Актуально
Чорнобиль пришвидшив розпад СРСР, вважають історики
26 квітня 1986-го року відбулася найбільша в історії техногенна катастрофа. Тисячі людей померли від наслідків радіоактивного випромінювання, сотні тисяч втратили здоров’я. Аварія на ЧАЕС мала і політичні наслідки.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Історик Іван Патриляк каже, що, на його думку, якщо б Чорнобильська катастрофа не сталася, Радянський Союз проіснував би трохи довше:
«Економічний резерв був би розтягнутий на більший період. Це по-перше, а по-друге на території України продовжувався б летаргійний сон. Те, про що в Москві в 85-86-му вже писали в журналах, в Україні за те ще викликали в КДБ. Тобто Щербицький зробив такий заповідник застою. Власне Чорнобиль був таким поштовхом, який цей заповідник застою остаточно повалив».
Але тоді, 25 років тому, навіть тодішнє радянське керівництво не усвідомлювало масштабів катастрофи. Американець українського походження Олександр Січ був першим і довгий час єдиним західним дослідником, який працював в Чорнобильській зоні.
«Я зрозумів з документів, що Політбюро не знало 36 годин після інциденту, наскільки він був значним. Причина цього у тому, що працівники, директор АЕС просто не хотіли в це вірити. Чисто психологічно вони не могли усвідомити те, що робота ядерного реактора могла закінчитися такою катастрофою», – каже він.
Новини почали надходити до Києва і містом поширювалися чутки та наростала паніка. Люба Шара, яка зараз мешкає з родиною у штаті Вірджинія, 25 років тому закінчувала київську школу. Про Чорнобиль вона вперше почула від сестри, адже офіційної інформації тоді не можливо було отримати:
«Через кілька днів пішли чутки про так звані міністерські садки, школи на Печерську. Говорили про те, що всі діти евакуйовані і тільки самі дурні і їхні діти залишилися в Києві».
Біл Кортні на той момент працював у Державному департаменті США та готувався до відбуття у Київ. У 1985-му році після саміту Рейгана та Горбачова у Женеві була домовленість про відкриття Консульства США у Києві та Радянського консульства у Нью-Йорку. Кортні вчив тоді українську мову та готувався стати першим американським консулом в Україні. Аж стало відомо про Чорнобиль.
«Перша інформація надійшла зі Швеції, і Сполучені Штати та інші країни використовували різні механізми, аби оцінити шкоду. Ми спостерігали за катастрофою в Чорнобилі за допомогою різних джерел в Європі. Ми мали інформацію, але не від Радянського Союзу», – зазначає Біл Кортні.
Тим часом, розповідає історик Іван Патриляк, радянське керівництво радилося у Москві, що казати людям:
«Горбачов, Лігачов і інші, як тоді казали «ответственние товарищі», радилися, яку інформацію дати своєму суспільству, яку дати соцкраїнам і яку дати Сполученим Штатам, Британії і іншим західним державам. Зокрема, така фраза звучала, начебто, у Рейгана, мабуть, вже фотографії на столі лежать. Не можна сказати, що не було ніякого вибуху. Треба щось таке, інформацію якусь подати. Вирішено було подати три правди. Три правди означає, що була подана фактично брехня. А так як це була брехня, то це підірвало довіру населення, довіру громадян до партії і органів влади».
Люба Шара відчула це особисто: «Чорнобиль був великим поштовхом у тому, що я зрозуміла, що цій системі довіряти не можна, і що керівники, які керують державою, не дбають про людей».
Лише 14 травня лідер СРСР Михайло Горбачов виступив на центральному телебаченні, офіційно визнавши трагедію на ЧАЕС. Ось так він пояснив свої дії через 20 років після трагедії:
«Треба було терміново давати інформацію, тому що у Швеції раптом відгукнулися тим, що там опади. А перша інформація наша – де б ви її не перевіряли і не дивилися – була така, що сталася аварія, але про вибух котла ніхто не казав», – пояснив він кореспонденту американського телеканалу.
Історик Наталія Баранівська вивчає Чорнобильську катастрофу 15 років. Вона каже, що хоча чимало людей були незадоволені радянським режимом роками, саме ядерна катастрофа, її наслідки та невдалі спроби керівництва СРСР применшити масштаби трагедії, вплинули на політичну активність людей:
«Кристалізація цього невдоволення Чорнобильська аварія підштовхнула. І звичайно виникло розуміння, що найкраще був би варіант – це бути незалежними, вирішувати самим, які станції будувати чи не будувати і взагалі як розвиватися».
