Останнім часом у США помітною стає тенденція, яка мала свою першу хвилю ще у 60-их – коли, насичені хаосом заполітизованого та зосередженого на матеріальних цінностях життя, люди шукали спокою та щастя на незаселених просторах дикої природі. Будували комуни та жили, споживаючи продукти лише власної праці. Можливо, залишити все позаду і переїхати жити у дикі ліси – це екстримально, однак провести деякій час на землі, забруднивши руки у ґрунті – не завадить нікому, вважають жителі ферми та Центру Дзен-Медитації Ґрін Ґалч неподалік Сан-Франциско.
На цьому унікальному господарстві практикується вирощування органічних продуктів, а у перервах між тяжкою фізичною працею опановується стародавнє мистецтво буддистської медитації.
60-річна Венді Джонсон працює на фермі вже 20 років, шукаючи просвітлення через тяжку фізичну працю та медитацію. Власниця ферми зазначає:
«Робота на землі заспокоює та живить кожного. Іноді ми питаємо себе, чи це втеча від світського хаосу? Чи це поле бою? Мабуть, обидва».
Про своє життя на фермі вона розповіла у книзі «Садівництво біля воріт дракона». Вона вважає що лише така праця є спроможна помагати людині у її щоденному житті:
«Ніхто не говорить, що працювати на землі треба повільно, саджати по одному насінню синхронно з диханням, а потім лягати на спину та милуватися небом. Хтось так робить. Ми ж працюємо на повну міць, завзято, а от відчуття розслабленості приходить вже само по собі в кінці важкого робочого дня».
Для працівників ферми обробка землі та вирощування чи то капусти, чи то зелені – не єдина мета. Цією фізичною роботою, поєднаною з медитацією, вони живлять свій внутрішній світ, каже Венді. 29-річна Сара Ташкер – менеджер ферми. У минулому політична активістка, сьогодні вона відчуває більше віддачі від своєї роботи на фермі, ніж колись від великої політики:
«Кожний має відповідально ставитись до того, що він їси, та куди потрапляє його сміття. На мою думку, це принесе більше результатів, ніж намагання зробити щось грандіозне».
Венді Джонсон каже, що робота на землі допомагає духовному росту людини та може навіть змінити її характер:
«Я б ніколи не сказала, що я обробляю сад, скоріш це він мене обробляє. Ніяких сумнівів».
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1