Актуально
«Україна буде готова до членства в ЄС за 2 роки, а до НАТО ще раніше», каже Ольга Стефанішина
Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, вважає, що Україна здатна навіть в умовах війни з Росією здійснювати кроки необхідні для вступу в Європейський Союз, а єдиною перешкодою для членства в НАТО вона вважає лише саму війну та передбачає швидкий вступ в Альянс за умови української перемоги.
Готовність України найвища серед інших країн. Тому рішення щодо України може бути ухвалене раніше.Ольга Стефанішина
В інтерв’ю Голосу Америки Ольга Стефанішина, коментуючи гасло президента Європейської ради Шарля Мішеля про необхідність приготувати ЄС до розширення 2030 року, сказала, що це не означає потребу для України чекати сім років на можливість вступу в організацію.
«Я впевнена, що Україна зможе провести ефективні перемовини,
зможе виконати всі зобов'язання, пов'язані з імплементацією європейських стандартів, а також, що найголовніше - це створити умови для відновлення української економіки, відновлення України, які дозволять нам стати конкурентоспроможним членом Європейського Союзу. І це точно відбудеться до 2030 року», - сказала вона.
Українські посадовці наполягають, що саме якнайшвидший вступ України в ЄС має стати відповіддю на російське вторгнення.
У березні 2022 року нідерландський прем’єр-міністр Марк Рютте вказав, різкіше ніж інші європейські лідери, що «пришвидшеної процедури вступу в ЄС не існує», але вже в червні керівники європейських 27 держав зробили швидкий крок, надавши Україні статус кандидата на членство.
Досвід більшості країн показує, що навіть з позитивною відповіддю на заявку на вступ далі їм доводилося проходити до членства багаторічний шлях - в середньому 7-9 років.
Тепер невелика балканська країна Північна Македонія перебуває в статусі кандидата майже 18 років, а процес вступу Туреччини зупинений повістю, хоча теоретично триває чверть сторіччя.
Обнадійливим для України є приклад лише небагатьох країн, зокрема Фінляндії, яка стала членом ЄС 1995 року, пройшовши шлях від кандидата до члена менш ніж три роки.
«Ми будемо готові до членства в Європейському Союзі в найближчі два роки, але, звичайно, перебіг війни буде визначати політичні рамки ухвалення цього рішення», - наполягає Ольга Стефанішина.
Я думаю, що в НАТО ми зможемо вступити швидше, тому що ми очікуємо перемоги, завершення війни.Ольга Стефанішина
Вона вважає, що внутрішні реформи Євросоюзу, які в Брюсселі називають необхідними, щоб організація могла успішно інтегрувати майже десяток нових членів, не є передумовою для вступу України.
«Україна вже значною мірою, навіть в умовах війни, є частиною європейської економіки. Ми є серед 20 найбільших імпортерів різних видів продукції, ми є найбільшим ринком на території Європи і відповідно маємо угоди про всі можливі торгові лібералізації з ЄС. Тому, власне, з цієї точки зору готовність України найвища серед інших країн. Тому рішення щодо України може бути ухвалене раніше. І це не потребує, як такої, реформи Європейського Союзу», - сказала Стефанішина Голосу Америки.
Аграрний велетень
Ольга Стефанішина визнала, що є низка елементів політики Європейського Союзу, на які вступ такої великої держави як Україна мав би відчутний вплив, і аграрна політика вже показала свою проблематичність.
Попри угоду про зону вільної торгівлі України з ЄС і всупереч прагненням європейців підтримати українців в умовах російської війни п’ять суміжних з Україною країн Євросоюзу влітку цього року домоглися заборони на імпорт українського збіжжя, пославшись на потребу захисту своїх виробників від того, що було названо напливом дешевшого українського зерна.
