чином суттєво більше буде потім суддів, прокурорів і представників слідства, які вже набагато краще розумітимуться на тому, як працювати зі злочинами, пов'язаними з конфліктом. І зможуть далі цей досвід передавати», - додає він.
Створення нової структури обійдеться в 25 млн доларів. Це буде гідридна модель, в якій будуть працювати як українські, так і міжнародні суддіДевід Крейн, головний прокурор Спеціального суду по Сьєрра-Леоне
Проте Кореневич із такою позицію не погоджується. За його словами, уже існує достатньо структур, які займаються воєнними злочинами. Проте немає інституції, яка б розглядала злочин агресії, тому вона і має бути створена. Цю позицію підтримує і Крейн.
Згідно із запропонованим ним та іншими експертами статутом, створення нової структури коштуватиме 25 мільйонів доларів. Це буде гібридна модель, в якій будуть працювати як українські, так і міжнародні судді. Окрім офісу прокурора та канцелярії, трибунал матиме дві палати: одну - основну (у складі три судді: два - міжнародних, один - український), другу - апеляційну (у складі п'ять суддів: три - міжнародних, два - українських).
Крейн переконаний: голосування за відповідну резолюцію Генасамблеї має відбутися у січні-лютому. Тоді створення трибуналу має закінчитися в середині літа.
Всі новини дня
Тези московської пропаганди на службі критиків американської допомоги Україні – експерт

Як критики американської допомоги Україні допомагають Кремлю досягти його цілей в інформаційному полі, а також наскільки російська пропаганда проникла у контент від подкастерів у США?
Про це в інтерв'ю Російській службі Голосу Америки розповів Брет Шефер, аналітик “Альянсу за закріплення демократії” (Alliance for Securing Democracy) - проєкту “Німецького фонду Маршалла”.
Російські наративи в американському медіапросторі
За словами Шефера, американські подкастери використовували певні фрагменти російської пропаганди, поширюючи їх у медіасередовищі США. Але у ході аналізу подкастів не було помічено випадків, щоб автори підхоплювали повний об’єм російської пропаганди великими “шматками”.
“У Сполучених Штатах все ще можна побачити елементи російської пропаганди, що проникають в американський дискурс, але ми не знайшли багато прикладів (і навіть дещо здивовані цьому) точного віддзеркалення пропаганди, що виходить із Кремля, – каже Шефер на підставі здійсненого аналізу. – Також ми не бачимо прикладів, щоб люди повністю сприймали це [пропаганду, - ред.]”.
Водночас Шефер навів приклади, коли прихильники крайнього правого політичного спектра використовували фрагменти російської пропаганди, які “вписувалися” у вже звичні для них наративи, наприклад, про адміністрацію президента Джо Байдена або “надто дорогу” підтримку України, обмеження уваги південному кордону тощо.
Багато із подкасткерів критикують “за замовчуванням” просто будь-що з дій США чи Заходу загалом, каже експерт. З початком війни Росії проти України багато з них посилили свою позицію щодо Росії, але все ж “завжди повертаються до тези, що США все роблять не так”.
Російська пропаганда – не тільки підтримка Кремля, а і “очорнення” Заходу
За словами Шефера, через війну Росія втратила деяких своїх ключових мовців, з російськими ЗМІ припинили співпрацю частина людей, які виступали там коментаторами або гостями раніше. Але все ще є люди, які залишаються у прокремлівській орбіті.
“Хоча “прокремлівські”, мабуть, хибне слово для них. Я б сказав, що є певна частина “антизахідної орбіти”, яка, втім чітко розірвала зв’язки з Кремлем, оскільки захищати його дії на якомусь із рівнів – це немислимо зараз”, – каже аналітик.
При цьому вони все ще можуть бути корисними Москві та її пропагандистської війни, оскільки значна частина російської пропаганди, наголошує Шефер, спрямована не на підтримку Росії самої по собі, а на “очорнення” Заходу.
“Вони не шукають значного відсотка американців, готових сказати “ми повинні воювати на боці Росії”. Вони просто намагаються придушити підтримку України та Заходу, це наче довга гра у спроби просто зірвати підтримку”, – каже Шефер.
