Актуально
«Росіяни повинні залишитися і воювати. Проти Путіна». ЄС розділився у ставленні до російських дезертирів
Фінляндія планує заборонити російським туристам в’їзд до країни. Таким чином, Гельсінкі стала останньою зі столиць країн ЄС, що мають спільний кордон з Росією, і яка ухвалила таке рішення після того, як в Росії оглосили мобілізацію на війну з Україною.
За словами міністра закордонних справ Пекки Хаавісто, Фінляндія ризикувала «стати великою транзитною країною», залишивись єдиною країною з відкритим кордоном з Росією. За статистикою прикордонних служб, близько 60% росіян, які потрапляли в ЄС з початку повномасштабної війни з Україною, в'їжджали до Європи через територію Фінляндії та Естонії.
Рішення Гельсінкі, кажуть оглядачі, було ухвалено під тиском фінської громадськості, яка рішуче виступала за заборону. За опитуваннями, близько 70% фінів не хочуть впускати росіян у свою країну. Як зауважують кореспонденти Financial Times, після ухвалення рішення про вступ до НАТО, фіни, які протягом десятиліть, були змушені оглядатися на Москву, відчули більшу відвагу обстоювати власні інтереси.
«Метою є значно зменшити кількість людей, які приїжджають до Фінляндії з Росії», – сказав президент Саулі Нііністе державному мовнику Yle.
Балтійські країни, а також Польща, обмежили подорожі громадян Росії через свої кордони ще раніше, заявляючи, що росіяни не повинні подорожувати, поки їхня країна перебуває у стані війни з Україною.
А опівночі в понеділок ще до телевізійного виступу президента Володимира Путіна, в якому він оголосив про «часткову мобілізацію», вони закрили свої кордони для російських туристів. Згідно зі словами міністра оборони Росії Сергія Шойгу, президент Володимир Путін наказав негайно призвати 300 тисяч резервістів.
Рішення Фінляндії було прийнято після того, як Чехія, яка нині головує в ЄС, скликала термінове засідання щодо реагування на кризу.
Посли держав-членів зберуться в понеділок у рамках формату, розробленому в ЄС для координації дій під час катастроф, щоб обговорити перспективи імовірного збільшення потоку еміграції з Росії та спільні дії на тлі ескалації війни Росією, через її плани щодо анексії українських територій шляхом так званих «референдумів».
Росіяни протестують не проти війни, а проти мобілізації, кажуть Балтійські країни
Європейські країни розділилися в оцінках того, як ставитися до втечі російських чоловіків від мобілізації, які замість того, щоб протестувати проти війни їхньої країни в Україні, покидають країну.
У середу Латвія, Литва та Естонія заявили, що не нададуть притулку росіянам, які тікають від мобілізації, пояснюючи це громадянською відповідальністю росіян за дії свого уряду та міркуваннями безпеки для Балтійських держав.
«Багатьом росіянам, які зараз тікають з Росії через мобілізацію, було в порядку вбивати українців, вони тоді не протестували, вважати їх свідомими відмовниками не правильно. Існують значні ризики для безпеки, якщо їх прийняти, і є багато країн і за межами ЄС», – написав у Twitter міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс.
Його естонський колега Урмас Рейнсалу в електронному листі до агентства Reuters так само наголосив, що для росіян втеча – це не прояв громадянської відповідальності.
«Відмова виконувати свій громадянський обов’язок у Росії або бажання це зробити не є достатньою підставою для отримання притулку в іншій країні», – заявив міністр закордонних справ Естонії.
Вони не тікали з Росії, коли сталася Буча, коли обстрілювали Київ. Раптом, коли війна торкнулася їх, вони тікаютьГабріеліус Ландсбергіс
Міністр закордонних справ Литви, Габріеліус Ландсбергіс написав у Twitter, що його країна не впускатиме людей, які «втікають від відповідальності».
