Актуально
"Щодня за гарячою їжею приходять 34 тисячі мешканців" - мер Харкова про найбільші потреби міста. Інтерв'ю
У Харкові, попри постійні російські обстріли, залишаються жити близько мільйона ста тисяч людей, каже мер. Місто вперто продовжує відновлюватись, там садять нові дерева, а українська мова стає брендом серед місцевих, про це в інтерв’ю Українській службі Голосу Америки розповів міський голова Харкова Ігор Терехов.
Він також поділився інформіацією про те, чого харків'яни сьогодні потребують найбільше, хто працює над генпланом відбудови міста, а також - як привчити росіян до того, що в Україні завжди буде світло і тепло. З мером Тереховим спілкувалась журналістка Ірина Матвійчук.
Інтерв'ю відредаговане та скорочене для ясності та плинності.
Ірина Матвійчук, Голос Америки: Пане Терехов, яка у вас зараз ситуація в місті?
Ігор Терехов, мер Харкова: Коли почалась війна, місто Харків з перших днів жорстоко обстрілювали і артилерією, і балістичними ракетами. … Загроза існує, ми розуміємо, що це таке відносне затишшя, яке зараз є, і в кожну мить може прилетіти С-300 з території РФ до міста Харкова.
І.М.: Чи є у вас дані, скільки людей проживає зараз у Харкові, скільки виїхали. Знаю, що частково люди вже почали повертатися, попри те, що загроза продовжується?
І.Т.: Зараз у місті Харків перебуває і проживає близько 1 мільйона ста тисяч мешканців. … Частина людей переїхали з деокупованих територій, це так звані внутрішньопереміщені особи, вони також у нас проживають. Але це не означає, що ми як влада, ставимось до них як до чужих. Вони наші рідні, буду казати, що вони наші харків'яни, бо вони мешкають у місті Харків.
Щодо повернення, ми відчуваємо, що щодня люди все більше повертаються. Життя налагоджується. Але хочу сказати, що загроза дуже велика.
Кілька тижнів тому у нас були дуже потужні прильоти по критичній інфраструктурі міста, найпотужніші з усіх, які були, і найпотужніші руйнування, яких вони накоїли.
Тому в нас дві доби зовсім не було світла у місті, було дуже важко все це відбудувати, все відновити, не було електропостачання, не було напруги зовсім, не було водопостачання, бо було все знеструмлене.
Не ходив електротранспорт, ми вимушені були замінити електротранспорт і метрополітен автобусними маршрутами. На щастя, було не так прохолодно, але все таки було вимкнене електропостачання. Ті дві доби були дуже важкі. Але з цим викликом харків'яни справились.
І.М.: Які сьогодні основні потреби харків'ян, наскільки вам вдається задовольнити те, що людям потрібно в першу чергу?
І.Т.: Що перш за все потрібно? Насамперед, це робота. Коли люди працюють, вони заробляють гроші, це дуже важливо.
Розвиток бізнесу, розвиток індустрії, розвиток новітніх технологій, ІТ-сфери - все це необхідне, щоб харків'яни мали роботу, могли жити, щоб могли жити і жити нормальним життям.
Що стосується теплопостачання, енергопостачання, водопостачання, роботи електротранспорту, комунальних міських служб, вивозу сміття і таке інше - це все організоване.
Ми зараз проводимо так звану “зелену весну”, прибираємо місто, прибираємо, те, що було зруйновано, висаджуємо саджанці, висаджуємо ялинки, квіти, прибираємо місто, як завжди це було.
І.М.: Чи у вас є статистика, скільки в місті зараз проживає людей за межею бідності?
Щодня за гарячою їжею приходять близько 34 тисяч мешканців
І.Т.: Не можу вам сказати цифр, але скажу, що ми годуємо людей безкоштовно як міська влада. Щодня за гарячою їжею приходять близько 34 тисяч мешканців. Щодня.
