Спеціальні потреби

Актуально

Політологи про небезпеку політичної дестабілізації в Україні

Ні абсолютного переможця, ні Майдану. Перший тур президентських виборів в Україні закінчився прогнозовано і без потрясінь.

А от від прогнозів на другий тур не віє спокоєм. Після сьомого лютого в країні може виявитись одразу два переможці – якщо той, хто програє, вирішить не визнавати поразки.

Незважаючи на те, що між двома фіналістами перегонів – Януковичем і Тимошенко – сьогодні солідна дистанція у понад 10% голосів виборців, Юлія Тимошенко не вважає гру програною. Попри бравурні заяви, не має цілковитої певності у власній перемозі і Віктор Янукович.

Причина – у незвичній для українських виборів ситуації, коли після першого туру «за бортом» залишилося надто багато – майже третина! – «безгоспних» голосів. До кого відійдуть у другому турі 13% Тігіпка, 7% Яценюка і 5 з половиною відсотка Ющенка? За кого проголосують виборці Литвина і Гриценка?

Поки штабні експерти доводять: голоси перейдуть саме до їхнього кандидата, – ті виборці, які категорично не сприймають обох, чухають потилицю над проблемою вибору «меншого з двох лих».
Питання здається ще більш заплутаним, ніж за часів нав’язаного українцям вибору між комуністом Симоненком і «лібералом» Кучмою. Хто з нинішніх двох претендентів є меншим злом у сенсі ризику згортання демократії, узурпації влади в Україні?

Своїми думками з цього приводу з «Голосом Америки» поділилися відомі політичні експерти Володимир Горбач і Олександр Сушко. Говорить Володимир Горбач:

«Результати першого туру не є остаточними, але з більшою вірогідністю переможе той кандидат, який набрав більшу кількість голосів. І це, на мою думку, більш реалістичний прогноз».

Що стосується долі демократії в Україні в разі перемоги того чи іншого конкурента, то я вважаю, що насправді логіка «голосування за менше зло» позбавлена сенсу. Ми повторюємо досвід 99 року, коли теж у другому турі був вибір із «двох зол» – Кучми і Симоненка, і в результаті нічого доброго це країні не дало. Тобто, якщо керуватися логікою вибору «меншого зла», то я не бачу жодного сенсу голосувати.

При цьому, однак, варто пам’ятати: сьогодні ми обираємо президента з принципово іншими повноваженнями, ніж у того ж таки Кучми. І сьогодні ще важливіше значення, ніж те, хто буде президентом, набуває те, хто буде прем’єр-міністром, який буде уряд і чи матиме він підтримку в парламенті. Це питання набагато важливіше для політичного, для економічного процесу і для долі демократії в Україні.

Тому в разі перемоги Януковича – якийсь час, принаймні – прем’єр-міністром буде залишатися Юлія Тимошенко. Або ж її знімуть з посади і вона піде в опозицію. Тобто в принципі може бути якийсь баланс, якийсь плюралізм думок і позицій в суспільстві. А якщо переможе Тимошенко, то, відповідно, вона монополізує всю повноту влади, а Янукович піде в опозицію – теж, в принципі, будуть якісь політичні противаги, взаємодія влади з опозицією.

Котрий із цих двох варіантів є кращим – я сказати не берусь. Але на мою думку, найголовніше, щоб процедурно вибори пройшли, щоб результати були встановлені – хто б не переміг, і щоб якомога швидше оце з’ясування відносин між нашими політиками закінчилося.

Тобто краще обрати будь-якого президента в цій ситуації, ніж не обрати жодного і влаштувати черговий політичний конфлікт, скандал і дискредитацію України як демократичної держави. Це і буде найменше зло – легітимний президент, обраний без скандалів, який отримає серйозну системну противагу у вигляді чи уряду, чи парламентської опозиції, які контролюватимуть його дії». Говорить Олександр Сушко:

«Справді, у сенсі вибору сьогодні не дуже радісна картина. Можливо, виборцям набагато приємніше було б, якби третій і четвертий номери змагалися у фіналі, ніж сьогоднішні фаворити.

Але маємо те, що маємо – вибір меншого зла, саме так і виглядатиме другий тур. Бо особливо великих симпатій нема ні там, ні там. Є певні групи фанатів з обох боків, але вони не аж такі чисельні. І сьогоднішній результат Януковича – хоч він і має великий відрив від Тимошенко, значно менший, ніж у другому турі 2004 року (в абсолютному вимірі менший на понад 2 мільйони голосів).
Тому у виборців немає ніякої ейфорії з приводу цих двох кандидатів, і вибір відбудеться радше за принципом – хто кому менше не подобається.