«Литва не надаватиме притулок тим, хто просто тікає від відповідальності. Росіяни повинні залишитися і воювати. Проти Путіна», – написав Ландсбергіс.
Напередодоні, у розмові з New York Times, він пояснив, що росіяни не протестують проти війни, а лише проти перспективи на ній загинути.
«Вони не тікали з Росії, коли сталася Буча, коли обстрілювали Київ або коли в Україні відбувалися інші жахливі речі, їм було байдуже, а деякі з них навіть підтримали це публічно. Раптом, коли війна торкнулася їх, вони тікають», – додав литовський міністр.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавскі, який прийматиме нараду послів у понеділок, підтримав позицію колег з півночі та сходу Європи. Він заявив у четвер, що росіяни, які тікають з країни через те, що хочуть уникнути мобілізації, не відповідають умовам для надання гуманітарної візи, бо вони не протестують проти війни, а лише не хочуть виконувати зобов'зання перед своєю державою.
При цьому у ЄС пояснюють, що заборона не є тотальною, і що країни Балтії, а також Польща та Фінляндія дійсно посилюють перевірки навіть тих росіян, які мають дійсні візи для в’їзду в Європу, але кордони залишаються відкритими для російських дисидентів, які шукають притулку в ЄС.
«Не брати участі у жахливих злочинах – все одно краще, ніж брати» – юристка фонду Навального
Представники російської опозиції обурені тим, що росіян, які хочуть втекти від призову, не впускатимуть в Європу. Про це пише в Twitter Любов Соболь, юристка російського Фонду боротьби з корупцією та соратниця опозиційного політика Олексія Навального.
Вона пояснює свою позицію тим, що «не всі можуть бути хоробрими». І добре вже те, що людина не хоче брати участі у війні, пише Соболь у відповіді під час дискусії, яка розгорнулась під її твітом.
«Якщо людина не бере участі у війні та цих жахливих злочинах — це все одно краще, ніж якщо вона братиме участь у них. Не всі можуть бути хоробрими, хоча мені цього теж хочеться», – каже Соболь.
ЄС солідарний з росіянами, що втікають від участі у війні, німці обговорюють для них «полегшення в’їзду»
Але позиція Балтійських країн не відображає позицію всього ЄС. Речник Європейської комісії Петер Стано заявив, що ЄС солідарний з росіянами, які не хочуть воювати і покидають країну «легальними шляхами».
«Росіяни голосують ногами», – сказав він на брифінгу. Але він додав, що запропонувати притулок або навіть швидший процес, щоб допомогти їм швидко вибратися з Росії, проблематично.
За його словами, рішення про допуск на свою територію осіб, які прибувають з Росії, залежить від окремих країн-членів Європейського Союзу. Згідно з угдою, що діяла до вересня цього року про спрощений візовий режим, ЄС видав близько мільйона віз громадянам Росії, багато з них - терміном на три і п'ять років.
Захистити росіян закликав колишній міністр регіонального розвитку Португалії Мігель Поярес Мадуро. Він каже, що ЄС має надати притлок росіянам, які відмовляються йти на війну.
«ЄС повинен розглянути можливість створення швидкого шляху для надання притулку всім громадянам Росії, які підлягають призову, оголошеному Путіним. Ми повинні захистити росіян, які відмовляються вести злочинну війну, і це було б ефективним способом тиску на режим Путіна», – написав Мадуро в Twitter.
У Німеччині цю ідею вирішили взяти на озброєння. Після того, як у Росії почалася мобілізація, парламент країни почав обговорення, як полегшити в’їзд росіянам, які відмовляються від військової служби. За те, щоб приймати росіян, що втікають від мобілізації, у Бундестазі висловлюються як учасники коаліції, так і опозиційні політики.
Як пояснила міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер (SPD) в інтерв’ю недільному виданню газети Frankfurter Allgemeine «кожен, хто сміливо виступає проти режиму президента Володимира Путіна і тому наражає себе на найбільшу небезпеку, може подати заяву на надання притулку в Німеччині через політичні переслідування».