Перші громадські організації, розповідає вона, почали формуватися саме навколо теми аварії на Чорнобильській АЕС. Незабаром такі дві організації як «Зелений світ» та Союз «Чорнобиль» перетворилися у потужну політичну силу.
Чорнобиль також остаточно підірвав економічні підвалини існування Радянського Союзу.
«Історики оцінюють, що від 20% до 30% ВВП тодішнього Радянського Союзу було кинуто на ліквідацією наслідків Чорнобиля. Це могло ударити сильно по економіці, якщо врахувати, що в той період радянська економіка і так була в стані стагнації, відбувалося фактично перманентне падіння вже кілька років, що перебило обидві ноги слабкій радянській економіці, поховало її остаточно», – пояснює Патриляк.
Тим часом розвивалися інші події, які підточували потужність радянської системи.
«Я думаю, що комбінація військової кампанії в Афганістані, рух «Солідарність» у Польщі та тиск міжнародної громади після прийняття Гельсінського заключного акту щодо дотримання прав людини в Радянському Союзі – все це відігравало серйозну роль», – вважає колишній посол та експерт з Радянського Союзу Вільям Кортні.
Історики також вказують на падіння світових цін на нафту та започатковану Горбачовим гласність, яка відкрила багатьом людям очі на злочини радянського режиму. Політична перебудова підвищила політичну активність, а невдалі економічні реформи зробили мільйони людей ще біднішими.
«А це теж налаштовувало опозиційно населення і відповідно в населення з’являлися думки, що буде незалежність, буде покращення і матеріального життя», – вважає Патриляк.
Першими незалежність від Радянського Союзу проголосили три Прибалтійські республіки. Останньою краплиною стала спроба комуністичного перевороту 19-го серпня 1991-го року. І в Україні 24 серпня позачерговою сесією Верховної Ради УРСР був прийнятий Акт проголошення незалежності України. 99% населення України підтримали незалежність на всенародному референдумі 1 грудня 1991-го року.
«Коли відбувся референдум ось все це бродіння, вся ця пропагандистська робота, все це обмірковування, пов’язане з Чорнобильською аварією, воно і спричинило те, що люди проголосували за вихід України з СРСР. Я думаю, що вплив Чорнобильської аварії на ці процеси був абсолютно визначальний», – переконана історик Баранівська.
Лише через тиждень після референдуму були підписані Біловезькі угоди, які поклали край існуванню Радянського Союзу. Так закінчилася історія колись могутнього та нерушимого Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
До аварії Чорнобильська АЕС була одним із символів економічної потуги Радянського Союзу. Після – стала символом нехтування керівництвом безпекою та здоров’ям власного населення. А також викликом, відповісти на який Радянський Союз зміг лише ціною власного існування.
Всі новини дня
Вибори у Словаччині — як вони вплинуть на підтримку України. Відео
Роберт Фіцо, який відкрито каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України, може прийти до влади у Словаччині. Очолювана ним соціал-демократична партія “Смер” нині лідирує. Що означає обрання Фіцо для України — знає Богдан Цюпин
Наближення ймовірного шатдауну американського уряду. Відео
Опівночі в суботу збігає термін, до якого американський Конгрес має погодити фінансування бюджету, аби уникнути часткової зупинки роботи уряду, так званого шатдауну. Наразі республіканці і демократи не можуть дійти згоди щодо плану, аби профінансувати уряд бодай тимчасово.
- Голос Америки
"Щоб купувати речі, потрібні гроші". Білий Дім - про допомогу Україні у разі шатдауну
В уряду Сполучених Штатів є "певні залишкові кошти", але шатдаун матиме вплив на допомогу Україні. Про це під час брифінгу у Білому Домі повідомила директорка Офісу менеджменту та бюджету США (відділ при Виконавчому офісі Президента США) Шаланда Янґ.
"Ми не можемо робити більше із меншими ресурсами, коли мова йде про зусилля воєнного часу. Правила існують не просто так. На те, щоб закуповувати певні речі, потрібні гроші" - заявила Янґ.
Але навіть, якщо США зможуть надсилати допомогу Україні, немає гарантії, що не постраждає "готовність" самих Сполучених Штатів, додала чиновниця.
