Актуально
Зоя Литвин: Hацію без комплексу меншовартості не може виховати вчитель, який не пишається своєю професією
Українська підприємиця у сфері освіти Зоя Литвин 1 вересня стала лауреаткою премії DVF Awards за внесок у реформу та розвиток українського освітнього фронту під час кризи із пандемією COVID-19 та війною.
Зоя Литвин - засновниця Новопечерської школи у Києві та голова громадської спілки «Освіторія» тепер об’єднала зусилля із Офісом першої леді Олени Зеленської, Міністерством освіти та науки України та міжнародними агенціями, щоб підтримати як дітей вимушено переміщених родин, так і освітян, що залишаються відданими своїй професії.
Більше про премію сміливих жінок, знайомство із Гілларі Клінтон та проблеми з освітою в умовах війни – читайте та дивіться у інтерв’ю журналістки Голосу Америки Ілони Войтович.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності
Мене вразило, що Гілларі Клінтон знайома з ситуацією в Україні дуже глибоко.
Ілона Войтович: Пані Зою, дякую, що погодилися на інтерв’ю. Зараз почався насичений робочий період, новий навчальний рік. Ви пропустили перше вересня у своїй школі, яку ви заснували у Києві. Втім у цей день ви отримували престижну нагороду DVF , родини фон Фюрстенберг, якою щороку відзначають жінок за сміливість та внесок для суспільства. Розкажіть, будь ласка, що для вас означає така підтримка, коли Гілларі Клінтон вас представляє перед аудиторією найвпливовіших жінок світу?
Зоя Литвин: Я скажу чесно - я насправді дуже вагалися, чи варто їхати, чи це зараз на часі. Я знала, що захід буде красивий, червона доріжка, а в Україні відбуваються зовсім інші речі, і думки про зовсім інше ніж сукні та церемонії. Але тим не менше, умовою було те, що я маю бути фізично присутня, щоб отримати грант. Мені також було важливо побачити, що безпрецедентна підтримка України - вона є, вона продовжується, і для мене теж було важливо розповідати що війна не завершилась, що в Києві ще небезпечно і неспокійно, і допомога потрібна, і вона потрібна щодня в різних сферах.
Гроші, які отримали завдяки премії підуть на навчання дітей [у Новопечерській школі], які особливо постраждали через війну
І. В.: Як Ви познайомилися із Гілларі Клінтон?
З. Л.: Мене вразило, що вона знайома з ситуацією в Україні дуже глибоко. Вона також вже знала про мене, чим я займаюся, на чому фокусується моя команда. Її cлова підтримки, слова, що «можеш звертатися в будь-який момент», «а давай ми тебе ще "законектимо"» - Це [для мене] дуже важливо.
І. В.: Разом із премією Ви отримали грант на 4 мільйони гривень. Куди підуть ці гроші?
З. Л.: Гроші, які отримали завдяки премії підуть на навчання дітей [у Новопечерській школі], які особливо постраждали через війну. Це діти внутрішньо переміщених родин. В них дуже різні історії. Є хтось, хто вже вдруге втратив свою домівку, бо в 2014 році переїхав, наприклад, до Маріуполя з Донецька. Зараз вдруге залишилися без житла, і вдруге ці родини починають наново. І, чесно, я дуже вдячна чути ці історії і знати, що ці люди не мігрують кудись, де буде тихіше, стабільніше. Вони кажуть: «Ні, хай це вже вдруге але ми почнемо в Києві, це наша земля і ніхто нас звідси не вижене».
Мета - бути тим майданчиком, де українські родини, батьки, учні і освітяни можуть в будь-який момент 24/7 знайти всю необхідну інформацію про те, як бути під час війни.
І. В.: Окрім Новопечерської школи, ви також опікуєтеся громадською організацією «Освіторія». Сьогодні ви розширили її діяльність у партнерстві з Міністерством освіти, UNICEF та першою леді Зеленською і створили онлайн платформу ОсвітаNow. Якою є мета спільної кампанії?
З. Л.: Амбітна! Мета - бути тим майданчиком, де українські родини, батьки, учні і освітяни можуть в будь-який момент 24/7 знайти всю необхідну інформацію про те, як бути під час війни, які їхні права, обов'язки. Власне, на всі незрозумілі їм питання знайти відповіді. «Де я можу влаштуватись свою дитину школі?», «Які поруч є українські школи, гуртки?», «Як мені продовжувати навчання паралельно за українською програмою?» Якщо це вчитель – «Як мені знайти роботу за кордоном в українській школі, українському класі?», «Де я зараз можу бути корисним?». Батькам – «Як отримати документи?», «Як можна продовжувати навчання в українській школі онлайн?», «Чи обов'язково йти в школу за тим місцем, де вони зараз знаходяться?»
