Спеціальні потреби

Від Німеччини, найбільшої країни ЄС, Україна хоче більшого


Український посол в Німеччині Андрій Мельник під час засідання в Бундестазі 27 лютого 2022 р.
Український посол в Німеччині Андрій Мельник під час засідання в Бундестазі 27 лютого 2022 р.

Український посол в Берліні Андрій Мельник долучився до хвилі критики німецького уряду після того, як канцлер Олаф Шольц сказав, що в армійських арсеналах Німеччини не залишилося майже нічого, що можна було б негайно передати на озброєння Україні.

Олаф Шольц виступив зі спеціальним зверненням після участі у відеонараді 19 квітня за участю президента США Байдена та інших західних лідерів і підкреслив, що Німеччина буде й далі допомагати Україні захищатися від російської агресії.

Сподіваюся, що Соціал-демократична партія нарешті дасть зелене світло для німецької важкої зброї Україні та для ембарго на російську нафту й газ, аби зупинити російську нищівну війну.

«Страждання українців нікого не залишають байдужим. Ми безмежно сумуємо за жертвами, а також, мушу сказати, що ми дуже розлючені на російського президента і на цю безглузду війну», - сказав Шольц у Берліні.

Канцлер зокрема заявив, що його уряд сприяє переговорам українців з німецькими виробниками зброї і пообіцяв, що Берлін виділить кошти для закупівель.

Але він фактично відмовився поділитися з Україною важкою зброєю, яка вже є в арсеналах Німеччини, і яку Київ просить для протидії наступу Росії зосередженому зараз на українському південному сході.

«Ми попросили німецьку збройну промисловість поінформувати нас про те, що саме вона може постачати у найближчому майбутньому. Україна повідомила, що саме їй потрібно з того списку, а ми надамо гроші необхідні для придбання. Це зокрема, як і раніше, протитанкова зброя та устаткування для перехоплення. Також там є амуніція і постачання для артилерії», - сказав Олаф Шольц.

Україна раніше не раз натякала, що очікує від Німеччини, найбільшої країни ЄС, значнішої військової підтримки.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник назвав останню заяву Шольца «великим розчаруванням».

Андрій Мельник в інтерв’ю агентству DPA, яке широко цитують німецькі ЗМІ, назвав «неймовірним», твердження, що «Бундесвер більше не має нічого, що можна було передати Україні».

Він вказав на сотні танків та іншої бронетехніки в німецьких арсеналах.

Український посол повідомив, що порушить ці питання на зустрічі 20 квітня з головою урядової Соціал-демократичної партії Саскією Ескен.

«Сподіваюся, що Соціал-демократична партія нарешті дасть зелене світло для німецької важкої зброї Україні та для ембарго на російську нафту й газ, аби зупинити російську нищівну війну», - написав посол у Twitter.

«Ціна німецьких вагань»

Джуді Демпсі з Європейського центру Карнеґі у Берліні є однією з тих коментаторів, які вважають дотеперішні дії Німеччини неспівмірними масштабам російської війни в Україні та рівню російської загрози Європі.

Під заголовком «Висока ціна німецьких вагань» вона пише, що «у разі, якщо Німеччина і решта ЄС не зрозуміють, що відбувається у Східній Європі та в Росії, то підвалини стабільності Європи будуть порушені так, що Захід опиниться слабшим, розділеним і нездатним стримувати імперіалістичну Росію».

«Подальші вбивства, викрадення облоги і масові могили вказують, що Україні потрібно більше військового устаткування, щоб війська президента Володимира Зеленського перемогли. Але досі Шольц не дав дозволу на постачання такого устаткування», - вважає Джуді Демпсі.

Люди забувають, що Німеччина пішла на небувалу зміну своєї політики.
Марко Мюллер

Вона вказує, що «без суттєвої допомоги для оборони України і без зупинки імпорту енергії з Росії, Німеччину можна звинуватити у затягування війни і в дозволі на силове перекреслення кордонів у Європі після 1989 року».

Джуді Демпсі припускає, що в німецькій політичні еліті панує з одного боку страх перед Росією, а з іншого - споглядання на Східну Європу «через російську призму», і вона додає, що «Берлін завжди хотів вірити, що Росію можна інтегрувати з Заходом».

«Ті погляди, звичайно ж, мали б бути розвіяні війнами Путіна в Чечні, Грузії, Сирії та в Україні. Якщо ні, то німецький політичний клас вводить себе в оману щодо намірів Росії і стосовно наслідків цього для стабільності і безпеки Європи», - пише Джуді Демпсі.

«Несправедлива критика»

Німецький міжнародний мовник Deuthsche Welle у зв’язку з дискусіями на цю тему друкує статтю оглядача Марка Мюллера, який вважає критику Німеччини несправедливою, коли йдеться про Україну.

Мюллер засуджує те як українські лідери, наприклад, нещодавно дали зрозуміти, що не хочуть бачити у Києві німецького президента Франка-Вальтера Штайнмаєра, навіть попри те, що той назвав помилковими свої погляди на Росію.

На думку оглядача «Німеччина разом зі США була найбільшим донором, відтоді як Росія анексувала Крим 2014 року».

«Люди забувають, що Німеччина пішла на небувалу зміну своєї політики. Зупинено газопровід «Північний потік 2», і одразу після російського вторгнення в Україну Шольц оголосив про виділення 100 мільярдів євро на військові витрати в Німеччині. Німеччина платить за постачання зброї у зону війни. Німецький уряд починає розривати свої тісні і дуже важливі зв’язки з Росією у галузі постачання сировинних матеріалів», - стверджує Марко Мюллер.

Він називає відношення Києва «недружнім», і ще більше обурений поведінкою деяких європейських партнерів.

«Ми всі поділяємо одну мету - покласти край війні Росії в Україні. То навіщо сіяти розбрат? Це на користь лише одній особі - Володимиру Путіну», - підсумовує німецький оглядач.

Мер Тростянця про - партизанський рух, втрати та життя під окупацією. Інтерв'ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:12:03 0:00
XS
SM
MD
LG