Україні бракує міжнародних механізмів, що допомагав би повертати українських дітей, яких незаконно вивезли до Росії. Про це в інтерв'ю Голосу Америки розповів генеральний прокурор України Андрій Костін.

"У нас є певний набір міжнародного законодавства для захисту українських дітей, але зараз цього недостатньо, щоб повернути їх додому", - відзначив він. Він пояснив, що притягнути до відповідальності винних за депортацію українських дітей – "не означає автоматично, що наших дітей повернуть додому", адже не існує механізму, який автоматично повертав би дітей в Україну з Росії.

Костін підкреслив, що ООН та інші міжнародні партнери повинні відігравати активнішу роль у поверненні незаконно депортованих Росією дітей з України: "Якщо Організація Об’єднаних Націй була такою активною у тому, щоб нагодувати дітей в інших країнах українським зерном, ООН могла б відіграти провідну роль у поверненні українських дітей додому з Росії, використовуючи всі елементи комунікації та тиску на російську владу, щоб повернути наших дітей додому. І це важливо не лише для українських дітей, це важливо для багатьох інших дітей у багатьох інших країнах світу, де їхні права порушуються у багатьох інших війнах та конфліктах".

На запитання про те, як саме зараз планує діяти українська влада, щоб розв'язати це питання, генпрокурор відповів: "Звичайно, ми також будемо розширювати режим санкцій на тих, хто причетний у Росії до цієї незаконної діяльності. Ми також використовуємо інші шляхи, про які я не буду говорити публічно, щоб повернути наших дітей додому в Україну".

За офіційними даними української влади, Росія незаконно депортувала майже 20 тисяч неповнолітніх українців. При цьому за деякими джерелами, цей показник може сягати 744 тисяч.

Дивіться також:

У Гаазі українські підлітки закликали допомогти повернути з Росії незаконно вивезених дітей

Як повідомляв Голос Америки, Міжнародний кримінальний суд у березні видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, звинувативши його у незаконній депортації дітей з України, що є воєнним злочином.

Нагадаємо, шестеро українських дітей, серед яких діти-сироти, котрим вдалося повернутися із територій, окупованих Росією, розповіли свої історії в Гаазі, де нідерландська неурядова організація Orphans Feeding Foundation за підтримки президента України Володимира Зеленського розпочала кампанію "Поверніть дітей в Україну". А прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан днями заявив, що хоче почути історії українських дітей під час засідань щодо притягнення до відповідальності винних у цих злочинах.

Днями Палата громад канадського парламенту одностайно ухвалила резолюцію про засудження депортації українських дітей до Росії й визнала це геноцидом і воєнним злочином.

Другі дебати серед претендентів на номінацію від Республіканської партії на пост президента США відбудуться 27 вересня 2023 року у Каліфорнії.

Декілька питань, які варто знати...

• Якісна участь у дебатах і відповідна підтримка виборців можуть покращити шанси претендента у подальшій політичній кар’єрі. Включно з потенційною можливістю отримати посаду у команді кандидата у президенти й адміністрації майбутнього президента.

• Претенденти повинні набрати щонайменше 3 відсотки голосів у двох загальнонаціональних опитуваннях, або 3 відсотки в одному загальнонаціональному опитуванні та 3 відсотки у двох опитуваннях, проведених в штатах, які відбирають номінанта від партії раніше за інші штати у виборчому циклі.
  • Це штати Айова, Нью-Гемпшир, Південна Кароліна та Невада.
  • Ці умови треба виконати до 25 вересня.
• Кожному з претендентів також знадобиться підтвердити, що принаймні 50 000 людей зробили грошовий внесок у їхню передвиборчу кампанію.
  • Щонайменше по 200 унікальних донорів треба залучити у 20 різних штатах чи територіях США.
• Організатори дебатів також вимагають, щоб претенденти зобов’язалися підтримати остаточного кандидата на посаду президента від Республіканської партії.
  • А також, щоб претенденти не брали участі в дебатах, не санкціонованих Республіканською національною конвенцією.
• Це набагато більш жорсткі вимоги до претендентів, ніж на перших дебатах у серпні цього року.
  • Відтак, є вірогідність, що на другі дебати потрапить менше претендентів, ніж на перші.