Ну, а що стосується пошуку балансів і противаг, які б унеможливили узурпацію влади та відкат від тих демократичних принципів, які стали основним надбанням України останніх п’яти років… Я не бачу, щоб хтось із двох головних претендентів мав у цьому сенсі якісь демократичні інстинкти. В принципі, до Януковича більше претензій, тому що він уже свого часу, в 2004 році, демонстрував схильність до авторитаризму, але тоді він був другою особою в державі. Після цього він ще раз продемонстрував цю схильність у 2007 році, коли намагався сформувати під себе конституційну більшість. Що стосується Юлії Тимошенко, то вона також була помічена у спробах концентрації влади. Хоча за нею менше конкретних дій у цьому напрямку. Більшою мірою це страх, певні фобії – їх живили ті висловлювання, які допускала вона, а також її найближчі соратники, стосовно того, що вона також бачить перспективу в узурпації, підминання під себе усієї системи виконавчої влади. (Зокрема недавно міністр Юрій Луценко заявив, що при Тимошенко-президентові не буде реального прем’єра, а буде якийсь фіктивний виконавець волі глави держави, тимчасом як президент буде всім реально керувати). Безумовно, такі висловлювання також підігрівають побоювання, що Тимошенко не є демократичним лідером.

З другого боку, я не став би і демонізувати обох цих політиків. Просто це діячі з минулого. Вони навряд чи можуть дати Україні якийсь поштовх. Проте для мене принципово, щоб вони – хто б з них не став біля керма держави – дотримувались законності і демократичних принципів. І не забували, що президент у цій країні не є керівником виконавчої влади і до його функцій не входить підминати під себе всю повноту влади. А мене тривожить саме те, що обидва лідери налаштовані на те, щоб керувати одноосібно чи «з групою товаришів».

Перемога Тимошенко в другому турі можлива, але малоймовірна. Справді, дуже великий потенціал перерозподілу голосів. І в принципі у Тимошенко є ресурси, оскільки більшість голосів належить саме електоратові патріотичного, проєвропейського складу, а не «пострадянського». Тому потенційно в неї є можливість для скорочення розриву, – але в неї, знову ж таки, дуже великий антирейтинг. Оце її проблема, тому що якби вона дійсно могла консолідувати під себе весь демократично налаштований електорат, який шукає європейських перспектив, виборця, який хоче бачити свою країну демократичною, рухатися вперед – тобто так званий «постпомаранчевий» електорат, то вона, безумовно, виграла б ці вибори. Адже цих виборців більше статистично, ніж тих, хто так чи інакше має ностальгію по СРСР. Проте Тимошенко неспроможна консолідувати весь цей електорат. Саме тому, що значна його частина їй не довіряє і бачить у ній таку ж загрозу, як в Януковичі. А дехто навіть бачить сьогодні у Януковичі меншу загрозу для демократії, ніж у Тимошенко.

Але найбільш негативним сценарієм на сьогодні є те, що одна зі сторін, яка програє, не визнає результатів. Ось це якраз і буде найбільше зло. Тому що це призведе до того, що в країні буде три президенти, дестабілізація, хаос і подальший занепад держави. Саме у такому розвитку подій я бачу найбільшу загрозу».

Всі новини дня

Слідча комісія ООН продовжує знаходити численні докази воєнних злочинів, скоєних Кремлем. Відео

У новому звіті слідча комісія ООН з розслідування порушень в Україні зосередила увагу на порушеннях у тих районах Херсонської та Запорізької областей, які довгий час перебували під російською окупацією.

Перша партія танків Abrams прибула до України. Відео

Перша партія танків Abrams прибула до України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:32 0:00

Володимир Зеленський підтвердив, що перша партія танків Abrams вже прибула до України. Про те, що танки надійдуть цього тижня оголошував президент США Джо Байден під час зустрічі з Зеленським у Вашингтоні.

Буданов про атаку на штаб Чорноморського флоту РФ. Відео

Буданов про атаку на штаб Чорноморського флоту РФ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:42 0:00

В українському командуванні заявили, що внаслідок атаки на штаб Чорноморського флоту Росії у Севастополі загинув командувач Чорноморським флотом адмірал Віктор Соколов. Крім цього, загинули 34 російських офіцерів, ще 105 військових поранено.

Шатдаун у США може вплинути на темпи постачання зброї Україні - Держдеп

Будівля Капітолію у Вашингтоні, 25 вересня 2023 р. США загрожує шатдаун, якщо Конгресу не вдасться ухвалити бюджетну резолюцію до 30 вересня. (AP Photo/J. Scott Applewhite)

Часткова зупинка роботи уряду США, так званий "шатдаун", може позначитися на швидкості постачання озброєння партнерам Сполучених Штатів. Про це на брифінгу в понеділок, 25 вересня, заявив речник Державного департаменту США Метью Міллер.