Якщо Конгрес США до кінця вересня не ухвалить бюджет на наступний фіскальний рік, це може паралізувати роботу частини державних інституцій. Це й називають у США терміном "шатдаун".
У Конгресі також обговорюють законопроєкт про тимчасове фінансування уряду на 45 днів у разі неухвалення бюджету. Серед іншого, у цьому проєкті мова йде і про гроші для України.
- Голос Америки
Столтенберг впевнений, що Польща та Словаччина продовжуватимуть військову підтримку України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у п’ятницю висловив впевненість, що Польща та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, незважаючи на нещодавню різку риторику щодо Києва, повідомляє Reuters.
Напруга між Польщею та Україною дещо послаблюється після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно, про це раніше повідомляв Голос Америки.
Переговори щодо поставок українського зерна до Польщі йдуть у "хорошому напрямку" після того, як "певні емоції" вгамувалися, заявив у середу міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс після віртуальної зустрічі з українським колегою Миколою Сольським.
"Я очікую і впевнений, що Україна та Польща знайдуть спосіб вирішити ці проблеми без негативного впливу на військову підтримку України", - сказав Столтенберг в інтерв'ю Reuters у Копенгагені.
Словаччина від початку повномасштабного вторгнення була вірним союзником України, надсилаючи військову техніку, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300. Як повідомляв Голос Америки, розклад сил перед парламентськими виборами у Словаччині вказує на можливість повернення до влади колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України.
"Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив в Копенгагені Столтенберг.
Українська правозахисна організація отримала престижну нагороду від фундації Джорджа та Амаль Клуні "За справедливість"
У Нью-Йорку відбулась церемонія нагородження переможців правозахисної премії Albie Awards, яку заснували голівудський актор Джордж Клуні та його дружина Амаль – відома правозахисниця. Премію назвали на честь судді Албі Сакса, який боровся з апартеїдом в Південній Африці.
Червоною доріжкою перед початком церемонії пройшлися Меріл Стріп, Метт Деймон, Данатела Версаче, Скарлет Йогансон та багато інших відомих зірок світового шоу-бізнесу. Серед лауреатів цьогорічної премії – українська правозахисна організація Truth Hounds.
Американський актор Метт Деймон не може стримати свої емоції, говорячи про Україну та її громадян, які борються за відновлення справедливості через війну Росії проти України. Саме він презентував номінацію "Справедливість для тих, хто вижив", в якій перемогла українська правозахисна організація Truth Hounds.
Виконавчий директор організації Truth Hounds Роман Авраменко вперше виступає перед такою аудиторією. Він пишається роботою, яку робить його організація, фіксуючи воєнні злочини в Україні.
Назва його організації у перекладі з англійської – "Гончаки за правдою" – не залишає запитань щодо того, чим вона займається. Роман, жартуючи, додає, що часто їх ще називають "нишпорками за правдою". За його словами, головне, щоб їхня робота допомогла тим, хто став жертвами російської агресії.
"Коли ми йдемо від них, бачимо, якими очима вони на нас дивляться, це сильно зобов'язує. Ми можемо у своїх зубах принести цю справедливість назад людям", - розповідає Роман Авраменко.
Анна Нейстат – у фундації подружжя Клуні «За справедливість» очолює напрямок, який займається злочинами Росії в Україні. З початком повномасштабного вторгнення притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності для фонду стало одним з ключових завдань. Вона розповідає, що команда фонду та Truth Hounds день і ніч працювали над притягненням до відповідальності винних за злочини в Україні.
"Тому для нас це була не просто організація, навіть не українська організація. Це був близький партнер", - зазначила Нейстат.
Організації почали співпрацю практично одразу після вторгнення. За словами Нейстат, методологія збору доказів у них дуже схожа. За її словами, фундація Клуні не веде узагальнену документацію щодо порушення прав людини, а зосереджена на порушенні конкретних кримінальних справ, тому ретельно працює над збором доказів, адже лише докази, зібрані належним чином, можна використовувати для кримінального переслідування.
Нейстат додає, що ціль премії – розповісти усьому світу про конкретних людей, які борються за справедливість.
"У випадку з Україною про те, що відбувається, почув весь світ. Але мало хто знає, чому їм відомо про це. Дуже мало людей знають, що насправді існують такі люди, як Роман", - пояснює вона.
