Спеціальні потреби

Актуально

Стали відомі питання перших передвиборчих дебатів Трампа та Байдена

Ведучий перших передвиборчих дебатів, що відбудуться 29 вересня між кандидатом в президенти США від Демократичної партії Джо Байденом та президентом-республіканцем Дональдом Трампом, оприлюднив шість тем для обговорення під час дебатів, пише Голос Америки.

Трамп та колишній віце-президент Джо Байден будуть говорити про результати своєї роботи на високих посадах, призначення судді Верховного суду США, COVD-19, економіку, расові питання та насильство в американських містах а також захист виборчого процесу. Теми обрав ведучий дебатів, журналіст Fox News Кріс Уоллес.

Дебати почнуться в дев‘ятій вечора за Вашингтоном, і триватимуть 90 хвилин без реклами; кандидати матимуть по 15 хвилин на аргументацію за кожним з пунктів.

Перелік тем може змінюватись, якщо з‘являтимуться важливі новини.

Перші президентські дебати відбудуться у Університеті Case Western Reserve в Клівленді, штат Огайо.

Дивіться також: Під час промови на Генасамблеї ООН президент Трамп розкритикував Китай. Відео

Під час промови на Генасамблеї ООН президент Трамп розкритикував Китай. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:59 0:00

Всі новини дня

Міжнародні слідчі збирають докази для МКС щодо спроб Росії спричинити голод в Україні, зокрема в Маріуполі

Жителі Маріуполя у бомбосховищі під час російських бомбардувань, 6 березня 2022. AP Photo/Evgeniy Maloletka

Міжнародні юристи готують подання до Міжнародного кримінального суду зі звинуваченням Росії в черговому воєнному злочині - в навмисному спричиненні голоду під час повномасштабної агресії проти України.

Для цього правозахисники, які працюють з прокуратурою України, намагаються задокументувати випадки, коли російські сили використовували голод як зброю війни. Ці докази можуть дозволити МКС розпочати перше судове переслідування такого роду і надалі висунути звинувачення російському президенту Владіміру Путіну, пише Guardian.

Видання цитує Юсуфа Хана, старшого правника юридичної фірми Global Rights Compliance, що "використання продовольства як зброї відбувалося в три етапи", від початку вторгнення, коли українські міста були в облозі, а постачання продовольства припинено.

Серед задокументованих випадків – загибель 20 мирних жителів у Чернігові 16 березня 2022 року внаслідок російської атаки біля супермаркету, де мирні жителі стояли в черзі за хлібом і продуктами. Слідчі також зосереджені на облозі Маріуполя, додав Хан. Постачання продовольства до міста було припинено, а коридори гуманітарної допомоги заблоковані або розбомблені.

Друга фаза включає знищення запасів їжі та води, а також енергетичної інфраструктури по всій Україні під час бойових дій, які адвокат назвав "об'єктами, необхідними для виживання цивільного населення". Він підкреслив навмисність атак на цивільну інфраструктуру під час зимових холодів. Як приклад - знищення системи водопостачання Миколаєва.

Третій елемент – спроби Росії запобігти або обмежити експорт українського продовольства через блокади кораблів у Чорному морі та атаки по зерновій інфраструктурі.

У 2018 році Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка засудила використання голоду як зброї війни, а у 2019 році МКС переглянув Римський статут з метою розширити тип справ, які можуть там розглядатись.

Guardian зазначає, що юристи працюють зокрема з фахівцями, що аналізують відкриті джерела інформації для документування таких випадків воєнних злочинів. Частина зусиль також зосереджена на тому, щоб виявити винних. Хан припустив, що обвинувачення, ймовірно, можна буде винести й президенту Путіну - як у випадку примусової депортації українських дітей, за що МКС видав ордер на арешт глави Кремля.

Днями юристи Української гельсінської спілки з прав людини анонімно опитали українських правоохоронців і виявили, що їм бракує навичок для розслідування воєнних злочинів. Як пише Радіо Свобода, у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування, а також представники Нацполіції та Офісу генпрокурора в анонімному опитуванні скаржилися на велике навантаження та брак знань і ресурсів поміж інших чинників, які ускладнюють розслідування.

За даними Офісу генпрокурора, нині в Україні вже зафіксовано понад 108 тисяч випадків воєнних злочинів.