«Перше, рішення про те, що Україна стане членом Європейського Союзу ухвалено з усіма своїми аграрними територіями і з усім, що ми маємо. Друге, реальності, в якій Україна перестане бути аграрною країною, не існує. Тому і третє, Європейський Союз вже зараз почав перегляд аграрної політики, яка буде адаптована до того, що нові потужні гравці прийдуть в спільний ринок Європейського Союзу і власне стануть частиною ринку. І четверте, Європейський Союз на сьогодні пріоритезує перемовини з такими країнами як Китай, країни Латинської Америки, Африки, щодо розширення зон вільної торгівлі і, відповідно, можливостей вивільнення експорту продукції в ті країни. Тому умови, звичайно є, змінюються», - наполягає віцепрем’єр-міністрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Стефанішина вважає невиправданими і несправедливими теперішні перешкоди для українського аграрного експорту в Європі і наголошує, що Україна «прагне доєднатися до Європейського Союзу, який заснований на правилах» та сподівається, що узгоджених правил будуть дотримуватися всі.
НАТО
З огляду на кількість питань, які Україні треба буде вирішити для вступу в ЄС, зокрема повне підпорядкування своїх законів і стандартів європейським, членство в НАТО, куди Україна також подала заявку на вступ, може виглядати ближчим.
«У питаннях, які стосуються НАТО, це в першу чергу політичне рішення. Я вважаю, що на саміті у Вільнюсі політичне рішення було ухвалено і підтверджено, що Україна стає не членом НАТО. Відповідно, треба ще сформувати політичний консенсус щодо формалізації цього процесу, щодо безпекових умов, які дозволять формалізувати процес приєднання України до НАТО», - сказала віцепрем'єр-міністерка.
Вільнюський саміт НАТО у липні проголосив: «Майбутнє України – в НАТО. Ми підтверджуємо зобов’язання, взяте на себе на саміті 2008 року в Бухаресті, щодо того, що Україна стане членом НАТО, і сьогодні ми визнаємо, що на шляху України до цілковитої євроатлантичної інтеграції вже немає потреби у виконанні Плану дій щодо членства (ПДЧ). Україна стає дедалі більш оперативно сумісною і політично інтегрованою з Альянсом і досягла істотного поступу на шляху реформ».
Більшість держав східної частини Європи перед вступом до Європейського Союзу спочатку ставали членами НАТО, і Ольга Стефанішина припускає, що Україна свої кроки на шляху євроатлантичної інтеграції може також здійснити саме в такій послідовності.
«Я думаю, що в НАТО ми зможемо вступити швидше, тому що ми очікуємо перемоги, завершення війни і одна з найсильніших, найпотужніших і найвідоміших армій світу точно буде найбільшим гарантом безпеки Європи та всього європейського простору», - завершила Ольга Стефанішина.
Всі новини дня
Вперше в історії США: спікера Палати представників Кевіна Маккарті звільнили з посади
Крайній правий конгресмен-республіканець Мет Гейтс та його прихильники домоглись звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США, зокрема, і через його позицію щодо допомоги Україні.
Голосування за звільнення Маккарті з посади відбулось у вівторок, 3-го жовтня з результатами 216-за та 210-проти. Проти звільнення голосувала більшість республіканців, окрім 8-ми представників крайньоправого крила цієї партії, які власне й вимагали звільнити спікера. Їхні голоси посилила більшість демократів, які партійною лінією підримали звільнення республіканського спікера. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. Це перший такий випадок в історії США.
Гейтс проти Маккарті
Клопотання про відставку спікера Кевіна Маккарті вніс його однопартієць, представник крайньо правого крила республіканців, конгресмен від штату Флорида Мет Гейтс. Відповідний запит Гейтс вніс ввечері у понеділок, 2-го жовтня.
Механізм для звільнення спікера, який був однією з умов призначення Маккарті на посаду, дозволяє будь-якому члену Палати представників скликати нові вибори. Також, за процедурою, резолюція про усунення спікера має пріоритет над іншими питаннями.
