У вівторок президент США Барак Обама прибув в Індонезію – країну, де він ще будучи хлопчиком прожив чотири роки. І цього разу Джакарта зустрічала його уже як президента. Це преший офіційний візит Барака Обами в цю країну на посаді глави держави.
Індонезійці візит Обами називали поверненням додому. Фото президентської родини були вивішені на білбордах. Візит, яикй з різних причин відкладали двічі, нарешті відбувся. Щоправда сам Обама виділив для країни свого дитинства навіть не повну добу.
Після зустрічі з індонезійським президентом Обама заявив, що вони обговорювали шляхи розширення двосторонньої торгівлі, а також співпрацю у галузі інвестицій і збільшення експорту американських товарів в Індонезію:
«Президент Індонезії сказав, що США посідають третє місце за обсягами торгівлі та інвестицій з його країною. А я відповів, що ми не хочемо бути третіми, ми хочемо бути першими».
Барак Обама жив в Індонезії з шести років і переїхав, коли йому виповнилося десять. Цей факт не забарилися використати місцеві бізнесмени і на телебаченні з’явилася реклама, в якій знявся хлопчик схожий на юного Обаму.
А у школі, де навчався Барак, йому поставили пам’ятник. Крім того місцевий письменник і режисер написав найдовшу у світі книгу про Барака Обаму. Також він зняв фільм про дитинство президента США назвавши його «Маленький Обама».
Тим часом вже дорослий Обама під час свого візиту у Джакарту планує відвідати одну з найбільших у світі мечетей – святиню незалежності. Індонезія є країною, де проживає найбільше у світі мусульман. Тож президент також виступить з промовою, в якій говоритиме про важливість стирання релігійних відмінностей у світі. Барак Обама зазначив:
«Що ми намагаємося робити, так це збудувати стосунки і знайти спільну мову з мусульманськими країнами. І ми хочемо, щоб наша співпраця торкалася не лише питань безпеки. Мусульмани мають багато інших цінностей і інтересів, які можна було б розвивати».
На вулиці Джакарти вийшли не лише прихильники Обами, але і його опоненти. Останні критикували Обаму за надто повільні і, на їхню думку, неефективні дії уряду США у покращенні зв’язків із мусульманським світом.
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1