Росія не визнає причетність до злочинів проти мирного населення, попри наявність численних доказів і свідчень.

Очільник Пентагону обговорює оборону з лідерами країн Африки

Міністр оборони США Ллойд Остін на зустрічі з президентом Мозамбіку Філіпе Н'юсі в Вашингтоні, вересень 2023 року

Міністр оборони США Ллойд Остін зустрівся з лідерами Джибуті та президентом Сомалі в неділю, під час своєї першої поїздки до Африки в якості міністра оборони, на тлі триваючого насильства в регіоні. Пізніше цього тижня він вирушить до Кенії та Анголи.

В Джибуті розташовано основну військову базу США на континенті, і Остін сказав, що Кемп Лемонньєр має «критичне значення» для «протидії насильницькому екстремізму та підтримки безпеки в усьому регіоні».

Він додав, що США пишаються партнерством із силами Джибуті та силами Африканського Союзу на підтримку сусіднього Сомалі, де бойовики Аш-Шабаб чинять дедалі більший опір урядовим військам.

«Аш-Шабаб» - головний підрозділ «Аль-Каїди» на континенті.

Сомалі нещодавно зазнало невдач у боротьбі проти Аш-Шабаб після смертоносної атаки на місто Каусвейн 26 серпня. В результаті інциденту загинули десятки військових уряду і вони поспішно відступили з лінії фронту та міст, раніше захоплених бойовиками.

Ця невдача була однією з причин, на яку Сомалі посилалася у запиті про «технічну паузу» у виведенні військових сил Африканського Союзу з Сомалі. В рамках скорочення, яке почалося минулого тижня, Африканський союз відведе 3000 військових і передасть свої передові оперативні бази сомалійським солдатам до кінця цього місяця.

«На жаль, 26 серпня 2023 року ми зазнали кількох значних невдач після атаки на наші сили в районі Каусвейн, регіон Галгудуд і подальшого відступу сил з кількох нещодавно звільнених міст, — йдеться в листі, написаному радником з національної безпеки. Хусейн Шейх-Алі. — Цей несподіваний поворот подій розтягнув наші військові сили, оголив наші вразливі місця на передовій».

Представник оборонного відомства США назвав "Аш-Шабаб" "важким викликом", який "не зупиниться відразу".

"Це і надалі вимагатиме послідовної, тривалої співпраці між нами та нашими східноафриканськими партнерами, включаючи Кенію", — сказав чиновник.

Збройні сили США роками «консультували та допомагали» сомалійським силам у боротьбі проти «Аш-Шабаб», тренували сили спеціального призначення та завдавали авіаударів проти угруповання.

У неділю високопоставлений чиновник США заявив, що AFRICOM не завдавала авіаудару 22 вересня 2023 року. Угруповання Аш-Шабаб у Telegram стверджувало, що в результаті удару AFRICOM загинули вісім членів однієї сім’ї, у тому числі шестеро дітей.

Уряд Сомалі повідомив, що під час цілеспрямованого авіаудару було вбито старшого командира «Аш-Шабаб», ідентифікованого як Ісаак Абдуллахі, який відповідав за операції угруповання в регіоні Бакул, і сімох «охоронців».

Водночас посадовець США підтвердив, що американський підрядник і службовець країни-партнера отримали поранення після того, як у п'ятницю бойовики "Аш-Шабаб" обстріляли базу, укомплектовану силами оборони Кенії. Угруповання "Аш-Шабаб" стверджує, що в результаті нападу поранено чотирьох американських солдатів і дев'ятьох кенійських військовослужбовців. Представник оборонного відомства США сказав, що твердження «Аш-Шабаб» були «перебільшеними».

Тисячі кенійських військовослужбовців перебувають у Сомалі в рамках Перехідної місії Африканського Союзу ATMIS. Кенія також стикалася з неодноразовими нападами з боку "Аш-Шабаб", включаючи резонансний напад на торговельний центр Westgate Mall у Найробі 10 років тому, у результаті якого загинуло 67 людей.

Пізніше цього тижня Остін вирушить до Кенії та Анголи. За словами високопоставленого чиновника США, це буде перший візит міністра оборони США до Анголи, і вперше з 1976 року глава оборонного відомства США відвідає Кенію.

Візит Остіна відбувається на тлі спроб Китаю та Росії розширити свій вплив в регіоні.