Так, сам спікер Маккарті був зобов’язаний включити вимогу про власне звільнення до законодавчого розкладу протягом двох днів після подання. Але опублікувавши короткий пост "Давай" у мережі "X", Маккарті поставив відповідний документ на голосування одразу ж наступного дня після його внесення Метом Гейтсом.
Маккарті запевняв, що переживе голосування про звільнення. Він також відкинув заяви про домовленості з демократами про підтримку на голосуванні. За словами Маккарті, перед голосуванням він сказав лідеру демократів в Палаті представників Гакіму Джеффрісу: "Робіть усе, що ви вважаєте за потрібне", - цитує New York Times.
Своєю чергою Джеффріс перед голосуванням заявив, що демократи підтримають звільнення Маккарті: "Ми готові шукати спільну мову на шляху вперед. Але, на жаль, наші крайньоправі колеги-республіканці не виявили бажання зробити те саме. Зараз все залежить саме від Республіканської партії, яка має припинити війну республіканців у Палаті представників. Враховуючи їх небажання раз та назавжди порвати з MAGA-екстремізмом, керівництво Демократичної партії в Палаті представників голосуватиме схвально за пропозицію республіканців про звільнення спікера", - йшлося у офіційному листі-зверненні лідера демократів.
Пізніше абсолютна більшість демократів проголосувала за звільнення Маккарті, доєднавшисть до 8-ми республіканців від крайньо правого крила.
Чому звільнили та як це пов'язано з Україною
Серед названих причин, чому деякі однопартійці домагалися звільнити спікера Маккарті, є співпраця з демократами для погодження короткострокової резолюції про фінансування уряду США, а також відмова блокувати допомогу Україні.
"Увесь цей театр з провалами спікера Маккарті призвів до того, що він об’єднався з демократами, аби ухвалити резолюцію, яка продовжує фінансувати Україну та фінансує втручання Джека Сміта (спецпрокурор - ред.) у майбутні вибори, проти президента Трампа", - опублікував на своєму сайті Мет Гейтс після внесення резолюції про звільнення Маккарті.
У понеділок ввечері, коментуючи журналістам внесення клопотання про звільнення спікера, Гейтс заявив, що його однопартійці не підтримали б пропозицію про відставку, якби спікер розповів їм про "свою таємну угоду з Джо Байденом щодо України", - цитує CNN. Закликаючи проголосувати за звільнення Маккарті в залі Палати представників у вівторок, Гейтс знову згадав про допомогу для Києва, яку крайні праві вимагають зупинити взагалі.
"Мене стурбувало повідомлення про таємну угоду щодо фінансування України, яка дозволила б надати більше грошей для України разом з фінансуванням для нашого власного кордону на півдні країни. Наскільки образливим це має бути для нашої митниці, прикордонників та людей, які страждають через незахищеність кордону, що деякі з моїх колег готові боротися за власний кордон лише за умови, що вони зможуть відправити мільярди доларів в Україну, щоб ті добре профінансували кордон їхньої держави. З мене досить", - заявив Мет Гейтс в залі Палати представників.
Домовленість щодо України
Коментуючи уникнення шатдауну в неділю 1-го жовтня, Президент Джо Байден закликав Маккарті та інших республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
"Сподіваюся, мої друзі з протилежної політичної гілки дотримаються свого слова про підтримку України. Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні", – сказав Байден і додав: "Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана".
На уточнююче запитання журналістів, чи довірятиме Байден Маккарті, коли "прийде час наступної угоди", Байден відповів: "Ми щойно уклали угоду про Україну. Отже, побачимо".
Своєю чергою, Маккарті заперечив, що він укладав будь-які сторонні угоди щодо обіцянок виділити фінансування Україні. Але зауважив, що сказав демократам, якщо існуватиме технічна проблема в чинному короткостроковому фінансуванні уряду, яка би заважала передачі вже наявних коштів для Києва, то це можна вирішити, переказує CNN.