Міністерка зазначила, що Німеччина вже прийняла 438 противників Кремля, переважно журналістів, яким погрожували, чи яких переслідувала російська влада.
Щоправда, з практичним використанням цієї можливості, для багатьої росіян можуть виникнути проблеми. Німеччина далі зберігає перевірку службами безпеки правдивості заявки, щоб, як кажуть німцькі аналітики, виключити надання притулку тим росіянам, які схвалюють війну, але брати участь у ній не хочуть.
Також залишається незрозумілим, як росіяни, що втікають від призову, можуть потрапити до Німеччини, якщо прикордонні країни закрили транзит, а літаки до ЄС не літають уже півроку.
«Празький консенсус» схиляється в бік позиції сусідів Росії
Експерти говорять, що найчастіше те, як європейські країни розцінюють питання, як ставитися до відповідальності звичайних росіян, залежить від того, який історичний досвід вони мали з Росією.
«Естонці, литовці, латвійці, поляки та чехи дуже добре розуміють, що означає поневолення репресивним режимом у Москві — і яке це відчуття бути за Залізною завісою», – пишуть у часописі Foreign Policy Мінна Аландер, науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин та Бенджамін Талліс, науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин.
Але, на їхню думку, не все можна пояснити лише історією – наприклад, Угорщина не приєдналася до країн, які вимагають жорсткішого контролю над кордонами ЄС. І навпаки, Нідерланди і Данія, які не були під радянською окупацією, підтримали ініціативу східноєвропейських країн.
Інші аналітики вказують на те, що російська агресія, і те, як до неї були неготові Франція, Німеччина, Італія та інші країни, що перебували по вільний бік від Залізної завіси, збільшили вагу в ЄС сусідів Росії.
«Один із висновків цієї війни полягає в тому, що нам варто було слухати тих, хто знає Путіна. Ми мали слухати наших друзів в Україні та Грузію, опозицію в Білорусі. Треба було слухати голоси всередині ЄС - в Польщі, країнах Балтії, Центральній і Східній Європі. Вони багато років казали нам, що Путін не зупиниться і діяли відповідно», – визнала нещодавно Урсула фон дер Ляєн, очільниця Європейської Комісії у виступі перед Європарламентом.
Чеський дипломат Петр Тума вважає, що нещодавня неформальна нарада в Празі показала, що в ЄС змінюється баланс сил на користь колишніх країн Східного блоку.
«Празький консенсус вказує наприклад, що погляди Центральної та Східної Європи значною мірою сформували результат, незважаючи на вагання Франції, Німеччини, Італії та Південної Європи. Це ще один показник перебалансування сил в ЄС», – пише дипломат у статті для Атлантичної ради.
Тума каже, що напевно, процес збільшення впливу країн Центральної Європи в ЄС не буде простим, як показують останні політичні події в Угорщині та Словаччині, але те, що вони, через два десятиліття після приєднання до ЄС, взялися демонструвати лідерство в моральних, політичних та безпекових питаннях, уже не викликає сумніву.
Всі новини дня
Критика українського контрнаступу – непрофесійні і марні заяви. Генерал Годжес про багатоскладовість операцій ЗСУ
Тим, хто "за 8000 км" критикує, як хтось інший заходить на мінні поля і окопи та розміновує їх, повинно бути соромно самим за себе. Так тезу висловив колишній командувач Сухопутних сил НАТО в Європі, генерал США у відставці Бен Годжес під час дискусії у Вашингтоні “Перемога України: блимає жовтий сигнал?”.
Годжес відповідав на запитання Роберта Макконнелла, співзасновника Фундації США-Україна стосовно критичних зауважень на адресу дій української армії у війні.
“Це непрофесійні та марні заяви”, – сказав Бен Годжес.