Оглядачі говорять про важливість ATACMS, на тлі ударів ЗСУ по штабу Чорноморського флоту РФ

Супутникове фото: дим із штабу ВМС Росії, після удару ЗСУ. PLANET LABS PBC/Handout via REUTERS

Російські військові не почуватимуться в безпеці будь-де в Криму, утримувати Крим стане все важче для Росії, якщо США нададуть ATACMS Україні, кажуть оглядачі.

Атака ЗСУ по штабу Чорноморського флоту РФ в Севастополі продемонструвала перевагу західної зброї, каже оглядач британського SkyNews Шон Белл, зазначаючи, що така зброя наводиться завдяки GPS і в цьому ударі видно, що ракета пробила дах і вразила центр комунікацій, який є головною метою таких атак.

Це відтинає голову російському Чорноморському флоту
Шон Белл, аналітик Sky News пр атаку ЗСУ по штабу ЧФ РФ

В нападі ЗСУ на штаб-квартиру Чорноморського флоту могли бути застосовані британські Storm Shadow, припускає генерал США у відставці Седрік Лейден в коментарі CNN.

Лейден назвав атаку по штаб-квартирі флоту "вражаючою з тактичної та стратегічної точки зору", адже там розміщується центр командування Росії в регіоні.

"Це відтинає голову російському Чорноморському флоту", - додає Белл. Обидва аналітики вказують на цей центр як на важливий центр командування Росіян в Чорному морі на півдні України.

Американські далекобійні ракетні системи ATACMS можуть доповнити можливості британських Storm Shadow, які вже застосовуються на полі бою в Україні, каже Лейден і відзначає: ATACMS відрізняються від Storm Shadow тим, що запуск ведеться з наземної установки, а не з літака, а також вони переважно використовуються для ударів по неукріплених об'єктах, наприклад проти піхоти, але зараз застосовуються і проти укріплених броньованих цілей.

Белл же своєю чергою називає такі переваги ATACMS - здатність летіти зі швидкістю, що втричі перевищує швидкість звуку, а також здатність проводити маневри при наближенні до цілі, що значно ускладнює її збиття.

Негайне надання цих систем матиме допоможе Україні зробити контроль над Кримом непосильним для російських сил
Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних сил НАТО в Європі, про ATACMS

Негайно надати ці системи Україні закликав екскомандувач Сухопутних сил НАТО в Європі генерал США у відставці Бен Годжес. "Негайне надання цих систем допоможе Україні зробити контроль над Кримом непосильним для російських сил", - каже Годжес в коментарі Newsweek.

Серед факторів, що стримують надання таких ракет NBC вказує на те, що запаси цих ракет в США є обмеженими, а в Конгресі існує занепокоєння, що такі постачання розширять війну. Також, зауважує Белл, ці ракети дуже дорогі і один постріл може коштувати понад 850 000 доларів.

Минулого тижня NBC News з посиланням на джерела в Конгресі та трьох американських чиновників, повідомив, що адміністрація Байдена нібито пообіцяла президенту України Володимиру Зеленському, що США надішлють Україні "невелику партію" ракет великої дальності ATACMS. Білий дім не підтвердив цю інформацію.

Адміністрація Байдена все ще вагається щодо надання таких систем, припустив Годжес. Він також заявив, що США можуть вирішити надати "кластерний" варіант цієї системи з меншою дальністю і закликав США надати повний далекобійний варіант цієї системи. Він також припустив, що надання таких систем з боку США також додасть аргументи для того, щоб Німеччина надіслала Україні далекобійні ракети Taurus.

Шаппс: Британія підтримуватиме Україну незалежно від результатів виборів президента США

Міністр оборони Грант Шаппс під час інтерв'ю BBC, 24 вересня. Photo by JEFF OVERS / BBC / AFP

Велика Британія продовжить підтримувати Україну - незалежно від результатів виборів у США наступного року, заявив міністр оборони Грант Шаппс.

В інтерв'ю BBC на запитання про те, що зробить Сполучене Королівство, якщо буде обраний президент-республіканець і він вирішить відмовитися від підтримки України, Шаппс сказав, що підтримка Києва Лондоном залишиться незмінною, а це питання він назвав спекулятивним.