"Немає жодної сторонньої угоди. Я не знаю, хто і звідки це бере. Немає жодної сторонньої угоди щодо України", — сказав Маккарті журналістам в капітолії.
Необхідність обрати нового спікера Палати представників США відтерміновує розгляд 12-ти законопроектів про видатки для фінансування уряду США на наступний рік, а також ймовірний розгляд додаткового фінасування для України. Нагадаємо, що резолюція про короткострокове фінансування уряду США відтермінувала потенційний шатдаун до 17-го листопада.
Посада спікера Палати представників США є третьою позицію після президента та віцепрезидента США у черзі на керівництво державою, у разі непередбачуваних випадків, якщо щось трапиться з чинними очільниками країни.
Дивіться також: Що буде з фінансуванням для України: деталі з Конгресу та Білого Дому.
Як реагують у Європі на суперечки у Конгресі щодо підтримки України? Відео
Представники Європейського Союзу виступили із запевненнями, що будуть і надалі допомагати Україні протистояти російській агресії на тлі ознак ймовірної затяжної війни і політичних суперечок в деяких країнах. Міністри закордонних справ ЄС, щоб засвідчити свою непохитність, вдалися до незвичайної поїздки на нараду 2 жовтня у Києві. За візитом стежив Богдан Цюпин.
Як в Пентагоні реагують на дискусії конгресменів США навколо питання надання Україні нової допомоги? Відео
Продовження забезпечення України боєприпасами та зброєю, які потрібні для захисту її території. Про це президент США Джо Байден зранку 3 жовтня говорив телефоном із союзниками та партнерами, щоб скоординувати підтримку України. У розмові із президентом Байденом взяли участь лідери Канади, Німеччини, Італії, Польщі, Великої Британії, Румунії, Франції, НАТО та Європейської Ради. Більше про американську підтримку Києва розповідає Остап Яриш.
- Голос Америки
Білий дім: зниження підтримки України може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту
Президент США Джо Байден у вівторок зателефонував лідерам країн-союзників у Європейському Союзі та НАТО, щоб запевнити їх, що допомога США Україні продовжуватиметься. Він наголосив, що зниження підтримки може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту. Про це на брифінгу в Білому домі у вівторок заявив Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі.
"Така втрата підтримки змусить Путіна повірити, що тепер він може перечекати нас і продовжувати конфлікт, доки ми, наші союзники та партнери, не згорнемо (підтримку)», – сказав Кірбі. За його словами, такий розвиток подій принесе Путіну перемогу.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі повторив заяви президента Байдена, який критикував невелику групу республіканців у Палаті представників, які заблокували фінансування України, зазначивши, що більшість республіканців віддані справі підтримки України.
Як повідомляв Голос Америки, пізно в суботу ввечері президент США підписав ухвалений Конгресом законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містив нової допомоги Україні.
Президент США Джо Байден закликав законодавців не допустити призупинення американської допомоги Україні.
Американські сенатори від обох партій після ухвалення законопроєкту про тимчасове фінансування уряду виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Допомоги вистачить на кілька місяців – Кірбі
На брифінгу Кірбі запевнив, що Україна не матиме перебоїв з постачанням зброї ще принаймні кілька місяців, але він попередив, що кошти можуть закінчитися за кілька місяців, якщо республіканці в Конгресі не ухвалять новий обсяг допомоги для боротьби ЗСУ з російським вторгненням.
"Я думаю, що найближчими тижнями ви побачите відносно послідовну підтримку України з президентських повноважень. Пентагон все ще має у своєму розпорядженні кілька мільярдів доларів, які ще не вичерпалися, і які можна використати з президентських повноважень", – сказав Кірбі у Білому домі.
Він наголосив, що перерв у постачанні немає, але вони можуть настати, якщо Конгрес не встигне проголосувати за виділення додаткових коштів.