Крім цього, ми розвозимо гуманітарну допомогу до одиноких, до людей похилого віку. З людьми, які потребують допомоги, також наші соціальні служби працюють. Ми робимо все залежне від влади, щоб люди почували себе більш-менш добре.
І.М.: Чи в Харкові сьогодні є будинки без доступу до питної води чи електропостачання?
І.Т.: Так, безумовно є. Багато, на жаль. … Понад 150 тисяч харків'ян не мають даху над головою. … Але до війни у нас навчалось 300 тисяч студентів, у нас були можливості щодо гуртожитків. Коли студенти виїхали, люди туди переїхали жити.
У нас зараз більше 100 тисяч вимушених переселенців, тих людей, які переїхали у Харків з деокупованих територій Харківської, Донецької, Луганської, Херсонської областей. Всіх приймаємо, даємо житло, ми ж усі разом, ми - українці.
І.М.: Чи ви думали про те, що ті 150 тисяч харків'ян, які втратили житло, після війни прийдуть до мерії і спитають, де нам жити?
І.Т.: Тільки за минулий рік ми відновили близько 200 будинків, це і глобальна реконструкція, і незначні руйнації. Ми працюємо. Зараз працюємо над відбудовою біля ста будинків. І далі будемо працювати.
І.М.: Харків, в першу чергу, асоціюється з центром міста, це ваша візитівка. З часу повномасштабного вторгнення центр міста у вас постраждав чи не найбільше з усіх українських міст. Якщо не помиляюсь, деякі будівлі, які вистояли Другу світову війну, були розбомблені. Чи можливо це все відновити?
І.Т.: Ми зараз дуже ретельно працюємо над відновленням Харкова, над генеральним планом розвитку міста Харкова разом з видатним англійським архітектором лордом Фостером. Хочу сказати, дуже багато вже зроблено, так звана дорожна карта на 10 років, за якою буде розвиватися Харків.
Щодо центру, то дуже багато руйнації. Щось буде відновлено, щось не підлягає відновленню. Але центральна частина міста буде в такому ж архітектурному ансамблі, який відповідатиме колориту міста Харків.
І.М.: Харків - місто територіально близьке до Росії. Наскільки сильним залишається російський сентимент у вашому місті? Чи багато так званих прихильників Росії? Чи влада знає про цих людей, чи працює з ними?
І.Т.: Сказати, що зовсім не залишається, це обманути. Але хочу сказати, що коли брати у відсотках, то 95 до 5-ти, 95% - українська позиція, а десь 5% - ну це люди такі, похилого віку, котрих пробити, так скажімо, неможливо. Вони жили ще в СРСР, вони ще з тих часів, нічого з ними не зробиш. Це все життя, це процес.
Зараз десь 95% - це дуже потужна сила, нема тут жодних проросійських поглядів, немає проросійської позиції. Український Харків - це таке потужне українське місто, воно було, є і буде українським містом. Те, що зараз тут ментальність українська, це 100%.
І.М.: Коли не живеш у харківській бульбашці, читаєш про місто з новин, то можуть виникати стереотипні уявлення, що от один день – Харків обстріляли, за два дні енергопостачання відновили, за два ні – Харків знову обстріляли, і знову відновили. А може, не варто публічно оголошувати про відновлення, щоб росіяни вас не чули, що ви тут робите?
І.Т.: Що стосується того, чи чують це росіяни чи не чують, це їхня справа. Ми це кажемо для наших українців і наших партнерів, що ми працюємо, щоб люди відчували позитивну енергетику, бо без цього неможливо.
Не можна передати ці емоції, коли ми увімкнули вуличне освітлення. Рік не було вуличного освітлення, зараз воно є, і це були такі гарні емоції, не передати їх словами, це було щось! Для всіх харків'ян. Всі фотографувалися, всі раділи, було дуже емоційно.
Ми повинні привчити нашого ворога до того, що в нас буде освітлення, що в нас буде тепло в оселях, що в нас буде водопостачання, що в нас буде енергетика
Наступну добу знову був обстріл, і була перерва, і не було електропостачання, але потім ми все відновили і запустили. І зараз більше тисячі вулиць Харкова з освітленням.