Документуванням воєнних злочинів Роман Авраменко займається з 2014-го року. У вересні 2014-го він поїхав у свою першу польову місію з документування воєнних злочинів у Донецькій та Луганській областях, згодом додався і Крим. За його словами, вже тоді було зрозуміло, що потрібно негайно документувати докази, бо вони втрачаються, і потім їх відновити буде неможливо.
Із тих пір Роман та його команда провела понад 220 польових місій, більше третини з них - за останні півтора року. До повномасштабного вторгнення організація займалася не лише документуванням злочинів, а й процесуальними змінами, працюючи з прокурорами та змінюючи їхні підходи до воєнних злочинів. Згодом ця організація почала поширювати діяльність в інших країнах. "На жаль, багато є країн з активними чи замороженими конфліктами. Ми навчали групи правозахисників та представників громадянського суспільства в Грузії, Таджикистані, Казахстані, були і під час нового кола конфлікту у Нагірному Карабаху", - розповідає Роман.
З початком повномасштабного вторгнення запит на експертизу Романа та його колег збільшився у рази. Тому довелося збільшити кількість документаторів, юристів, розслідувачів та польових виїздів. До прикладу, зараз команда працює у Миколаївській та Херсонській області, документуючи наслідки підриву Каховської дамби.
Авраменко каже, що вони відрізняються від інших організацій тим, що працюють над притягненням до індивідуальної кримінальної відповідальності за вчинення міжнародних злочинів.
Від 2014 року команда працювала таким чином, щоб докази, які збираються, можна було використовувати в кримінальних справах в судах, і "щоб настала справедливість у вигляді кримінального переслідування".
Всього з 2014 року Truth Hounds вдалося задокументувати близько 4,5 тис. воєнних злочинів. Частина з них стала основою для двох із трьох позовів, які фундація Клуні разом з Truth Hounds готуються подати правоохоронним органам однієї з європейських країн для порушення кримінальної справи в рамках так званої універсальної юрисдикції.
Роман пояснює: з самого початку повномасштабної війни команда розуміла, що основний тягар з переслідування воєнних злочинців ляже на українську систему правосуддя. "Тому ми додатково розуміли, що потрібно застосовувати принцип екстратериторіальної юстиції, щоб інші країни переслідували воєнних злочинців за злочинів скоєнні на території України", - пояснює він.
Найстат додає, що правозахисники та юристи намагаються встановити виконавців, конкретно командирів, які відповідальні за все, що відбувалося на окупованих територіях або за невибіркові обстріли з використанням конкретних видів зброї.
Кожна зі справ, які її фонд планує подавати правоохоронцям, стосується кількох злочинів. "Тож ми справді намагаємося знайти закономірності. Перша справа стосується страт та тортур. Друга - невибіркові напади, які призвели до незаконних смертей. Третя - весь спектр воєнних злочинів на окупованих територіях – сексуальне насильство, страти, тортури, грабунок, знищення майна. У кожному випадку ми представляємо тих, хто вижив, або сім’ї людей, які були вбиті. Це дуже важливий крок", - розповідає представниця фонду "За справедливість".
Нейстат додає, що ці три справи – лише початок шляху. Фундація "За справедливість" з партнерами у рамках універсальної юрисдикції готує й інші більш складні справи, зокрема, щодо широкого застосування тортур у різних регіонах України, а також мають намір зосередитись на Маріуполі та побудувати справу навколо облоги міст і сіл.
Роман Авраменко додає, що це складний та довгий шлях, до якого має готуватися як суспільство, так і жертви. "Люди хочуть справедливість "тут та зараз", і швидко втрачають мотивацію. Наша задача, серед іншого, підтримати їхню мотивацію, не обіцяти багато, не обіцяти, що все обов'язково буде і буде швидко", - пояснює він.
Правозахисник зізнається, що сам пережив подібні емоції у 2015-му році. "Цей момент розпачу, коли ми працюємо, а нічого не міняється. І лише зараз є перші паростки й перші результати того, що було тоді напрацьовано. Тому це треба робити", - переконаний він.
Авраменко сподівається, що однією з країн, яка включиться у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності, будуть і Сполучені Штати.
У грудні минулого року Конгрес США вніс правки до Закону про воєнні злочини, які дозволили кримінальне переслідування воєнних злочинців на території США.
Форум