• Станом на 25 вересня колишній президент Дональд Трамп має право на участь у других дебатах 27-го вересня.
• Інші претенденти, які пройшли кваліфікацію:
  • Губернатор Флориди Рон Десантіс
  • Колишній віцепрезидент Майк Пенс
  • Бізнесмен Вівек Рамасвамі
  • Колишня посолка США в ООН Ніккі Гейлі
  • Сенатор від Південної Кароліни Тім Скотт
  • Колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті

• Трамп не братиме участь у дебатах 27-го вересня. Наразі він набагато випереджає усіх решту республіканських претендентів за результатами опитувань.
  • 4-го вересня Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social, що він "не буде брати участі у дебатах".
• Натомість цього дня Трамп виступить з промовою перед страйкарями автопромисловості у Детройті.

• Коротка відповідь – так!
• Конституція США не має відвертої заборони бути президентом особі, яку обвинуватили чи визнали винною у скоєнні злочину.
• Однак, жоден кандидат від Республіканської чи Демократичної партії ніколи не балотувався на найвищу посаду в країні, перебуваючи під обвинуваченнями у кримінальному злочині.
• Водночас розділ 3 14-ї поправки до Конституції США забороняє особі обіймати посаду — президентську та інші державні посади, якщо вона брала участь у «заворушенні чи повстанні» проти Сполучених Штатів.
• Американські юридичні експерти наразі дискутують, чи можна на практиці застосувати 14-ту поправку, щоб позбавити Трампа можливості стати президентом.

• Справді, за даними соцопитувань, багато виборців-демократів хотіли б, щоб хтось інший замість Байдена виступив від демократів на виборах 2024 року.
  • До того ж на час виборів 2024 року Байдену буде майже 82 роки!
• Однак, Байден вже заявив у квітні 2023 року, що планує балотуватися на другий термін.
  • Тож будь-яким потенційним претендентам-демократам довелося б змагатися за номінацію проти чинного президента.
• Жоден чинний президент у сучасній історії США не програв боротьбу за номінацію.
  • Однак, якщо хтось змагається проти чинного президента за номінацію, це може бути ознакою того, що президент не має достатньої підтримки у партії та серед виборців. Він може з більшою ймовірністю програти вибори.

У матеріалі використано фотографії АР та Reuters.

Україна бореться за свою свободу, та за демократичні цінності. При цьому Україна забезпечує безпеку Молдови, вважає Санду.

В інтерв'ю CNN 26 вересня вона висловила сподівання, що світ зможе продемонструвати більше єдності щодо підтримки України в найближчі місяці. Вона запевнила, що у розмовах зі світовими лідерами бачить їхню тверду прихильність допомозі Україні «стільки, скільки це буде потрібно».

Президентка Молдови Мая Санду дала інтерв’ю Бріанні Голодризі — журналістці CNN молдовського походження у зв'язку з нагородою від Центру аналізу європейської політики (CEPA), який нагородив її Freedom Fighter Awards 2023.

Ця відзнака вшановує людей, які втілюють дух стійкості демократії перед обличчям авторитаризму. Санду отримала її за “виняткове лідерство в Молдові, зусилля країни у протистоянні російській агресії та підтримку України в її боротьбі за свободу”.

У розмові з CNN Санду каже, що Молдова віддана цінностям демократії, і запевняє, що країна продовжуватиме робити все можливе, щоб залишатися частиною вільного світу.

Інтеграція в ЄС – це не просто приємна мрія для країни, а єдиний спосіб зберегти її демократію в безпеці, переконана Санду.