Дивіться, ми повинні привчити нашого ворога до того, що в нас буде освітлення, що в нас буде тепло в оселях, що в нас буде водопостачання, що в нас буде енергетика. Ми не повинні думати, що вони думають. Ми повинні робити так, щоб нашим людям, нашим харків'янам, нашим українцям було як можна гарніше.
І.М.: У грудні ви сплатили штраф за те, що в ефірі говорили російською мовою. Сьогодні ви говорите українською в цьому інтерв'ю з власної ініціативи. В Україні зараз про це багато говорять, багато хто визначається, а що робити далі, є трохи тиск у суспільстві. Ви – міський голова, маєте певний авторитет, до вас люди також приглядаються. Яка ваша позиція щодо мовного питання?
І.Т.: Мовне питання – це така справа, що ми – нація. Ми в офіційному статусі маємо розмовляти тільки українською мовою. Що стосується того, як ти розмовляєш з родиною чи друзями, це має визначати кожен для себе. Але хочу сказати, що все частіше ми розмовляємо українською.
Знаєте, у Харкові розмови українською – це такий бренд вже стає. Це дуже здорово, я б сказав, і добре, що люди починають розмовляти українською, і все частіше на вулицях Харкова звучить українська мова, і привітання звучать українською мовою, коли люди між собою вітаються. Люди кажуть: доброго дня, доброго вечора, все частіше.
Ми прийдемо до того, коли ми будемо розмовляти тільки українською мовою, я впевнений. Це поки що перехідний період.
І.М.: Тобто ви вважаєте, що Харків колись стане україномовним містом?
І.Т.: Я вважаю, що Україна буде вся україномовна. Пройде певний час. Це так, як воно буде. Українською.
Українці після цих жахів, які творить Росія, ми не можемо розмовляти (пауза) ми раніше розмовляли на суржику. Так, казали, що Харків - це російськомовне місто, але насправді це був суржик.
Ми всі повинні говорити українською мовою. І ми будемо нею розмовляти. І ніхто на нас не тисне. Це знаєте, (зміна, – ред.) ментальності, яку ми зараз проходимо. Те, що Росія цією війною, цими жахами нас підштовхнула до україномовності – це факт.
І.М.: Серед мерів інших українських міст чи є такі люди, яким ви дзвоните в першу чергу, коли, як кажуть, горить?
І.Т.: Знаєте, коли горить, я розраховую на свою команду, дзвоню до ДСНС, щоб виїжджали, до військових, якщо потрібно, до поліції, якщо потрібно.
Що стосується мерів, з початку війни мені мери телефонували, доставляли гуманітарну допомогу, було таке, що зверталися мери невеликих міст України, яких я до війни не знав і не спілкувався, зокрема, з західної України. Вони самі телефонували, пропонували допомогу, і я дуже вдячний.
І.М. На якій стадії зараз перепоховання людей, яких поховали під час гарячої фази війни у пластикових пакетах? Це спричинило розголос, ви коментували, але минуло вже кілька місяців.
І.Т.: Ми їх перепоховуємо, частину вже перепоховали. Там мають бути документи, треба зробити ДНК людей, встановити їхні особи, і перепоховати. Ми виділили кошти з міського бюджету на перепоховання. Крім цього, потрібні умови. Можливість перепоховати є, але за нашими нормами, це має відбуватись лише у прохолодну погоду. Частину ми перепоховали. Щодня робота ведеться.
І.М.: Я так розумію, там був порушений закон, коли це сталось?
І.Т.: Ці висновки будуть давати правоохоронні органи, чи був порушений закон. Була тоді можливість, чи не була, поховати їх по- людськи. Ми зробимо так, щоб поховати їх по-людськи.
І.М.: Чи триває розслідування зараз?
І.Т.: Так, триває.
І.М.: Розкажіть про ваш день - у котрій прокидаєтесь, скільки часу приділяєте родині? О котрій повертаєтесь з роботи?
