Спеціальні потреби

Польща, яка просуватиме інтереси України, матиме більше ваги в ЄС. Експерти про результати парламентських виборів у Польщі


Прихильники "Громадянської коаліції" (Koalicja Obywatelska) розмахують польськими прапорами на мітингу в польському Прушкові 13 жовтня 2023 року. Фото AFP
Прихильники "Громадянської коаліції" (Koalicja Obywatelska) розмахують польськими прапорами на мітингу в польському Прушкові 13 жовтня 2023 року. Фото AFP

Вперше за вісім років у Польщі змінюється влада. Державна виборча комісія підрахувала усі голоси виборців. Партія влади "Право і Справедливість" (ПіС) отримала найбільшу підтримку - 35,38 %. Але цього недостатньо для формування уряду.

Три інші політичні сили, що проходять до парламенту оголосили, що створять коаліцію. Мова йде про два блоки "Громадянська коаліція" (30,7 %) і "Третій шлях" (14,4 %) та партію "Нова лівиця" (8,61%).

Що означає ця зміна влади для зовнішньої політики Польщі та її відносин з Україною зокрема. Про це Голос Америки поспілкувався з Евою Кулік-Бєлінською, директоркою Фонду імені Стефана Баторія та Анною Гжималою-Бюссе, професоркою політології Стенфордського університету.

Польща без "розбірок" з ЄС

"Перш за все будуть набагато кращі відносини з Європейським Союзом. Дональд Туск (лідер "Громадської коаліції") був колишнім президентом Європейської ради дуже підкований, він не збирається влаштовувати "розбірки" заради "розбірок". Ми знову побачимо кращі відносини з Німеччиною, менше агресії, менше ворожості для внутрішнього споживання", - розповідає Анна Гжимала-Бюссе.

З 2016 року між Варшавою та Брюсселем триває конфлікт через судову реформу в Польщі. Депутати польського Сейму ухвалили низку законів, які дали більше повноважень чинному уряду і парламенту для призначення суддів різного рівня. У Євросоюзі вважають, що це порушує принцип верховенства права. Через це ЄС заблокував виділення грошей для Польщі із бюджету союзу. Зокрема мова йде про так званий "План реконструкції та стійкості", який передбачає виділення Варшава 58 мільярдів євро.

"Партії з демократичної коаліції пообіцяли відновити верховенство права. Це буде перше, що вони зроблять, і кошти будуть негайно розблоковані. До Польщі потече великий потік грошей для розвитку країни", - говорить Ева Кулік-Бєлінська, директорка Фонду імені Стефана Баторія.

Як вибори у Польщі можуть вплинути на політику ЄС? СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:59 0:00
Ми зможемо використовувати допомогу ЄС для українських біженців у Польщі
Кулік-Бєлінська

За словами директорки Фонду імені Стефана Баторія Варшава настільки сперечалась із ЄС, що навіть не брала кошти із Брюсселя для українських біженців, не бажаючи бути "залежною від союзу". Нова влада, вона сподівається змінить цей підхід.

"Це зніме питання, яке все частіше виникають серед поляків, щодо того чи є у нас гроші, щоб допомагати українцям на тлі зубожіння та інфляції. Тепер ми зможемо використовувати допомогу ЄС для українських біженців у Польщі", - каже Кулік-Бєлінська.

Українське питання - менш політизоване

Експерти, опитані Голосом Америки вважають, що з приходом нової влади у Варшаві вдасться розв'язати й конфлікт довкола експорту українського збіжжя у Польщу.

Минулого місяця сплив термін дії обмеження ЄС на ввезення зерна до Євросоюзу. Декілька країн, в тому числі Польща, виступили за продовження заборони, побоюючись втрат для своїх фермерів. Політологи вважають, що конфлікт був медійно використаний партією влади під час виборів, щоб перетягнути електорат антиукраїнської партії "Конфедерації свободи та незалежності".

Не як напад з боку "ворожої" України, а як прояв солідарності
Анна Гжимала-Бюссе

"Найкращий спосіб розв'язати це питання – переговорами. Пояснити та компенсувати збитки постраждалим фермерам, і переформулювати це не як напад з боку "ворожої" України, а як прояв солідарності", - вважає професорка Стенфордського університету Анна Гжимала-Бюссе.

На думку директорки Фонду імені Стефана Баторія Еви Кулік-Бєлінської українське питання за приходу нової влади у Польщі стане менш політизованим. А конфліктні, історичні питання будуть обговорюватись істориками, а не політиками.

"Влада, яка була у Польщі до 2015 року (уряд очолював Дональд Туск - ред.) приязно ставилась до України. Насправді лише з приходом до влади ПіС почались перші конфлікти, з'явився закон про Інститут національної пам'яті, який плямував Україну, зірвались контакти між істориками", – розповідає Ева Кулік-Бєлінська.

Експертки також вважають, що Польща, яка матиме кращі позиції в ЄС мати більше ваги просуваючи і українські інтереси.

"Переговори, розмови, компроміси – це те, що може запропонувати нова коаліція, для якої перебування в Європейському Союзі та вплив на політику ЄС є одним із перших пунктів її програм", – наголошує Кулік-Бєлінська.

Форум

Відео - найголовніше

Чого очікувати від промови Байдена до нації. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG