У середу у США пройшли масові демонстрації у підтримку нелегальних іммігрантів. Десятки тисяч людей вимагають, щоб Конгрес дозволив майже 11-ти мільйонам нелегальних мігрантів отримати законний статус в Америці. Акції пройшли щонайменше в 11 штатах, а також у Вашингтоні перед будівлею Конгресу.
Вже наприкінці цього тижня сенатори мають завершити роботу над проектом імміграційної реформи, після чого почнеться її обговорення у суспільстві. Очевидно воно не буде простим. Противники «повальної легалізації» кажуть - вона призведе до економічного спаду, а ще - принизить законослухняних іммігрантів. Останні, мовляв, роками чекали на свою «зелену картку», щоб тепер право на неї отримали люди, які нелегально проникли у країну.
Востаннє масова «амністія» нелегалів відбулась у США у 1986 році за президентства Рейґана. З тих пір кордони країни не стали надійніші. Якщо цього разу у країні своїми стануть 11 мільйонів нелегалів – критики реформи хотіли б, щоб на їх місце не прибули нові.
На порядку денному дебатів законодавців - проблеми іммігрантів та проблеми з іммігрантами у країні іммігрантів
Мітингувальники на Капітолійському пагорбі вигукують «Ми можемо» іспанською, повторюючи виборче гасло Барака Обами.
Амеріка Кальдерон прибула з групою школярів:
«Діти навіть не можуть піти до безплатного громадського басейну, бо не мають документів. Можливості отримувати освіту - теж обмежені».
Маленька Єва Ґарсія народилася у родині мексиканців, які прибули до США нелегально. Вона – громадянка. А її батьки можуть бути депортовані:
«Я просто хочу, щоб моя родина була разом, щоб ми були щасливі», - каже школярка.
Очікується, що цього тижня сенатори представлять свій варіант імміграційної реформи, який дасть мільйонам нелегалів шанс на громадянство.
Критики кажуть, що країні потрібна не масова легалізація, а міцніші кордони. Марк Ківоркян ЗІ Центру дослідження імміграції каже, що не варто навіть заводити розмову про це, доки у країні не існують механізми реалізації реформи, а самі іммігранти не мають навіть дозволу на роботу у США.
Інші пригадують - після рейґанівської легалізації трьох мільйонів іммігрантів у країну хлинули люди, які очікували, що рано чи пізно історія повториться.
«Нащо комусь платити податки, роками чекати на право стати громадянином чи отримати зелену картку, якщо тепер перед ним в умовній черзі на громадянство стане хтось, хто прибув у країну незаконно?», - запитує Дан Стейн з Федерації за американську імміграційну реформу.
Роджер Кастелло нелегально живе у США 10 років. Себе він вже вважає американцем, а те, що – закон з ним не згоден – називає проявом «расизму»:
«На все потрібен папірець. Без документів ти тут ніхто і живеш, як можеш».
Президент США, демократ Барак Обама отримав на виборах підтримку більшості латиноамериканських виборців. Ця група постійно зростає і у майбутньому вирішить долю ще не одних виборів на різних рівнях. Для цих людей питання легалізації – першочергове. Догодити їм, та у майбутньому отримати прихильність можливо 11 мільйонів нових виборців, прагнуть як демократи, так і республіканці.
Вже наприкінці цього тижня сенатори мають завершити роботу над проектом імміграційної реформи, після чого почнеться її обговорення у суспільстві. Очевидно воно не буде простим. Противники «повальної легалізації» кажуть - вона призведе до економічного спаду, а ще - принизить законослухняних іммігрантів. Останні, мовляв, роками чекали на свою «зелену картку», щоб тепер право на неї отримали люди, які нелегально проникли у країну.
Востаннє масова «амністія» нелегалів відбулась у США у 1986 році за президентства Рейґана. З тих пір кордони країни не стали надійніші. Якщо цього разу у країні своїми стануть 11 мільйонів нелегалів – критики реформи хотіли б, щоб на їх місце не прибули нові.
На порядку денному дебатів законодавців - проблеми іммігрантів та проблеми з іммігрантами у країні іммігрантів
Мітингувальники на Капітолійському пагорбі вигукують «Ми можемо» іспанською, повторюючи виборче гасло Барака Обами.
Амеріка Кальдерон прибула з групою школярів:
«Діти навіть не можуть піти до безплатного громадського басейну, бо не мають документів. Можливості отримувати освіту - теж обмежені».
Маленька Єва Ґарсія народилася у родині мексиканців, які прибули до США нелегально. Вона – громадянка. А її батьки можуть бути депортовані:
«Я просто хочу, щоб моя родина була разом, щоб ми були щасливі», - каже школярка.
Очікується, що цього тижня сенатори представлять свій варіант імміграційної реформи, який дасть мільйонам нелегалів шанс на громадянство.
На все потрібен папірець. Без документів ти тут ніхто і живеш, як можеш.Роджер Кастелло, нелегал
Інші пригадують - після рейґанівської легалізації трьох мільйонів іммігрантів у країну хлинули люди, які очікували, що рано чи пізно історія повториться.
«Нащо комусь платити податки, роками чекати на право стати громадянином чи отримати зелену картку, якщо тепер перед ним в умовній черзі на громадянство стане хтось, хто прибув у країну незаконно?», - запитує Дан Стейн з Федерації за американську імміграційну реформу.
Роджер Кастелло нелегально живе у США 10 років. Себе він вже вважає американцем, а те, що – закон з ним не згоден – називає проявом «расизму»:
«На все потрібен папірець. Без документів ти тут ніхто і живеш, як можеш».
Президент США, демократ Барак Обама отримав на виборах підтримку більшості латиноамериканських виборців. Ця група постійно зростає і у майбутньому вирішить долю ще не одних виборів на різних рівнях. Для цих людей питання легалізації – першочергове. Догодити їм, та у майбутньому отримати прихильність можливо 11 мільйонів нових виборців, прагнуть як демократи, так і республіканці.