І.Т.: Родина виїхала, її немає в місті. Що стосується моєї роботи, (пауза) працюю цілодобово. Зараз у нас тут 21.15 вечора, і попереду ще дві зустрічі. Крім цього, коли обстріли, виїжджаю на обстріли. Коли надзвичайні ситуації - виїжджаю туди. Не маю зараз права на відпочинок.
З моменту початку війни я не був вдома жодного разу. З початку війни я кілька разів виїжджав у Київ, двічі був в Ужгороді, де зустрічався з лордом Фостером, він прилітав в Україну. Також зустрічався з нами містянами, які змушені були переїхати до Ужгорода, і зараз там. У Бахмут виїжджав. Решту часу я – в Харкові. Закордон ще не виїжджав.
І.М.: Для вас особисто вторгнення було шоком?
І.Т.: Так.
І.М.: Коли востаннє бачились з родиною?
І.Т.: Вчора син приїжджав до Харкова, у нього був день народження, і він приїхав вперше за рік у Харків. Ми пішки гуляли по центру міста, по південній Салтівці.
Боляче було його бачити, боляче було вранці розставатися з ним. Таке життя, він вимушений був поїхати, я залишаюсь у Харкові, це війна. Ми маємо розуміти, що чимось маємо жертвувати, щоб вистояти заради нашої перемоги.
І.М.: З часу перемоги, чи багато у вас було розчарувань у людях?
І.Т.: У комусь я розчарувався, так. Когось навпаки, дуже став поважати. Все було.
Дивіться також: Як американські бізнесмени підтримують в час війни своїх працівників в Україні, зокрема, в Харкові.
Всі новини дня
- Голос Америки
США передали Україні понад 1 мільйон конфіскованих іранських патронів
Уряд США передав Україні 1,1 мільйона боєприпасів калібру 7,62 мм, які американські сили конфіскували під час передачі Іраном воєнізованому угрупованню в Ємені.
Патрони для стрілецької зброї були вилучені військово-морськими силами Центрального командування США з транзитного бездержавного судна Marwan 1 торік у грудні. Таким чином Корпус вартових Ісламської революції Ірану намагався допомогти хуситам у Ємені, де з 2015 року триває громадянська війна, в порушення резолюції Ради Безпеки ООН.
У липні через цивільні позови Міністерства юстиції американський уряд отримав право власності на ці боєприпаси.
У повідомленні американського Центрального командування йдеться, що "США зобов'язуються співпрацювати із союзниками та партнерами, щоб протистояти потоку іранської смертоносної допомоги в регіоні всіма законними засобами, включаючи санкції США та ООН і шляхом заборон".
Підтримка Іраном збройних груп загрожує міжнародній і регіональній безпеці, силам США, дипломатичному персоналу та цивільним жителям, додали у документі.
"Ми продовжуватимемо робити все можливе, щоб пролити світло та зупинити дестабілізаційну діяльність Ірану", - підкреслено у повідомленні.
Нагадаємо, заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател, коментуючи запитання журналістів про нові моделі іранських дронів та потенційне нарощування їхнього експорту до Росії, напередодні заявив, що будь-який новий прилад, розроблений Іраном, створює потенційний ризик погіршення насильницьких та дестабілізаційних дій, у яких бере участь іранський режим.
Пател додав, що США продовжуватимуть "використовувати наявні інструменти, щоб притягнути іранський режим до відповідальності" у взаємодії з союзниками та партнерами, зокрема, з Європейським Союзом та Німеччиною, Францією та Великою Британією.
- Голос Америки
«Кроки Путіна схожі на кроки Гітлера». Ексспікер Палати представників Маккарті попереджає про загрози ізоляціонізму в останній промові
Колишній лідер республіканської більшості в Палаті представників США Кевін Маккарті після звільнення з посади спікера Палати виступив з промовою, де зокрема висловив занепокоєння довгостроковою перспективою у контексті російської агресії проти України і порівняв Путіна з Гітлером.
