Актуально
Україна прирівнює обмеження імпорту її збіжжя в ЄС до російських бомбардувань
Україна посилила заклики до країн Європейського Союзу, щоб вони скасували часткові обмеження імпорту українського збіжжя в той час, як Росія блокує Чорне море і цілеспрямовано бомбардує порти та інші зернові об’єкти.
15 вересня вибігає тимчасова заборона на імпорт українського зерна пшениці, кукурудзи, а також насіння ріпака й соняшника до п’яти сусідніх з Україною країн ЄС: Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.
Будь-які обмеження проти українського експорту зараз – це масштабування тієї руйнації, якої завдають російські терористи.Володимир Зеленський
Заборону запровадили у травні на вимогу урядів, які скаржилися на падіння цін через наплив українського збіжжя і через це - втрати для їхніх аграріїв.
Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховські наприкінці серпня сказав, що Європейська Комісія має прислухатися до закликів урядів про продовження заборони до кінця року.
Президент Володимир Зеленський заявив 6 вересня, що такі обмеження означали б перекриття наземних шляхів експорту українського збіжжя, в той час, «коли наші українські порти майже щоночі горять після російських ударів».
Він прирівняв такі обмеження щодо України, більш ніж половина експорту якої до ЄС становить агропродукція, до російських бомбардувань.
«Я зараз прямо звертаюся до вас, друзі, партнери, колеги… До вас, пане президенте Румунії. До вас, пані віце-премʼєр-міністр Болгарії. До вас, пані президент Словаччини. До вас, пане президенте Польщі. До вас, пані президент Угорщини. До вас, пані президент Молдови. До всіх, від кого так чи інакше залежить свобода нашого аграрного експорту. Будь-які обмеження проти українського експорту зараз – це масштабування тієї руйнації, якої завдають російські терористи. Саме так», - сказав український керівник під час відеозв'язку з зустріччю керівників країн учасниць Ініціативи Тримор’я, що об’єднує держави Центральної і Східної Європи.
Зеленський доводив, що йдеться не лише про принципи свободи торгівлі й вільної конкуренції, але й про потребу європейської солідарності перед лицем загрози для континенту від войовничості й агресивності Москви.
Ті, хто доводить потребу обмежень аграрного імпорту з України в ЄС наполягають, що вони продиктовані надзвичайною ситуацією, в якій Росія блокує головні шляхи експорту українського збіжжя - через Чорне море на ринки Азії та Африки.
Зокрема у Польщі політики наполягають, що хочуть допомогти транзиту українського експорту до тих країн, які імпортують збіжжя, і закликають ЄС до, наприклад, субсидування, щоб знизити транспортні кошти.
Але при цьому польські урядовці, які готуються до парламентських виборів 15 жовтня, заявляють, що вимушені захищати інтереси своїх фермерів, а тому погрожують, що у разі коли Єврокомісія не продовжить тимчасові обмеження для українського збіжжя, то Варшава може вдатися до односторонніх заборон.
Ми не вбачаємо нічого, окрім політики, в будь-яких намірах продовжити обмеження.Ольга Стефанішина
Уряд Угорщини дотримується жорсткої політики щодо Києва, повністю відмовившись від військової підтримки Україні і навіть вимагає скасувати європейські санкції щодо Росії, хоча Будапешт і наполягає, що надає гуманітарну допомогу українцям в умовах війни.
Україна стверджує, що обмеження для українського збіжжя в ЄС продиктовані насамперед політичними міркуваннями і що вони суперечать європейським принципам та домовленостям Брюсселя з Києвом.
«Наше зерно стає джерелом непоганого заробітку для різних країн Європи, які переробляють нашу агропродукцію та заробляють на логістиці. Фермери з різних країн використовують українські корми для блага своїх господарств. Компанії різних країн заробляють на транзиті. І це – благо для всієї європейської економіки. Але конкретно для українського сегмента європейської економіки йдеться не про заробіток, а про виживання в умовах російського терору», - переконував Зеленський.
Віцепрем'єр-міністерка України з питань євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, коментуючи Голосу Америки становище зі збіжжям, сказала: «Ми не сприймаємо будь-які погрози певних країн щодо проведення односторонніх заходів. Це порушення вимог самого ЄС».
