Днями у Фонді «Герітедж» у Вашингтоні відбулася президентація фільму Едвінса Снорe «Радянська історія». В ньому висвітлені мало відомі сторінки радянського минулого, в тому числі і Голодомор українського народу 1932-33 років.
Десять років Едвінс Снорe збирав документи, факти, статті, відео-матеріали, щоб розповісти світу історію, про яку чули, але знають мало – історію злочинів радянського режиму.
«Нашим головним завданням було поінформувати Захід про злочини радянського режиму. Я відчуваю, що Захід не знає про це достатньо. Вони знають про злочини нацизму, про Голокост, але вони дуже мало знають історію радянської системи, і я думаю, що дуже важливо донести до розуміння історію про радянські злочини для того, щоб можна було рухатись вперед і робити правильні рішення у майбутньому».
Історик і політолог Едвінс Сноре написав сценарій і працював продюсером стрічки. Фільм знімали протягом двох років у Росії, Україні, Латвії, Німеччині, Франції, Великобританії та Бельгії. Сноре каже, що лише людина, яка прожила у Радянському Союзі, може справді передати історію радянської системи.
«Ті, хто може зробити це найкраще, мають бути вихідцями з Радянського Союзу, бо ці люди знають цю систему найкраще . Оскільки я жив у Радянському Союзі, ходив у радянську школу я подумав, що можу бути тим, хто може це зробити».
Фільм проливає світло на ідеологію соціалізму і дає можливість глядачу на основі історичних фактів самостійно порівняти її з ідеологією нацизму. Матеріали, використані у фільмі, були формально доступні для перегляду. Але небагато людей бачили ці архіви. Деякі з кадрів вперше показують широкій громадськості. Як наприклад кадри, в яких німецькі офіцери у Берліні святкують успішну співпрацю з радянськими офіцерами на початку Другої світової війни. Ці матеріали зберігаються в архівах Бундестагу, але, як каже Сноре, ніхто не був зацікавлений, щоб вони стали відомі широкій громадськості. «Захід не був зацікавлений їх оприлюднювати, і, звичайно, у цьому не був зацікавлений Радянський Союз. Але ми хотіли розповісти цю історію і показати ці кадри», - зазначив він.
Окремо десять хвилин у фільмі розповідається про трагедію українського Голодомору. Сноре каже, що ця подія потребує окремої всеохоплюючої розповіді, оскільки це був справжній геноцид окремо взятого народу з метою його винищення і приборкання духу.
У фільмі «Радянська історія» про Голодомор, серед іншого, сказано таке:
«11 вересня 1932 року Сталін написав Кагановичу: «Ситуація в Україні дуже погана. Якщо ми не почнемо діяти зараз, ми можемо втратити Україну». Декілька нарад у Сталіна завершились планом дій. Це був жахливий план. Все продовольство у людей забрали. А коли народ почав масово вмирати від голоду, спеціальний відділ НКВД проводив рейди по сільських хатах, збираючи мертві тіла. За кожне тіло офіцер НКВД отримував двісті грамів хліба. Людей хоронили напівживими».
Історія українського Голодомору мало відома на Заході. Люди звичайно чули про неї, але той факт, що понад 7 мільйонів українців були умисно заморені голодом, факт - дуже мало знаний, каже Сноре.
«Це просто шокує. Сталін вбив десятки мільйонів людей, більше ніж Гітлер, але досі ви знайдете багато людей, які його ставлять на п’єдестал, тих, хто думає, що він був героєм».
На переконання Сноре, дуже важко і навіть неможливо збудувати нове суспільство на цьому прогнилому фундаменті злочинів комунізму. Необхідно зробити оцінку цих злочинів, засудити їх. По-іншому не можливо рухатись вперед до цивілізованого суспільства.
«Я думаю, важливо, зробити це на міжнародному рівні , щоб міжнародна спільнота у Європі та Сполучених Штатах і, звичайно, у Росії дала оцінку злочинам радянського режиму, і це треба зробити так, як це було зроблено зі злочинами нацизму».
Автор «Радянської історії» каже, що дуже важливо переглянути минуле. Це минуле може бути незручне для декого, але це необхідно зробити заради майбутнього і тих жертв, які перестраждали, адже багато з них досі живі. На думку Сноре, правосуддя повинно восторжествувати.
24-30 жовтня фільм показуватимуть у Нью-Йорку. Деталі читайте тут.