Україна забезпечує безпеку Молдови

Відповідаючи на питання про її головний меседж до світових лідерів на Генасамблеї ООН, президентка Молдови наголосила на необхідності продовжувати допомагати Україні, бо безпека Молдови безпосередньо пов'язана з безпекою України.

Молдова живе із постійними загрозами з боку Росії. На початку цього року Мая Санду заявила про плани Росії здійснити державний переворот у Кишиневі. Наприкінці липня країна вислала десятки російських дипломатів. Росія підтримує радикальну і наразі заборонену у Молдові партію Șor, і все ще утримує 1500 військових у сепаратистському регіоні Придністров’я.

Розповідаючи про те, як Молдова вибудовує довгострокову безпеку у таких умовах, Санду зауважила, що країна прогресує попри постійні загрози.

“Росія хоче тримати нас у сірій зоні і мати можливість використати Молдову проти Заходу та проти України,” — вважає президентка.

Зокрема, вона відзначила намагання Росії вдаватися до енергетичного шантажу. У відповідь на це Молдова диверсифікувала енергетичні ресурси і за останній рік припинила споживати російський газ, за винятком Придністров’я, розповіла Санду.

“Це було нелегко, звичайно, ціна переходу висока, але Росія нас більше не шантажує в енергетичному питанні,” — каже вона.

Вплив Росії на внутрішню політику Молдови – підкуп, дезінформація, перешкоджання виборам

Крім цього, Санду розповіла про спроби Росії вплинути на внутрішню політику Молдови. Так, каже президентка, Росія фінансує протести, перетворюючи їх на насильницькі рухи та поширює пропаганду.

Для протидії дезінформації, Молдова створила спеціальну команду, яка має не дати пропаганді зашкодити виборчому та демократичному процесам.

“Нещодавно під час виборів у одному з регіонів, ми бачили, як використовуючи брудні гроші та корумповані злочинні угрупування, Росії вдалося втрутитися у вибори,” — поділилася Санду.

З огляду на те, що в листопаді в країні мають відбутися місцеві вибори, а наступного року — президентські, Санду занепокоєна тим, що це може вплинути на результати волевиявлення. Головною підтримкою цієї загрози вона вважає корупцію.

“Дуже важливо, щоб партнери продовжували застосовувати санкції проти молдован, які є частиною корумпованих груп і намагаються підірвати демократію в Молдові,” — наголосила вона.

Іншим викликом для країни через російську агресію в Україні є економічні наслідки, розповіла президентка. Незважаючи на це, Молдова намагається покращити бізнес-середовище і залучити нових інвесторів.

“Ми розуміємо, що війна на кордоні може бути не дуже привабливою для інвесторів. Але ми віримо в перемогу України, і ті інвестори, які зараз прийдуть до Молдови, матимуть певні переваги, коли в Україні розпочнеться відновлення,” — заявила Санду.

Крім того, вона зауважила, що країна розраховує на міжнародну підтримку. Зокрема у сфері оборонного сектору.

Росія не відмовиться від своїх планів навіть після перемоги України

Актуальними залишаються й воєнні загрози на кордоні Молдови з Україною. Одеса є постійною мішенню для російських ракетних атак, які тільки посилилися після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової угоди. Захоплення міста було однією з воєнних цілей Росії.

Відповідаючи на питання журналістки про те, чи непокоїть Молдову намір Росії створити сухопутний міст між Кримом і Придністров’ям, Мая Санду зауважила, що завдяки стійкості та опору українців, вона не бачить загрози для того, щоб Росія фізично дісталася до кордонів її країни.

Однак, зауважує президентка, Росія щоденно бомбить порти — Одесу та ті порти на річці Дунай, які є всього за п’ять кілометрів від молдовського порту.