“Те, що відбувається дуже нагадує 1930-ті роки. Багато кроків, які робить [президент РФ Володимир] Путін, дуже схожі на кроки Гітлера”, – заявив Маккарті.
Нагадуючи факти з історії, Маккарті сказав, що Гітлер був розчарований програшем Німеччини у війні та, прийшовши до влади, позбавив німців свободи та відновив армію. Це відбувалося всупереч Версальському договору, але інші держави цьому не протидіяли, вони не заважали йому захоплювати інші країни.
Щодо підтримки України Сполученими Штатами, Маккарті сказав, що виступає за озброєння України, яке не означає, що їй треба надавати “готівку”.
Маккарті розкритикував західні країни за відсутність реакції на вторгнення Росії у Грузію та анексію Криму.
Політик також наголосив, що “тепер відбувається дещо навіть гірше за те, що сталося в 1930-х роках”. Бо, так само як Гітлер створив партнерство з Італією та Японією, так Путін, перед тим як напасти на Україну, створив партнерство з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном.
“Тож те, що ми зараз зробимо, дуже важливо”, – сказав Маккарті.
Разом з тим, колишній лідер республіканців у Палаті представників підтримав провідний аргумент своїх однопартійців, який вимагає розв'язати проблему контрабанди наркотиків на південному кордоні США з Мексикою, перш ніж розв'язувати проблему війни в Україні.
Дивіться також:
- Голос Америки
Президент Байден впевнений у двопартійній підтримці України в Конгресі
Президент США Джо Байден заявив сьогодні, що він знає, що більшість членів Палати представників Конгресу продовжують підтримувати Україну.
Відповідаючи на питання, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобов’язання щодо допомоги Україні, Байден зазначив:
“Це турбує мене. Але я знаю, що більшість членів Палати представників і Сенату від обох партій заявляли, що вони підтримують фінансування для України. Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”.
Усунення з посади спікера Палати представників Кевіна Маккарті у вівторок, спричинене фракцією правих республіканців, стало першим випадком, коли палата усунула свого лідера з посади, яка є другою в черзі після президента після віцепрезидента.
Відставка відбулася через кілька днів після того, як законодавці не включили нових грошей для уряду президента Володимира Зеленського в законопроєкт про бюджет на наступний рік.
Конгрес схвалив 113 мільярдів доларів військової, економічної та гуманітарної допомоги для України після вторгнення Росії в лютому 2022 року, повідомляє Служба досліджень Конгресу.
Пентагон заявив, що у нього залишилося 1,6 мільярда доларів на заміну зброї, надісланої в Україну, не залишилося коштів в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI) і 5,4 мільярда доларів США за програмою президентських повноважень, яка дозволяє президенту Джо Байдену, відправляти зброю для України зі складів американської армії.
USAI дозволяє адміністрації Байдена купувати зброю у промисловості, а не брати її із запасів зброї зі складів США.
Республіканці призначили голосування на 11 жовтня, щоб обрати наступника, і мають зустрітися напередодні, щоб почути думку своїх кандидатів.
У повідомленні використано інформацію Reuters.
"Це турбує мене" – Джо Байден про зобовʼязання щодо допомоги Україні. Відео
Президента США Джо Байдена запитали, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобовʼязання щодо допомоги Україні? Послухайте, що він відповів.
- Голос Америки
Як відставка спікера Палати представників вплине на допомогу Україні. Ризики для США
Тимчасовий 45-денний бюджет США, ухвалений в останній день фінансового року, не містить додаткового фінансування для України. А звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США викликало ще більше занепокоєння щодо американської підтримки як серед українців, так і серед союзників. До чого можуть призвести суперечки довкола американського бюджету та ситуації у Конгресі – головна тема обгворення оглядачів цього тижня.
Допомога під сумнівом?
Ситуація у Палаті представників загалом поставила під сумнів майбутнє американської допомоги Україні, пише CNN.
“Запит адміністрації Байдена на 24 мільярди доларів щодо додаткового фінансування [Україні, - ред.] є підвішеному стані, а скарбниця вкрай низька”, – констатує видання.
