Британські вчені продовжують дослідження Антарктиди

Британія відзначає сторіччя трагічної експедиції капітана Роберта Скотта до Південного полюса. Тоді, у 1912-му році, команда британських дослідників, досягла Південного полюса на 33 дні пізніше за норвежців на чолі із Роалдом Амудсеном. Жоден із команди Роберта Скота тоді не повернувся живим. Нинішні британські дослідники продовжують досліджувати Антарктиду.

Літо в Антарктиді. Середня температура мінус 30 градусів за Цельсієм. Транспортний літак востаннє наближається до злітної смуги. Це експедиція – одна із найбільш амбітних в історії полярних досліджень. Її готували два роки. Девід Пірс – мікробіолог у складі дослідницької команди:

«У 1970-их вчені вперше відкрили озера під льодовиками. Це самостійна екосистема про яку ми нічого не знаємо. Там можуть бути дуже цікаві організми, які розвивались ізольовано протягом мільйонів років. Ці озера також можуть містити важливу інформацію про те як відбувалось танення льодовиків у минулому».

Доставка бурів вимагає окремої подорожі. На місце доставили 5 контейнерів – у них обладнання вагою 70 тонн. Тракторний потяг доставить контейнери до точки призначення, через 250 кілометрів снігу та льоду, до бази на озері Елсворт. Буріння там почнеться наприкінці року.

«Буріння на глибину три з половиною кілометри буде здійснюватись термобуром із водяною подачею. Коли буріння буде завершено, ми опустимо всередину зонд та добудемо матеріал для дослідження», – каже Девід Пірс.

Все обладнання має бути стерильним, адже найскладніше завдання, додає Пірс, не забруднити підземне озеро в процесі буріння:

«Зважаючи на вартість технологій, кожен мілілітр води добутої із озера під льодовиком коштуватиме приблизно 775 доларів».

Реалізація даного проекту співпала із сторіччям трагічної експедиції до південного полюса капітана Роберта Скота. Його команда прагнула першою дістатись полюса, втім її на цілий місяць випередили норвежці на чолі з Амундсеном, а дорогою назад англійські дослідники загинули.

Аласдар Маклеод – куратор виставки пам’яті Роберта Скота в королівському географічному товаристві Лондона. Він каже, що смерть Скота надихнула вчених:

«Зібрані ним за життя данні про морську біологію, флору та фауну Антарктики заклали основу сучасних досліджень. На них спираються і дослідження, які проводитимуть на полюсі наприкінці року».

За 100 років з часу смерті Скота технології кардинально змінились. Втім сучасні дослідники та Скота подібні у тому, що самовіддано та захоплено працюють зі стихією, яка не прощає помилок.