І. В.: Сьогодні майже 7 мільйонів дітей мали б повернутися до навчання. Які сьогодні ви бачите виклики на освітньому фронті і над якими проектами сьогодні працює «Освіторія» щоб їх подолати?
Один з проектів над яким ми зараз працюємо це такий собі “освітній убер”.
З. Л.: Цих викликів дуже багато. Найголовніший був раніше - цифрова освіченість вчителів. Завдяки ковіду, вчителі, навіть ті, хто не доходили до опанування усіх цих онлайн цифрових інструментів, вже достатньо "прокачалися", навчилися з цим працювати. Другий виклик – це, звичайно, мережа шкіл і це виклик для наших школярів, як в Україні, так і за кордоном. Історій на 1 вересня дуже багато, де переміщені родини не можуть потрапити в школу; в школах немає місця, вони переповнені. І це стрес не лише для нас, але й для країн, які приймають українських переселенців. В Україні великий виклик це - вчителі, тому що за даними міністерств, близько 35 тисяч вчителів не повернулися. І, наче з цифри 430 тисяч вчителів, це не так вже й багато, але, якщо це конкретна школа в містечку, де була достатньо висока небезпека, і діти є, а вчителів конкретних дисциплін немає, то це виклик. Тому один з проектів над яким ми зараз працюємо це такий собі “освітній убер”, де вчитель, який має вільні години, або без роботи може в онлайн в будь-який момент підключитися в ту школу, де наразі вчителів не вистачає. Комунікації. Проект ОсвітаNOW працює, щоб забезпечити цю потребу - щоб ті укази, якісь ініціативи, які з'являються від уряду та від урядів інших країн одразу ж впроваджувалися.
Близько 12 проектів ми робимо з UNICEF
На сьогодні, якщо говорити про саме Україну - в багатьох областях поновлено освітній процес наживо. Також в багатьох, особливо котрі біля гарячої лінії фронту - це неможливо. Наприклад, Дніпропетровська область - це єдина область, де дітей стало набагато більше ніж було до війни. Тому що з тимчасово окупованих територій дуже багато родин з дітьми приїхали насамперед туди. Їм дуже складно продовжувати вчитись наживо, тому що чотири секунди займає приліт ракети до Дніпра і за цей час, зрозуміло, що ніякі діти, ні шкільна команда не евакуюються. Тому із чим ми також працюємо це якісь сценарії, протоколи. Наприклад, облаштування бомбосховищ або «що робити, якщо дитина йшла до школи і трапляється повітряна тривога? Хто несе відповідальність?» Якісь ігри, для стабілізації емоційного стану дітей в бомбосховищі. Такі речі ми теж розробляємо і ми це також робимо з Офісом першої леді та із фондом UNICEF. Проект називається “Спільно до навчання”. Близько 12 проектів ми робимо з UNICEF. Минулого року півмільйона українських старшокласників закінчували навчальний рік у “Всеукраїнській онлайн школі”. Зараз ми активно працюємо, щоб дописати деякі уроки, яких не вистачало і щоб повністю весь навчальний рік для старшокласників закрити.
Україна чекає велику поставку гаджетів від Google – 43 тисячі. Це теж дуже допоможе.
Тим не менш викликом є ще навчання початкової школи. Тут у нас вже на підході чудовий проект - це такий додаток мобільний в ігровій формі, який повністю закриває шкільну програму для початкової школи з мови, читання і математики. Це наш спільний проект з організацією WAR Сhild. Вони дуже досвідчені з питань освіти під війни, під час криз. Ми розробляємо разом з ними додаток для України разом Міністерством освіти.
І. В.: Як можна допомогти традиційним школам опанувати усі ці сучасні методи навчання? Це буде під керівництвом Міністерства освіти і науки України?
Є ще щось, що ми не робимо і наразі шукаємо для цього партнерів. Це підтримка вчителів з окупованих територій.