"Ми надаємо Україні допомогу в безпеці приблизно кожні два тижні, і я думаю, ви побачите, що так буде і в найближчі тижні. Але за відсутності додаткового фінансування з боку Конгресу, про яке ми просили, так, може настати "важка ситуація", – визнав Кірбі.
Він наголосив, що адміністрація Байдена хоче забезпечити, аби не було "жодних прогалин, щоб ми могли продовжувати цей послідовний процес надання їм підтримки, особливо, коли ми входимо до осені та продовжується контрнаступ".
"Попереду ще близько 6-8 тижнів хорошої погоди, хорошої бойової погоди, і ми хочемо переконатися, що українці зможуть досягти успіху", – наголосив Кірбі.
- Голос Америки
Хороший дзвінок, єдність союзників і гарантії для України – світові лідери про телефонну розмову з Байденом
Лідери низки країн світу та міжнародних безпекових організацій оприлюднили перші підсумки та деталі розмови з президентом США Джо Байденом. Як повідомляв Голос Америки, Джо Байден зранку 3 жовтня провів телефонну розмову із союзниками та партнерами, щоб координувати продовження підтримки України.
“Хороший дзвінок з лідерами НАТО, організований президентом США”, – написав свій відгук про розмову генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у мережі Х (у минулому Twitter).
“Оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну, ми всі зобов’язуємося підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – запевнив генсек НАТО.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель також заявив, що союзники “єдині”.
Він також додав, що з нетерпінням чекає зустрічі з президентом США Джо Байденом 20 жовтня у Вашингтоні на саміті США-ЄС.
“У ці часи випробувань трансатлантичні дії важливіші, ніж будь-коли”, – пише Мішель у мережі Х.
А метою телефонного дзвінка лідерів G7 та “Бухарестської дев'ятки” він назвав “гарантувати нашу повну підтримку Україні”.
“Ми єдині і готові надати Україні додаткову військову техніку, фінансову та політичну підтримку. Мир і безпека в Україні дорівнює миру і безпеці в Європі”, – заявив Шарль Мішель.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила, що підтримка України з боку Європи непохитна.
Посадовиця нагадала про 50 мільярдів євро на макрофінансову допомогу, пов’язану з Планом реформ та інвестицій в Україну, а також 1 мільйон боєприпасів для України, які мають бути доставлені до березня 2024 р., і про дії ЄС щодо забезпечення повної відповідальності за російські злочини проти українців.
В офісі прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні заявили по завершенню дзвінка, що Байден “прагне запевнити союзників у продовженні американської підтримки України, з огляду на останні рішення Конгресу США”, інформує Guardians.
Президент Румунії Клаус Йоганніс після розмови твітує: "Ми оцінили ситуацію з безпекою в Чорному морі, зокрема після бомбардування Росією портів України на Дунаї. Подякував США та НАТО за вжиті заходи”.
Румунія, за словами президента, продовжить підтримувати Україну, зокрема щодо транзиту зерна”.
А прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак запевнив, що британці готові підтримувати Україну військовою, гуманітарною та економічною допомогою.
Сунак “окреслив триваючу військову, гуманітарну та економічну допомогу Сполученого Королівства Україні та підкреслив, що ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно”, - йдеться у заяві Даунінг-стріт.
“Президент підтвердив рішучу відданість Сполучених Штатів підтримці України стільки, скільки це буде потрібно, як і всі інші лідери, які долучилися до дзвінка", — прокоментував розмову Джон Кірбі, представник Ради нацбезпеки США.
За його словами, лідери обговорили зусилля щодо продовження надання Україні боєприпасів і систем озброєння, необхідних для захисту своєї території, а також продовження зміцнення протиповітряної оборони України, “оскільки вони готуються до нових атак на критичну інфраструктуру”.
Дзвінок відбувся на тлі занепокоєння після ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні. Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України, і запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
Тим часом Пентагон має змогу передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Про це Українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.
Форум