CNN цитує радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, який розкритикував “західні консервативні еліти”, які “говорять про необхідність призупинити військову допомогу Україні”. За його словами, посалиння на дорожнечу цієї допомоги є нелогічними, бо за допомогою українців, які знищують російську армію на полі бою, США можуть позбавитися загрози, з якою вони жили багато десятиліть.
Президент США Джо Байден, як повідомляв Голос Америки, заявив: «За жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана».
При цьому оглядачі та експерти загалом погоджуються, що повне припинення допомоги України з боку західних партнерів, зокрема США, є малоймовірним.
FT: Погана новина для України і загроза провального для США ізоляціонізму
Поганою новиною для України назває усунення Кевіна Маккарті з посади і видання Financial Times.
У публікації “Повернення американського ізоляціонізму” висловлено припущення, що усунення Кевіна Маккарті та подальша підтримки республіканцями Дональда Трампа ставить під загрозу підтримку України.
Трамп може стати саме тим ізоляціоністом, який на посаді президента здатен "потопити перспективи України" і бути "саме тим дивом, якого потребує сьогодні Путін", вважає FT.
“Навіть якщо припустити, що наступний спікер симпатизує Україні, він буде у ще слабшому становищі, ніж Маккарті”, – йдеться у статті.
Крім того, FT пише, що Республіканська партія “деякий час рухається в напрямку Росії”: “Зараз більше восьми з десяти виборців-республіканців підтримують кандидатів — Дональда Трампа, Рона ДеСантіса та Вівека Рамасвамі — які припинять допомогу Україні”.
У результаті, вперше з 1920-х років американці, ймовірно, отримають наступного року можливість призначити ізоляціоніста в Білому домі. Але зростаючий ізоляціонізм може схилятися на бік Росії, попереджає FT та додає, що історичний досвід свідчить на користь провалу політики ізоляціонізму.
“Щоб утримати США в грі, Байден повинен якимось чином зібрати достатньо голосів республіканців у найближчі тижні, щоб поповнити фінансування України”, – пише Financial Times. А також додає, що “відсутність великого українського військового прориву значно ускладнює його [президента Джо Байдена, - ред.] роботу”.
NYT: Чому MAGA хоче зрадити Україну
Американський економіст Пол Кругман у колонці для New York Times пише, що “MAGA хоче зрадити Україну” ( MAGA “Make America Great Again” – “Зробімо Америку знову великою”, гасла президентської кампанії Дональда Трампа, – ред.).
Кругман наголошує, що суперечки довкола законопроєкту про тимчасовий бюджет США призвели до єдиного скорочення витрат – припинення допомоги Україні. Не йшлося про жодні інші скорочення витрат, окрім як “українських”.
Отже, справа не у грошах, вважає оглядач New York Times.
“Ні, допомога Україні не підриває майбутнє соціального забезпечення, не робить неможливим захист нашого кордону і не споживає 40 % ВВП Америки”, – пише Кругман та називає такі звинувачення нісенітницею.
За 18 місяців після російського вторгнення загальна сума допомоги США склала близько 77 мільярдів доларів. Але загальні федеральні витрати наразі становлять понад 6 трильйонів доларів на рік або понад 9 трильйонів доларів кожні 18 місяців, тому допомога Україні становить менше 1 % федеральних витрат (і менше 0,3 відсотка ВВП). Військова частина цих витрат становить менше 5% американського оборонного бюджету.
Переваги допомоги “знедоленій демократії” величезні, нагадує автор колонки NYT. Росія, яка до війни в Україні вважалася великою військовою державою, і яку більшість американців вважали критичною загрозою, тепер “принижена”, пише Кругман.
Ба більше, невдачі Росії в Україні зменшили ймовірність того, що Китай вторгнеться на Тайвань. НАТО впоралося, західна зброя довела ефективність. Усе це – достатня винагорода за “невелику частину того, що ми витратили в Іраку та Афганістані”, пише Кругман.