З. Л.: Так, Міністерство, Офіс президента, Мінцифри активно долучаються, щоб подолати освітню кризу з причину війною. Є проект уряду спрямований на під'єднання швидкого якісного інтернету в бомбосховище. Я сподіваюсь, що це допоможе. Все одно, українські вчителі настільки віддані професії і дітям, що попри війну знайшли варіанти за інвестувати у власні девайси, з яких вони змогли викладати, в роутери. Плюс - Україна чекає велику поставку гаджетів від Google – 43 тисячі. Також вже підписали меморандум із Hewlett-Packard для поставок. Це теж дуже допоможе.
Є ще щось, що ми не робимо і наразі шукаємо для цього партнерів. Це підтримка вчителів з окупованих територій. Багато хто з них не може поїхати через стареньких нетранспортабельних батьків, або з інших причин. Наприклад, бувають випадки, коли не випускають вчителя з сином призовного віку, тому що хочуть залишити цього сина собі окупанти.
Освітній фронт, ще важливіший, бо це про відновлення, відбудову і про системний розвиток.
І. В.: 2 жовтня Україна відзначатиме День вчителя. Як «Освіторія» планує відзначати героїв освітнього фронту?
З. Л.: Ми довго думали, чи варто це за даних обставин і вирішили, що точно варто. Фронт дуже важливий - освітній фронт, ще важливіший, бо це про відновлення, відбудову і про системний розвиток, якого вже нам так хочеться. Ми хочемо розказати в національному телемарафоні 6 історій вчителів. Вони дуже різні. Саме через ці історії ми хочемо подякувати і відзначити внесок всіх вчителів України в боротьбу на освітньому фронті.
Ми чітко розуміємо, що націю без комплексу меншовартості не може виховати вчитель, який не пишається собою, своєю професією, яку суспільство не поважає.
Хтось був надзвичайно активним і продовжує бути в окупації попри всю небезпеку, хтось запустив буквально за кілька тижнів українські самоорганізовані школи в Польщі в Молдові для того, щоб діти могли бути в психологічній безпеці і продовжувати своє довоєнне життя, хоча б якось. Хтось займається волонтерською діяльністю і показує дітям приклад відповідального громадянина під час війни. А хтось новатор, який попри війну створив цілий цифровий курс з історії, який дуже допомагав школярам і допомагає. Ми чітко розуміємо, що націю без комплексу меншовартості не може виховати вчитель, який не пишається собою, своєю професією, яку суспільство не поважає. Премія Global Teacher Prize - це один з інструментів. Ми з цим працюємо і працюємо успішно.
Всі новини дня
- Голос Америки
Росія планує призивати в армію чоловіків з нових окупованих територій України
Росія планує призивати в армію чоловіків з окупованих територій України, наголошує у своєму звіті вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW).
Російський уряд оголосив, що осінній призов пройде на більшій частині території Росії, включаючи, як повідомляється, незаконно анексовані території України, зауважує ISW у своєму звіті за п’ятницю, 29-го вересня.
Заступник начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу ЗС РФ контр-адмірал Володимир Цимлянський 29 вересня заявив, що осінній призов відбудеться «в усіх суб’єктах Російської Федерації», у тому числі й на окупованих територіях України, повідомляють численні російські державні ЗМІ.
Призов, за його словами, розпочнеться з 1 жовтня на всій території Росії, за винятком районів Крайньої Півночі, де він відкладений на місяць через погану погоду. Цимлянський стверджував, що Росія не відправлятиме призовників на війну в Україну і що призовники служитимуть 12 місяців, зауважує ISW.
Президент Росії Володимир Путін 29 вересня підписав указ про те, що з жовтня по грудень 2023 року російські військові призовуть 130 тис. особового складу. Це є менше, ніж було призвано навесні (147 тисяч) заявив Цимлянський.
У російських законах, за якими у жовтні 2022 року було незаконно приєднано до Росії територію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України, було зазначено, що призов на військову службу на цих територіях розпочнеться у 2023 році, додає ISW. Але російські урядовці оголосили за день до початку весняного призову 2023 року, що призов на військову службу на цих територіях «не відбуватиметься до подальшого повідомлення».
У 2021 році повідомлялося про призов Росією юнаків з окупованих частин Донеччини та Луганщини, які мають російські паспорти, зауважує громадська організація «Український мілітарний центр».
Минулого року Міністерство закордонних справ України заявило, що «здійснюючи призов, Росія грубо порушує свої міжнародно-правові зобов’язання, в тому числі в рамках Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни».
«Згідно з міжнародним гуманітарним правом державі-окупанту забороняється примушувати осіб, які перебувають під захистом, служити в її збройних або допоміжних силах, так само, як і забороняється чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії», – мовиться у заяві МЗС України від 31 жовтня 2022 року.
