Більше українців обирають ЄС на противагу Митному союзу

У 2013-му році Україна зробить остаточний вибір щодо вектора міжнародної співпраці, бо всидіти на двох стільцях більше не зможе, вважають експерти.

«Люди відчули, що євроінтеграція від них йде», - так директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна прокоментувала те, що за рік більше українців стало підтримувати зближення з ЄС на противагу Митному союзу.

42% населення віддають перевагу інтеграції з ЄС, у той час, як 32% хочуть бачити співпрацю з Митним союзом, ще 10,5% українців вважають, що не потрібно приєднуватися до жодної з цих організацій, такі результати загальнонаціонального опитування проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Найбільш активно ідею зближення з країнами Західної Європи підтримує молодь. Якщо у групі до 30 років західний вектор підтримало 52% опитаних, то серед людей 60 років і старше – 45% за зближення з Митним союзом.

Якщо поділ прихильників євроінтеграції за віковим принципом експерти пояснюють ностальгією за Радянським Союзом представників старшого покоління, то чітке розділення преференцій по областях - це результат політичних маніпуляцій, переконаний заступник генерального директора Центру імені Разумкова Валерій Чалий. На заході 65%, а в центрі 50% опитаних підтримує вступ до ЄС. 50% жителів Півдня та 48,5% Сходу - за вступ до Митного союзу Росії Білорусі та Казахстану.

«Питання приєднання до Митного союзу – не економічне, а політичне, інакше б не було такого поділу по регіонам», - сказав Чалий. До всього ж, деякі політичні партії маніпулюють питанням європейської інтеграції заради того, щоб мобілізувати свій електорат, коли потрібно.

«Вступ до Митного союзу закриє можливість подальшого поглиблення стосунків з ЄС - це очевидно. У цьому випадку Україна не буде вести переговорів про поглиблену зону вільної торгівлі з ЄС, за неї це буде робити Москва, яка вже робить пропозиції Брюсселю, щоб планувати переговори у форматі Митного союзу та ЄС, і Україна розглядається як можливий учасник цього митного утворення», - сказав Чалий.

Утім, 2013 рік експерти називають визначальним, тому що більше Україна не зможе сидіти на двох стільцях i торгуватися з Москвою та Брюсселем – таки доведеться зробити вибір. За словами президента аналітичного центру «Відкрита політика» Ігоря Жданова, у 2012-му році Україна нікуди не рухалася - де-факто мала «холодний мир» зі Сполученими Штатами та ЄС і невизначені стосунки з Росією, тобто співпраця з головними стратегічними партнерами просто завмерла.

Але цього разу зовнішні обставини не дозволять Україні відтягувати рішення про вектор міжнародної співпраці. Брюссель дав чітко зрозуміти, що готовий підписати угоду про співпрацю, якщо будуть виконані три умови: удосконалення виборчого законодавства та прийняття виборчого кодексу, створення справедливої системи судочинства та ліквідація вибіркового правосуддя і політично вмотивованих вироків.

«У кінці минулого року президент Янукович отримав потужний сигнал, що Угоду про асоціацію з ЄС можна підписати у 2013 році, тому не відбулася його поїздка до Москви. Гра, яку намагається вести Янукович, відома для всіх: для Баррозу, для Путіна та Медведєва - вона дає простір для політичного маневру. Але у цьому році не можна буде всидіти на двох стільцях - у тебе є вибір, ти його повинен зробити», - сказав Жданов.
«Вступ до Митного союзу закриє можливість подальшого поглиблення стосунків з ЄС - це очевидно. У цьому випадку Україна не буде вести переговорів про поглиблену зону вільної торгівлі з ЄС, за неї це буде робити Москва...»
Валерій Чалий

Рішення про стратегічний напрямок розвитку країни обговорювався не один рік, і сьогодні ним визначений рух на Захід. Попри це, експерти не виключають, що деякі політичні сили спробують скористатися законом про референдум і винести на загальне обговорення питання про те, куди Україна повинна інтегруватися: на Захід, чи Схід.

«Саме прийняття закону про референдум відкрило скриньку Пандори. Питання євроінтеграції не розколює країни, воно не викликає відторгнення на сході країни, але коли політики використовують це питання для ідентифікації свого виборця – це призведе до політизації питання і це не буде сприяти будь-якій інтеграції», - сказав Жданов.

Тим не менше, економічна складова таки буде впливати цього року на вибір вектора співпраці. Україні потрібно буде знайти додаткові кошти на закладені у бюджеті витрати. Для цього є три потенційні шляхи. Позичити у Росії, яка висуває неприйнятні для України політичні умови, у Китаю, який висуває економічні вимоги для розвитку свого виробництва, або позичати в МВФ, який, вирішуючи чи надавати кредит, не в останню чергу буде дивитися на майбутніх партнерів, яких обрала для себе Україна.