Водночас Міллер наголосив, що США мають змогу продовжувати постачати зброю союзникам у разі шатдауну, і такі випадки вже траплялися в минулому.

"Але, звичайно, коли є люди в Державному департаменті, міністерстві оборони та інших відділах уряду, які не можуть прийти на роботу, очевидно, це може вплинути на темпи постачанн. Не йдеться про якусь окрему країну, але загалом це може вплинути на темпи доставки зброї, тож це викликає занепокоєння. Ви можете бути впевнені, що наші супротивники будуть спостерігати. Тож це одна з причин, чому ми вважаємо, що Конгрес має вжити заходів, аби зберегти фінансування уряду," - сказав Міллер.

На уточнення журналістів щодо того, чи може ймовірний шатдаун позначитися на постачанні зброї саме Україні, речник Держдепу наголосив, що "така ж відповідь стосується й України".

"Ми можемо продовжувати надавати допомогу, військову допомогу, безпекову допомогу в разі шатдауну. Але коли у вас є кілька людей, яким заборонено приходити на роботу, це може вплинути на швидкість постачання. Ось чому ми вважаємо, що припинення роботи буде настільки тривожним, і ось чому ми закликаємо Конгрес профінансувати уряд", - уточнив Міллер.

Проголосувати за бюджетні питання і не допустити "шатдауну" Конгрес закликали і в Білому домі.

"Цього тижня хаос республіканців у Палатів представників продовжує вести нас до глибокого шатдауну, спричиненого республіканцями. Ми заявляємо, що шатдаун зашкодить економіці та нашій національній безпеці. І ми будемо вважати республіканців у Палаті представників відповідальними, ми будемо вважати їх відповідальними за необачні скорочення," - сказала на брифінгу 25 вересня речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.

"Шатдаун" у США може настати з 1 жовтня в разі, якщо Конгрес не ухвалить бюджетні питання на наступний фінансовий рік до 30 вересня. Втім цього можна буде уникнути, ухваливши бюджетну резолюцію, яка дозволить профінансувати урядові видатки, поки законодавці не приймуть закон про бюджет.

Черговий масований повітряний удар Росії по Одесі пошкодив порт, зернову інфраструктуру, готель

Наслідки ракетного удару Росії по Одесі 25 вересня 2023 року. (Фото: Сили оборони Півдня України/Поширено через REUTERS)
Росія знову знищує цивільні об'єкти – готелі, зерносховища та іншу інфраструктуру – у своїй цинічній спробі зруйнувати чорноморські порти, які допомагають годувати світ
Бріджит Брінк

В результаті масованого повітряного удару Росії по Одесі вночі 25 вересня загинуло двоє людей, а також було пошкоджено портову і зернову інфраструктуру та зруйновано морський вокзал і готель. Це був найбільший повітряний напад Росії на Одесу, відколи Україна почала використовувати новий гуманітарний коридор для транспортування зерна Чорним морем.

За повідомленнями українського командування Сил оборони Півдня, росіяни випустили по Одесі 19 безпілотників “Шахед”, 12 ракет типу “Калібр” та 2 надзвукові ракети типу “Онікс”. Попри те, що всі безпілотники та 11 “Калібрів” було збито силами оборони, решта ракет спричинила значні руйнування.

Наталія Гуменюк, речник південного військового командування України, заявила, що Росія, очевидно, "намагається перевірити щільність протиповітряної оборони".

“Вони розуміють, що портова інфраструктура є пріоритетною для нашого регіону, і що вона надійно захищена. Але тому атака, яка сталася сьогодні вночі, була як масовою, так і комбінованою”, - цитує Гуменюк агентство AFP.

Своєю чергою посолка США в Україні Бріджит Брінк написала на своїй сторінці у мережі X: “Одеса, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вчора ввечері зазнала чергових ракетних та безпілотних атак з боку Росії, в результаті яких загинуло двоє людей і багатьох було поранено. Росія знову знищує цивільні об'єкти – готелі, зерносховища та іншу інфраструктуру – у своїй цинічній спробі зруйнувати чорноморські порти, які допомагають годувати світ”.

Атака 25 вересня відбулася на тлі того, що Україна випробовує новий гуманітарний коридор повз береги України, Румунії та Болгарії на шляху до Босфору для транспортування свого збіжжя Чорним морем.

Минулого тижня коридором було успішно відправлено торгове судно з вантажем зерна. Також, як повідомляв Голос Америки, за кілька днів до цього балкери "Resilient Africa" і "Aroyat" стали першими кораблями, які використали тимчасовий коридор для входу в українські порти Чорного моря від часу виходу Росії з Чорноморської зернової угоди у липні цього року.

В матеріалі використані джерела AFP.

Більше

XS
SM
MD
LG