«Руйнування» українського гуманітарного сектора

Знесено три будівлі в історичному центрі української столиці, нападки, які практично паралізували дублювання фільмів українською мовою, а також звільнення директорів кількох національних музеїв тощо. Це лише деякі з гучних скандалів в гуманітарній сфері, що сколихнули українське суспільство.

При президентові України існує гуманітарна рада, мета якої сформувати національну гуманітарну концепцію, робота над нею триває вже другий рік. Тим часом національний гуманітарний сектор потрохи зазнає втрат. Це змусило громадськість ставати на його захист. Українці активно об’єднуються та організовуються для захисту власних прав.

«Висновок такий, що у нас нікудишня система охорони культурної спадщини і державної влади. Вона не здатна нічого уберегти та виконувати свої прості функції», Андріївський узвіз, – сказав Голосу Америки лідер громадської служби «Свідомо» Єгор Соболєв. «Але ми бачимо, що як тільки люди піднімаються, вони здатні відстояти все, за що стоять. Втім, просто піднятися мало, люди мають не лише висловлювати обурення, а чітко сформулювати план дій і домагатися його виконання».

Представники компанії «ЕСТА Холдинг», що є частиною Донецької групи СКМ, яка належить бізнесмену Рінату Ахметову, знесли три фасадні будівлі на історичній вулиці української столиці – Андріївському узвозі. За планом, на їх місці повинен був бути збудований торгово-офісний центр. Щоб завадити таким планам забудовника, жителі Києва та Донецька почали об’єднуватися через соціальні мережі, вони створили групу громадського супротиву і так намагаються продемонструвати своє незадоволення руйнуванням історичних будівель.

На знак протесту активісти принести під двері головних офісів компанії СКМ у Києві та Донецьку купи будівельного сміття, а в кінці цього тижня вони обіцяють велику акцію протесту у столиці.

У відповідь на таку реакцію громадськості бізнесмен-регіонал Ахметов визнав руйнування помилковим та пообіцяв повернути первісний вигляд зруйнованим фасадам.

«Андріївський узвіз – це символ Києва, його історія, і я вдячний всім, хто не залишився байдужим до проблеми, що виникла», – заявив Ахметов. «Компанія ЕСТА, вивчивши думки киян, вирішила відмовитися від будівництва ділового центру ще в березні. На жаль, після цього рішення були допущені дві грубі помилки. По-перше, дії компанії не були скоординовані. По-друге, вони не були роз’яснені громадськості».

Згодом директор холдингу Микола Нестеренко заявив, що компанія має новий план – замість зруйнованих будинків створити арт-простір, проект якого буде винесений на всебічне громадське обговорення, а після завершення будівництва компанія передасть його в управління міським громадянським та творчим організаціям.

Громадські активісти скептично ставляться до таких обіцянок бізнесмена, адже згадують колишні заяви міського голови Олександра Попова про те, що 99% землі на Андріївському узвозі вже є у приватній власності, а процедура повернення її громаді може бути дуже тривалою та складною.

Хвилювання серед українців викликає і те, що компанія-забудовник мала всі офіційні дозволи на знесення будівель, і лише спротив громадян змінив напрям розвитку подій. Виправдовуватися за таку дозволеність довелося міністру культури Михайлу Кулиняку, який заявив журналістам, що знесені будівлі не мають жодної історичної цінності.

«Ми не виводили з реєстру жодної будівлі історичного значення і не давали дозволу на їх знесення. Там стояли радянські будівлі 1978 року», – сказав Кулиняк.

Багато хто переконаний, що громадськість випадково стала свідком втілення планів компанії забудовника. Найбільш популярна схема, зносити будівлі в історичному центрі міста під час святкових днів, а потім швидко будувати розставивши високий паркан.

«Земля на Андріївському була розділена вже давно, але не було забудови до останнього часу з двох причин. Перша – це економічна криза, а друга – відсутність якісних комунікацій, бо кому потрібно побудувати будинок і не могти провести до нього якісних комунікацій», – сказав Голосу Америки голова постійної комісії Київської міської ради з питань культури та туризму Олександр Бригинець. «Вони вирішили почати з того, що буде реставрація комунальних мереж, заблокувати прохід для пішоходів, так можна вже було зводити будинки і парканами огородитися від громадськості».

В той же час, міжнародна спільнота в подібних випадках не прийде на допомогу, адже це вважається внутрішньою справою країни. Тільки в тому випадку, якщо уряд буде грубо порушувати свої міжнародні зобов’язання щодо захисту світової культурної спадщини, це питання може перейти на міжнародний рівень.

«При Міністерстві закордонних справ є Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, якщо є якісь порушення, то для розгляду питання на асамблеї ЮНЕСКО така ініціатива повинна іти від національної комісії», – сказав Голосу Америки голова Управління міжнародного центру впровадження програм ЮНЕСКО в Україні.