Згідно з умовами секвестру, до кінця року державний бюджет США мусить бути скорочений на 85 мільярдів доларів або на трильйон двісті тисяч мільярдів протягом наступних 10 років. Хоча ця цифра може ще змінитися – дебати щодо бюджету між демократами та республіканцями далекі від закінчення – можна бути переконаним, що витратна частина бюджету буде зменшена. У тому числі це відбудеться і за рахунок міжнародної допомоги, яку надає уряд Сполучених Штатів.
Як і багато інших державних установ США, бюджетних скорочень зазнає Агентство з міжнародної допомоги та розвитку Сполучених Штатів або USAID. В Україні офіс цієї організації працює з 1992го року, надаючи допомогу у сфері сільського господарства, в реформі системи охорони здоров’я, розвитку демократії, тощо.
Також USAID в Україні фінансує найбільшу програму за межами Африки з допомоги людям, які живуть з ВІЛ-СНІДОМ. Всього за час свої діяльності USAID вклав в Україну 1 мільярд 800 мільйонів доларів. Чимало допомоги надходить до Україні від американського уряду і іншими шляхами – через Посольство США в Україні та міжнародні організації.
За словами директора USAID Джеда Бартона, з яким ми розмовляли по телефону, усі програми USAID в Україні профінансовані на два роки наперед. У короткій перспективі наслідків секвестру вони не відчують, але очікують зменшення рівня фінансування у майбутньому.
Урізання бюджету США не надто зачепить проекти USAID та інші програми з допомоги в Україні, вважають експерти у Вашингтоні.
«Україна і Росія в цій частині світу залишаються пріоритетами для американського уряду. В Україні, де, на відміну від Росії, все ще триває співробітництво з урядом, ми будемо бачити продовження надання допомоги у значних обсягах», - говорить Джордж Інґрам, старший науковий співробітник Програми глобальної економіки та розвитку Інституту Брукінґса.
З ним погоджується Радж Кумар, президент компанії Девекс, яка вивчає та аналізує міжнародну допомогу США у світі:
«Я не думаю, що українські програми знаходяться під ризиком, тому що це одні з найбільших програм в регіоні. І Україна – стратегічно важлива країна для Сполучених Штатів».
Утім, як в Україні, так і на міжнародному рівні в цілому, навіть незначне скорочення фінансування програм на рівні 5-10%, зачепить здоров’я та життя реальних людей.
«Найбільше постраждають програми з охорони здоров’я, які складають найбільшу частину бюджету. Фінансування буде зменшено на 400 мільйонів доларів і це – великі гроші. Також гуманітарна допомога при стихійних лихах буде зменшена на 200 мільйонів доларів. В обох випадках ми говоримо про різницю між життям та смертю для багатьох людей», - говорить Інґрам.
Кумар каже, що серед тих, на кого скорочення можуть вплинути найбільше, – хворі на ВІЛ-СНІД:
«У світі 30 мільйонів людей живуть з вірусом імунодефіциту. Багато з них залежать від американської міжнародної допомоги. І прямі скорочення в результаті секвестру прямо зачеплять чиєсь життя».
Але пряма урядова міжнародна допомога США зменшується в той час, коли зростають гуманітарні програми інших країн, зокрема Китаю та Росії. А в самих США збільшується роль так званих соціальних підприємців або філантропів, які застосовують підприємницькі принципи до міжнародного розвитку. Серед них – Фонд Мелінди та Біла Ґейтсів, один з проектів якого – забезпечення бібліотек в Україні та в інших країнах комп’ютерами з доступом до Інтернету.
Поступово змінюють бачення своєї ролі і міжнародні корпорації. Це – не лише заробляння грошей, але і допомога у регіональному розвитку. Адже, в покупців мають бути гроші, аби придбати їхні товари.
«Міжнародні корпорації протягом останніх 20 років зрозуміли, що їхній інтерес полягає не лише в економічних інтересах їхніх компаній, а і в економічному та соціальному розвитку громад, в яких вони працюють. Наприклад, Кока-Кола в Африці розвинула новий підхід до маркетингової мережі, тренуючи та підтримуючи малих підприємців, які доставляють їхні продукти до маленьких сел. Таким чином з’явилася ціла категорія людей, які стали економічно активними, а компанія досягла нового ринку», - наводить один з багатьох прикладів Інґрам.
Тим не менш, каже він, ані соціальні підприємці, ані фонди корпорацій не замінять пряму міжнародну допомогу, яку надає уряд США, особливо в сфері охорони здоров’я та в допомозі при стихійних лихах:
«Приватний сектор не зможе забезпечити медичною допомогою, їжею, водою, що необхідно під час гуманітарної кризи».
Але на щастя, кажуть експерти, в США існує суспільний консенсус щодо необхідності продовжувати надавати міжнародну допомогу.
«Якщо ви подивитеся на опитування суспільної думки протягом останніх 25 років, то ви побачите, що американці підтримують допомогу за кордоном в сфері охорони здоров’я, освіти, малого бізнесу, розвитку демократії, економічного зростання. Американці не люблять міжнародну допомогу як таку, але вони підтримують усі її елементи», - говорить Інґрам.
«Політичний клімат значно змінився. Існує широка коаліція на підтримку міжнародної допомоги. До неї входять не лише демократи, а і консервативні республіканці, які бачать її як елемент національної безпеки та боротьби з тероризмом. Також великі корпорації вважають, що США мусять мати активну присутність за кордоном, і бачать міжнародну допомогу як один з інструментів», - зазначає Кумар.
До речі, хоча міжнародна допомога часто фігурує в дебатах як щось, на чому легко зекономити, вона складає не більше 1% державного бюджету Сполучених Штатів.