Вони не шукають значного відсотка американців, готових сказати “ми повинні воювати на боці Росії”. Вони просто намагаються придушити підтримку України та Заходу.Брет Шефер
Так на користь Росії з'являються тези “це просто занадто дорого”, “це не наша боротьба”, “можливо, ми затягуємо цю війну”, “я не впевнений, ви знаєте, тут справді є якась інша сторона”, “у нас є інші пріоритети, на які ми повинні звернути увагу”, “як ми витрачаємо кошти на війну?”, “подивіться на безпритульність у США”.
Такі повідомлення все ще дуже вигідні Росії та її мові пропаганди, наголошує експерт, навіть коли їх озвучують ті, хто кажуть, що вони проти російської війни.
У середовищі подкастів та інших виступів у соціальних медіа практично відсутня модерація чи регуляція їх вмісту, каже Шефер, тому й виникла ідея їхнього моніторингу.
Втім аналітики очікували навіть більшої радикальності, аніж було виявлено у результаті.
Сподівання Путіна – втома та втрата інтересу аудиторії
Щодо інтересу до української тематики, за спостереженням аналітика, відповідно до звичних тенденцій у ЗМІ, інтерес до кожної теми спадає з часом й інколи повертається за умови гучних подій.
“Є моменти, коли ти бачиш справжнє фокусування на Україні, а потім це знову відходить на другий план, – каже Шефер. – І я, відверто кажучи, вважаю, що це саме те, на що Путін робить ставку – що на Заході просто втратять інтерес до цієї війни та більше не хотітимуть витрачати на це свої гроші, навіть якщо повторюватимуть, що так, Росія не права”.
Україна проти Росії — справа про геноцид у Міжнародному суді ООН в Гаазі

У середу в Міжнародному суді в ООН у Гаазі завершився попередній розгляд справи України проти Росії за конвенцією про геноцид. Це лише одна із низки справ, повʼязаних із війною в Україні у міжнародних судах. Україна звинувачує Росію у тому, що та систематично викривляє поняття “геноцид” та маніпулює Конвенцією про запобігання й покарання злочину геноциду.
Зокрема, йдеться про виправдання російської військової агресії в Україні для нібито захисту від “геноциду” російськомовних людей на Донбасі.
Тепер суд повинен вирішити, чи має він юрисдикцію розглядати цей спір по суті. Про що ця справа розповідають Марія Ульяновська та із місця подій журналістка українського видання “Бабель” Оксана Коваленко.
Україна звернулася до Міжнародного суду ООН 26 лютого 2022 року — через два дні після початку повномасштабного вторгнення. У цій справі вона просить суд спростувати звинувачення Росії у геноциді російськомовного населення і визнати, що Росія викривляє поняття “геноцид”, виправдовуючи ним повномасштабне вторгнення.
“Росія систематично зловживала Конвенцією, роблячи численні односторонні дії: визнаючи фіктивні республіки в Донецьку та Луганську, вторгаючись на територію України, знущаючись з її громадян та спустошуючи їхню батьківщину, і все це з метою запобігання та покарання за вигаданий геноцид”, – йдеться в аргументації української сторони.
Однак визнати, що Росія сама чинить геноцид, Україна не просить. Для засудження злочину агресії країна наполягає на створенні спеціального міжнародного трибуналу. А воєнні злочини російських військових вже розслідують прокурори Міжнародного кримінального суду.
У березні 2022 року Міжнародний суд ООН прийняв позов і виніс попереднє рішення, задовольнивши прохання України про тимчасові заходи, і зобовʼязав Росію припинити будь-які воєнні дії на території України на час розгляду справи. Росія цю вимогу проігнорувала.
Згодом до позову України приєдналися ще 32 країни-підписантки Конвенції про запобігання геноциду.
Останні два тижні сторони представляли свої аргументи перед суддями. Журналістка видання “Бабель” Оксана Коваленко два тижні слухала заяви сторін у суді в Гаазі. За її словами, виступ росіян був більше політичним, аніж юридично аргументованим.