«Я можу підтвердити, що на сьогодні жодні статистичні дані не підтверджують загроз для внутрішнього ринку ЄС. Всі п'ять країн ЄС, через які вивільнявся експорт зернової продукції, отримали суттєву фінансову підтримку та суттєве збільшення бюджету на розвиток прикордонно-митної інфраструктури. На сьогодні прийнято рішення, що саме румунський напрямок і дунайський коридор будуть основними напрямками вивільнення транзиту зернової продукції. Відповідно, інвестиції, кошти і розвиток інфраструктури саме по цьому напрямку буде пріоритетним в наступні роки. Тож ми не вбачаємо нічого, окрім політики, в будь-яких намірах продовжити обмеження, і вони не мають бути продовжені», - наполягає Ольга Стефанішина.
Україна є кандидатом на членство у Європейському Союзі, а до того як вона зможе стати повноправною учасницею спільного європейського ринку її торгівлю з ЄС обумовлює угода про зону вільної торгівлі та окремі рішення Єврокомісії, яка проголосила полегшення умов для українського імпорту для економічної допомоги українцям в умовах російської агресії.
Всі новини дня
- Голос Америки
Промова Байдена про Україну: У Білому домі розповіли деталі майбутнього звернення президента США
Речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр розповіла на брифінгу, що президент Байден хоче пояснити американському народові та Конгресу США, наскільки важливо продовжувати надавати Україні фінансову та безпекову допомогу. Коли саме буде звернення президента, речниця не уточнила.
Раніше у середу президент США Джо Байден анонсував, що виголосить велику промову про необхідність продовжувати допомагати Україні.
“Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”, — заявив президент.
Байден заявив, що занепокоєний майбутнім фінансуванням для України на тлі бюджетної кризи й відсторонення спікера Палати представників. Однак за словами речниці Білого дому, президент США вірить у незмінну двопартійну підтримку в Конгресі українського питання.
Жан-Пʼєр наголосила, що більшість законодавців — як у Конгресі, так і в Палаті представників — продовжують підтримувати виділення допомоги Україні, а промова Байдена буде спрямована на те, щоб переконатися, що обидві палати Конгресу дотримуються своєї обіцянки і проголосують за українське питання.
“Ми хочемо переконатися, що наше зобовʼязання перед народом України продовжуватиметься. Було б великою помилкою, якщо ми не продовжимо це робити”, — заявила посадовиця.
Крім цього, речниця висловила занепокоєння невеликою фракцією республіканців у Палаті представників, які “спричиняють хаос”.
Вона також зауважила, президент не надає переваги жодному із потенційних кандидатів на посаду спікера, і що це внутрішнє питання, із яким республіканцям треба розібратися, адже саме вони мають більшість у Палаті представників.
“Американці просто втомилися від внутрішньої боротьби, яку вони зараз бачать у Палаті. Вони хочуть бачити двопартійну співпрацю, і президент готовий це зробити”, — сказала Жан-Пʼєр.
Раніше Голос Америки повідомляв, що тимчасова 45-денна бюджетна резолюція США, ухвалена в останній день фінансового року, не містить додаткового фінансування для України. А звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США викликало ще більше занепокоєння щодо американської підтримки як серед українців, так і серед союзників.
- Голос Америки
США передали Україні понад 1 мільйон конфіскованих іранських патронів
Уряд США передав Україні 1,1 мільйона боєприпасів калібру 7,62 мм, які американські сили конфіскували під час передачі Іраном воєнізованому угрупованню в Ємені.
Патрони для стрілецької зброї були вилучені військово-морськими силами Центрального командування США з транзитного бездержавного судна Marwan 1 торік у грудні. Таким чином Корпус вартових Ісламської революції Ірану намагався допомогти хуситам у Ємені, де з 2015 року триває громадянська війна, в порушення резолюції Ради Безпеки ООН.
У липні через цивільні позови Міністерства юстиції американський уряд отримав право власності на ці боєприпаси.
У повідомленні американського Центрального командування йдеться, що "США зобов'язуються співпрацювати із союзниками та партнерами, щоб протистояти потоку іранської смертоносної допомоги в регіоні всіма законними засобами, включаючи санкції США та ООН і шляхом заборон".
Підтримка Іраном збройних груп загрожує міжнародній і регіональній безпеці, силам США, дипломатичному персоналу та цивільним жителям, додали у документі.
"Ми продовжуватимемо робити все можливе, щоб пролити світло та зупинити дестабілізаційну діяльність Ірану", - підкреслено у повідомленні.