"Мине деякий час, перш ніж ми побачимо, що станеться на виборах республіканців (за право змагатись із кандидатом від демократів - ред.), але ми продовжуватимемо стояти пліч-о-пліч із нашими друзями в Україні", - сказав Шаппс. Він підкреслив, що погоджується зі словами президента України Володимира Зеленського, що демократична Україна - також в інтересах США.

"Ми знаємо, що відбувається, коли ми дозволяємо тирану вдертися до сусіда, а потім продовжувати рух на Захід. І абсолютно важливо, щоб Путін не зміг вдертись до демократичного сусіда без наслідків, і саме тому Британія твердо стоїть, і ми продовжуватимемо це робити", – підсумував високопосадовець.

Опитування CNN у серпні засвідчило, що зараз більшість американців виступає проти дозволу на збільшення фінансування для України, а серед республіканців кількість противників цього зросла до 71%.

Висуванці у кандидати від Республіканської партії на виборах президента США 2024 року також озвучують різні думки щодо підтримки України. Хоча більшість виступають за продовження такої політики, аргументуючи це зокрема тим, що це послаблює Росію та посилає сигнал Китаю, деякі політики висловлюють інші погляди.

Так губернатор штату Флорида Рон Десантіс, який висловлювався проти "необмеженої" допомоги Україні, напередодні в інтерв'ю заявив, що не підтримає вступ України до НАТО. "Я не думаю, що вступ (України) в НАТО - в наших інтересах. Все, що це дало б, це більше зобов'язань для нас, тож якщо ви додаєте більше зобов'язань, то які вигоди ми отримуємо натомість?"- цитує губернатора Newsweek.

А експрезидент США Дональд Трамп, який зараз має найвищі рейтинги серед республіканських кандидатів на президентських виборах 2024, нещодавно заявив, що він "дуже добре розуміється" із президентом РФ Путіним і із Зеленським. Він додав, що має ідеї досягнення "справедливого" миру в Україні, однак не повідомив деталей.

У відповідь на прохання прокоментувати ці заяви в інтерв'ю CNN президент України Володимир Зеленський закликав Трампа поділитись своїм баченням мирного врегулювання російської війни і відзначив, що Україна не готова на будь-які територіальні компроміси у переговорах із Росією.

Посолка США прокоментувала рух кораблів по гуманітарному зерновому коридору в Чорному морі

Суховантаж Aroyat з українським зерном у Босфорській протоці, 24 вересня 2023. REUTERS/Yoruk Isik

Другий корабель з українським зерном досяг порту у Туреччині попри оголошену Росією фактичну блокаду чорноморських портів України. Балкер Aroyat під прапором Палау із 17 600 тоннами пшениці вийшов з Чорноморська, пройшов Босфорську протоку і тепер прямує у країну призначення - Єгипет, пише France24.

"Днями іще три судна проходять через гуманітарний коридор у Чорному морі, щоб завантажитися в українських портах. Два судна з зерном, що прямують до портів Африки, Азії та Близького Сходу, зараз знаходяться на шляху до Босфору", - твітує посолка США Бріджит Брінк.

Вона додала, що попри "вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи, Україна продовжує докладати зусиль, щоб нагодувати світ".

Минулого тижня перший корабель Resilient Africa із 3000 тонн зерна під прапором Палау прибув до Стамбула з Чорноморська.

Нагадаємо, після одностороннього виходу Кремля із Чорноморської зернової ініціативи за посередництва ООН й Туреччини, що дозволила експортувати збіжжя із заблокованих Росією українських портів, Москва погрожувала атакувати судна, що рухаються до українських портів.

У серпні Україна оголосила про так звані гуманітарні коридори для вивезення зерна. Після того цивільні кораблі, деякі з яких були заблоковані від початку повномасштабного російського вторгнення, почали виходити з українських портів.

Тоді речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив, що коли Україна відкрила для торговельних суден реєстрацію для проходження цими тимчасовими маршрутами, судновласників і капітанів суден попередили про потенційну небезпеку, зокрема з боку російського флоту, так і мінна небезпека, яка залишається досить на високому рівні. Плетенчук зазначив, що рух кораблів відбуватиметься під наглядом ЗСУ.

Більше

Відео - найголовніше

Антитерористична операція у Нагірному Карабасі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:31 0:00
XS
SM
MD
LG