Натомість політика прихильників MAGA розвертає Америку в інший бік.
“Вони хочуть перемоги Путіна”, – так підсумовує Кругман причину, через яку MAGA-республіканці “не визнають наведених вище аргументів на користь підтримки України”.
“Вони вважають жорстокість і репресії путінського режиму чудовими рисами, які Америка повинна наслідувати. Вони підтримують потенційного диктатора вдома і прихильно ставляться до справжніх диктаторів за кордоном, – пише Кругман у NYT. – Тому не звертайте уваги на всі ці скарги про те, скільки ми витрачаємо в Україні. Це не про фактичну вартість допомоги, а люди, які стверджують, що їх турбує вартість, насправді не піклуються про гроші. По суті, вони є ворогами демократії як за кордоном, так і вдома”.
WSJ: Хаос в США додає невизначеності щодо підтримки України
Політичну ситуацію всередині США оглядачі вже називають “спікеріадою”, оскільки політики будуть зосереджені на політичному питанні довкола обрання нового спікера Палати представників. Кевіну Маккарті у січні знадобилося 15 раундів голосування, щоб посісти цю посаду.
Видання Wall Street Journal називає події хаосом та припускає, що він додасть невизначеності щодо підтримки України на майбутнє.
“Зважаючи на те, що Палата представників захоплена боротьбою за лідерство, а гучна та зростаюча фракція виступає проти подальшої допомоги чи прив’язки її до суворих заходів безпеки на кордоні, залишається тільки здогадуватися, чи Конгрес схвалить більше фінансування для України”, – пише видання.
Новому спікеру, йдеться у публікації, потрібно буде збалансувати такі пріоритети, озвучені республіканцями, як безпека кордону, посилення розслідування щодо імпічменту через фінанси родини Байденів, а також різке скорочення державних витрат.
Крім того, над наступником Маккарті постійно нависатиме загроза такого ж звільнення, тому в США вже лунають пропозиції про зміну законодавства, щоб кілька осіб не могли спекулювати посадою спікера Палати представників (у голосуванні за відставку Маккарті вирішальна перевага складала 8 голосів крайнього правого крила республіканців).
Крім того, зрозуміло, що наступному спікеру доведеться мати справу з питанням допомоги Україні. Тим часом Майкл Маккол, голова Комітету Палати представників у закордонних справах, назвав усунення Маккарті “шокуючим” і сказав, що його звільнення – це “погано для України” та для іміджу Америки за кордоном, цитує WSJ.
Reuters: Допомога США Україні залежатиме від того, хто стане спікером
Відсторонення спікера Кевіна Маккарті може означати зміни щодо допомоги Україні, оскільки деякі з його можливих наступників рішуче виступають за допомогу Києву, але інші рішуче виступають проти, – цитує Голос Америки інформаційну агенцію Reuters. А загалом допомога США Україні може залежати від того, хто стане наступним спікером.
Кандидатам на посаду спікера з ініціативи кампанії “Республіканці за Україну” від Defending Democracy Together вже навіть “виставили оцінки”, як в американській школі, від A до F. Кампанія оцінювала кандидатів за силою їхньої підтримки минулої допомоги Україні. Підтримку або заперечення попередніх законопроектів може вказувати на те, наскільки ймовірно кожен винесе допомогу Україні на голосування, якщо стане спікером.
Найвищу оцінку отримав Том Еммер, за ним йде Стів Скаліз, а Метт Гетц, який очолював кампанію з усунення Маккарті, Джим Джордан і Байрон Дональдс отримали “F”.
Кевін Маккарті отримав оцінку “B-мінус”.
Білий дім, нагадує Reuters, впевнений, що Сполучені Штати зрештою нададуть більше допомоги Україні, незалежно від особи спікера.