“Міжнародне співтовариство має зрозуміти, що Україні потрібно допомогти припинити тиск, тому що Росія збирається створити проблеми не лише для нас у регіоні, але й виходитиме за його межі, якщо їй дозволять це зробити,” — наголошує вона.

Санду вважає, що Москва не відмовиться від планів реінтегрувати Молдову у російський світ, незалежно від того, як закінчиться війна в Україні. Однак, каже президентка, у випадку перемоги України, зробити це буде набагато складніше. Саме тому, наголошує вона, демократичний світ має об’єднатися.

“Ми повинні продовжувати вірити в міжнародну систему, засновану на правилах, ми повинні її захищати. І ми повинні вірити в демократію. Це не легко. Ми бачимо, що за це потрібно боротися щодня. Це один урок, який я засвоїла, але він вартий цієї боротьби,” — підсумувала Санду.

Дивіться також:

Румунія і Молдова засудили чергові російські обстріли українських портів

Чотири уроки, які можна вже зараз винести із російської війни в Україні виділив Стівен Гедлі, радник з нацбезпеки США, за часів Джорджа Буша (молодшого).

Перший урок стосується необхідності убезпечити світові ланцюги постачання.

"Ми дізналися про вразливість глобальних шляхів постачання. Не лише щодо виробництва, але й постачання продовольства, добрив та інших речей. І необхідність диверсифікувати ці шляхи постачання та зробити їх більш захищеними, є одним з уроків”, - виділив одним із перших уроків, Стівен Гедлі під час форуму в Центрі аналізу європейської політики, у вівторок, 26-го вересня.

Другим уроком, який варто винести із російської війни в Україні, Гедлі називає важливість альянсів та об’єднаності партнерів, а також бажання держави на яку напали, захищатися та боротися.

"Сполучені Штати очолили і змогли справді зібрати чудову коаліцію не лише в Європі, а й у всьому світі для підтримки українців. Тому я вважаю, що, по-перше, це – солідарність. По-друге, це – важливість партнера на місці. Ваша підтримка обмежена, якщо ви дієте ззовні. Якщо країна не бажає боротися за власну свободу і немає лідера, який бажає згуртувати цю країну, як це робить президент Зеленський, ви не зможете потрапити туди, куди вам потрібно та надати необхідну допомогу", - вважає, Стівен Гедлі.

Також, за словами колишнього радника Джорджа Буша США повинні мати стратегію перемоги, замість стримування агресора, і ця стратегія вимагає прискорити постачання військової допомоги для України.

"Я вважаю, що один із уроків звучить так, - якщо ви вирішили брати участь у конфлікті, ви повинні мати стратегію перемоги. Іноді ми в Сполучених Штатах робимо наступне: ми надаємо достатньо військового потенціалу, щоб не програти, але недостатньо, щоб справді досягти успіху та успішно завершити війну. І я думаю, що це урок, який ми засвоюємо в Україні, і він вимагає від нас прискорити постачання військової допомоги для України", - цей пункт Гедлі називає третім уроком російської війни.

Четвертим уроком Гедлі назвав економічну стабільність в Україні, від якої залежить як продовження боротьби зараз і відновлення у майбутньому.

"У перший рік цієї війни їхня економіка скоротилася приблизно на 30%. Це величезний удар. Тому ми повинні мати стратегію, щоб допомогти Україні пройти через війну, а потім стратегію, щоб допомогти Україні відновитися після війни. Тому що ви можете виграти війну, але програти мир. А досягнення миру, багато в чому залежатиме від того, що ви можете зробити в економічному плані" - наголошує колишній радник з нацбезпеки США.

Окремою темою досліджень та безпекових викликів Гедлі вважає кіберпростір. За словами колишнього посадовця, українці підготували свою кібероборону за допомогою партнерів, а також були дуже вигадливими та швидко адаптувалися до викликів.