Генерал нагадав, що українцям доводиться боротися без підтримки авіації, без якої США, Велика Британія чи Німеччина ніколи не посилала б своїх солдатів у бойові дії. Голос Америки також писав раніше про дискусію між експертами, які заявили, що якби наступ в Україні вела американська армія, вона би спиралася на підтримку авіації, яка б розбила укріплення противника ще задовго перед тим, як відправили б піхоту.
“Контрнаступ – це не лише те, що ми бачимо на полі бою”, – наголосив Годжес. За його словами, ЗСУ проводять багатоскладові комплексні операції, включно з роботою спецпризначенців, атаками дронів, кібер боротьбою, виведенням з ладу російських радарів та ППО та іншим.
Також, за словами Годжеса, вражаючою є робота українських військових щодо Чорноморського флоту, яка створює величезний тиск на російський генштаб.
Раніше в ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки Бен Годжес також заявив, що за умов відсутності підтримки з повітря критика українського контранаступну є невиправданою. “На жаль, українці й надалі зазнають великих втрат, тому що ми, Захід, не надали їм необхідних можливостей. І я говорю саме про високоточну зброю великої дальності”, – сказав Годжес.
Генератори, павербанки та газові пальники – як українці готуються до другої зими в умовах війни. Відео
Консервація в промислових масштабах, генератори, павербанки та газові пальники – українці готуються до другої зими в умовах війни. Люди налаштовуються на найскладніший сценарій, коли Росія знову атакуватиме енергетичну інфраструктуру і будуть перебої з електропостачанням.
Чи вплинуть реформи в Україні на допомогу від США – Білий дім пояснює. Відео
США запропонували Україні перелік пріоритетних реформ для обговорення на Багатосторонній координаційній платформі донорів для України. Що означає цей лист для України у контексті подальшої військової підтримки від США – у Білому Домі пояснили на запит Голосу Америки Українською.
- Голос Америки
"Не маємо права на помилку". Костін про роботу українських прокурорів з розслідування воєнних злочинів РФ
Українська правоохоронна система має розслідувати безпрецедентну кількість воєнних злочинів РФ в Україні, однак попри навантаження прокурори повинні дотримуватись найвищих міжнародних стандартів, щоб притягнути винних до відповідальності.
Так в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки генпрокурор України Андрій Костін прокоментував звіт Української гельсінської спілки на основі анонімного опитування українських правоохоронців. Звіт виявив, що їм бракує навичок для розслідування воєнних злочинів: у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування, а також представники Нацполіції та Офісу генпрокурора в анонімному опитуванні скаржилися на велике навантаження та брак знань і ресурсів поміж інших чинників, які ускладнюють розслідування.
У відповідь Костін пояснив, що "ця величезна кількість (злочинів), звісно, потребує розслідування та притягнення до відповідальності. І ми маємо зробити це належним чином, тому що стандарт доказів дуже важливий.... ніхто не знає, коли збирає докази щодо щойно вчиненого злочину, чи цю справу передадуть до МКС".
Він підкреслив, що українська сторона у співпраці з МКС та іншими партнерами, окрім пріоритетних напрямків - злочинів агресії, геноциду, вбивств і катувань мирного населення, примусового вивезення українських дітей, також вперше розслідує екологічні чи кіберзлочини як воєнні злочини. "Створюючи нові практики, нам треба бути впевненими, що результати наших розслідувань заслуговуватимуть довіри на міжнародному рівні та будуть сприйняті міжнародним товариством як справжнє справедливе правосуддя. Це наша головна відмінність від держави-агресора", - додав він.
"Одним з елементів стратегії також є поєднання справ. Тому, коли ми розуміємо, наприклад, що кілька ракетних і безпілотних атак були здійснені, наприклад, одним підрозділом російської армії, ми можемо спробувати об’єднати ці випадки в один великий, тому що у цьому випадку нам буде легше встановити ланцюжок командування", - пояснив високопосадовець.