Нагадаємо, заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател, коментуючи запитання журналістів про нові моделі іранських дронів та потенційне нарощування їхнього експорту до Росії, напередодні заявив, що будь-який новий прилад, розроблений Іраном, створює потенційний ризик погіршення насильницьких та дестабілізаційних дій, у яких бере участь іранський режим.
Пател додав, що США продовжуватимуть "використовувати наявні інструменти, щоб притягнути іранський режим до відповідальності" у взаємодії з союзниками та партнерами, зокрема, з Європейським Союзом та Німеччиною, Францією та Великою Британією.
- Голос Америки
«Кроки Путіна схожі на кроки Гітлера». Ексспікер Палати представників Маккарті попереджає про загрози ізоляціонізму в останній промові
Колишній лідер республіканської більшості в Палаті представників США Кевін Маккарті після звільнення з посади спікера Палати виступив з промовою, де зокрема висловив занепокоєння довгостроковою перспективою у контексті російської агресії проти України і порівняв Путіна з Гітлером.
“Те, що відбувається дуже нагадує 1930-ті роки. Багато кроків, які робить [президент РФ Володимир] Путін, дуже схожі на кроки Гітлера”, – заявив Маккарті.
Нагадуючи факти з історії, Маккарті сказав, що Гітлер був розчарований програшем Німеччини у війні та, прийшовши до влади, позбавив німців свободи та відновив армію. Це відбувалося всупереч Версальському договору, але інші держави цьому не протидіяли, вони не заважали йому захоплювати інші країни.
Щодо підтримки України Сполученими Штатами, Маккарті сказав, що виступає за озброєння України, яке не означає, що їй треба надавати “готівку”.
Маккарті розкритикував західні країни за відсутність реакції на вторгнення Росії у Грузію та анексію Криму.
Політик також наголосив, що “тепер відбувається дещо навіть гірше за те, що сталося в 1930-х роках”. Бо, так само як Гітлер створив партнерство з Італією та Японією, так Путін, перед тим як напасти на Україну, створив партнерство з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном.
“Тож те, що ми зараз зробимо, дуже важливо”, – сказав Маккарті.
Разом з тим, колишній лідер республіканців у Палаті представників підтримав провідний аргумент своїх однопартійців, який вимагає розв'язати проблему контрабанди наркотиків на південному кордоні США з Мексикою, перш ніж розв'язувати проблему війни в Україні.
Дивіться також:
- Голос Америки
Президент Байден впевнений у двопартійній підтримці України в Конгресі
Президент США Джо Байден заявив сьогодні, що він знає, що більшість членів Палати представників Конгресу продовжують підтримувати Україну.
Відповідаючи на питання, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобов’язання щодо допомоги Україні, Байден зазначив:
“Це турбує мене. Але я знаю, що більшість членів Палати представників і Сенату від обох партій заявляли, що вони підтримують фінансування для України. Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”.
Усунення з посади спікера Палати представників Кевіна Маккарті у вівторок, спричинене фракцією правих республіканців, стало першим випадком, коли палата усунула свого лідера з посади, яка є другою в черзі після президента після віцепрезидента.
Відставка відбулася через кілька днів після того, як законодавці не включили нових грошей для уряду президента Володимира Зеленського в законопроєкт про бюджет на наступний рік.
Конгрес схвалив 113 мільярдів доларів військової, економічної та гуманітарної допомоги для України після вторгнення Росії в лютому 2022 року, повідомляє Служба досліджень Конгресу.
Пентагон заявив, що у нього залишилося 1,6 мільярда доларів на заміну зброї, надісланої в Україну, не залишилося коштів в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI) і 5,4 мільярда доларів США за програмою президентських повноважень, яка дозволяє президенту Джо Байдену, відправляти зброю для України зі складів американської армії.
USAI дозволяє адміністрації Байдена купувати зброю у промисловості, а не брати її із запасів зброї зі складів США.
Республіканці призначили голосування на 11 жовтня, щоб обрати наступника, і мають зустрітися напередодні, щоб почути думку своїх кандидатів.
У повідомленні використано інформацію Reuters.
"Це турбує мене" – Джо Байден про зобовʼязання щодо допомоги Україні. Відео
Президента США Джо Байдена запитали, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобовʼязання щодо допомоги Україні? Послухайте, що він відповів.
Форум