Урізання бюджету США не надто зачепить проекти USAID та інші програми з допомоги в Україні, вважають експерти у Вашингтоні
Як і багато інших державних установ США, бюджетних скорочень зазнає Агентство з міжнародної допомоги та розвитку Сполучених Штатів або USAID. В Україні офіс цієї організації працює з 1992го року, надаючи допомогу у сфері сільського господарства, в реформі системи охорони здоров’я, розвитку демократії, тощо.
Також USAID в Україні фінансує найбільшу програму за межами Африки з допомоги людям, які живуть з ВІЛ-СНІДОМ. Всього за час свої діяльності USAID вклав в Україну 1 мільярд 800 мільйонів доларів. Чимало допомоги надходить до Україні від американського уряду і іншими шляхами – через Посольство США в Україні та міжнародні організації.
За словами директора USAID Джеда Бартона, з яким ми розмовляли по телефону, усі програми USAID в Україні профінансовані на два роки наперед. У короткій перспективі наслідків секвестру вони не відчують, але очікують зменшення рівня фінансування у майбутньому.
Урізання бюджету США не надто зачепить проекти USAID та інші програми з допомоги в Україні, вважають експерти у Вашингтоні.
«Україна і Росія в цій частині світу залишаються пріоритетами для американського уряду. В Україні, де, на відміну від Росії, все ще триває співробітництво з урядом, ми будемо бачити продовження надання допомоги у значних обсягах», - говорить Джордж Інґрам, старший науковий співробітник Програми глобальної економіки та розвитку Інституту Брукінґса.
З ним погоджується Радж Кумар, президент компанії Девекс, яка вивчає та аналізує міжнародну допомогу США у світі:
«Я не думаю, що українські програми знаходяться під ризиком, тому що це одні з найбільших програм в регіоні. І Україна – стратегічно важлива країна для Сполучених Штатів».
Утім, як в Україні, так і на міжнародному рівні в цілому, навіть незначне скорочення фінансування програм на рівні 5-10%, зачепить здоров’я та життя реальних людей.
«Найбільше постраждають програми з охорони здоров’я, які складають найбільшу частину бюджету. Фінансування буде зменшено на 400 мільйонів доларів і це – великі гроші. Також гуманітарна допомога при стихійних лихах буде зменшена на 200 мільйонів доларів. В обох випадках ми говоримо про різницю між життям та смертю для багатьох людей», - говорить Інґрам.
Кумар каже, що серед тих, на кого скорочення можуть вплинути найбільше, – хворі на ВІЛ-СНІД:
«У світі 30 мільйонів людей живуть з вірусом імунодефіциту. Багато з них залежать від американської міжнародної допомоги. І прямі скорочення в результаті секвестру прямо зачеплять чиєсь життя».
Але пряма урядова міжнародна допомога США зменшується в той час, коли зростають гуманітарні програми інших країн, зокрема Китаю та Росії. А в самих США збільшується роль так званих соціальних підприємців або філантропів, які застосовують підприємницькі принципи до міжнародного розвитку. Серед них – Фонд Мелінди та Біла Ґейтсів, один з проектів якого – забезпечення бібліотек в Україні та в інших країнах комп’ютерами з доступом до Інтернету.
Найбільше постраждають програми з охорони здоров’я, які складають найбільшу частину бюджету. Фінансування буде зменшено на 400 мільйонів доларів і це – великі гроші. Також гуманітарна допомога при стихійних лихах буде зменшена на 200 мільйонів доларів. В обох випадках ми говоримо про різницю між життям та смертю для багатьох людейДжордж Інґрам, експерт Інституту Брукінґса
Поступово змінюють бачення своєї ролі і міжнародні корпорації. Це – не лише заробляння грошей, але і допомога у регіональному розвитку. Адже, в покупців мають бути гроші, аби придбати їхні товари.
«Міжнародні корпорації протягом останніх 20 років зрозуміли, що їхній інтерес полягає не лише в економічних інтересах їхніх компаній, а і в економічному та соціальному розвитку громад, в яких вони працюють. Наприклад, Кока-Кола в Африці розвинула новий підхід до маркетингової мережі, тренуючи та підтримуючи малих підприємців, які доставляють їхні продукти до маленьких сел. Таким чином з’явилася ціла категорія людей, які стали економічно активними, а компанія досягла нового ринку», - наводить один з багатьох прикладів Інґрам.
Тим не менш, каже він, ані соціальні підприємці, ані фонди корпорацій не замінять пряму міжнародну допомогу, яку надає уряд США, особливо в сфері охорони здоров’я та в допомозі при стихійних лихах:
«Приватний сектор не зможе забезпечити медичною допомогою, їжею, водою, що необхідно під час гуманітарної кризи».
Але на щастя, кажуть експерти, в США існує суспільний консенсус щодо необхідності продовжувати надавати міжнародну допомогу.
«Якщо ви подивитеся на опитування суспільної думки протягом останніх 25 років, то ви побачите, що американці підтримують допомогу за кордоном в сфері охорони здоров’я, освіти, малого бізнесу, розвитку демократії, економічного зростання. Американці не люблять міжнародну допомогу як таку, але вони підтримують усі її елементи», - говорить Інґрам.
«Політичний клімат значно змінився. Існує широка коаліція на підтримку міжнародної допомоги. До неї входять не лише демократи, а і консервативні республіканці, які бачать її як елемент національної безпеки та боротьби з тероризмом. Також великі корпорації вважають, що США мусять мати активну присутність за кордоном, і бачать міжнародну допомогу як один з інструментів», - зазначає Кумар.
До речі, хоча міжнародна допомога часто фігурує в дебатах як щось, на чому легко зекономити, вона складає не більше 1% державного бюджету Сполучених Штатів.