За словами генпрокурора, Київ співпрацює із міжнародними інституціями, а також із Міністерством юстиції США та Федеральним бюро розслідувань "не тільки з точки зору співпраці в конкретних справах, а й для нарощування потенціалу, також навчання наших прокурорів і слідчих, тому що ми підходимо до нових шляхів, і ми не маємо права на помилку".
Росія не визнає причетність до злочинів проти мирного населення попри наявність численних доказів і свідчень.
- Голос Америки
“Америка — та її союзники — ні за яких обставин не повинні допустити цього”: аналітики про вагання заходу щодо подальшої допомоги Україні
“Повільні темпи контрнаступу, стрімке зростання потреб у все більш досконалій зброї, побоювання втягнути весь альянс НАТО у розширений конфлікт і безліч більш нагальних проблем останніми днями об’єдналися у можливий ідеальний шторм жахів для України”, - зауважує у своїй статті для CNN Opinion Девід Андельман, коментатор CNN і колишній міжнародний кореспондент The New York Times та CBS News.
Така ситуація корисна лише Путіну, і являє собою “найочевиднішу та найбільш актуальну загрозу для безпеки Європи та всього західного альянсу”. Відтак, закликає Андельман, “Америка та її союзники ні за яких обставин не повинні допустити цього”.
На додаток до складніших умов на полі бою та повільнішого за очікуваний контрнаступу, ситуацію для України останнім часом ускладнюють суперечки з європейськими партнерами щодо експорту агропродукції, які відбуваються на тлі наближення виборів у Польщі, Словаччині, а також вірогідний "шатдаун" уряду у США.
Так, зазначає Андельман, 15 жовтня у Польщі відбудуться парламентські вибори, і уряд країни вважає за необхідне продемонструвати лояльність до 1,3 мільйона польських фермерів, які незадоволені надходженням великої кількості українського збіжжя до країни, хоч його більшість призначена для інших країн.
“Україна усвідомлює, що в останні місяці вони межують не з Польщею, вони межують з польськими виборами”, – додав Іван Крастев, голова Центру ліберальних стратегій у Софії, Болгарія, якого цитує видання Politico Europe. Тому наразі “голоси ста тисяч польських фермерів важливіші для уряду, аніж те, якою буде ціна для України”.
Що стосується Словаччини, то ця країна була одним з найбільш стійких союзників України. Втім, після виборів 30 вересня до влади в країні може повернутися колишній прем’єр-міністр і лідер популістської партії Smer Роберт Фіцо, який проводить передвиборчу кампанію на проросійській платформі, зазначає Politico Europe. Фіцо вже заявив, що не надсилатиме зброї Україні у разі перемоги на виборах.
Наостанок, як уже повідомляв Голос Америки, вірогідний "шатдаун" уряду у США, який може розпочатися 1 жовтня, може призвести до уповільнення надання американської зброї партнерам США.
Втім, як також повідомляв раніше Голос Америки, контрнаступ пришвидшився останніми днями й тижнями, особливо коли українські сили, згідно з відеодоказами, прорвали останню лінію російської оборони біля Запоріжжя та почали використовувати важку техніку за нею, відкриваючи шлях до ширшого наступу на півдні.
Також в Європі залишається немало країн, які активно підтримують Україну. Серед них балтійські країни, Швеція, Фінляндія, Румунія та інші. Як зазначає Politico Europe, президент Франції Емануель Макрон також останнім часом більш потужно став на сторону Києва. Що стосується Польщі та Словаччини, то деякі аналітики схильні не перебільшувати їх значення на даному етапі, адже ці країни вже майже не мають запасів зброї, яку вони могли б передати Україні, зазначає Politico Europe.
Загалом же, за словами аналітикині Наталії Бугайової, наведеними у статті для ISW, американського Інституту дослідження війни, “Українські сили адаптувалися. Процес прийняття воєнних рішень в Україні є обґрунтованим. Зараз не час для сумнівів заходу, а [час] для заходу прийняти український спосіб ведення війни та зобов’язатися підтримувати Україну на полі бою”.
Форум