Актуально
Харчі, житло, оформлення документів та реєстрація дітей у школу: як волонтери у США підтримують біженців з України
Волонтери міста Джерсі сіті вже не перший місяць допомагають українцям, які втекли та продовжують втікати від війни до Сполучених штатів. Вони налагодили цілу систему, яка дозволяє закрити першочергові потреби біженців.
Під опікою небайдужих активістів наразі перебуває 64 родини, які осіли у Нью-Йорку та Джерсі сіті. Координує роботу з біженцями Тамара Сибі. Вона – американка українського походження. На початку року разом з однодумцями з громадської організації Українці Джерсі сіті, вона вирішила знайомити американців з українською культурою. Проте, 24 лютого змусило волонтерів швидко адаптуватися до них викликів, і Тамара очолила напрямок допомоги біженцям.
Каже, вона - четверте покоління українських іммігрантів. Каже: багато років тому її прадядько допомагав людям, які приїжджали до США. «Я подумала, що це треба продовжувати, і допомогти людям з України. Тому що у них тут немає нікого», - пояснює Сибі.
Від початку повномасштабної російської агресії Тамара з командою волонтерів допомогла 64 родинам, які приїхали до Нью-Йорка та Джерсі Сіті. Підтримують харчами, житлом, вирішенням медичних та міграційних потреб, а також оформленням дітей до школи та дозволу на роботу.
Каже, аби все систематизувати, волонтери зробили спеціальну гугл-форму, яку новоприбулі біженці мають заповнити.
«Вони один одному передають інформацію про цю форму та заповнюють її. Пишуть ім’я, звідки вони, як приїхали, до кого, чим їм допомогти. Я особисто до кожного з них дзвоню і розпитую потім деталі. І вже після цього ми організовуємо те, що потрібно», - розповідає Сибі.
Людмила Головко одна з тих, хто отримав допомогу. Людмила - зі Львова, на початку вторгнення Росії приїхала до США із 4-річною донечкою, до родичів. Каже, уся її родина залишилася в Україні.
«Діти наші - в безпеці, не чують сирен, діти не спускаються в підвали. На чужині важко без чоловіка, без рідних тобі людей. І напевне, тримають діти… Я впевнена, що кожен чоловік жінки, яка тут з дітьми, як і мій чоловік, каже: «Будь тут, не їдь, не вертайся, дитина має рости, бачити сонце і не чути сирен», - емоційно ділиться своїми роздумами Людмила.
Головко розповідає, що приїхала з однією валізою, сподіваючись, що війна швидко закінчиться. Тому була потреба в одягу, іграшках для дитини та іншій підтримці. Відчувши на собі, наскільки важлива ця перша допомога, з часом сама пішла у волонтери. Каже, що хоче, аби війна скорше закінчилася, і таким чином робить свій внесок, допомагаючи, таким, як вона.
«Тому дуже добре допомогти, згуртуватися і підтримувати один одного, щоб було розуміння, що ти - не один», - додає вона.
Переважна більшість родин, якими опікується Тамара та її команда – це жінки з дітьми. За словами волонтерів, один з важливих етапів адаптації для маленьких українців – це повернення до навчання. Допомагає їм у цьому Наталія Іоффе, членкиня Ради освіти Джерсі сіті. Каже, що сама приїхала до США підлітком, тому знає, як це непросто.
Згадує, що для неї, української дитини з Києва, потрапити у величезну американську школу з улюбленої школи на Подолі було величезним стресом. «Я тоді відчувала сильну ностальгію за рідною школою», - згадує жінка.
Пам’ятаючи свій досвід, Наталія намагається працювати з дітьми, щоб полегшити їм адаптацію на новому місті. Адже в американських школах будь-яку дитину, незалежно від того, чи є у неї документи, завжди приймуть у державну школу та будуть піклуватися про неї.
«Нагодують, дадуть усе необхідне, щоб вона могла продовжувати навчання, забезпечать відчуття нормальності, що наразі найбільше потрібно дитині. Також у більшості шкіл є терапевти та медсестри. Тобто це якась мінімальна медична опіка, яка для дітей мігрантів, які не мають інших ресурсів, необхідна», - додає вона.
Медична допомога у США коштує недешево. Наталія каже, що кілька місцевих лікарів вже звернулися до волонтерів та зголосилися обслуговувати певну кількість українців безкоштовно.
«Один з наших благодійників - американський лікар індійського походження. Він просто перейнявся цим усім. Каже, що цілий день дивиться новини, і більше не може бути бездіяльним, повинен, щось зробити», - розповідає Іоффе.
Також волонтери працюють із благодійниками, які готові безкоштовно надати біженцям з України житло, адже не усі мають кошти на це. Допомагають у пошуках роботи і загалом адаптуватися на новому місці.
Незважаючи на те, скільки триватиме війна, Тамара Сибі та її однодумці обіцяють не зупинятися та допомагати біженцям стільки, скільки буде потрібно.
Дивіться також: Парад у Нью-Йорку присвячений культурній різноманітності міста
Всі новини дня
- Голос Америки
«Ми знаємо про відео». Білий дім про суперечливі повідомлення щодо загибелі російського адмірала Соколова
Новий міністр оборони України Рустем Умеров заявив у вівторок в інтерв'ю Крістіан Аманпур з CNN, що якщо Соколов помер, «це хороша новина для всіх».