Допомога Україні від НАТО: “видно дно бочки”
Історичне усунення спікера Палати представників Кевіна Маккарті додає додаткової невизначеності щодо перспектив допомоги США Україні, пише британське видання Guardian та наводить цитату адмірала Роба Бауера, військового чиновника НАТО, який заявив у вівторок, що “тепер видно дно бочки”. Бауер говорив про критичну потребу додаткового фінансування на Варшавському безпековому форумі.
Своєю чергою Марк Канчіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у статті для видання Breaking Defense стверджує, що “найбільше «допомоги Україні» витрачається в США”.
Багато грошей, які вважаються “допомогою Україні”, насправді витрачаються в США.Марк Канчіан
“Багато грошей, які вважаються “допомогою Україні”, насправді витрачаються в США”, – пише Канчіан. Він застерігає: скасування такого фінансування було б поганим рішенням як для України, так і для інтересів Америки.
Конгрес ледве уникнув припинення роботи уряду, вилучивши допомогу Україні. Але що насправді в цій допомозі? Експерт детально проаналізував цифри та показав, що менше половини грошей йде за кордон, а більшість витрачається в самій Америці.
Загалом аналіз розділив допомогу на шість категорій: підтримка збройних сил США, постачання американського обладнання в Україну, закупівля зброї та послуги для українських Збройних сил, гуманітарна допомога, економічна підтримка уряду України та урядових установ США.
Наприклад, економічна підтримка українського уряду, тобто безпосередня “допомога Україні” в прямому сенсі у пакеті допомоги на 24 мільярди доларів складає лише 3,4 мільярди.
Натомість більшість “допомоги Україні” витрачається всередині і на потреби самих Сполучених Штатів.
Фінансування агенцій США, Збройних сил США, більша частина заповнення військової техніки, а також частина гуманітарної допомоги залишаються в країні.
За оцінками експерта, в США використовується близько 60% коштів, виділених “на допомогу Україні”.
Це також пояснює, чому деякі джерела називають 60 або 70 мільярдів доларів допомоги Україні з часу повномасштабного вторгнення Росії, тоді як інші говорять про 113 мільярдів доларів.
Тобто йдеться про дві складові – власне “допомогу Україні” та “зусилля США внаслідок війни в Україні”, пише експерт.
Наприклад, минулі асигнування української допомоги включали кошти на видобуток природних копалин у США, розробку сучасних ядерних реакторів і модернізацію стратегічного запасу нафти, а також “трансформаційні, якісні та стійкі інфраструктурні проекти, які… дозволять Сполученим Штатам отримати надійні альтернативи, щоб випередити Китай у конкуренції”.
Крім того, пакет допомоги Україні гарантує надання фінансової підтримки таким країнам, як Колумбія, Перу, Йорданія, Індія, Індонезія, Марокко, Нігерія, Кенія та В’єтнам, зокрема, через побудову нової інфраструктури та ланцюгів поставок. Йдеться навіть про 200 мільйонів доларів “для протидії дестабілізуючій діяльності Групи Вагнера та інших російських зловмисників в африканських країнах”.
Нагляд, слухання та повага до людських жертв України - пропозиції до Конгресу
Члени Конгресу, стурбовані сумою витрат на Україну, можуть проаналізувати її складові, а не дотримуватися підходу “все або нічого”, пропонує Канчіан.
Наприклад, пише експерт, Конгрес міг би посилити нагляд, щоб переконати себе та американський народ, що кошти витрачаються належним чином, а також провести слухання щодо окремих елементів допомоги, щоб також було б відповіддю на критику Конгресу щодо надання Україні “безлімітного чека”.
“Але перш за все Конгресу потрібно зробити щось, щоб зберегти віру в Україну, яка пожертвувала тисячами своїх громадян і десятками сіл, сподіваючись, що Сполучені Штати підтримають її боротьбу з агресією, – пише експерт. – Бездіяльність була б безвідповідальною, враховуючи багато згубних наслідків, які спричинило б різке припинення [допомоги, - ред]. Американський народ очікує, що Конгрес прийматиме рішення, а не керуватиметься бездіяльністю”.
Як повідомляв Голос Америки, Президент США Джо Байден закликав республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
Форум