“Вони повторювали пропаганду, до якої ми звикли — говорили і про нацистів, і про “державний переворот” у 2014-му році, показували фотографії пам'ятників Степану Бандері та Роману Шухевичу”, — згадує вона.
Коваленко розповідає, що Росія звинувачує Україну в тому, що та не попередила, що збирається звертатися до суду, а відтак Росія нібито не знала, що Україна вбачає порушення в діях Москви. Однак, звинувачення у геноциді росіяни почали закидати ще у 2014 році, а українці їх постійно спростовували, нагадує журналістка.
Інший аргумент, який наводить Росія — нібито здійснивши повномасштабне вторгнення, вони посилалися не на конвенцію про геноцид, а на своє право на самооборону.
Однак, оголошуючи про початок вторгнення 25 лютого 2022 року, президент Росії Володимир Путін сказав: “Мета спецоперації — захист людей, які протягом восьми років зазнають знущань, геноциду з боку київського режиму".
Про геноцид також неодноразово говорили і писали інші російські посадовці. Зокрема нещодавно Дмитро Медвєдєв заявив, що СВО має тривати “до остаточної перемоги над тими, хто вісім років піддавав власний народ знущанням та знищенню”.
Аргументи російської сторони викликали обурення міжнародних журналістів, які висвітлюють процес, розповідає Коваленко.
“Зрозуміло, що українців це обурює, але вони (журналісти) теж обурювались і сміялися з деяких аргументів. Було зрозуміло, що вони не сприймають їх серйозно”, — каже Коваленко.
Українську позицію доносив очільник делегації, посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич. Він наголосив, що Росія не надала суду жодних доказів і використовує брехню як привід для агресії і загарбання.
“Росія перевернула конвенцію про геноцид з ніг на голову. Міжнародна спільнота ухвалила конвенцію, щоб захищати. Росія використовує конвенцію, щоб знищувати”, – заявив Кориневич.
Тепер суд вирішує, чи має він повноваження розглядати цей спір по суті. Це може тривати кілька місяців. І якщо суд таки вирішить слухати справу, то сторони знову подаватимуть свої меморандуми і цей процес може затягнутися вже на роки.
Однак Коваленко каже, що в української делегації настрій “бойовий” і вони впевнені у своїх силах. А рішення на користь України допоможе Києву претендувати на майбутні репарації та відновлення справедливості.
Вибори у Словаччині — як вони вплинуть на підтримку України. Відео
Роберт Фіцо, який відкрито каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України, може прийти до влади у Словаччині. Очолювана ним соціал-демократична партія “Смер” нині лідирує. Що означає обрання Фіцо для України — знає Богдан Цюпин
Наближення ймовірного шатдауну американського уряду. Відео
Опівночі в суботу збігає термін, до якого американський Конгрес має погодити фінансування бюджету, аби уникнути часткової зупинки роботи уряду, так званого шатдауну. Наразі республіканці і демократи не можуть дійти згоди щодо плану, аби профінансувати уряд бодай тимчасово.
- Голос Америки
"Щоб купувати речі, потрібні гроші". Білий Дім - про допомогу Україні у разі шатдауну

В уряду Сполучених Штатів є "певні залишкові кошти", але шатдаун матиме вплив на допомогу Україні. Про це під час брифінгу у Білому Домі повідомила директорка Офісу менеджменту та бюджету США (відділ при Виконавчому офісі Президента США) Шаланда Янґ.
"Ми не можемо робити більше із меншими ресурсами, коли мова йде про зусилля воєнного часу. Правила існують не просто так. На те, щоб закуповувати певні речі, потрібні гроші" - заявила Янґ.
Але навіть, якщо США зможуть надсилати допомогу Україні, немає гарантії, що не постраждає "готовність" самих Сполучених Штатів, додала чиновниця.
Якщо Конгрес США до кінця вересня не ухвалить бюджет на наступний фіскальний рік, це може паралізувати роботу частини державних інституцій. Це й називають у США терміном "шатдаун".
У Конгресі також обговорюють законопроєкт про тимчасове фінансування уряду на 45 днів у разі неухвалення бюджету. Серед іншого, у цьому проєкті мова йде і про гроші для України.
Форум