В ексклюзивному інтерв'ю з Києва він не підтвердив і не спростував факт загибелі Соколова під час удару.
«Він (Соколов) перебуває на наших тимчасово окупованих територіях… його там взагалі не повинно бути. Отже, якщо він мертвий, це хороша новина для всіх, що ми продовжуємо деокупацію нашої території», — сказав Умеров CNN.
Критика українського контрнаступу – непрофесійні і марні заяви. Генерал Годжес про багатоскладовість операцій ЗСУ
Тим, хто "за 8000 км" критикує, як хтось інший заходить на мінні поля і окопи та розміновує їх, повинно бути соромно самим за себе. Так тезу висловив колишній командувач Сухопутних сил НАТО в Європі, генерал США у відставці Бен Годжес під час дискусії у Вашингтоні “Перемога України: блимає жовтий сигнал?”.
Годжес відповідав на запитання Роберта Макконнелла, співзасновника Фундації США-Україна стосовно критичних зауважень на адресу дій української армії у війні.
“Це непрофесійні та марні заяви”, – сказав Бен Годжес.
Генерал нагадав, що українцям доводиться боротися без підтримки авіації, без якої США, Велика Британія чи Німеччина ніколи не посилала б своїх солдатів у бойові дії. Голос Америки також писав раніше про дискусію між експертами, які заявили, що якби наступ в Україні вела американська армія, вона би спиралася на підтримку авіації, яка б розбила укріплення противника ще задовго перед тим, як відправили б піхоту.
“Контрнаступ – це не лише те, що ми бачимо на полі бою”, – наголосив Годжес. За його словами, ЗСУ проводять багатоскладові комплексні операції, включно з роботою спецпризначенців, атаками дронів, кібер боротьбою, виведенням з ладу російських радарів та ППО та іншим.
Також, за словами Годжеса, вражаючою є робота українських військових щодо Чорноморського флоту, яка створює величезний тиск на російський генштаб.
Раніше в ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки Бен Годжес також заявив, що за умов відсутності підтримки з повітря критика українського контранаступну є невиправданою. “На жаль, українці й надалі зазнають великих втрат, тому що ми, Захід, не надали їм необхідних можливостей. І я говорю саме про високоточну зброю великої дальності”, – сказав Годжес.
Генератори, павербанки та газові пальники – як українці готуються до другої зими в умовах війни. Відео
Консервація в промислових масштабах, генератори, павербанки та газові пальники – українці готуються до другої зими в умовах війни. Люди налаштовуються на найскладніший сценарій, коли Росія знову атакуватиме енергетичну інфраструктуру і будуть перебої з електропостачанням.
Чи вплинуть реформи в Україні на допомогу від США – Білий дім пояснює. Відео
США запропонували Україні перелік пріоритетних реформ для обговорення на Багатосторонній координаційній платформі донорів для України. Що означає цей лист для України у контексті подальшої військової підтримки від США – у Білому Домі пояснили на запит Голосу Америки Українською.
- Голос Америки
"Не маємо права на помилку". Костін про роботу українських прокурорів з розслідування воєнних злочинів РФ
Українська правоохоронна система має розслідувати безпрецедентну кількість воєнних злочинів РФ в Україні, однак попри навантаження прокурори повинні дотримуватись найвищих міжнародних стандартів, щоб притягнути винних до відповідальності.
Так в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки генпрокурор України Андрій Костін прокоментував звіт Української гельсінської спілки на основі анонімного опитування українських правоохоронців. Звіт виявив, що їм бракує навичок для розслідування воєнних злочинів: у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування, а також представники Нацполіції та Офісу генпрокурора в анонімному опитуванні скаржилися на велике навантаження та брак знань і ресурсів поміж інших чинників, які ускладнюють розслідування.
У відповідь Костін пояснив, що "ця величезна кількість (злочинів), звісно, потребує розслідування та притягнення до відповідальності. І ми маємо зробити це належним чином, тому що стандарт доказів дуже важливий.... ніхто не знає, коли збирає докази щодо щойно вчиненого злочину, чи цю справу передадуть до МКС".
Він підкреслив, що українська сторона у співпраці з МКС та іншими партнерами, окрім пріоритетних напрямків - злочинів агресії, геноциду, вбивств і катувань мирного населення, примусового вивезення українських дітей, також вперше розслідує екологічні чи кіберзлочини як воєнні злочини. "Створюючи нові практики, нам треба бути впевненими, що результати наших розслідувань заслуговуватимуть довіри на міжнародному рівні та будуть сприйняті міжнародним товариством як справжнє справедливе правосуддя. Це наша головна відмінність від держави-агресора", - додав він.
"Одним з елементів стратегії також є поєднання справ. Тому, коли ми розуміємо, наприклад, що кілька ракетних і безпілотних атак були здійснені, наприклад, одним підрозділом російської армії, ми можемо спробувати об’єднати ці випадки в один великий, тому що у цьому випадку нам буде легше встановити ланцюжок командування", - пояснив високопосадовець.
За словами генпрокурора, Київ співпрацює із міжнародними інституціями, а також із Міністерством юстиції США та Федеральним бюро розслідувань "не тільки з точки зору співпраці в конкретних справах, а й для нарощування потенціалу, також навчання наших прокурорів і слідчих, тому що ми підходимо до нових шляхів, і ми не маємо права на помилку".
Росія не визнає причетність до злочинів проти мирного населення попри наявність численних доказів і свідчень.
Форум