За оцінками оглядачів, десятки тисяч росіян призовного віку покинули Росію, щоб уникнути призову, деякі з них отримали притулок у європейських країнах. Кремль підвищив призовний вік до 27 років, а з 2024 року призову підлягатимуть усі росіяни у віці 18-30 років.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини повідомило 23 вересня, що близько 90 росіян отримали притулок у Німеччині, щоб уникнути призову на батьківщині.
Близько 3500 чоловіків подали заявки на отримання такого статусу, на цей момент було прийнято рішення щодо з 1500 заявок. Німецькі суди вирішують питання про надання статусу біженця залежно від того, чи загрожуватиме особі особливо суворе покарання вдома через те, що вона належить до групи людей, які зазнають дискримінації, а не виключно через бажання уникнути призову, повідомляє Радіо Свобода.
- Голос Америки
Росія відзначила "річницю анексії" концертом на тлі нападів дронів на Україну
Президент РФ Володимир Путін заявив, що анексія українських територій здійснена ним “у повній відповідності до міжнародних норм”, а жителі чотирьох українських областей, частину територій який Москва незаконно анексувала рік тому, “зробили свій вибір – бути зі своєю Батьківщиною”, цитує агенція АР.
Путін заявляє, що жителі Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей висловили бажання бути частиною Росії на місцевих виборах на початку місяця, не визнаних та розкритикованих зі сторони США і ЄС.
30 вересня 2022 року, як повідомляв Голос Америки, Путін підписав укази про "приєднання" до РФ частково окупованих Запорізької, Херсонської, Донецької та окупованої Луганської областей України за "підсумками" фіктивного "референдуму". Результати цього так званого "голосування" не визнали США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн Групи семи, Україна та інші держави світу.
Річницю незаконної анексії українських регіонів України Росією згадав головний дипломат ЄС Жозеп Боррель під час неоголошеного візиту до Одеси. Виступаючи у Спасо-Преображенському соборі міста, серйозно пошкодженому під час російського ракетного удару в липні, Боррель підтвердив підтримку України з боку ЄС.
"Я є свідком наслідків цієї війни, в якій Україна і Одеса платять високу ціну. Це яскравий приклад того, як Росія намагається знищити Україну", – сказав Боррель.
"Сьогоднішня дата – це час згадати, що деякі частини української території, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей були незаконно анексовані Росією, як раніше незаконно був анексований Крим, – наголосив Боррель. – І ми в ЄС будемо підтримувати Україну в її боротьбі за відновлення її територіальної цілісності".
Дипломат також додав, що майбутній мир повинен бути справедливим, зберігати територіальну цілісність і незалежність України.
За повідомленням АР, у Москві на Красній площі відбувся концерт з нагоди річниці анексії. Тим часом вночі протиповітряна оборона України збила 30 із 40 безпілотників-камікадзе іранського виробництва, націлених на Одеську, Миколаївську та Вінницьку області.
Міністерство національної оборони Румунії заявило цього ж дня про можливе несанкціоноване проникнення в національний повітряний простір країни поблизу кордону з Україною.
Триває пошук об’єктів, які, ймовірно, впали на румунську територію, про що повідомлено союзників країни по НАТО. Раніше, як повідомляв Голос Америки, міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що війна Росії проти України “торкнулася безпосередньо Румунії” і становить небезпеку для її громадян.
Також у Росії оголосили про мобілізацію 130 000 осіб з 1 жовтня, у тому числі з числа жителів анексованих територій, пише АР з посиланням на Міноборони РФ.
- Голос Америки
Зеленський: Україна створює альянс оборонної промисловості
Президент України Володимир Зеленський повідомив про створення альянсу оборонної промисловості за участі 13 оборонних компаній.
Виступаючи під час Міжнародного форуму оборонних індустрій у Києві, Зеленський заявив, що домовленість зі США про спільне оборонне виробництво є одним із ключових результатів його переговорів у Вашингтоні.
За словами Зеленського, з президентом США Джо Байденом він домовився про створення нової промислової екосистеми у сфері оборони, яка "зміцнить як Україну, так і всіх партнерів".
Очільник адміністрації президента України Андрій Єрмак своєю чергою повідомив, що найближчим часом відбудуться зустрічі з представниками США, "щоб визначити дорожню карту співпраці з партнерами щодо локалізації виробництва, зокрема в Україні".