"Ми зараз багато дізнаємося про кібернетичні технології та їхню роль у цій війні. Багато людей були здивовані, що Росія не мала ширшого застосування кіберзасобів, як в Україні, так і проти таких держав, як Сполучені Штати та ЄС, які підтримують Україну. Думаю, на це є багато причин. Одна з речей, яку зробили українці за допомогою США та Європи, – це підготувалися до кіберзахисту. По-друге, вони були дуже винахідливими у застосуванні інновацій та адаптивними у вирішенні кіберпроблем, вони навчалися на ходу. І я думаю, що вони справді багато чого досягли в цьому відношенні", - пояснює Гедлі.

А проте, РФ таки вдалося відключити українські комунікації на самому початку вторгнення і порятунок українського зв’язку, як всередині держави, так і з усім світом, залежав від допомоги партнерів, вважає Гедлі.

"Зараз ми дізнаємося багато деталей з нової біографії Ілона Маска. Зокрема, що незабаром після початку конфлікту Росія таки змогла зруйнувати комунікаційну мережу, на яку покладалися як військові, так і вся Україна. І лише завдяки системі Starlink вони змогли підтримати систему зв’язку, яка була критично важливою для підтримки військових і цивільних. Я вважаю, що є багато уроків щодо стійкості та витримки, які ми іще вивчимо в Україні", - наголошує колишній посадовець Білого Дому.

Але, за його словами, війна ще не закінчилася, тож головні уроки залежатимуть від того, чим вона закінчиться.

Дивіться також: Слідча комісія ООН продовжує знаходити численні докази воєнних злочинів, скоєних Кремлем.

Embed share

Слідча комісія ООН продовжує знаходити численні докази воєнних злочинів, скоєних Кремлем. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:02:00 0:00

Direct link

• 240p | 4,3MB
• 360p | 6,4MB
• 480p | 9,9MB
• 720p | 30,6MB
• 1080p | 33,3MB

Двопартійна більшість у Конгресі віддана підтриці України, а лідер більшості в Сенаті Чак Шумер та лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл підтримують продовження фінансування для України під час голосування бюджетної резолюції. Про це заявила у вівторок, 26 вересня, речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.

“Ми дуже пишаємося тим, що нам вдалося досягти двопартійним шляхом фінансування для України й важливо, що це продовжується. Ми вважаємо, що двопартійна більшість у Конгресі віддана підтримці України”, – заявила Карін Жан-П’єр.

За словами речниці Білого дому, адміністрація Байдена продовжить співпрацю з членами обох партій у Сенаті заради забезпечення додаткового фінансування для України в рамках бюджетної резолюції.

“Радник з національної безпеки Джейк Салліван нещодавно сказав, що він говорив з обома сторонами про важливість забезпечення додаткового фінансування в рамках бюджетної резолюції. Це фінансування забезпечить підтримку українського народу, який мужньо бореться за свою свободу і демократію”, – говорить Карін Жан-П’єр.

Голосування потрібне для того, щоб уникнути так званого "шатдауна" – замороження урядових витрат.

Ця ситуація у США може настати з 1 жовтня в разі, якщо Конгрес не ухвалить бюджетні питання на наступний фінансовий рік до 30 вересня. Втім цього можна буде уникнути, ухваливши бюджетну резолюцію, яка дозволить профінансувати урядові видатки, поки законодавці не приймуть закон про бюджет.

Як повідомляв Голос Америки, часткова зупинка роботи уряду США, так званий "шатдаун", може позначитися на швидкості постачання озброєння партнерам Сполучених Штатів. Про це на брифінгу в понеділок, 25 вересня, заявив речник Державного департаменту США Метью Міллер.

Дивіться також: Брифінг. Реформи і військова допомога від США - чи є зв'язок?

Embed share

Брифінг. Реформи і військова допомога від США - чи є зв'язок?

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Direct link

• 240p | 64,9MB
• 360p | 89,5MB
• 480p | 136,0MB
• 720p | 415,3MB
• 1080p | 434,5MB