Тим часом Африка серйозно зацікавлена у придбанні або подальшому виробництві української зброї на своїй території, повідомляє Sky News, цитуючи виступ міністра зовнішніх справ України Дмитра Кулеби на форумі.
Раніше, до початку російської війни, Африка була одним із найбільших ринків збуту української військової продукції, сказав Кулеба.
Сьогодні континент чекає повернення українських компаній на свій ринок зброї.
“Поки що ця опція, зрозуміло, закрита”, – сказав Кулеба.
Крім того, Кулеба озвучив зацікавлення Африки у розміщенні виробництва української зброї та амуніції на території континенту.
“Це новий тренд”, – зазначив Кулеба, висловлюючи впевненість, що “попит на продаж і виробництво зброї, виробленої в Україні, буде дуже високим”, цитує посадовця українська інформаційна агенція Інтерфакс.
Торік Україна стала третім у світі імпортером зброї, йдеться у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI).
Рівень експорту США в Україну в 2022 році все ще був нижчим за рівні, відправлені того року до чотирьох інших держав — Кувейту, Саудівської Аравії, Катару та Японії, — оскільки вони отримали нову передову зброю, наприклад як бойові літаки.
Натомість новопризначений міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що країна має зробити все можливе, щоб виробляти в Україні всі необхідні військові послуги та продукцію для потреб своєї армії.
"Наше бачення полягає в розробці військової продукції світового рівня", - цитує Умєрова АР.
Україна прийняла міжнародну конференцію оборонної промисловості, спрямованої на нарощування виробництва зброї на тлі повномасштабного вторгнення Росії, щоб зменшити зовнішню залежність від поставок зброї.
Президент Володимир Зеленський, виступаючи на відкритті Міжнародного оборонно-промислового форуму, повідомив, що в п’ятницю в Києві з’їхалися близько 250 оборонних компаній з понад 30 країн. За даними Міноборони України, на момент закриття форуму до альянсу оборонних індустрій долучилося загалом 38 компаній з 19 країн.
- Голос Америки
Блінкен: Кремль маніпулює темою Голокосту, щоб приховати зловживання в Україні
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Кремль маніпулює темою Голокосту, щоб приховати зловживання в Україні. Про це голова американської дипломатії заявив у зв’язку з річницею нацистських розстрілів євреїв у Києві під час Другої світової війни у вересні 1941 року.
«Вісімдесят два роки тому нацисти вбили 34 тисячі євреїв у Бабиному Яру. Радянський Союз поховав цю історію, якою сьогодні маніпулює уряд Путіна, щоб прикрити зловживання Росії в Україні. США віддані справедливості для тих, хто пережив Голокост, і відповідальності за звірства», – написав Блінкен у мережі X (колишня Twitter) у п’ятницю 29 вересня.
Президент України Володимир Зеленський взяв участь у вшануванні пам’яті жертв Голокосту в Києві у п’ятницю 29 вересня.
«Дуже важливо завжди пам’ятати історію, не забувати. Тому що «Ніколи знову!» – це не порожні слова», – наголосив Зеленський.
У своїй заяві у соцмережі Х президент Зеленський відзначив також людей, які в часи Голокосту рятували євреїв, ризикуючи своїм життям.
«Голокост. Бабин Яр. Я дякую всім, хто вшановує жертв нацистських розправ у Бабиному Яру та Праведників народів світу, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Нацистське зло покарано і ніколи не повернеться. Бо пам’ятають люди, пам’ятає Україна, пам’ятає світ», – написав Зеленський.
З 29-го вересня 1941 року нацисти почали масові розстріли єврейського населення Києва в урочищі Бабин Яр. Того дня було розстріляно понад 22 тисячі людей, загалом протягом трьох днів було розстріляно понад 33 тисячі євреїв. До середини жовтня кількість жертв, що включала вже не лише євреїв, перевищила 50 тисяч.
Загалом, за оцінкою істориків, у Бабиному Яру в Києві за два роки нацистської окупації було розстріляно до 100 тисяч осіб, включно з військовополоненими Сирецького концтабору, що був розташований неподалік. У період з 1941-43 року на території України було вбито понад мільйон євреїв.
Американський топ-генерал Марк Міллі залишає посаду. Відео
Американський топ-генерал Марк Міллі, який очолював Об’єднаний комітет начальників штабів США, офіційно залишив посаду. Його замінить генерал Чарльз Браун.
Форум